Рішення

від 04.03.2024 по справі 553/2507/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2507/23

Провадження № 2/553/274/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.03.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Долгової М.М., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представника відповідача 1 ОСОБА_3 , представника відповідача 2 Казловцевої О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №553/2507/23 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, Державного агентства водних ресурсів України про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.09.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, Державного агентства водних ресурсів України про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позов обгрунтовує тим, що 06.11.2017 року прийнята на посаду провідного інженера з організації, експлуатації та ремонту у водному господарстві відділу експлуатації водогосподарських систем Полтаваоблводгоспу, яке в подальшому було реорганізоване в Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області (надалі РОВР, Офіс, відповідач 1). Наказом від 01.03.2019 року №32-к переведена з 04.03.2019 року на посаду начальника відділу експлуатації та моніторингу у водному господарстві. Наказом від 02.07.2019 року №91-к переведена з 01.07.2019 року на посаду начальника відділу з управління інфраструктурою РОВР. В подальшому наказом Державного агентства водних ресурсів (відповідач 2) від 20.04.2021 року №130-ос та наказом офісу від 21.04.2021 року №88-к на ОСОБА_1 покладено, за згодою, виконання обов`язків начальника Регіонального офісу водних ресурсів в Полтавській області з 21.04.2021 року. При цьому умови та розмір оплати її праці не визначено. Наказом Держводагентства від 06.03.2023 року №60-ос та наказом Офісу від 07.03.2023 року №50-к ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків начальника РОВР та відновлено на посаді начальника відділу управління інфраструктурою РОВР. Штатним розписом Офісу встановлено посадовий оклад начальника відділу з управління інфраструктурою на рівні 14 розряду єдиної тарифної сітки, тоді як посадовий оклад начальника Офісу на рівні 19 розряду ЄТС. Оплата праці ОСОБА_1 в період виконання нею обовязків начальника РОВР (з 21.04.2021 року по 07.03.2023 року), проводилась відповідно до штатного розпису за посадою начальника відділу управління інфраструктурою РОВР. Управлінням Держпраці листом від 23.03.2023 року №ПНС/3.1/3364-23 надано відповідь на лист в.о. начальника РОВР від 28.02.2023 року №247/01-13. Управління Держпраці розяснило, що працівнику, який заміщує тимчасово відсутнього працівника і не є його заступником чи помічником, виплачується різниця між його фактичним посадовим окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує. З огляду на наведене, 04.04.2023 року Позивачка звернулася до Держводагентства із заявою, в якій просила видати відповідний розпорядчий документ для проведення РОВР всіх належних їй виплат за період з 21.04.2021 року по 06.03.2023 року включно. Листом від 19.05.2023 №2547/6/6/11-23 Держводагентство надало відповідь, якою відмовило ОСОБА_1 у задоволенні вищезазначеної заяви та запропонувало звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. У зв`язку із чим, позивачка просить суд стягнути з Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області на її користь невиплачену заробітну плату за період з 21.04.2021 року по 06.03.2023 року включно, без урахування днів, перебування у відпустці або відрядженні, у сумі 289143,40 грн.; зобов`язати Державне агентство водних ресурсів України та Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області провести перерахунок суми заробітної плати ОСОБА_1 за дні, коли вона перебувала у відрядженні, добових виплат, відпускних, інших виплат, що підлягають перерахунку, виходячи з середнього заробітку з урахуванням сум невиплаченої заробітної плати, що буде стягнена рішенням суду за даним позовом, за період з 21.04.2021 року по 06.03.2023 року включно; зобов`язати Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області виплатити позивачці недоплачену суму заробітної плати за дні, коли вона перебувала у відрядженні, добових виплат, відпускних, інших виплат, що підлягають перерахунку, виходячи з середнього заробітку з у рахуванням сум невиплаченої заробітної плати, що буде стягнена рішенням суду за період з 21.04.2021 по 06.03.2023 року; зобов`язати Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 19.09.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито спроцене позовне провадження.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача 1 Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, від відповідача 1 до суду надійшов письмовий відзив, в якому зазначено, що з часу перебування у трудових відносинах з Відповідачем 1, ОСОБА_1 відповідно до ст.29-30 Закону України «Про оплату праці» була ознайомлена з умовами праці та її оплатою. Крім того, ОСОБА_1 добровільно надала згоду на тимчасове її переведення на іншу роботу, та з часу видачі наказу Держводагентства України від 20.04.2021 року №130-ос «Про виконання обовязків начальника РОВР у Полтавській області» в добровільному порядку прийняла умови, які було на неї покладено згідно цього наказу. За виконання обовязків начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Таран І.В. Держводагентство України погоджувало їй розмір премій, що значно перевищував розмір премій керівників структурних підрозділів Офісів, аналогічних за її основною посадою, та був на рівні інших керівників водогосподарської галузі. Позивачці з часу перебування її на посаді в.о. начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області було проведено індексацію грошових коштів та виплачено у встановлені строки. Позивачу стало відомо про порушення її прав з 19.05.2023 року, а тому остання пропустила 3 місячний строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, встановлений ст.233 КЗпП.

Представник відповідача 2 Державного агентства водних ресурсів України (Держводагентство) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, від відповідача 2 до суду надійшов письмовий відзив, в якому зазначено, що Відповідно до наказу Держводагентства від 20.04.2021 року №130-ос «Про викоанння обов`язків начальника РОВР у Полтавській області» на начальника відділу з управління інфраструктурою Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Таран Ірини Володимирівну поклaдено виконання обов`язків начальника цього ж РОВР. Покладення обов`язків на ОСОБА_1 відбулося виключно після надання нею згоди на виконання такої роботи. При ознайомленні з наказом про покладення на ОСОБА_1 обов`язків начальника РОВР у Полтавській області Позивачкою не було висловлено зауважень щодо відсутності встановленої доплати у розмірі до 50% різниці у посадивих окладах. Приступивши до виконання обов`язків керівника РОВР у Полтавській області ОСОБА_1 була наділена всіма правами керівника установи. Щомісяця, починаючи з 21.04.2021 року, Позивачка підписувала фінансові документи, була повідомлена про розмір нарахувань їй заробітної плати, ОСОБА_1 щокварталу отримувала погодження на встановлення їй премій, як виконувачу обов`язків начальника РОВР. Отже, твердження Позивачки, що їй стало відомо про порушення її прав лише після 19.05.2023 року є безпідставним, оскільки до цього часу Позивачку цілком влаштовували умови оплати праці. Жодних звернень, зауважень, тощо щодо нарахування їй доплат за виконання обов`язків з квітня 2021 року по квітень 2023 року до Держводагентства не надходило. Відповідно до Положення про преміювання та інші заохочувальні виплати керівників басейнових управлінь водних ресурсів, регіональних (міжрегіональних) офісів водних ресурсів та управлінь каналів, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, затвердженого наказом Держводагентства від 26.03.2020 року №279 (із змінами), ОСОБА_1 щокварталу отримувала погодження на встановлення їй премій, як виконувачу обов`язків начальника РОВР. При цьому, розмір погодженої премії суттєво більший, ніж встановлювався іншим працівникам РОВР у Полтавській області за рівнозначною основною посадою Позивача. З огляду на зазначене Держводагентство не погоджується з доводами Позивачки, що їй не було запезпечено доплату за виконання обов`язків. Як вбачається із наданих до позовної заяви матеріалів, Позивачка своєчасно отримувала нараховану заробітну плату в повному обсязі, а відповідно Відповідач 1 не має заборгованості перед Позивачкою по заробітній платі.

Позивачка надала до суду письмову відповідь на відзив, в якій зазначила, що оплата праці ОСОБА_1 в період виконання нею обов`язків начальника РОВР з 21.04.2021 року по 07.03.2023 року проводилась відповідно до штатного розпису за посадою начальника відділу управління інфраструктурою РОВР. При цьому, згідно з даними табелю обліку робочого часу, робочий час ОСОБА_1 за період з 21.04.2021 року по 06.03.2023 року обліковувався за посадою в.о. начальника Офісу. Таким чином, нарахування заробітної плати ОСОБА_1 повинно було здійснюватися у відповідності до інформації, яка міститься в табелі, а саме за посадою в.о. начальника Офісу, а не за посадою начальника відділу з управління інфораструктурою. Відсутність коштів у фонді оплати праці не звільняє роботодавця від обов`язку платити зарплату вчасно та повному обсязі, а також не позбавляє від відповідальності за порушення цього обов`язку. Перебіг процесуального строку, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України на звернення ОСОБА_1 до суду із позовною заявою у даній справі почався 1 липня 2023 року, з наступного дня після закінчення карантину. Таким чином, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом із дотриманням встановлених законом строків.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду документи, з`ясувавши обставини справи та виниклі правовідносин, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно достатті 105 КЗпП Українипрацівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Відповідно до частини другоїстатті 105 КЗпП Українирозміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

У пункті 15постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»роз`яснено, що у тому разі, коли умови про розміри доплат за виконання працівникомпорядзосновноюроботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно достатті 105КЗпПУкраїниу колективному договорі чи погоджені інакше за відсутності останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженнямвласникаабо з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника.

Матеріалами справи встановлено, про що не заперечують сторони, що позивач ОСОБА_1 у період з 21 квітня 2021 року по 07.03.2023 рокутимчасово виконувала обов`язки начальника Регіонального офісу водних ресурсів в Полтавській областів, за її згодою, до призначення в установленому порядку начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області.

Враховуючи, що наказом Державного агентства водних ресурсів України №130-ос від 20.04.2021 року на позивачку було покладено виконання обов`язків начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області без звільнення від своєї основної роботи начальника відділу з управління інфраструктурою Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, з 21.04.2021 року до призначення в установленому порядку начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, отже таке виконання обов`язків позивачки поряд зі своєю основною роботою є виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника у розумінністатті 105 КЗпП України.

За обставин доведеності позивачкою тимчасового виконання обов`язків начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, без звільнення від основної роботи, остання відповідно достатті105 КЗпП Українимає право на відповідні доплати за виконання таких обов`язків.

Разом з цим, розмір такої доплати в наказі про покладення на неї обов`язків або іншим окремим наказом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить: 1) основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2 ) додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про умови оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій меліорації та водного господарства Державного агентства водних ресурсів України» №185 від 02.06.2011 року, зареєстрованого Мінюстом 16.06.2011 р.

за № 708/19446, затверджено розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій меліорації та водного господарства Державного агентства водних ресурсів України; надано право Держводагентству (для професіоналів та фахівців Держводагентства, його територіальних органів (щодо працівників, які не є державними службовцями)) та керівникам організацій меліорації та водного господарства у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах у становлювати: конкретні розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам цих організацій відповідно до затверджених цим наказом схем тарифних розрядів посад (професій) та тарифних коефіцієнтів, доплати та надбавки до них; посадові оклади заступників керівників організацій меліорації та водного господарства, заступників керівників структурних підрозділів на 5-15 відсотків, головних бухгалтерів - на 10-30 відсотків нижче, ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначений за схемами тарифних розрядів, затвердженими цим наказом; надбавки працівникам: у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі, а також доплати працівникам: у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення професій (посад); за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Зазначені види доплат не встановлюються керівникам організацій меліорації та водного господарства, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів організацій меліорації та водного господарства, їх заступникам.

Така ж норма міститься п.4.9 Колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області на 2020-2022 року, розділу 4 «Оплата праці», установлені доплати працівникам у розмірі до 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення професій (посад); за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Разом з цим, встановлено, що зазначені види доплат не встановлюються керівнику Офісу, його заступникам, керівникам структурних підрозділів та їх заступникам, керівникам відділів та їх заступникам (том 1, а.с.139-165).

Отже, доплати за розширений обсяг роботи, за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, або суміщення посад не встановлюється керівникам Офісу та керівникам структурних підрозділів бюджетних установ, які входять в структуру органу державної влади Держводагентства.

Таким працівникам можна встановлювати надбавки за високі досягнення праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність напруженість у роботі. Гранічний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50% посадового окладу, у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються, що закріплено в п.4.7 Колективного договору (том 1, а.с.139-165) та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про умови оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій меліорації та водного господарства Державного агентства водних ресурсів України» №185 від 02.06.2011 року, зареєстрованого Мінюстом 16.06.2011 р. за № 708/19446.

Разом з тим, позивачка отримувала заробітну плату, в структуру якої входив оклад начальника відділу з управління інфростуктурою, та доплату яка значно перевищувала 50% посадового окладу, а саме: за травень 2021 рок погоджено премію у розмірі 310% від посадового окладу, за червень 2021 року погоджено премію у розмірі 418%, за липень 2021 року 532%, за серпень 587%, за вересень 538% за жовтень 2021 року 815%, за листопад 2021 року 891%, за грудень 2021 року 758%, за січень 2022 року 162%, за лютий 2022 року 162%, за березень 2022 року 179%, за квітень 2022 року 344%, за травень 2022 року 386%, за червень 2022 року 345%, за липень 2022 року 350%, за серпень 2022 року - 375%, за вересень 2022 року 347%, за жовтень 2022 року 465%, за листопад 2022 року 495%, за грудень 2022 року 510%, за січень 2023 року 100%, за лютий 2023 року 100%. (том 1 а.с. 43-63)

З огляду на те, що ОСОБА_1 нараховувалась і виплачувалась заробітна плата у значно збільшеному розмірі, ніж встановлено законодавством та колективним договором, суд погоджується з аргументами відповідачів щодо здійснення в такий спосіб доплати за виконання обов`язків в порядку суміщення,відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають. Позивачці ОСОБА_1 відповідно до норм законодавства нараховувалася заробітна плата у виді оклада начальника відділу з управління інфраструктурою та доплата у значно більшому розмірі ніж встановлено нормативними актами для керівників бюджетної установи, що свідчить про отримання позивачкою відповідної доплати за виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника у розумінністатті 105 КЗпП України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог по суті, відсутні підстави для вирішення питання в частині застосування позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового забору за подання позову про стягнення заробітної плати, та позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Таким чином, витрати позивачки на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. залишаються за позивачкою.

Керуючись ст.ст. 4, 81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.105 КЗпП, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, Державного агентства водних ресурсів України про стягнення заборгованості по заробітній платі, - відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору стягненню не підлягають.

Судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 12000,00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 08.03.2024 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. В. Фоміна