Постанова

від 27.02.2024 по справі 464/7137/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/7137/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.

Провадження № 22-ц/811/1823/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

за участю секретаря: Назар Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12 квітня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого у цивільній справі № 464/7137/15-ц за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИЛА:

04.04.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 29.12.2015 на суму 78 543,22 грн, у цивільній справі № 464/7137/15-ц за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви покликалася на те, що на виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова, 29.12.2015 було видано виконавчий лист № 464/7137/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» боргу у сумі 78 543,22 грн. Вважає, що вказаний виконавчий лист повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню (помилковим), оскільки виданий без достатніх правових підстав. Зокрема, вказує, що стягувачем ПАТ «Ідея Банк» не доведено наявність боргу у вказаному розмірі та такий борг у неї відсутній, а відсутність боргу унеможливлює вирішення питання про стягнення у виконавчому провадженні. Також зазначила, що умови кредитного договору№ Р20.981.73672 від 10.02.2014, а саме п.1.1, п.1.2, п.1.4. та п.6 є нікчемними, а отже і сам договір є нікчемний. Вважає, що у даному випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12 квітня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого у цивільній справі № 464/7137/15-ц за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що умови договору№ Р20.981.73672від 10.02.2014,а самеп. 1.1, 1.2, 14 п. 6 є нікчемними, а отже сам договір в цілому є нікчемний. За таких обставин суд не врахував відсутність обов`язку ОСОБА_1 щодо сплати кредитного боргу (нікчемний кредитний договір в силу закону). Відсутність боргу унеможливлює вирішення питання про стягнення у виконавчому провадженні, а отже, виконавчий лист № 464/7137/15-ц від 29.12.2015 виданий помилково, оскільки відсутні правові підстави для цього.

Просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виконавчий лист № 464/7137/15-ц від 29.12.2015 на суму 78543,22 грн таким, що не підлягає виконанню.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2ст. 247 ЦПК Україниза допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає, з огляду на таке.

Судом установлено, що заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від09 листопада 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № Р20.981.73672 від 10.02.2014 у розмірі 78 543 гривень 22 копійок. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № Р20.981.73672 від 10.02.2014 у розмірі 50 гривень. Також вирішено питання щодо стягнення судових витрат. Вказане рішення набрало законної сили.

На виконання даного рішення суду, представнику стягувача ПАТ «Ідея Банк» 03.02.2016 видано виконавчі листи.

Згідно з ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 07.10.2019, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.03.2020, у задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішенняСихівського районного суду м. Львова від09 листопада 2015 року за виключними обставинами відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підставами для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є: якщо його було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

У своїй заяві ОСОБА_1 покликається на невизнання суми заборгованості за кредитним договором, який вважає нікчемним, однак наведені боржником обставини не підпадають під перелічені у цивільному процесуальному законі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районногосуду м.Львова від12квітня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 08.03.2024

Головуючий

Судді