Постанова

від 27.02.2024 по справі 500/6963/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6963/23 пров. № А/857/22781/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Матковської З.М., Заверухи О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (суддя Чепенюк О.В., м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" у жовтні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документу від 12.10.2023 у виконавчому провадженні № 70307649, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем; визнати протиправною та скасувати постанову від 13.10.2023 про відкриття виконавчого провадження № 70307649, винесену заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньків Андрієм Михайловичем. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії державного виконавця не узгоджуються та не відповідають вимогам Закону №1404-VIII, а начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства вийшов за межі своїх повноважень, передбачених Законом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задоволити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, спричинюють настання дефектних наслідків. Вважає. що у спірних відносинах, після скасування ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №813/2654/18, виконавець мав винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», адже ухвала про виправлення помилки є видом судового рішення.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Позивач, відповідач подали клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні таких клопотання, а повідомлені причини неявки визнано судом не поважними, оскільки участь представників позивача, відповідача в судовому засіданні обов`язковими не визнавалась, а відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021, яке набрало законної сили 17.05.2021, у справі №813/2654/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ТОВ "Ферозіт" про зобов`язання вчинити дії, зобов`язано ТОВ "Ферозіт" привести об`єкт "Багатоквартирний житловий будинок на вул. Варшавській, 112 зі знесенням існуючої будівлі Шевченківського району м. Львова" у відповідність до містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом департаменту містобудування від 28.04.2015 за №143, шляхом демонтажу 5-го поверху об`єкта будівництва з компенсацією витрат, пов`язаних із демонтажем 5-го поверху об`єкта за рахунок ТОВ "Ферозіт" (а.с.54-65).

10.09.2021 Тернопільським окружного адміністративного суду у справі №813/2654/18 видано виконавчий лист з зазначенням строку пред`явлення його до виконання 18.08.2021 (а.с.12).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №813/2654/18, виправлено помилку у виконавчому листі від 10.09.2021 у справі №813/2654/18, зазначивши замість невірного строку пред`явлення до виконання - 18.08.2021, вірний - 18.05.2024 (а.с.66-67).

10.11.2022 в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстрована заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про примусове виконання виконавчого листа №813/2654/18 від 10.09.2021, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, про зобов`язання ТОВ «Ферозіт» привести об`єкт «Багатоквартирний житловий будинок на вул. Варшавській, 112 зі знесенням існуючої будівлі Шевченківського району м Львова» у відповідність до містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом департаменту містобудування від 28.04.2015 за №143, шляхом демонтажу 5-го поверху об`єкта будівництва з компенсацією витрат, пов`язаних із демонтажем 5-го поверху об`єкта за рахунок ТОВ «Ферозіт» разом з виконавчим листом та ухвалою суду про виправлення помилки у виконавчому листі від 10.09.2021 у справі №813/2654/18 (а.с.130-134).

11.11.2022 державним виконавцем Сеньківим А.М. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №70307649, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору (а.с.135-140).

05.12.2022 державним виконавцем Сеньківим А.М. винесено постанову №70307649 про відкладення проведення виконавчих дій до 19.12.2022 (а.с.143).

02.01.2023 державним виконавцем Сеньківим А.М. винесено постанову №70307649 про зупинення виконавчого провадження на підставі статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.159).

13.02.2023 на адресу Відділу надійшла скарга ТзОВ «Ферозіт», до якої долучена постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №813/2654/18 від 31.01.2023 (а.с.160-166).

Вказаною постановою апеляційну скаргу ТОВ «Ферозіт» задоволено, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №813/2654/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про виправлення помилки у виконавчому листі відмовлено.

Враховуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №813/2654/18 від 31.01.2023, начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойник Р.П. виніс постанову від 08.03.2023 №70307649 про перевірку виконавчого провадження в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою постановлено:

скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2022 ВП №70307649;

скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.11.2022 ВП №70307649;

скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 11.11.2022 ВП №70307649;

скасувати постанову про відкладення проведення виконавчих дій від 05.12.2022 ВП №70307649;

скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 02.01.2023 ВП №70307649;

зобов`язати заступника начальника вчинити виконавчі дії, передбачені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.167-168).

Відповідного висновку начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дійшов у зв`язку з пропущенням позивачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На підставі результатів перевірки виконавчого провадження, 08.03.2023 начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойник Р.П. виніс такі постанови у виконавчому провадженні №70307649:

про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2022;

про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про стягнення виконавчого збору 11.11.2022;

про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про зупинення вчиненням виконавчих дій від 02.01.2023;

про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 05.12.2022;

про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про поновлення вчинення виконавчих дій 08.03.2023 (а.с.169-179).

08.03.2023 державним виконавцем Сеньківим А.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 9а.с.180).

В подальшому стягувач у виконавчому провадженні №70307649 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, вважаючи вказані вище постанови про перевірку виконавчого провадження та про скасування процесуальних документів, а також повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання протиправними, звернулася з позовом до суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі № 500/1051/23 за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківа Андрія Михайловича, начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойника Романа Петровича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «Ферозіт» про визнання протиправними та скасування постанов, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задоволено.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 500/1051/23 скасовано та прийняте нове, яким адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задоволено.

Визнано протиправним та скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.03.2023 №20611, винесене заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківим Андрієм Михайловичем.

Визнано протиправною та скасовано постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2022.

Визнано протиправною та скасовано постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про зупинення вчиненням виконавчих дій від 02.01.2023.

Визнано протиправною та скасовано постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 05.12.2022.

Визнано протиправною та скасовано постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про поновлення вчинення виконавчих дій 08.03.2023.

Визнано протиправною та скасовано постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про стягнення виконавчого збору 11.11.2022.

Визнано протиправною та скасовано постанову про перевірку виконавчого провадження в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649 (а.с.80-86)

Суд апеляційної інстанції встановив, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 08.03.2023 вмотивоване тим, що стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Проте прийняття начальником та заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції оскаржуваних постанов про скасування процесуальних документів та повідомлення потягнуло за собою настання таких правових наслідків для Інспекції, що є ідентичними до тих, які б настали при закінченні виконавчого провадження.

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду зазначила, що «очевидним є те, що не було жодних законних підстав для закриття виконавчого провадження, як і для скасування процесуальних документів у виконавчому провадженні по справі №813/2654/18. У період з 27.09.2022 до 31.01.2023 (а саме - на час подання Інспекцією 10.11.2022 заяви про примусове виконання виконавчого листа) виконавчий лист було правомірно звернено до виконання, так як строк його пред`явлення до виконання був до 18.05.2024».

Також у постанові вказано, що «на думку колегії суддів, відповідачем протиправно було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2022, хоча законні підстави примусового виконання рішення, які існували на момент відкриття, так і продовжують існувати станом на сьогодні. Рішення суду про демонтаж самочинного будівництва набрало законної сили та підлягає виконанню. Мотивуючи скасування всіх процесуальних документів спливом терміну пред`явлення до виконання виконавчого листа в справі №813/2654/18, фактично відповідачі дали можливість ТОВ «Ферозіт» і надалі ухилятись від виконання рішення, яке винесене судом не на їх користь» (а.с.200-205).

У цій справі судом встановлено, що після ухвалення постанови Восьмим апеляційним адміністративним судом від 28.09.2023 стягувач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю звернулася 05.10.2023 з заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відновлення виконавчого провадження, до якої долучила копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 та виконавчий лист у справі виданий Тернопільським окружного адміністративного суду у справі №813/2654/18 (а.с.191-205).

12.10.2023 начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем на підставі заяви стягувача та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 винесено постанову про скасування процесуального документа у виконавчому провадженні № 70307649.

У змісті цієї постанови наведений зміст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 та зазначено про те, що автоматизована система виконавчих проваджень не дає можливості відновити виконавче провадження, оскільки не існує попередньо прийнятого рішення групи «Відкриття ВП». Прийняття рішення «Відновлення ВП» неможливе.

Ураховуючи викладене та керуючись абзацом четвертим частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойник Р.П. постановив скасувати документ «Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання» від 08.03.2023; зобов`язати відкрити виконавче провадження та провести виконавчі дії в відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.13-14).

13.10.2023 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківим Андрієм Михайловичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70307649, винесену про примусове виконання виконавчого листа №813/2654/18, виданого 10.09.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання ТОВ «Ферозіт» привести об`єкт «Багатоквартирний житловий будинок на вул. Варшавській, 112 зі знесенням існуючої будівлі Шевченківського району м Львова» у відповідність до містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом департаменту містобудування від 28.04.2015 за №143, шляхом демонтажу 5-го поверху об`єкта будівництва з компенсацією витрат, пов`язаних із демонтажем 5-го поверху об`єкта за рахунок ТОВ «Ферозіт» (а.с.15).

Не погоджуючись з постановами начальника та заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.10.2023 та 13.10.2023, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на особливості процесуальних документів, що приймалися у виконавчому провадженні №70307649 та їх скасування спочатку начальником відділу, а потім скасування постанов начальника відділу у судовому порядку, іншого процесуального рішення технічно державний виконавець не міг прийняти, а будь-яке несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом. Вказав, що відповідач діяв з міркувань розумності і адекватності, та не допустив істотного (фундаментального) порушення, не винісши постанову про відновлення виконавчого провадження замість постанови про відкриття виконавчого провадження.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

За змістом частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою та шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У спірній ситуації у відкритому виконавчу провадженні після його перевірки в порядку статті 74 Закону № 1404-VIII начальником відділу скасовані всі процесуальні постанови (про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про відкладення виконавчих дій, про зупинення виконавчих дій, про поновлення виконавчих дій), винесенні державним виконавцем. Після цього державним виконавцем направлено стягувачу повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У подальшому судовим рішенням наведені постанови начальника відділу та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувача скасовані.

Фактично виконання судового рішення на цьому етапі має повернутися до початкової стадії виконання. Постанова про відкриття виконавчого провадження № 70307649 вважається відновленою, тому підставно стягувач, звертаючись до відповідача, ставив питання про відновлення виконавчого провадження.

Разом з тим, з пояснень відповідача та змісту оскаржуваної постанови від 12.10.2023 встановлено, що з огляду на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження скасована начальником відділу, а виконавчий документ повернуто без виконання відповідно до повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (тобто стосовно нього не приймалося постанови про повернення виконавчого документа в порядку статті 37 Закону №1404-VIII чи постанови про закінчення виконавчого провадження у порядку статті 39 цього Закону), автоматизована система виконавчого провадження не містить попереднього рішення про відкриття виконавчого провадження. Зокрема, як вказав відповідач «не існує попереднього рішення групи «Відкриття провадження»». Наведені обставини не дають можливості прийняти рішення про відновлення виконавчого провадження.

Надаючи оцінку таким обставинам та мотивам позову, слід проаналізувати положення Закону №1404-VIII.

Стаття 8 цього Закону регламентує роботу автоматизованої системи виконавчого провадження. Так, реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується:

1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями;

2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження;

3) виготовлення документів виконавчого провадження;

4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження;

5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження;

6) підготовка статистичних даних;

7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження;

8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву;

9) формування Єдиного реєстру боржників.

Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VIII передбачені випадки, коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, серед яких: якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 2).

У разі ж прийняття виконавчого документа до виконання, відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу визначає стаття 37 Закону №1404-VIII і вони пов`язані з іншими обставинами, аніж виконання виконавчого документа боржником.

Частина п`ята цієї статті передбачає, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім визначених випадків.

Підстави для закінчення виконавчого провадження і його наслідки визначають статті 39 та 40 Закону №1404-VIII. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Питання відновлення виконавчого провадження регламентує статті 41 Закону №1404-VIII. Так, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Особливість спірної ситуації в тому, що державним виконавцем було відкрите виконавче провадження, в подальшому постанова про відкриття виконавчого провадження скасована начальником відділу, а потім державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

Натомість Закон передбачає певну логічну послідовність дій державного виконавця, який їх реалізує, серед іншого, шляхом прийняття повідомлень чи постанов, що відображаються автоматизованою системою виконавчого провадження.

Так, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу (на підставі статті 4 Закону) виноситься без відкриття виконавчого провадження на етапі вирішення питання наявності підстав для відкриття виконавчого провадження.

Після відкриття виконавчого провадження можливими варіантами дій державного виконавця є: або винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (стаття 37 Закону №1404-VIII), або винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (стаття 39 Закону №1404-VIII). Закон пов`язує можливість відновлення виконавчого провадження у разі скасування судом одної з цих постанов.

У даній ситуації виконавче провадження було відкрите на підставі постанови від 11.11.2022, яка скасована начальником державної виконавчої служби 08.03.2023.

03.08.2023 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

А в подальшому (28.09.2023) судом скасовано скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була скасована начальником відділу і кінцевим рішенням у виконавчому провадженні №70307649 було повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання (яке автоматизованою системою виконавчого провадження формується до відкриття виконавчого провадження), тому слід прийняти до уваги пояснення відповідача, що на день подання стягувачем заяви не існувало в автоматизованій системі виконавчого провадження відкритого виконавчого провадження № 70307649.

Сторони не заперечують, що станом на 12.10.2023 існували обставини для поновлення виконавчого провадження № 70307649. Проте через описані вище обставин, державний виконавець фактично був позбавлений можливості в автоматизованій системі виконавчого провадження виконати дію «відновлення виконавчого провадження».

Слід зауважити, що стаття 41 Закону №1404-VIII пов`язує можливість відновлення виконавчого провадження лише у разі скасування судом або постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження, або постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте у спірному випадку мова йде про скасування судом повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання після відкриття виконавчого провадження, що є особливістю цієї справи.

Тому слід погодитися з поясненнями відповідача, що іншого способу відновити виконання по виконавчому документі як через прийняття постанови начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем про скасування процесуального документу від 12.10.2023 у виконавчому провадженні № 70307649 та подальше винесення заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньків Андрієм Михайловичем постанови від 13.10.2023 про відкриття виконавчого провадження № 70307649, не вбачалося за можливе.

Колегія суддів вважає, що спірними діями відповідача права позивача як боржника у виконавчого провадження № 70307649 не порушуються, позаяк боржнику наданий встановлений законом новий строк для самостійного виконання рішення суду, боржник мав можливість оскаржити такі постанови у судовому порядку.

Разом з тим, судове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021, яке набрало законної сили 17.05.2021, у справі №813/2654/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ТОВ "Ферозіт" про зобов`язання вчинити дії, яким зобов`язано ТОВ "Ферозіт" привести об`єкт "Багатоквартирний житловий будинок на вул. Варшавській, 112 зі знесенням існуючої будівлі Шевченківського району м. Львова" у відповідність до містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом департаменту містобудування від 28.04.2015 за №143, шляхом демонтажу 5-го поверху об`єкта будівництва з компенсацією витрат, пов`язаних із демонтажем 5-го поверху об`єкта за рахунок ТОВ "Ферозіт", залишається не виконаним протягом більше як двох років ні за участі органів державної виконавчої служби, ні боржником самостійно.

Як вірно вказує суд першої інстанції, фактично через це судове оскарження Товариство намагається уникнути відповідальності за невиконання рішення суду. У разі його невиконання самостійно це єдиний дієвий механізм домогтися його примусового виконання.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин першої-другої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Отже, даними нормами встановлено в імперативній формі обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, та обов`язковість виконання цього рішення особою, визначеною судом.

У спірному випадку колегія суддів погоджується з тим, що відповідач мав би відновити виконавче провадження, натомість виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, з огляду на особливості процесуальних документів, що приймалися у виконавчому провадженні №70307649 та їх скасування спочатку начальником відділу, а потім скасування постанов начальника відділу у судовому порядку, іншого процесуального рішення технічно державний виконавець не міг прийняти, а будь-яке несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Також суд враховує, що виконавчому провадженню присвоєно номер №70307649, що й попередньо відкритому, а тому допущені невідповідності форми постанови державного виконавця не впливають на саму суть прийнятого рішення.

За усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єкта владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення лише якщо таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення через технічну процедуру прийняття акта не може мати наслідком його скасування. Не кожен дефект акта робить його неправомірним.

У спірному випадку суть порушення, на думку апелянта, полягає у недотриманні загальних умов та порядку здійснення виконавчого провадження, бо відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен діяти відповідно до закону. У цьому випадку, на переконання апеляційного суду, відповідач діяв з міркувань розумності і адекватності, та не допустив істотного (фундаментального) порушення, не винісши постанову про відновлення виконавчого провадження замість постанови про відкриття виконавчого провадження.

Щодо того, що начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перевищив свої повноваження, прийнявши постанову про скасування процесуального документу від 12.10.2023 у виконавчому провадженні № 70307649, то слід зазначити наступне.

Стаття 74 Закону №1404-VIII передбачає порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова (абзац третій частини третьої статті 74 Закону №1404-VIII

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини (абзац четвертий частини третьої статті 74 Закону №1404-VIII).

Отже, в силу наведеної норми начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

У спірному випадку начальником відділу продубльовано скасування вже скасованого судом «Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання від 08.03.2023» та зобов`язано відкрити виконавче провадження та провести виконавчі дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», що не суперечить абзацу другому частини третьої статті 74 Закону №1404-VIII. Натомість у цій постанові відповідачем безпідставно вказано посилання на абзац четвертий частини третьої статті 74 Закону №1404-VIII. Законом не передбачено повторного скасування певного рішення начальником відділу у разі його скасування судом, проте зі змісту пояснень відповідача вбачається, що прийняття такої постанови обумовлене лише необхідністю повернутися до попереднього виконавчого провадження №70307649. Такі недоліки не є суттєвими та не впливають на правомірність дій відповідача стосовно відновлення виконавчого провадження.

Стосовно покликання апелянта на те, що у спірних правовідносинах після скасування ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №813/2654/18, виконавець мав винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, адже ухвала про виправлення помилки є видом судового рішення, колегія суддів вважає такі необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів зазначає, що в розумінні пункту 5 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ є рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021, яке набрало законної сили 17.05.2021, у справі №813/2654/18.

Саме на підставі цього рішення Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист. Подальше внесення виправлень ухвалою суду у виконавчому листі, та скасування апеляційний судом такої ухвали не є визначальним в даному випадку. А відтак скасування постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №813/2654/18 від 31.01.2023 ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №813/2654/18 та прийняття нової постанови, якою в задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про виправлення помилки у виконавчому листі відмовлено, не може вважатись рішенням на підставі якого видано виконавчий документ в розумінні пункту 5 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII.

Апеляційний суд резюмує, що апелянтом не доведено протиправності оскаржуваних постанов, натомість відповідач діяв не виходячи за межі закону, забезпечуючи виконання судового рішення.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 500/6963/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді З. М. Матковська О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року