Ухвала

від 05.03.2024 по справі 761/19052/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19052/18

Провадження № 1-кп/761/372/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва ОСОБА_1 у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100000498 від 17.01.2018 року, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ірпінь, Київської області, громадянина України, освіта вища, одружений, має малолітню дитину на утриманні, раніше не судимий, проживає АДРЕСА_1 ,

Обвинуваченого за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.2,3 ст. 191 КК України.

Від обвинуваченого надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, посилаючись на те, що останній перебуває за межами м.Києва разом із родиною та малолітньою дитиною.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, заслухавши думки учасників, дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин.

Отже розгляд справи у режимі відеоконференції є правом суду.

Частиною 2 ст.336 КПК України передбачено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 336 КПК України якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 4 КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.

Отже КПК України закріплено загальний принцип, на основі якого діє кримінальне процесуальне законодавство України в просторових межах. Якщо кримінальне провадження здійснюється на території України, то незалежно від того, в Україні чи за її межами було вчинено кримінальне правопорушення, воно регулюється нормами КПК нашої держави. Це правове положення ґрунтується на міжнародному принципі невтручання держав у внутрішні справи інших.

Суть його полягає в тому, що жодна держава не вправі вчиняти дії юрисдикційного характеру на території інших держав без їх згоди.

Положеннями ст. 2 Конституції України визначено, що внутрішній суверенітет України обмежується її територією.

Відповідно до ст. 1 Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року жодна держава не має права втручатись прямо або опосередковано незалежно від підстав у внутрішні або зовнішні справи іншої держави у будь-якій формі.

Вказаний принцип невтручання підтверджено і у Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року.

Таким чином проведення судом України судового розгляду на території Щвейцарської конфедерації може бути розцінено як грубе порушення суверенітету цієї держави та невиправдане втручання у її внутрішні справи шляхом вчинення несанкціонованих дій юрисдикційного характеру на її території іншою державою.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального кодексу та інших законів України.

Таким чином проведення судового засідання у порядку, не передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, а саме у режимі відеоконференції з обвинуваченим, який перебуває поза межами території України у Швейцарії, є недопустимим і тягне за собою скасування будь-якого рішення, прийнятого судом у такий спосіб.

За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що клопотання ОСОБА_6 про проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 336 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про проведення дистанційного судового провадження із розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.191 КК України в режимі відеоконференцзв`язку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя