Постанова

від 28.02.2024 по справі 925/457/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 925/457/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Чигиринської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023

у справі № 925/457/23 (суддя О.І. Кучеренко)

за позовом Чигиринської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Головне управління ДПС у Черкаській області

про стягнення 297 787,95 грн та розірвання договору оренди,

представники сторін:

від позивача: Постригань С.Г.;

від відповідача: Чакалов А.К.;

від третьої особи: не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Чигиринська міська рада (далі також - Рада) звернулась до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» (далі також - Товариство) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 297 787,95 грн та розірвання договору оренди землі від 25.01.2010, який зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» від 05.05.2010 №041079800515 з припиненням права оренди земельної ділянки з кадастровим №7125485500:01:000:1503.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 у справі №925/457/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано положеннями ст.ст. 3, 93, 123, 126, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 13, 14, 15, 18, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 252-254, 526, 628, 629, 631, 638, 640, 651 Цивільного кодексу України та встановленими судом обставинами відсутності заборгованості зі сплати орендної плати, оскільки остання сплачувалась відповідачем у визначеному договором розмірі та з урахуванням індексів інфляції. Суд констатував в оскаржуваному рішенні про відсутність порушень відповідачем умов договору щодо порядку сплати орендної плати.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Чигиринська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги за апеляційною скаргою, Рада вказує на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права з огляду на те, що судом було допущено неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Так, судом не було надано належної юридичної оцінки тому факту, що обов`язок здійснити державну реєстрацію додаткової угоди від 01.11.2011 за законом покладено на орендаря земельної ділянки, про що наголошувалось Великою палатою Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17. Як наголосив скаржник, відповідач не лише не здійснив реєстрацію угоди, а й систематично не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі. Висновок суду першої інстанції, зроблений з посиланням на податкові декларації відповідача за 2020, 2021, 2022 роки, про здійснення відповідачем індексації розміру орендної плати є помилковим, оскільки різна сума сплаченого податку пояснюється різною кількістю земельних ділянок, які орендує відповідач, та їх загальною площею.

Судом першої інстанції залишено поза увагою висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 20.06.2019 у справі №383/708/16-ц.

Судом також безпідставно не враховано факту порушення орендарем строків внесення платежів у 2022 року з посиланням на повномасштабне вторгнення Російської федерації на територію України.

Отже, судом першої інстанції неправильно застосовано ст.ст. 21, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 651 ЦК України, ст. 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 апеляційну скаргу Чигиринської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/457/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Чигиринської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 у справі № 925/457/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

04.12.2023 матеріали справи № 925/457/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чигиринської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 у справі №925/457/23 та призначено справу до розгляду на 31.01.2024. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 05.01.2024.

15.01.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. У відзиві відповідач зазначив, що за спірною земельною ділянкою наявна значна переплата, тому доводи Ради про порушення фінансових інтересів міської територіальної громади та недоотримання місцевим бюджетом коштів від орендної плати, є надуманими. Відповідач також долучив до відзиву власний розрахунок орендної плати з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 2012 року, та чергову довідку податкової декларації про відсутність у товариства заборгованості з орендної плати.

29.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Чигиринської міської ради надійшло клопотання про залишення відзиву на пеляційну скаргу, поданого представником відповідача без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у розгляді справи № 925/457/23 оголошено перерву до 21.02.2024.

02.02.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Чигиринської міської ради надійшли додаткові пояснення, які позивач просив прийняти до уваги при прийнятті постанови.

19.02.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача Чакалова А.К. надійшла заява про відвід суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В., Козир Т.П. від розгляду справи №925/457/23.

23.02.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Чигиринської міської ради надійшли додаткові пояснення, у яких рада вкотре наполягає на наявності підстав для розірвання спірного договору оренди землі у зв`язку з тим, що орендар систематично неналежним чином виконував зобов`язання за договором в частині внесення орендних платежів, які вносились без здійснення обумовленої договором індексації орендної плати та без урахування ставки, визначеної у додатковій угоді до договору.

В судовому засіданні 21.02.2024 представник відповідача підтримав подану заяву про відвід складу колегії суддів, представник позивача проти обставин, викладених у заяві про відвід заперечив, вказуючи, що заява є необґрунтованою, а наведені в ній обставини не слугують підставами для відводу.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у розгляді справи № 925/457/23 відмовлено представникові відповідача у задоволенні заяви про відвід складу колегії суддів та оголошено перерву до 28.02.2024.

27.02.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач наголосив на тому, що додатковою угодою від 01.11.2011 сторони передбачили внесення змін до договору лише на 2011 рік. Крім цього, відповідач наполіг на тому, що додаткова угода не є реальною, посилаючись на лист Чигиринської РДА від 18.05.2012, лист Чигиринської міської ради від 15.04.2021 та на відзив Чигиринської міської ради від 02.05.2022. Вкотре вказав на відсутність заборгованості за договором.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, вказуючи на безпідставність її доводів та необґрунтованість вимог.

28.02.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, поданого відзиву, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення, надані учасниками справи в судових засіданнях, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв`язку з таким.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, 25.01.2010 між Чигиринською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель державної власності землі резервного фонду, яка знаходиться на території Стецівської сільської ради за межами населеного пункту (пункт 1 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 86,01 гектара, у тому числі, ріллі 86,01 гектара (пункт 2 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 становить 1 143 796,00 грн (пункт 4 договору).

Договір укладено на 49 років до 22 травня 2058 року (пункт 6 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 34 314,00 грн у рік (пункт 7 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 8 договору).

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця (пункт 9 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Код по УКЦВЗ 2.1 (пункти 13 та 14 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є план меж земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки; акт приймання-передачі об`єкта оренди (пункт 39 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін за договором та скріплений відповідними печатками орендодавця та орендаря.

Договір зареєстровано у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.05.2010 за №041079800515.

Додатковою угодою від 01.11.2011 до договору оренди землі від 05.05.2010 (оригінал якої був наданий суду першої інстанції 21.09.2023) сторони за договором внесли зміни до пункту 7 договору оренди та виклали його у новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 4,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 51 471,00 грн на 2011 рік.

У подальшому було змінено орендодавця земельної ділянки.

Так, на підставі рішення Чигиринської міської ради Черкаської області «Про початок реорганізації Стецівської сільської ради шляхом приєднання до Чигиринської міської ради» №14-1/VII від 09.01.2019, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області», наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-1875/14-19-СГ від 18.06.2019 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Чигиринській міській раді у комунальну власність передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4033,5183 га, які розташовані у адміністративних межах Чигиринської міської ради, Галаганівської, Красносільської, Матвіївської, Стецівської, Суботівської, Тіньківської сільських рад Чигиринського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі.

За актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало із державної власності, а Чигиринська міська рада Черкаської області прийняла у комунальну власність Чигиринської міської ради Черкаської області земельні ділянки згідно з додатком. Серед земельних ділянок, які були передані позивачеві у комунальну власність, є і, орендована відповідачем, земельна ділянка з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, Чигиринська міська рада зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га - 16.10.2019.

26.03.2021 Чигиринська міська рада Черкаської області прийняла рішення «Про внесення змін у договір оренди землі від 25.01.2010, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» №366-7/VIII, яким вирішила внести зміни до преамбули договору оренди землі від 25.01.2010 та пунктів 1, 2, 4, 6, 7 договору.

Разом із листом №488-02-33/1 від 15.04.2021 щодо укладання додаткової угоди до договору Чигиринська міська рада направила відповідачеві проект додаткової угоди до договору оренди землі від 25.01.2010.

Орендар отримав лист разом із проектом додаткової угоди, проте залишив його без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду для захисту свого майнового права шляхом внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №925/640/21, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.02.2023, частково скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 та частково задоволено позов Чигиринської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» про внесення змін до договору оренди землі. Внесено зміни до преамбули та пунктів 1, 2, 4, 6 договору оренди землі від 25.01.2010, який зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» від 05.05.2010 під №041079800515, та укладений між Чигиринською райдержадміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест». Зокрема, змінено найменування орендодавця, зазначено кадастровий номер орендованої земельної ділянки; встановлено нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки на дату внесення змін до договору - 2 340 275,46 грн та визначено переважне право орендодавця перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Звертаючись із позовом у справі, що переглядається, Рада вказує на неналежне виконання відповідачем у період з лютого 2020 року по лютий 2023 року умов договору оренди та сплати на користь позивача орендної плати не у повному обсязі, без здійснення індексації та визначення розміру орендної плати на рівні 4,5% від нормативно-грошової оцінки.

За розрахунком позивача, внаслідок сплати відповідачем орендної плати не у повному обсязі (у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та без урахування індексів інфляції) за вищевказаний період у відповідача наявна заборгованість у сумі 297 787,95 грн.

Одночасно, за доводами позивача, наведене є підставою для розірвання договору оренди у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у цій частині встановивши, що додаткова угода від 01.11.2011 не набула чинності у зв`язку з відсутністю державної реєстрації змін до договору оренди. Водночас, суд врахував, що згідно з даними, які містяться у податкових деклараціях відповідача, річна сума орендної плати (з урахуванням уточнюючих декларацій) за користування усіма земельними ділянками, які належать Чигиринській громаді та які знаходяться у користуванні відповідача, за 2021 рік становить 475 961,14 грн, за 2021 рік - 549 893,55 грн, за 2023 рік - 548 983,55 грн, що, за висновком суду, свідчить про індексацію орендної плати відповідачем. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що орендна плата вносилась відповідачем у встановлені у договорі строки та розмірі.

Колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку, не може погодитись із наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У ст. 13 Закону України «Про оренду землі» зазначається, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частина 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 11 Договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається за згодою сторін щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 32 Договору оренди, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2011 до договору оренди землі від 05.05.2010 було укладено додаткову угоду (оригінал якої 21.09.2023 був наданий суду першої інстанції на виконання ухвали про витребування доказів від 31.07.2023 та долучений до матеріалів справи), за змістом якої сторони договору внесли зміни до пункту 7 договору оренди та виклали його у новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 4,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 51 471,00 грн на 2011 рік».

Колегія суддів зауважує, що згадана угода укладена саме до договору оренди землі від 25.01.2010, оскільки містить посилання на дату та номер реєстрації цього договору у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», а саме: « 05.05.2010 №041079800515».

Положеннями частини 3 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За приписами ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Переглядаючи спір, колегія суддів враховує, що укладений між сторонами договір оренди землі набрав чинності з дня його державної реєстрації в силу вимог статті 210 Цивільного кодексу України та положень статті 126 Земельного кодексу України в його редакції, що була чинною до 01.01.2013 та передбачала державну реєстрацію договорів оренди землі.

На час внесення змін до договору, такі зміни було оформлено додатковою угодою, підписаною уповноваженими особами та скріпленою печатками сторін. Тобто, додаткова угода існує як об`єкт матеріального світу. Колегія суддів підкреслює, що жодна зі сторін не ставить під сумнів сам факт укладення (підписання) додаткової угоди. Відтак, додаткова угода має бути врахована під час розгляду спору.

Відповідач наполягає на тому, що така угода не набула чинності, оскільки після укладення не була зареєстрована у встановленому законом порядку. До таких же висновків прийшов і суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення.

Водночас, чинним як на момент укладення додаткової угоди, і на час перегляду справи апеляційним господарським судом законодавством, не передбачено будь-якого строку, протягом якого мала відбутись державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, а отже, і змін до такого договору.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 917/108/18 зазначено, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані його умови, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У частині першій статті 251 ЦК України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (частина третя статті 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.

Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже вольовий характер визначення строку не викликає сумніву, адже сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

Як вже зазначалося вище, сторони пунктом 32 договору оренди визначили, що зміни здійснюються у письмовій формі. Тобто вимога державної реєстрації змін виходить виключно з норм загального цивільного законодавства, а не з умов договору.

Колегія суддів також враховує, що правовідносини сторін щодо оренди земельної ділянки загальною площею 86,01 гектара за договором оренди від 25.01.2010 є триваючими, з огляду на строк дії договору до 22.05.2058.

У зв`язку з викладеним, а також враховуючи ту обставину, що 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 Цивільного Кодексу України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» - виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, колегія суддів приходить до висновку, що підписана сторонами 01.11.2011 додаткова угода набула чинності 01.01.2013, як така, що укладена з дотриманням письмової форми, підписана уповноваженими особами та скріплена печатками сторін.

Тобто, набрання чинності змін, внесених Законом України від 11.02.2010 №1878-VI є тим юридичним фактом, з яким у справі, що переглядається, з огляду на п.32 договору оренди, можна пов`язати набуття чинності і додатковою угодою від 01.11.2011.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), оскільки відповідні висновки зроблені Верховним Судом без урахування положень Закону України від 11.02.2010 №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Колегія суддів також відхиляє доводи Товариства, викладені у додаткових поясненнях про те, що додаткова угода не є реальною, з огляду на зміст листа Чигиринської РДА від 18.05.2012, листа Чигиринської міської ради від 15.04.2021, у яких орендодавці пропонують внести зміни до договору оренди в частині збільшення ставки, та доводи відзиву Чигиринської міської ради від 02.05.2022 про те, що угода не набула чинності.

Так, у справі, що переглядається Товариством жодного разу не ставилось питання про те, що підпис та печатка на спірній додатковій угоді є підробленими чи несправжніми, а тому, враховуючи те, що орендар так і не зареєстрував додаткову угоду від 01.11.2011, колегія суддів приходить до висновку, що згадані Товариством листи, як і доводи відзиву, не спростовують факту існування або ж «реальності» додаткової угоди. З огляду на ухилення орендаря від реєстрації угоди, відмову у внесенні змін до договору оренди в частині розміру нормативно-грошової оцінки землі (зміна якої є підставою воля внесення змін у судовому порядку), систематичне неналежне виконання умов договору, колегія суддів констатує, що ці доводи є черговим намаганням орендаря не сплачувати орендну плату у належному, визначеному сторонами договору розмірі.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що з 01.01.2013 розмір орендної плати становить 4,5% від нормативної грошової оцінки, встановленої п. 4 договору.

Згідно із приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 8 договору сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка. Аналогічну норму вміщено до статті 289 ПК України.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 (N 826/1291/17)).

Відповідно, відсутні підстави для автоматичного застосування індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок її індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати. Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі №916/3236/16, від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 19.12.2019 у справі №922/1137/19.

Як убачається з матеріалів справи, розмір орендної плати за умовами пункту 8 договору оренди має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, натомість, оскільки між сторонами не укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації саме нормативної грошової оцінки землі, то у справі, що переглядається індексації підлягає орендна плата, а не нормативно-грошова оцінка.

При цьому, у постанові від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 Верховний Суд акцентував, що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін за 2016, 2017, 2018 роки підтверджують відмінність цих двох показників.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Як уже зазначалося, відповідно до пункту 8 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

При цьому, у договорі не встановлено порядку здійснення індексації орендної плати.

Державна податкова адміністрація України у листі від 05.01.2000 № 34/6/15-1116 «Про деякі питання сплати за використання орендованого майна» зауважила, що якщо порядок індексації не встановлено договором оренди, укладеним щодо комунального майна, то варто застосовувати порядок індексації, встановлений для індексації державного майна. До 19.06.2021 такий порядок наводився у постанові Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» (далі також - Методика №786. Але з 19.06.2021 Методика №786 втратила чинність. Натомість з цієї дати застосовується Методика розрахунку орендної плати за державне майно, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №630 (далі також - Методика №630).

Індексація щодо спірної земельної ділянки як згідно з Методикою №786 (п. 12,13), так і з Методикою №630 (п.7, 17, 18) здійснюється у такому порядку.

Перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:

Опл. міс.= Опл / 12 х Ід.о. х Ім,

де Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, гривень; Ід.о. - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди (п. 12 Методики №786).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 13 Методики №786).

Аналогічні норми вміщено до Методики №630:

- розмір орендної плати за базовий місяць оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна визначається за формулою:

Опл. міс.= Опл / 12, де Опл. - розмір місячної орендної плати, гривень.

У разі коли між датою визначення орендної плати за базовий місяць і датою підписання акта приймання-передачі майна минуло більше ніж один повний календарний місяць, розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць (п. 7);

- якщо орендна плата визначена на підставі цієї Методики (крім пункту 13 цієї Методики) або абзацу четвертого частини сьомої статті 18 Закону (орендна плата за базовий місяць) і при цьому між датою визначення орендної плати за базовий місяць і датою підписання акта приймання-передачі минуло більше ніж один повний календарний місяць, розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць (п.17);

- якщо орендна плата визначена за результатами проведення аукціону, орендна плата за січень - грудень року оренди, наступного за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень - грудень третього і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалася у попередньому році, на середньорічний індекс інфляції такого року.

Орендна плата, встановлена відповідно до пункту 13 цієї Методики, не підлягає коригуванню на індекс інфляції (п. 18).

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Тобто індексація здійснюється з першого місяця оренди, і до закінчення строку дії договору.

При цьому, колегія суддів звертає увагу орендаря на те, що змінюючи умови договору в частині розміру нормативної грошової оцінки, одночасно змінюється індексація, оскільки встановлюються новий базовий місяць з огляду на нову оцінку.

Оскільки сторонами не визначено порядок індексації орендної плати за землю в укладеному між ними договорі, а законодавчо порядок індексування орендної плати встановлено лише відповідними Методиками №768, та №630, що стосуються оренди державного майна, колегія суддів приходить до висновку про можливість здійснення розрахунку індексування орендної плати за землю відповідно до п. 8 Договору оренди землі у порядку, визначеному згаданими Методиками.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з того, що оскільки з 01.01.2013 змінився розмір орендної плати у зв`язку із набуттям чинності укладеною між сторонами додатковою угодою від 01.11.2011, то, базовим є місяць 01.2013, а розмір орендної плати - становить 4 289,24 (1 143 796,00 * 4,5 / 100 / 12), а з листопада 2022, базовим є 11.2022, а розмір орендної плати - 8 776,03 грн (2340275,00 * 4,5 / 100 / 12).

Відповідно, індексація орендної плати за спірний період (лютий 2020 року - лютий 2023 року) відбувається у порядку п. 13 Методики №768 та ч.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тобто шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Розмір орендної плати з врахуванням індексація розміру орендної плати розраховується за формулою:

[Індексована орендна плата] = [Орендна плата] Ч [Сукупний індекс інфляції] / 100%

Де:

[Орендна плата] - Сума орендної плати, яка підлягає індексації.

[Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Відповідні індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур`єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.

За перерахунком колегії суддів, розмір недоплаченої орендної плати з урахуванням індексації за спірний період становить 220 779,11 грн. При цьому, як мотивовано зауважено Радою у додаткових поясненнях, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19» від 30.03.2020 № 540-IX, орендарі земельних ділянок комунальної власності звільняються від сплати орендної плати за березень 2020 року.

Здійснюючи розрахунки, колегія суддів виходила з таких фактичних даних, підтверджених матеріалами справи: нормативної грошової оцінки, встановленої сторонами у п.4 договору, ставки орендної плати, встановленої у додатковій угоді від 01.11.2011, розмірів фактично сплачених орендарем сумм, що підтверджуються у податкових деклараціях, поданих за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.

місяць НГО%розмір оренди Індексованафактично сплачено01.02.20201143796,004,504289,2411242,505850,6901.03.20201143796,004,504289,2411332,445850,6901.04.20201143796,004,504289,2411 423,095850,6901.05.20201143796,004,504289,2411 457,365850,6901.06.20201143796,004,504289,2411 480,285850,6901.07.20201143796,004,504289,2411 411,405850,6901.08.20201143796,004,504289,2411 388,575850,6901.09.20201143796,004,504289,2411 445,525850,6901.10.20201143796,004,504289,2411 559,975850,6901.11.20201143796,004,504289,2411 710,255850,6901.12.20201143796,004,504289,2411 815,64 5850,6901.01.20211143796,004,504289,2411969,255850,6901.02.20211143796,004,504289,2412088,945850,6901.03.20211143796,004,504289,2412294,455850,6901.04.20211143796,004,504289,2412380,515850,6901.05.20211143796,004,504289,2412541,465850,6901.06.20211143796,004,504289,2412566,545850,6901.07.20211143796,004,504289,2412579,115850,6901.08.20211143796,004,504289,2412553,955850,6901.09.20211143796,004,504289,2412704,605850,6901.10.20211143796,004,504289,2412818,945850,6901.11.20211143796,004,504289,2412921,495850,6901.12.20211143796,004,504289,2412999,025850,6901.01.20221143796,004,504289,2413168,015850,6901.02.20221143796,004,504289,2413378,705850,6901.03.20221143796,004,504289,2413980,745850,6901.04.20221143796,004,504289,2414414,145850,6901.05.20221143796,004,504289,2414803,325850,6901.06.20221143796,004,504289,2415262,225850,6901.07.20221143796,004,504289,2415369,065850,6901.08.20221143796,004,504289,2415538,125850,6901.09.20221143796,004,504289,2415833,345850,6901.10.20221143796,004,504289,2416229,185850,6901.11.20222340275,004,508776,038837,465850,6901.12.20222340275,004,508776,038899,325850,6901.01.20232340275,004,58776,038 970,525850,6901.02.20232340275,004,58776,039 033,315850,69

Всього з урахуванням індексації орендар мав сплатити 448 587,08 грн, проте фактично сплатив лише 216 475,53 грн.

Суд першої інстанції зауважив, що згідно з даними, які містяться у податкових деклараціях відповідача, річна сума орендної плати (з урахуванням уточнюючих декларацій) за користування усіма земельними ділянками, які належать Чигиринській громаді та які знаходяться у користуванні відповідача, за 2021 рік становить 475 961,14 грн, за 2021 рік - 549 893,55 грн, за 2023 рік - 548 983,55 грн, що, за висновком суду, свідчить про індексацію орендної плати відповідачем.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Як убачається із податкових накладних за 2021, 2022, 2023 роки, щодо земельної ділянки площею 86,01 гектара, право на яку зареєстровано за №041079800515, відповідач задекларував одну і ту ж суму 70 208,26 грн (п. 1.13-12). Відповідно, індексація орендної плати щодо спірної земельної ділянки не відбулась.

Отже, за встановлених під час апеляційного провадження обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 297 787,95 грн підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 216 475,53 грн.

Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у цій частині не ґрунтуються на нормах права, що регулюють спірні правовідносини сторін та зроблені без з`ясування усіх обставин справи, що мають значення для розгляду спору по суті.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про розірвання договору оренди, колегія суддів виходить з такого.

Як убачається із позовної заяви, Рада наполягає на необхідності розірвання договору у судовому порядку у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати у встановленому договором розмірі, а саме, без здійснення індексації орендної плати і без застосування ставки 4,5%.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такі висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17.

У постанові від 06.04.2020 Верховний Суд також підтвердив цю позицію, вказавши, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати з урахування її індексації також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість.

Під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство систематично неналежним чином виконувало обов`язок зі сплати орендної плати у встановленому договором розмірі. Дана обставина підтверджується поданими відповідачем податковими деклараціями за 2020-2023 роки, з яких убачається, що останнім довільно, а не у встановленому договором порядку визначалась річна сума орендної плати за землю. Зокрема, зазначена ним нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2020-2023 роках дорівнює 2 340 275,00 грн. При цьому, добровільно підписувати додаткову угоду про внесення змін до договору у цій частині Товариство відмовлялось і лише після судового розгляду, за результатами апеляційного та касаційного перегляду у договорі зафіксували нормативно-грошову оцінку на рівні 2 340 275,00 грн.

У спірний період відсутні докази проведення орендарем індексації орендної плати. Відповідно до поданих відповідачем податкових накладних за 2021,2022,2023 роки щодо земельної ділянки площею 86,01 гектара, право на яку зареєстровано за №041079800515, відповідач задекларував одну і ту ж суму 70 208,26 грн.

Колегія суддів відхиляє подану Товариством платіжну інструкцію №945 від 23.02.2024 про сплату індексації за землю за 2023 рік за договором від 05.05.2010, кадастровий номер земельної ділянки 7125485500:01:000:1503, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції цього доказу не існувало, що виключає можливість його врахування під час апеляційного перегляду спору.

У 2022 році Товариством також не було дотримано строків внесення орендної плати, передбачених п.9 договору, тобто, щомісячно.

Як убачається із доданих до відзиву платіжних інструкцій:

орендна плата за січень 2022 року, лютий 2022 року та березень 2022 року сплачена у липні 2022 року;

орендна плата за квітень 2022 року - сплачена у листопаді 2022 року;

орендна плата за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року - сплачена у грудні 2022 року;

орендна плата за грудень 2022 року - сплачена у лютому 2023 року;

орендна плата за січень 2023 року, лютий 2023 року - сплачена у травні 2023 року.

Платежі за 2022 рік вносились без урахування індексації, погодженої п.8 договору оренди.

Отже, за встановленими під час апеляційного перегляду обставинами, у період з лютого 2020 року до грудень 2021 року орендні платежі вносились не у повному обсязі, а з січня 2022 року до лютого 2023 року, не лише не у повному обсязі, а ще й з недотриманням строків внесення платежів, тобто має місце неналежне виконання зобов`язань за договором оренди в частині своєчасного та у повному обсязі внесення орендних платежів.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про наявність фактичних (встановлені судом обставини неналежного виконання зобов`язань), а отже і правових (ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 ЗК України) підстав для задоволення вимог Чигиринської міської ради про розірвання договору оренди землі від 25.01.2010, зареєстрованого у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» 05.05.2010 за №041079800515.

Отже, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 3-4 ч.1 ст. 277 ГПК України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Так, судом не надано належної оцінки доводам Ради про недотримання Товариством порядку внесення орендних платежів, передбаченого п.п.8 ,9 Договору оренди, а саме, з урахуванням індексів інфляції та щомісячно, а також щодо наявності підстав для визначення розміру орендної плати, виходячи із ставки 4,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Судом не досліджено надані відповідачем платіжні інструкції та не з`ясовано питання про те, у які строки ним вносились орендні платежі та не спростовано доводи позивача з приводу нездійснення відповідачем індексації орендної плати у спірний період. Судом неправильно застосовано ст. 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 18, 21, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 651 ЦК України, у зв`язку з чим, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 у справі № 925/457/23 підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, з огляду на викладене зазначає, що Чигиринській міській раді за наслідками апеляційного провадження надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Колегія суддів також приймає доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній постанові. Усі інші доводи, як апеляційної скарги, так і поданого відповідачем відзиву колегія суддів визнає такими, що не впливають на розгляд спору по суті заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та подання апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чигиринської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 у справі № 925/457/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 у справі №925/457/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

Позов Чигиринської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» (20901, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Шевченка, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 31722577) на користь Чигиринської міської ради (20901, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 04061560) 220779 (двісті двадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 11 (одинадцять) копійок заборгованості з орендної плати за землю.

Розірвати договір оренди землі від 25.01.2010, зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» 05.05.2010 за №041079800515.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» (20901, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Шевченка, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 31722577) на користь Чигиринської міської ради (20901, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 04061560) 5995 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 8993 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 53 (п`ятдесят три) копійки за апеляційний перегляд справи.

4. Доручити Господарського суду Черкаської області видати накази на виконання цієї постанови.

5. Матеріали справи №925/457/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.03.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир