Ухвала

від 07.03.2024 по справі 336/1830/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/1830/24

Провадження №: 2/336/1550/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 березня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

ознайомившись з матеріалами позовної заяви виконавчого комітету Оріхівської міської ради, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Оріхівської міської ради, ОСОБА_3 ,

про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна, -

встановив:

26 лютого 2024 року начальник Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Оріхівської міської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з положеннями п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.

Позивач заявляє три вимоги: 1) позбавити відповідача батьківських прав, 2) стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини та 3) встановити опіку та призначити опікуна.

Вимога щодо встановлення опіки та призначення опікуна належним чином не обґрунтована.

Згідно зі статтею 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, особи, які позбавлені батьківських прав, а також особи, інтереси якої суперечать інтересам дитини (стаття 244 СК України).

Відповідно до ст. 246 СК України орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку та піклування.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми встановлюється у випадку, якщо батьки померли, невідомі, визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, а також може бути встановлена і при житті батьків, зокрема, коли батьки судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини (п. 2.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 N 34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування).

Позивач в позовній заяві таких обставин не навів.

З тексту позовної заяви слідує, що відповідач не позбавлений батьківських прав, доказів того, що було ухвалено рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку, не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Позивач не зазначив доказів, які підтверджують ухиляння відповідача від виконання батьківських обов`язків. Такими доказами, зокрема можуть бути: захисні приписи служби дільничних інспекторів поліції та кримінальної поліції у справах неповнолітніх щодо попередження насильства в сім`ї, постанови суду щодо невиконання батьківських прав відповідачем, довідки медичних закладів, що мати страждає хронічним алкоголізмом тощо. В позовній заяві не зазначено чи перебувала дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах на обліку в службі у справах дітей, які заходи вживала служба.

Вирішуючи спір про позбавлення батьківських прав, суд повинен з`ясувати: які безспірні докази свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов`язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також дослідити соціально-побутові умови життя та матеріальне становище відповідача. З`ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування мають бути додані документи, зазначені у ч. 3 ст. 312 ЦПК України.

Позивач такого висновку до позовної заяви не надав. Висновок, який міститься в матеріалах справи не відповідає вимогам чинного законодавства.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що малолітня дитина проживає з бабою ОСОБА_4 , проте доказів в підтвердження родинних стосунків не надано та обставин, які перешкоджають поданню таких доказів не наведено.

Позивач не зазначив доказів в підтвердження родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , 11 квітня 2011 року.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву виконавчого комітету Оріхівської міської ради, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Оріхівської міської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна, - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: