Постанова

від 07.03.2024 по справі 454/1041/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/1041/18 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О. А.

Провадження № 22-ц/811/3292/23 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.

секретар судового засідання - Зеліско-Чемерис К.Р.,

з участю представника ДВС Стемковського Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року, у справі за скаргою ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

в лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою про визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 05 серпня 2019 року по виконавчому провадженню № 59087923 та скасування постанови державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Т.А. від 05 серпня 2019 року по виконавчому провадженню №59087923.

В обґрунтування скарги зазначав, що державний виконавець закінчив виконавче провадження та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження 05 серпня 2019 року. Однак саму постанову про закінчення виконавчого провадження стягувач не отримав. При цьому станом на момент подання скарги рішення суду не виконано. Державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач є інвалідом 2 групи ( сліпий) по зору.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконними дії державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Т.А. та скасовано постанову державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Т.А. від 05 серпня 2019 року про закінчення виконавчого провадження.

Не погоджуючись із таким, Сокальський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції оскаржив таке в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій міститься прохання судове рішення скасувати та постановити нове, яким в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, а також тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Тому, таке підлягає скасуванню.

Зазначає, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 59087923 з виконання виконавчого листа № 454/1041/18 від 11 травня 2019 року, виданого Сокальським районний судом Львівської області, яким зобов`язано ОСОБА_2 не чинити шкоди ОСОБА_1 у користуванні частиною земельної ділянки, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтажу фундаменту та відновлення межі та забезпечити ОСОБА_1 в подальшому вільне та безперешкодне користування відповідною частиною земельної ділянки.

13 травня 2019 року державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано сторонам. Виконання виконавчого провадження було призначено на 03 червня 2019 року. Оскільки боржником виконавчий документ не виконано, державним виконавцем відділу накладено штраф на боржника та призначено повторне виконання рішення на 14 червня 2019 року. У зв`язку із невиконанням боржником вимог виконавчого документа на останнього накладено штраф у подвійному розмірі. Оскільки вимоги виконавчого документа в подальшому виконано не було, державним виконавцем відділу до органу досудового розслідування скеровано подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності та 05 серпня 2019 року закінчено виконавче провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що виконавча служба діяла правомірно, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також вказує, що розгляд скарги відбувся без представника органу ДВС, який не був повідомлений про час та місце розгляду такої.

Зазначає про те, що судом ухвалено рішення, а за результатами розгляд скарги на дії та рішення органу ДВС має постановлятись ухвала.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника органу ДВС, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що на виконанні в Сокальському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало на виконанні ВП № 59087923, по якому 05 серпня 2019 року державним виконавцем Костюк Т.А. винесено постанову про його закінчення.

Щодо повідомлення учасників справи про дату, часу і місце засідання суду.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно дочастини першоїта другоїстатті 450ЦПК Українискарга розглядаєтьсяу десятиденнийстрок усудовому засіданніза участюстягувача,боржника ідержавного виконавцяабо іншоїпосадової особиоргану державноївиконавчої службичи приватноговиконавця,рішення,дія чибездіяльність якихоскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно зістаттею 128ЦПК Українисуд викликаєучасників справиу судовезасідання абодля участіу вчиненніпроцесуальної дії,якщо визнаєїх явкуобов`язковою. Судповідомляє учасниківсправи продату,час імісце судовогозасідання чивчинення відповідноїпроцесуальної дії,якщо їхявка єне обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик .Судові повідомленняздійснюються судовимиповістками-повідомленнями. Судоваповістка провиклик повиннабути врученаз такимрозрахунком,щоб особи,які викликаються,мали достатньочасу дляявки всуд іпідготовки доучасті всудовому розглядісправи,але непізніше ніжза п`ятьднів досудового засідання,а судоваповістка-повідомлення завчасно. Судоваповістка надсилаєтьсяразом ізрозпискою рекомендованимлистом зповідомленням провручення заадресою,зазначеною стороноючи іншимучасником справи. Уразі ненаданняучасниками справиінформації щодоїх адресисудова повістканадсилається фізичнимособам,які немають статусупідприємців, заадресою їхмісця проживаннячи місцяперебування,зареєстрованою увстановленому закономпорядку. Днемвручення судовоїповістки є: 1)день врученнясудової повісткипід розписку; 2)день отриманнясудом повідомленняпро доставленнясудової повісткина офіційнуелектронну адресуособи; 3)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки .Розписка проодержання судовоїповістки зпоміткою продату врученняв тойсамий деньособами,які їївручали,повертається досуду.Якщо особу,якій адресованосудову повістку,не виявленов місціпроживання,повістку підрозписку вручаютьбудь-комуз повнолітніхчленів сім`ї,які проживаютьразом знею.У такомувипадку особа,якій адресованоповістку,вважається належнимчином повідомленоюпро час,дату імісце судовогозасідання,вчинення іншоїпроцесуальної дії. Уразі відсутностіадресата (будь-когоз повнолітніхчленів йогосім`ї)особа,яка доставляєсудову повістку,негайно повертаєїї досуду зпоміткою пропричини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до суду першої інстанції 17 лютого 2021 року (а.с. 43-51). На а.с. 53 міститься довідка про те, що 21 серпня 2023 року фіксування судового засідання не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб. 21 серпня 2023 року судом ухвалено заочне рішення за наслідками розгляду скарги сторони виконавчого провадження, на а.с. 54 міститься вступна та резолютивна частини рішення, а на а.с. 55-57 повне рішення.

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначено, що скаржник в судове засідання не прибув, подав заяву, що скаргу підтримує, просить її задовольнити, не заперечує щодо розгляду справи у його відсутність. Також зазначено, що представник Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з`явилася.

Проте, матеріали справи не містять жодних відомостей, що учасники справи були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, а також заяви скаржника про розгляд його заяви у відсутність останнього.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки відповідні доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Щодо судового рішення за скаргою.

Відповідно до статей 55, 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень статті 447 ЦПК України (Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).

Згідно ізчастиною другоюстатті 451ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Встановлено, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем 05 серпня 2019 року та надіслана сторонам виконавчого провадження також 05 серпня 2019 року простою кореспонденцією, згідно статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, стягувачу на адресу, вказану у виконавчому документі, і така сама адреса зазначена ним в поданій 17 лютого 2021 року скарзі.

При цьому з клопотанням про поновлення строку для подання скарги до суду ОСОБА_1 не звертався.

За змістом статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Розглянувши скаргу, подану із пропуском встановленого строку (без клопотання про його поновлення), по суті, суд першої інстанції помилився щодо наслідків розгляду такої скарги, а також форми судового рішення, яке приймається за результатами її розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 374 УПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Зважаючи на те, що внаслідок порушення норм процесуального права суд першої інстанції розглянув по суті скаргу на дії посадової особи органу державної виконавчої служби, подану із пропуском строку, встановленого частиною другою статті 23, частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 449 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення та залишення скарги без розгляду.

Аналогічний висновок щодо можливості залишення судом апеляційної інстанції без розгляду скарги, поданої на підставі положень статті 447 ЦПК України, з пропуском процесуального строку, за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, викладено в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 439/1493/15-ц (провадження №61-7804св19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті вирішення скарги, то з огляду на те, що така підлягає залишенню без розгляду, колегія суддів не убачає підстав для їх аналізу.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, враховуючи, що стягував звільнений від сплати судового збору на підставі пункт 9 частини першої статті 5Закону України «Про судовий збір», сплачений органом ДВС за її подання судовий збір підлягає компенсації такому за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 377, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити частково.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року скасувати, скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 05 серпня 2019 року по виконавчому провадженні № 59087923 та скасування постанови державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Т.А. від 05 серпня 2019 року по виконавчому провадженні № 59087923 залишити без розгляду.

Компенсувати Сокальському відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 березня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич