Постанова
від 07.03.2024 по справі 620/15497/23
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/15497/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Соломко І.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 15 грудня 2023 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРТС ГРУП» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРТС ГРУП» (далі ТОВ «НОРТС ГРУП», позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), про визнання протиправним та скасування рішення від 23.08.2023 № 9398391/45014668 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2023 №2 та зобов`язання ДПС зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що ним подано всі необхідні документи і пояснення на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, однак, не зважаючи на це, ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення про відмову в її реєстрації. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Рішенням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.08.2023 № 9398391/45014668.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.07.2023 №2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «НОРТС ГРУП», датою її подання.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ТОВ «НОРТС ГРУП» зареєстровано як юридичну особу 26.05.2023, основний видом діяльності якого за КВЕД є: 45.31 оптова торгівля деталями та приладдями для автотранспортних засобів, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, (а.с.7).

За результатом господарської операцій, позивачем складено і подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 31.07.2023 №2, (а.с.9).

Разом з тим, позивач отримав квитанцію від 16.08.2023 № 9209170197 в якій вказано, що документ прийнято, реєстрація податкової накладної від 31.07.2023 №2 в ЄРПН зупинена.

Обсяг постачання товару/послуги 45.31.20-00.00 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такою товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=.0000%, «Р»=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, (а.с.10).

17.08.2023, на пропозицію податкового органу, через систему електронного документообігу, позивач направив письмове повідомлення. До повідомлення позивач надав письмові пояснення та копії первинних документів на підтвердження інформації, зазначеної у спірній ПН, (а.с.13-14).

За результатами поданих позивачем документів 21.08.2023 відповідачем направлено позивачу повідомлення № 9383532/45014668, яким запропоновано позивачу надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Додатковою інформацією зазначено, що не надано деталізований розрахунок агентської винагороди(підтверджуючих бухгалтерських документів) (а.с.15-16).

22.08.2023, на пропозицію податкового органу, через систему електронного документообігу, позивач направив письмове повідомлення. До повідомлення позивач надав письмові пояснення та копії первинних документів на вимогу відповідача.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 16.08.2023 № 9209170197. Підставою для відмови в реєстрації ПН зазначено: ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстр податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, (а.с.11).

30.08.2023 позивачем подано скаргу на рішення відповідача 1 від 23.08.2023 № 9398391/45014668.

Рішенням від 06.09.2023 відповідачем 2 відмовлено у задоволенні скарги позивача, а рішення відповідача 1 від 23.08.2023 № 9398391/45014668 залишено без змін.

Не погодившись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннямистатті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірні ПН для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Пунктами 4, 5, 6, 7, 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Уразі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом пунктів 11, 25 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вже встановлено матеріалами справи, у квитанції контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Разом з тим, така квитанція не містять податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у спірних ПН.

Доказів здійснення ризикових операцій у формі рішення суду не надано, не надано і доказів існування такого рішення.

У свою чергу у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості здійснення операцій не наведений.

Натомість в якості додаткового показника зазначений такий показник, якD=0000%, Р=0. Однак такий покажчик не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини ні за яких умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20) Верховний Суд зазначив, щопри вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (п.53).

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

На підтвердження вказаних обставин представник відповідачів у відзиві зазначив, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН в протоколі проведення засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено причини відмови.

Так, за змістом витягів з протоколів № 147від 21.08.2023, № 149 від 23.08.2023 причиною відмови зазначено: «не надано деталізований розрахунок агентської винагороди (підтверджуючих бухгалтерських документів)»,(а.с.88-89).

Щодо посилання відповідача 1 на вказану причину колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що 17.08.2023 та 22.08.2023 позивачем надано пакет документів та пояснення щодо деталізованого розрахунку агентської винагороди (підтверджуючих бухгалтерських документів).

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Водночас в оскаржуваному рішенні відповідачем-1 не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин, які відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

При цьому зауважує, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну ПН, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимогПК України, а тому воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваного у цій справі рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, необхідності його скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану ПН в ЄРПН, датою її подання.

Щодоо посилання податкового органу у відзиві на висновки Верховного Суду, викладеними викладену у постанові від 21.05.2019 у справі № 940/1240/18, суд відхиляє, оскільки недостатньо самого лише зазначення постанови, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах, вякій викладено висновок Верховного Суду, мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин зметою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Разом з тим, у відзиві зроблено вказівку на постанову Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав для їх застосування в розумінні частини п`ятої статті 242 КАС України.

У той же час у постанові від 21.05.2019 у справі № 940/1240/18 Верховний Суд досліджував інші питання ніж у даній справі.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.03.2024
Оприлюднено11.03.2024
Номер документу117513206
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —620/15497/23

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 07.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 29.01.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 29.01.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 29.12.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Рішення від 15.12.2023

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Соломко І.І.

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Соломко І.І.

Ухвала від 20.10.2023

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Ірина СОЛОМКО

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні