Рішення

від 07.03.2024 по справі 638/20266/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/20266/23

Провадження № 2/638/2703/24

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

секретаря Гасан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Борівської селищної військової адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Борівської селищної ради, відділення сім`ї, дітей та молоді комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Борівської селищної ради, про відібрання дитини та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Борівської селищної військової адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Борівської селищної ради, відділення сім`ї, дітей та молоді комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Борівської селищної ради, в якій просить відібрати у матері ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.

Також просить передати під піклування малолітнього ОСОБА_2 органу опіки та піклування Борівської селищної ради щодо подальшого влаштування до сімейних форм влаштування.

Окрім цього просить стягнути аліменти з ОСОБА_1 на користь третіх осіб або установ, яким буде передана на виховання дитина у розмірі частки усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову.

Позовна заява обґрунтована тим, що на профілактичному обліку служби у справах дітей з лютого 2021 року перебуває малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сім`я якого опиналася в складних життєвих обставинах.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із співмешканцем ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок складається з 1-ої житлової кімнати та кухні, опалення пічне, комунікації в будинку відсутні. Для дитини не створено окреме спальне місце, маги з дитиною сплять на одному ліжку. Не облаштовано робоче місце для навчання малолітнього. Речі для дитини не відповідають віку та сезону. Продукти харчування є в наявності в невеликій кількості, але готової їжі для споживання не має. Дитина часто голодна, харчується чим доведеться.

Громадянка ОСОБА_1 недбало ставиться до своєї дитини, пияче, ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, дитина часто залишається без нагляду дорослих. Неодноразово дитина вилучалася з сім`ї та була влаштована до дитячого відділення Борівської ЦРЛ та в сім`ю дідуся. Але мати за короткий термін створювала умови для проживання дитини і малолітній ОСОБА_4 був повернутий в сім`ю. Спеціалісти служби у справах дітей згідно графіка рейдів та позапланово проводили обстеження умов проживання сім`ї щодо утримання та виховання дитини, неодноразово проводили профілактичні бесіди з матір`ю щодо належного виконання батьківських обов`язків, щодо навчання та виховання малолітньої дитини, щодо здорового способу життя, але мати не виконувала рекомендації спеціалістів служби.

Сім`я ОСОБА_1 була взята під соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, за наказом відділення сім`ї, дітей та молоді КУ центр надання соціальних послуг Борівської селищної ради про надання соціальних послуг.

В ході соціального супроводу спільно з матір`ю ОСОБА_1 був складений план соціального супроводу сім`ї, для виходу її із складних життєвих обставин. Основні пункти плану полягали у працевлаштуванні, створення безпечних умов для проживання дитини, лікування матері від алкогольної залежності, але ОСОБА_1 не виконала жодного з пунктів плану соціального супроводу.

Згідно інформації відділення сім`ї, дітей та молоді КУ «Центр надання соціальних послуг» протягом 2023 року сім`я ОСОБА_5 відвідувалася фахівцем з соціальної роботи за графіком відвідування та неодноразово позапланово, спілкування в телефонному режимі - постійно. Під час відвідування було з`ясовано, що дитина має занедбаний вигляд, одяг не відповідає сезону, брудний, дитина не дотримується особистої гігієни. У хлопчика є медична карта , але профілактичні огляди мати з ним не проходить.

Харчування дитини не відповідає віку, не регулярне, часто буває голодним, за день може з`їсти лише одну «Мівіну», гаряче харчування буває дуже рідко.

З початком повномасштабного вторгнення до вересня 2023 року ОСОБА_4 не брав участі в онлайн навчання. Так як хлопчик перебуває на обліку в ресурсному центрі, з вересня 2023 року дитина почала відвідувати уроки онлайн та займатися з асистентом вчителя. Мати дуже мало приділяє навчанню сина, дома майже не займається з ним.

Під час візитів було виявлено, що емоційний стан ОСОБА_1 , незадовільний, вона замкнута, погано йде на контакт. Мати дуже часто вживає алкоголь, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. Постійної роботи не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває.

Має навички самообслуговування, але постійно і вона, і дитина мають занедбаний та неохайний вигляд. За житловим приміщенням доглядає не постійно. В помешканні не дотримується санітарно - гігієнічних норм, брудно, у дитини не має постійного придатного місця для сну, спить з мамою, не облаштоване місце для гри та навчання.

В серпні 2023 року маги в стані алкогольного сп`яніння лаялася та погрожувала фізичним покаранням своїй малолітній дитині, була агресивна та морально принижувала свого сина, на місці події працівники поліції склали адміністративний протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства). Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік в службі у справах дітей, як дитина, яка зазнала психологічного насилля. Матері було запропоновано щоб з малолітньою дитиною працював психолог, але від запропонованої послуги ОСОБА_6 відмовилася.

Згідно інформації сектору поліцейської діяльності №1 Ізюмського РУН ГУНГІ в Харківській області, що протягом 2023 року на громадянку ОСОБА_1 , яка має на утриманні малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено чотири адміністративні протоколи, за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) від 18.08.2023 року, та ч.1 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками батьківських обов`язків) від 12.09.2023 року, ч.2 ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків, вчинене повторно протягом року) від 27.09.2023 року та ч.2 ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків, вчинене повторно протягом року) від 22.11.2023 року.

ОСОБА_1 , злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує дитині належні умови для проживання та виховання, чим створює загрозу життю та здоров`ю дитині, вживає алкогольні напої, залишає без нагляду малолітнього сина.

ОСОБА_1 , злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує дитині належні умови для проживання та виховання, чим створює загрозу життю та здоров`ю дитині, вживає алкогольні напої, залишає без нагляду малолітнього сина, часто зі слів дитини б`є його.

Під час останнього відвідування сім`ї ОСОБА_1 складений акт рівня безпеки дитини, який свідчить про небезпечне перебування дитини з матір`ю.

Мати не займається вихованням, навчанням і розвитком дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створює належні умови для розвитку її природних здібностей, не готує її до самостійного життя та праці.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.12.2023 призначено підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник органу опіки та піклування при Борівській селищній військовій адміністрації до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представник комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Борівської селищної ради», до суду не з`явився, повідомлений належним чином. При цьому, до суду надійшла заява директора про розгляд справи без їх участі, позов підтримали у повному обсязі.

Представник служби у справах дітей Борівської селищної ради до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відзиву на позовну заяву не надавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.10.2014.

Актом обстеження житлово-побутових умов від 17.08.2023 відносно ОСОБА_1 зроблено висновок: незадовільно. Щодо характеристика батьків зазначено: періодичне вживання спиртних напоїв. Неналежна увага приділяється навчанню дитини.

Актом обстеження житлово-побутових умов від 23.11.2023 відносно ОСОБА_1 встановлено, що мати постійно вживає спиртні напої, вихованням дитини не займається належним чином. В нетверезому стані водить за собою дитину. Взаємовідносини між членами сім`ї незадовільні. Співмешканець іноді вживає спиртні напої. Мати вчиняє сварки, іноді бійки.

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини - ОСОБА_2 , дитина має зовнішні ознаки недогляду та недбалості (низький рівень гігієни).

Мати у стані алкогольного сп`яніння була виявлена поліцією серед вулиці разом з малолітнім сином. Також вказано, що матір не може контролювати себе у стані алкогольного сп`яніння.

Також в акті зазначено про необхідність влаштування дитини, подання матеріалів до суду щодо позбавлення матері батьківських прав.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Борівської селищної військової адміністрації про доцільність відібрання малолітнього ОСОБА_2 у матері ОСОБА_1 , вирішено вважати за доцільне відібрати малолітнього ОСОБА_2 у матері ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав.

Згідно висновку Служби у справах дітей Борівської селищної ради про доцільність відібрання малолітнього ОСОБА_2 у матері ОСОБА_1 вирішено вважати за можливе відібрати малолітнього ОСОБА_2 у матері ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав.

Згідно листа-висновку Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Борівської селищної ради» Вих. №115 від 06.12.2023 на профілактичному обліку служби у справах дітей з лютого 2021 року перебуває малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сім`я якого опиналася в складних життєвих обставинах.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із співмешканцем ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок складається з 1-ої житлової кімнати та кухні, опалення пічне, комунікації в будинку відсутні. Для дитини не створено окреме спальне місце, маги з дитиною сплять на одному ліжку. Не облаштовано робоче місце для навчання малолітнього. Речі для дитини не відповідають віку та сезону. Продукти харчування є в наявності в невеликій кількості, але готової їжі для споживання не має. Дитина часто голодна, харчується чим доведеться.

Громадянка ОСОБА_1 недбало ставиться до своєї дитини, пияче, ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, дитина часто залишається без нагляду дорослих. Неодноразово дитина вилучалася з сім`ї та була влаштована до дитячого відділення Борівської ЦРЛ та в сім`ю дідуся. Але мати за короткий термін створювала умови для проживання дитини і малолітній ОСОБА_4 був повернутий в сім`ю. Спеціалісти служби у справах дітей згідно графіка рейдів та позапланово проводили обстеження умов проживання сім`ї щодо утримання та виховання дитини, неодноразово проводили профілактичні бесіди з матір`ю щодо належного виконання батьківських обов`язків, щодо навчання та виховання малолітньої дитини, щодо здорового способу життя, але мати не виконувала рекомендації спеціалістів служби.

Сім`я ОСОБА_1 була взята під соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, за наказом відділення сім`ї, дітей та молоді КУ центр надання соціальних послуг Борівської селищної ради про надання соціальних послуг.

В ході соціального супроводу спільно з матір`ю ОСОБА_1 був складений план соціального супроводу сім`ї, для виходу її із складних життєвих обставин. Основні пункти плану полягали у працевлаштуванні, створення безпечних умов для проживання дитини, лікування матері від алкогольної залежності, але ОСОБА_1 не виконала жодного з пунктів плану соціального супроводу.

Згідно інформації відділення сім`ї, дітей та молоді КУ «Центр надання соціальних послуг» протягом 2023 року сім`я ОСОБА_5 відвідувалася фахівцем з соціальної роботи за графіком відвідування та неодноразово позапланово, спілкування в телефонному режимі - постійно. Під час відвідування було з`ясовано, що дитина має занедбаний вигляд, одяг не відповідає сезону, брудний, дитина не дотримується особистої гігієни. У хлопчика є медична карта , але профілактичні огляди мати з ним не проходить.

Харчування дитини не відповідає віку, не регулярне, часто буває голодним, за день може з`їсти лише одну «Мівіну», гаряче харчування буває дуже рідко.

З початком повномасштабного вторгнення до вересня 2023 року ОСОБА_4 не брав участі в онлайн навчання. Так як хлопчик перебуває на обліку в ресурсному центрі, з вересня 2023 року дитина почала відвідувати уроки онлайн та займатися з асистентом вчителя. Мати дуже мало приділяє навчанню сина, дома майже не займається з ним.

Під час візитів було виявлено, що емоційний стан ОСОБА_1 , незадовільний, вона замкнута, погано йде на контакт. Мати дуже часто вживає алкоголь, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. Постійної роботи не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває.

Має навички самообслуговування, але постійно і вона, і дитина мають занедбаний та неохайний вигляд. За житловим приміщенням доглядає не постійно. В помешканні не дотримується санітарно - гігієнічних норм, брудно, у дитини не має постійного придатного місця для сну, спить з мамою, не облаштоване місце для гри та навчання.

В серпні 2023 року маги в стані алкогольного сп`яніння лаялася та погрожувала фізичним покаранням своїй малолітній дитині, була агресивна та морально принижувала свого сина, на місці події працівники поліції склали адміністративний протокол за ч.І ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства). Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік в службі у справах дітей, як дитина, яка зазнала психологічного насилля. Матері було запропоновано щоб з малолітньою дитиною працював психолог, але від запропонованої послуги ОСОБА_6 відмовилася.

Згідно інформації сектору поліцейської діяльності №1 Ізюмського РУН ГУНГІ в Харківській області, що протягом 2023 року на громадянку ОСОБА_1 , яка має на утриманні малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено чотири адміністративні протоколи, за ч.1 ст. 173-2 КУпАІІ (вчинення домашнього насильства) від 18.08.2023 року, та ч.1 ст. 184 КУпАІІ (невиконання батьками батьківських обов`язків) від 12.09.2023 року, ч.2 ст. 184 КУпАІІ (невиконання батьківських обов`язків, вчинене повторно протягом року) від 27.09.2023 року та ч.2 ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків, вчинене повторно протягом року) від 22.11.2023 року.

ОСОБА_1 , злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує дитині належні умови для проживання та виховання, чим створює загрозу життю та здоров`ю дитині, вживає алкогольні напої, залишає без нагляду малолітнього сина.

ОСОБА_1 , злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує дитині належні умови для проживання та виховання, чим створює загрозу життю та здоров`ю дитині, вживає алкогольні напої, залишає без нагляду малолітнього сина, часто зі слів дитини б`є його.

Під час останнього відвідування сім`ї ОСОБА_1 складений акт рівня безпеки дитини, який свідчить про небезпечне перебування дитини з матір`ю.

Мати не займається вихованням, навчанням і розвитком дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створює належні умови для розвитку її природних здібностей, не готує її до самостійного життя та праці.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21 червня 2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

За приписами ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Статтею 19 СК України передбачена участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів.

Відповідно до вимог законодавства України батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Частинами 1-3 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

З огляду на викладене суд зазначає, що основними підставами для відібрання дитини від батьків серед іншого є випадки, що охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків (безвідповідальне ставлення до дитини та невжиття заходів щодо забезпечення лікування дитини у зв`язку із її тяжким станом здоров`я), а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а саме, якщо мати, батько ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Згідно з положеннями ч. 2, 3 ст. 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а саме: не займається вихованням, доглядом та матеріальним забезпеченням, не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не виявляє інтересу до навчання дитини та її внутрішнього світу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до вимог ст. ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їх батьками, суд, за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дитини.

Що стосується позовних вимог про стягнути аліменти з ОСОБА_1 на користь третіх осіб або установ, яким буде передана на виховання дитина у розмірі частки усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки право на стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей повинно виникнути у конкретної особи від дня встановлення опіки над дітьми зі сторони цієї особи.

Враховуючи положення ч.6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача не стягується.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.4,12,81,141,263-265,430 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі, ст.ст.19,150,151,164,165 СК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Борівської селищної військової адміністрації до ОСОБА_7 , треті особи: служба у справах дітей Борівської селищної ради, відділення сім`ї, дітей та молоді комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Борівської селищної ради, про відібрання дитини та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Відібрати у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав.

Передати під піклування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Борівської селищної ради щодо подальшого влаштування до сімейних форм влаштування.

В іншій частині - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області. У разі подачі апеляційної скарги в електронній формі, апеляційна скарга подається у той самий строк безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Р.О. Агапов