Ухвала

від 07.03.2024 по справі 203/1190/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1190/24

Провадження № 2-з/0203/28/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

07 березня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О.В., розглянувши у провадженні №2-з/0203/28/2024 заяву позивача Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне підприємство «МВФ» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

06березня 2024року ПП «Науково-виробниче комерційне підприємство «МВФ» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення в подальшому до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на предмет стягнення заборгованості за договором підряду № 01/11-2011 від 01 листопада 2011 року в розмірі 2 700 000 грн., в обґрунтування якої зазначається, що 31 листопада 2018 року між сторонами підписано акт здачі-приймання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , сума виконаних робіт становить 2 700 000 грн., що свідчить про повне виконання ПП «НВКП «МВФ» зобов`язань з будівництва/реконструкції капітальної споруди (кафе з літньою площадкою) за адресою: АДРЕСА_1 , проте ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не здійснено оплату виконаних робіт. Окрім цього, ОСОБА_2 на сайта «ОЛХ» розміщено оголошення про продаж будівлі кафе, що знаходиться що належить останньому на підставі договору дарування, а отже з урахуванням викладеного існує реальна загроза істотного ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позову про стягнення заборгованості за договором підряду № 01/11-2011 від 01 листопада 2011 року в разі невжиття заходів забезпечення позову, а тому ПП «Науково-виробниче комерційне підприємство «МВФ» просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна будівлю кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію, перереєстрацію права власності, внесення змін, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку та інші дії, передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали про забезпечення позову по даній справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2024 року зазначену цивільну справу розподілено судді Колесніченко О.В. та передана 07 березня 2024 року.

Перевіряючи відповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України, судом встановлено наступне.

Так пунктами 2, 6 частини 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Разом з тим, в порушення зазначених вимог в заяві, окрім позивача ПП «Науково-виробниче комерційне підприємство «МВФ», не зазначено інших учасників, зокрема відповідачів, однак 07 березня 2024 року позивачем подано уточнену заяву про забезпечення з зазначенням імовірних відповідачів інших осіб, ніж в мотивувальній частині первісної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , натомість нормами діючого ЦПК не передбачена подача уточненої заяви про забезпечення позову. Окрім цього, ні в первісній, ні в уточненій заяві не вказані пропозиції щодо зустрічного забезпечення, правила якого визначені відповідно до ст. 154 ЦПК України, позивачем не запропоновано жодної гарантії відшкодування можливих для відповідача збитків, завданих при умовах забезпечення цього позову зазначеним шляхом, що по своїй суті є зустрічним забезпеченням та є обов`язковим для зазначення у відповідній заяві про забезпечення позову.

Між тим, зазначенням пропозицій позивача щодо зустрічного забезпечення могли б фактично зберегти позивачем існуючий стан status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Крім того,відповідно доп.1ч.1ст.152ЦПК заявапро забезпеченняпозову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року № 911/2390/18 зробила висновок про те, П ВС вказала, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якимистосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідно, позови про стягнення плати за договором підряду на будівництво/реконструкцію капітальної споруди, як і вимоги про звернення стягнення на таке майно (про що вказано заявником з посиланням на пункт 5.3 договору підряду) належить до позовів, які виникають із приводу нерухомого майна, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що дана заява про забезпечення позову подана з порушенням правил виключної підсудності.

За наведених обставин належить дійти висновку про невідповідність заяви вимогам ст. 151 ЦПК України, що є підставою для її повернення заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне підприємство «МВФ» про забезпечення позову до його пред`явлення, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повернути заявникові.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст.261 ЦПК Українита може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя О.В. Колесніченко