Постанова

від 26.02.2024 по справі 922/2307/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/2307/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від прокуратури (апелянта): Хряк О.О., службове посвідчення №072721 від 01.03.2023;

від позивачів: не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. №191 Х/1),

на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 (повний текст складено 20.12.2023) у справі №922/2307/22 (суддя Хотенець П.В.),

за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі позивачів:

1) Харківської міської ради, м. Харків,

2) Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд", м. Харків,

про стягнення 578583,40грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивачів: Харківської міської ради та Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договорів будівельного підряду №570 від 16.07.2019; №571 від 16.07.2019; №572 від 16.07.2019 з відповідними додатковими угодами, укладених між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд", в загальній сумі сумі 578583,40грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор в інтересах позивачів зазначив, що в ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12021220530000389 було проведено судову будівельно-технічну та економічну експертизи, якими встановлено безпідставне завищення обсягів виконаних робіт за договорами будівельного підряду №570, №571, №572 від 16.07.2019, укладеними Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовником) та ТОВ "Вега-Буд" (підрядником) за актами приймання виконаних будівельних робіт по кожному договору підряду, а саме: за договором №570 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого Квітня, 9, 13 у м.Харкові з додатковими угодами №1 від 20.12.2019, №2 від 07.02.2020 в сумі 268150,20грн; за договором №571 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого квітня, 15, 17 у м. Харкові - в сумі 156214,20 грн; за договором №572 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого квітня, 36 у м.Харкові з додатковою угодою № 1 від 04.12.2019 в сумі 154219,00 грн.

Прокурор вважає, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, безпідставно завищено обсяги виконаних робіт на загальну суму 578583,40грн, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих місцевому бюджету територіальної громади міста Харкова на вказану суму.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/2307/22 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що роботи були виконані відповідачем в повному обсязі, відповідно до умов договорів №570, №571 та №572 від 16.07.2019 та додаткових угод до них. Будь-яких зауважень щодо повноти та/або якості виконаних робіт акти приймання виконаних будівельних робіт не містять. В матеріалах справи відсутні докази того, що такі зауваження з вимогами про усунення недоліків направлялися відповідачу замовником за вищевказаними договорами підряду, в будь-яких період часу до чи після підписання відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт. Отже, суд вважає доведеним та встановленим, що замовник у спірних підрядних правовідносинах не виконав обов`язку заявити відповідачу (підряднику) про такі недоліки ані під час приймання робіт (явні недоліки), ані згодом під час виявлення недоліків в процесі досудового розслідування пов`язаних із спірною правовою ситуацією кримінальних проваджень. При цьому суд зауважив, що ані прокурор, ані позивачі не довели, що виявлені в процесі досудового розслідування виконаних робіт є прихованими.

Місцевий господарський суд вказав, що наявність чи відсутність недоліків у виконаних відповідачем підрядних роботах, а так само й інші відступи від умов договорів (у тому числі щодо повноти виконання робіт) не мають значення для вирішення спору, адже відповідно до приписів ст. 853 ЦК України замовник втратив право посилатися на такі недоліки, оскільки не заявив про них відповідачу (підряднику) у встановленому порядку.

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що втрата замовником права посилатись на недоліки та інші відступи від умов договору означає неможливість застосування до правовідносин сторін положень ст. 852 ЦК України, і більше того неможливість застосування замовником у правовідносинах з підрядником будь-яких інших способів захисту (включаючи способи самозахисту), які передбачені на випадок неповного та/або неякісного виконання підрядником доручених йому робіт як нормами цивільного законодавства (ст. 852, 858 ЦК України тощо), так і договором.

За висновком суду, наявні в матеріалах справи докази, а саме акти виконаних робіт, підписані уповноваженими представниками сторін, підтверджують наявність підстав для проведення розрахунків по договорам з ТОВ "Вега-Буд", а також відсутність підстав для будь-якої ревізії правовідносин сторін щодо обсягу робіт, які були прийняті замовником та підлягали оплаті. З актів виконаних робіт вбачається, що роботи ТОВ "Вега-Буд" були виконані в повному обсязі та підлягали оплаті в розмірі передбаченому договорами №570, №571 та №572 та додатковими угодами до них.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/2307/22 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; також просить відшкодувати Харківській обласній прокуратурі за рахунок відповідача всі судові витрати; справу просить розглянути за участі представника прокуратури.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, вважає висновки місцевого суду такими, що не відповідають обставинам справи.

За твердженням скаржника, господарський суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що з метою доведення складу цивільного правопорушення в діях уповноважених осіб ТОВ "Вега-Буд" прокурором надано до матеріалів справи належні докази, отримані в рамках кримінального провадження №12021220530000389 від 09.11.2021, у т.ч. висновки експерта, якими підтверджуються протиправність поведінки відповідача та розмір заподіяних збитків; такі докази підлягали оцінці судом на підставі вимог ст. 86 ГПК України в межах господарського провадження;

- у вказаних висновках експерта встановлено, що виконані відповідачем будівельні роботи не відповідають проектно-технічній документації та актам виконаних робіт в частині завищення обсягів та видів робіт на суму 578583,40грн;

- також судом першої інстанції не враховано, що ініціатором позову є саме прокурор, який діє в інтересах держави, та який, відповідно, звернувся до Господарського суду Харківської області з вказаним позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту і будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради; звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо забезпечення повернення і коштів до бюджету, які були зайво перераховані підряднику та дотриманні конституційного принципу рівності усіх перед законом, що беззаперечно становить суспільний інтерес;

- посилання суду в оскаржуваному рішенні на відсутність документів, що підтверджують наявність претензій замовника на адресу виконавця щодо якості та обсягу виконаних робіт за договорами будівельного підряду не свідчить про належне виконання ТОВ "Вега-Буд" відповідних підрядних робіт та відсутність факту заподіяння Харківській міській територіальній громаді збитків у сумі 578583,40грн, та навпаки підтверджує бездіяльність уповноважених органів щодо вжиття належних заходів щодо їх стягнення;

- оскільки уповноважені особи Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради наділені повноваженнями щодо недопущення порушень інтересів держави у бюджетній сфері, у т.ч. під час проведення закупівель робіт щодо ремонту доріг та прибудинкових територій, однак, всупереч інтересам держави в особі Харківської міської і територіальної громади не вжили достатніх заходів щодо контролю якості та обсягів виконання відповідачем підрядних робіт, що призвело до необґрунтованого надлишкового перерахування бюджетних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Вега-Буд", зазначе дає обґрунтовані підстави вважати, що вже в момент підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за договорами підряду №570, №571, №572 з відповідними додатковими угодами позивачі неналежним чином здійснювали захист державних інтересів, при цьому будучі суб`єктами владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, що дає прокурори підстави для звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/2307/22; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/2307/22 на 26.02.2024 о 12:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 26.01.2024 від ТОВ "Вега-Буд", відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін. Мотивуючи свою позицію, відповідач зазначає наступне:

- прокурором не було доведено звернення до Харківської міської ради з листами в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки останній, не дочекавшись її відповіді, звернувся до господарського суду з позовом, чим порушив вимогу про надання розумного строку для реагування на стверджувані порушення;

- ані прокурором, ані позивачем не було долучено до матеріалів справи будь-яких первинних документів (доказів), у т.ч. договору, накладної, додаткової угоди, акту з підписом керівника ТОВ "Вега-Буд" або уповноваженої особи за дорученням тощо, наданих на підтвердження завдання відповідачем збитків; оскільки у ТОВ "Вега-Буд" також відсутні відповідні документи, тому існує необхідність у витребуванні у позивача з підписом та печаткою ТОВ "Вега-Буд" оригінали всіх документів, адже відповідач ставить під сумнів їх дійсність;

- можливостей щодо оцінки доказів, зібраних в рамках кримінального провадження, Господарський суд Харківської області під час розгляду даної справи позбавлений, оскільки всі зібрані докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження суду не можуть бути надані, а відтак, суд не може оцінити сукупність доказів; крім цього, господарський суд не може надавати оцінку допустимості отримання доказів з точки зору кримінального процесуального законодавства; а отже, розгляд даної справи без зупинення в ній провадження до завершення розгляду кримінального провадження є об`єктивно неможливим з огляду на те, що господарський суд обмежений предметом позову, позбавлений можливості збору та оцінки доказів, які зібрані в рамках кримінального провадження у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті позивачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направили його до суду.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 26.02.2024 приймав участь прокурор, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Уповноважені представники позивачів та відповідача у судове засідання 26.02.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги всі сторони повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності представників сторін, у зв`язку з чим переходить до їх розгляду по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 наведеної статті суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього прокурора, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у провадженні Слідчого відділу поліції №1 ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області перебували матеріали кримінального провадження №42020221050000045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2020 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.

16.07.2021 по кримінальному провадженню №42020221050000045 направлено до суду обвинувальний акт відносно начальника будівельного відділу №3 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради Лихолітова В.О. за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.

09.11.2021 з матеріалів вищевказаного кримінального провадження виділено матеріали за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, якому присвоєно в ЄРДР №12021220530000389, досудове розслідування за яким здійснюється Слідчим відділом поліції №1 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області, процесуальне керівництво забезпечується Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (позивач-2, замовник) та ТОВ "Вега-Буд" (відповідач, підрядник) укладено три договори будівельного підряду, а саме: 1) № 570 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого Квітня, 9, 13 ум. Харкові; 2) №571 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого Квітня, 15, 17 у м. Харкові; 3) №572 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого квітня, 36 у м. Харкові.

Розділом II вищезазначених договорів будівельного підряду під назвою "Якість будівельних робіт" передбачено наступне: Відношення сторін, пов`язані з забезпеченням гарантійного строку якості робіт (експлуатації об`єкта) та усуненням виявлених недоліків (дефектів), будуть регулюватися положеннями Загальних умов, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668; підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт і можливість експлуатації об`єкта протягом строків, встановлених законодавством України, та положенням Загальних умов, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668; підрядник гарантує відповідність виконаних робіт та конструкцій проектній документації; у разі виявлення, в термін гарантійного строку, у закінчених роботах або в об`єкті ремонту недоліків (дефектів) підрядник, за письмовою вимогою замовника зобов`язаний усунути за свій рахунок недоробки, що виникли протягом гарантійного строку і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов договору. Перелік недоробок і дефектів визначається дефектним Актом, укладається сторонами. В Акті в обов`язковому порядку фіксується дата виявлення дефектів і строк їх усунення. При відмові підрядника брати участь у складенні дефектного Акту, він може складатися з залученням спеціалістів незаінтересованих органів (спеціалістів архбудконтролю). Якщо підрядник протягом строку, визначеного у Акті, не усуне недоліки у виконаних роботах, замовник має право усунути недоліки силами іншого виконавця з оплатою цих витрат підрядником.

Згідно п.п. 4.1 договорів будівельного підряду, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі Актів виконаних робіт (форма № КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Пункти 4.11 - 4.12 договорів будівельного підряду передбачають, що фінансування вищевказаних ремонтних робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету згідно "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011 - 2020 роки", затвердженої рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 №328/10 (зі змінами).

Окрім того, усі договори будівельного підряду на підставі п.п. 10.1. - 10.2. набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та діють включно до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце у період дії договору.

1) За умовами п. 1.1 договору будівельного підряду №570 від 16.07.2019 підрядник приймає на власний ризик зобов`язання виконати і здати у встановлений строк роботи з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого Квітня, 9, 13 у м. Харкові (код за ДК 021:2015 - 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 1068496, 80грн, у тому числі ПДВ в розмірі 178082,80грн.

Згідно п. 4.11 договору, обсяг фінансування у 2019 році складає 9928,80грн, у т.ч. ПДВ - 1654,80грн.

Прокурор зазначає, що у матеріалах кримінального провадження містяться додаткові угоди до договору будівельного підряду № 570 від 16.07.2019, а саме: додаткова угода №1 від 20.12.2019, якою внесені зміни до п. 4.11 розділу IV "Порядок здійснення оплати", який викладено у новій редакції, а саме: "Обсяг фінансування у 2019 році зменшується на 9928,80грн та складає 0,00грн, та викладено у новій редакції календарний графік виконання робіт; додаткова угода №2 від 07.02.2020, якою внесені зміни до вступної частини договору та до пункту 3.1 Розділу III "Ціна договору", який викладено у новій редакції, а саме: "Ціна цього договору зменшується на 398217,60грн, та становить суму 670279,20грн. Крім того, розділ IV "Порядок здійснення оплати" доповнено п. 4.11.1 "Обсяг фінансування у 2020 році складає 670279,20грн згідно "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства Харкова 2011 - 2020", затвердженої рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 № 328/10 (зі змінами). Викладено календарний графік виконання робіт, місцезнаходження та банківські реквізити сторін викладено у новій редакції.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за лютий 2020 до договору № 570 від 16.07.2019 на суму 528195,60грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за лютий 2020 року на суму 142083,60грн, що підписані сторонами 13.02.2020.

Таким чином, відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на виконання умов договору № 570 від 16.07.2019 з відповідними додатковими угодами ТОВ "Вега-Буд" виконано будівельних робіт на загальну суму 670279,20грн.

Оплату з боку замовника на виконання умов договору №570 від 16.07.2019 здійснено 14.02.2020, що підтверджується банківською випискою на суму 528195,60грн призначення платежу: "1517461,3132; кап. рем. вул. Дванадцятого Квітня, 9, 13 (вн. кв. дор та тр) (коригування) д. 570 від 16 липня 2019 року Ду2 07.02.20 КБЗ 02.20 акт 1 від 13 лютого 2020 року ПДВ 88032,60" та банківською випискою від 14.02.2020 на суму 142083,60грн, призначення платежу: "1517461,3132; кап. рем. вул. Дванадцятого Квітня, 9, 13 (вн. кв. дор та тр) (коригування) д. 570 від 16 липня 2019 року Ду2 07.02.20 КБЗ 02.20 акт 2 від 13 лютого 2020 року ПДВ 23680,60" .

Водночас, як зазначає прокурор, згідно висновку експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №20026/21660/21661 від 27.08.2021, складеного за результатами проведеної додаткової судової будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження № 42020221050000045 від 23.04.2020, встановлено, що: "Обсяги та вартість фактично виконаних робіт по договору №570 від 16.07.2019, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" щодо виконання робіт з капітального ремонту по вул. Дванадцятого Квітня, 9, 13 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари) складає 402129,00грн, при цьому обсяги та вартість виконаних будівельних робіт не відповідають зазначеним у Актах приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 на суму 268150,20грн", що також підтверджено висновком експерта, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 29.10.2021 за №СЕ-19/121-21/21660-ЕК.

2) Відповідно до п. 1.1. договору будівельного підряду №571 від 16.07.2019 підрядник приймає на власний ризик зобов`язання виконати і здати у встановлений строк роботи з капітального ремонту вул. Дванадцятого Квітня, 15, 17 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) (код за ДК 021:201- 45233000-9 -Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується, прийняти ці роботи та оплатити їх.

Пунктом 3.1 договору будівельного підряду визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 754855, 20 грн, в тому числі ПДВ 125809, 20 грн.

Згідно пункту 4.11 договору будівельного підряду, обсяг фінансування у 2019 році складає 9990,00грн, у т.ч. ПДВ - 1665,00грн згідно "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2020 р.р.", затвердженої рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 № 328/10 (зі змінами).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2019 року до договору №571 від 16.07.2019 на суму 323896,80грн та відповідний Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2019 року на суму 260948,40грн, що підписані сторонами 11.12.2019.

Таким чином, відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на виконання умов договору №571 від 16.07.2019 ТОВ "Вега-Буд" виконано будівельних робіт на загальну суму 584845,20грн.

Оплату з боку замовника на виконання умов договору №571 від 16.07.2019 здійснено 13.12.2019, що підтверджується банківською випискою на суму 260948,40грн, призначення платежу: "1517461,3132; кап. рем. вул. Дванадцятого Квітня, 15, 17 (вн. кв. дор та тр) д. 571 від 16 липня 2019 року Ду1 04.12.19 КБЗ 12.19 акт 2 від 11 грудня 2019 року ПДВ 43491,40" та банківською випискою від 13.12.2019 року на суму 323896,80грн, призначення платежу: "1517461,3132; кап. рем. вул. Дванадцятого Квітня, 15, 17 (вн. кв. дор та тр) д. 571 від 16 липня 2019 року Ду1 04.12.19 КБЗ 12.19 акт 1 від 11 грудня 2019 року ПДВ 53982,80".

Поряд з цим, як зазначає прокурор, згідно висновку експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №20026/21660/21661 від 27.08.2021, складеного за результатами проведеної додаткової судової будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №42020221050000045 від 23.04.2020 року, встановлено, що: "Обсяги та вартість фактично виконаних робіт по договору №571 від 16.07.2019, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" щодо виконання робіт з капітального ремонту по вул. Дванадцятого Квітня, 15, 17 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари) складає 428631,00грн, при цьому обсяги виконаних робіт не відповідають зазначеним у Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 156214,20грн", що також підтверджено висновком експерта, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи Харківського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 29.10.2021 за № СЕ-19/121 -21 /21660-ЕК.

3) Відповідно до п. 1.1 договору будівельного підряду №572 від 16.07.2019, підрядник приймає на власний ризик зобов`язання виконати і здати у встановлений строк роботи з капітального ремонту вул. Дванадцятого Квітня, 36 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) (код за ДК 021:201- 45233000-9 - Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується, прийняти ці роботи та оплатити їх.

Пункт 3.1 договору будівельного підряду визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 1296216,00грн, в тому числі ПДВ 216036,00грн.

Прокурор вказує, що в матеріалах кримінального провадження містяться додаткові угоди до даного договору будівельного підряду № 572 від 16.07.2019, а саме: додаткова угода №1 від 04.12.2019, якою п.п. 3.1 Розділу III "Ціна договору" викладено у новій редакції: "Ціна цього договору зменшується на 298758,00грн, та становить 997458,00грн.

Пункт 4.11. Розділу IV "Порядок здійснення оплати" викладено у новій редакції: "Обсяг фінансування у 2019 році збільшується на 998286,40грн та складає 997458,00грн згідно "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства Харкова на 2011-2020 р.р.", затвердженої рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 № 328/10 (зі змінами).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2019 року до договору №572 від 16.07.2019 на суму 771692,40грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2019 року на суму 225765,60грн, що підписані сторонами 11.12.2019.

Таким чином, відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на виконання умов договору №572 від 16.07.2019 ТОВ "Вега-Буд" виконано будівельних робіт на загальну суму 997458,00грн.

Оплату з боку замовника на виконання умов договору №572 від 16.07.2019 року здійснено 13.12.2019, що підтверджується банківською випискою на суму 771692,40грн, призначення платежу: "1517461,3132; Кап. рем. вул. Дванадцятого Квітня, 36 (вн. кв. дор та трот.) д. 572 від 16.07.2019 Ду1 04.12.19 КБЗ 12.19 акт 1 від 11.12.2019 ПДВ 128615,40" та банківською випискою від 13.12.2019 на суму 225765,60грн, призначення платежу: "1517461,3132; кап. рем. вул. Дванадцятого Квітня, 36 (вн. кв. дор та трот) д. 572 від 16.07.2019 Ду1 04.12.19 КБЗ 12.19 акт 2 від 11.12.2019 ПДВ 37627,60".

Поряд з цим, як зазначає прокурор, згідно висновку експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №20026/21660/21661 від 27.08.2021, складеного за результатами проведеної додаткової судової будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження № 42020221050000045 від 23.04.2020, встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по договору №572 від 16.07.2019, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" щодо виконання робіт з капітального ремонту по вул. Дванадцятого Квітня, 36 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари) складає 843239,00грн, при цьому обсяги виконаних робіт не відповідають зазначеним у Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 154219,00грн, що також підтверджено висновком експерта, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи Харківського НДЕКЦ Міністерства внутрішніх справ України від 29.10.2021 за № СЕ-19/121-21/21660-ЕК.

Таким чином, прокурор вказує, що внаслідок порушень, допущених ТОВ "Вега-Буд" під час виконання вищезазначених договорів будівельного підряду Харківській міській територіальній громаді спричинені збитки на загальну суму 578583,40грн.

Як вже вказувалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 11.12.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/2307/22, яким у позові відмовлено повністю з підстав, зазначених раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на таке.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів, колегія суддів зазначає таке.

Згідно ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Держава гарантує існування місцевого самоврядування в Україні та бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно із ст. 327 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхнього спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Враховуючи наведене, колегія судів зазначає, що інтереси держави полягають у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, проте направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи. Неналежне виконання міською радою обов`язку щодо захисту місцевого бюджету може негативно впливати на бюджет та фінансування держави, а відповідно порушувати інтереси держави.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 03.04.2019 у справі №918/47/18.

Крім того, відповідно до Положення про Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 №7/20, останній є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою та утримується за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади. Департамент у своїй діяльності підзвітний та підконтрольний Харківській міській раді, підпорядкований виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові, заступнику міського голови з питань інфраструктури міста. Департамент є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право, у межах своїх повноважень, укладати від свого імені угоди з юридичними й фізичними особами, набувати майнових прав і особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в суді. Департамент утримується за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади та діє з метою створення сприятливих умов для якісного функціонування шляхового господарства, контролю за будівництвом та організацією будівництва, ремонту та реконструкції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення, забезпечення розвитку та сталої роботи технічних засобів організації дорожнього руху у м. Харкові.

Відповідно до п.п. 4.11, 4.12 договорів будівельного підряду №570, 571, 572 від 16.07.2019 обсяг фінансування у 2019 році складає 9928,80грн в т.ч. ПДВ 1654,80грн згідно "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2020 р.р." затвердженого рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 №328/10. Джерело фінансування кошти місцевого бюджету.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19.

Як вже було зазначено раніше, Департамент є юридичною особою, може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки; діє з метою створення сприятливих умов для якісного функціонування шляхового господарства, контролю за будівництвом та організацією будівництва, ремонту та реконструкції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення, забезпечення розвитку та сталої роботи технічних засобів організації дорожнього руху у м. Харкові; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства і несе відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів.

У даній справі Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України. Порушення інтересів держави обґрунтовано прокурором укладенням Департаментом оспорюваних договорів всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до зайвого перерахування коштів місцевого бюджету у розмірі 578583,40грн.

Встановивши фактичні обставини справи та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів як підстав для звернення його з позовом у даній справі для захисту інтересів держави в особі Харківської міської ради та Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор в даному випадку правомірно визначив позивачів у справі, а також дотримався процедури встановлення підстав для звернення з позовом в інтересах держави.

Відносно посилання відповідача на те, що прокурором порушено вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме, ненадання позивачам розумного строку на реагування щодо виявлених порушень, колегія суддів зазначає таке.

Застосовуючи положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 10.08.2021 зі справи №923/833/20 зазначив, що якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом (п.8.10).

У вказаній постанові від 10.08.2021 зі справи №923/833/20 Верховний Суд зазначив, що за встановлених обставин щодо попереднього інформування про виявлені порушення та відповіді щодо обізнаності про порушення із зазначенням причин тривалого незвернення до суду, вимога про надання відповідному органу "розумного строку" для самостійного реагування на порушення, розрахованого саме від останнього повідомлення прокурора, з огляду на встановлення факту тривалої обізнаності такого органу про порушення інтересів держави та нереагування на нього (незалежно від його причин) і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи (п. 8.11.).

У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом". Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №927/172/21, від 28.06.2022 у справі №916/1283/20.

Колегією суддів встановлено, що Харківська міська рада, будучи обізнаною щодо вищевказаних порушень, у т.ч. в межах кримінального провадження, не вживаються заходи захисту прав та інтересів Харківської міської територіальної громади щодо стягнення з ТОВ "Вега-Буд" грошових коштів в сумі 578583,40грн, що безпідставно перераховані замовником - Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на розрахунковий рахунок підрядника - ТОВ "Вега-Буд", в той час як Харківська міська рада, як контролюючий орган у спірних правовідносинах, була повідомлена Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова в порядку вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про встановлені порушення вимог діючого законодавства у бюджетній сфері щодо неналежного виконання умов вищевказаних договорів підряду з боку ТОВ "Вега-Буд" та щодо необхідності вжиття заходів реагування, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист №51-107-1469 вих - 22 від 21.09.2022.

Разом з цим, таке повідомлення було здійсненно у відповідності до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" - заздалегіть (за 2 місяці до звернення до суду), оскільки прокуратурою не було отримано відповіді на вищевказаний лист.

Що стосується суті розглядуваного спору, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору № 570 від 16.07.2019 між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" був підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за лютий 2020 на суму 528195,60грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за лютий 2020 року на суму 142083,60грн, що підписані сторонами 13.02.2020.

Відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на виконання умов договору №570 від 16.07.2019 з відповідними додатковими угодами ТОВ "Вега-Буд" виконано будівельних робіт на загальну суму 670279,20грн.

Разом з цим, на виконання умов договору №571 від 16.07.2019 між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" був підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2019 на суму 323896,80грн та відповідний Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2019 року на суму 260948,40грн, що підписані сторонами 11.12.2019.

Відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на виконання умов договору №571 від 16.07.2019 ТОВ "Вега-Буд" виконано будівельних робіт на загальну суму 584845,20грн.

На виконання умов договору №572 від 16.07.2019 між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2019 року на суму 771692,40грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2019 року на суму 225765,60грн, що підписані сторонами 11.12.2019.

Відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на виконання умов договору №572 від 16.07.2019 ТОВ "Вега-Буд" виконано будівельних робіт на загальну суму 997458,00грн.

Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок було сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 2 252 582,40грн, а саме:

- на виконання умов договору №570 від 16.07.2019 здійснено 14.02.2020, що підтверджується банківською випискою на суму 528195,60грн та банківською випискою від 14.02.2020 на суму 142083,60грн;

- на виконання умов договору №571 від 16.07.2019 здійснено 13.12.2019, що підтверджується банківською випискою на суму 260948,40грн, та банківською випискою від 13.12.2019 року на суму 323896,80грн;

- на виконання умов договору №572 від 16.07.2019 року здійснено 13.12.2019, що підтверджується банківською випискою на суму 771692,40грн, та банківською випискою від 13.12.2019 на суму 225765,60грн.

Позовні вимоги прокурора мотивовані неправомірним завищенням вартості робіт за договорами № 570, № 571, №572 від 16.07.2019 на виконання капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати збитки, які визначені висновками експертизи, виходячи із здійснення надмірної плати за роботи у розмірі 578 583,40грн, а саме:

- за договором №570 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого Квітня, 9, 13 у м.Харкові з додатковими угодами №1 від 20.12.2019, №2 від 07.02.2020 завищено на суму 268150,20грн;

- за договором №571 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого квітня, 15, 17 у м. Харкові - завищено на суму 156214,20 грн;

- за договором №572 від 16.07.2019 з капітального ремонту внутрішньоквартальної дороги та тротуару по вул. Дванадцятого квітня, 36 у м.Харкові з додатковою угодою №1 від 04.12.2019 завищено на суму 154219,00грн.

Як вже зазначалося, згідно Висновку експерта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" № 20026/21660/21661 від 27.08.2021, складеного за результатами проведеної додаткової судової будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №42020221050000045 від 23.04.2020, встановлено, що:

1. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт по договору №570 від 16.07.2019, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" щодо виконання робіт з капітального ремонту по вул. Дванадцятого Квітня, 9, 13 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари) складає 402129,00грн, при цьому обсяги та вартість виконаних будівельних робіт не відповідають зазначеним у Актах приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 на суму 268150,20грн";

2. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт по договору №571 від 16.07.2019, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" щодо виконання робіт з капітального ремонту по вул. Дванадцятого Квітня, 15, 17 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари) складає 428631,00грн, при цьому обсяги виконаних робіт не відповідають зазначеним у Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 156214,20грн";

3. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт по договору №572 від 16.07.2019, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд" щодо виконання робіт з капітального ремонту по вул. Дванадцятого Квітня, 36 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари) складає 843239,00грн, при цьому обсяги виконаних робіт не відповідають зазначеним у Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 154219,00грн.

Зазначене завищення вартості (розмір збитків) також підтверджується висновком експерта, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 29.10.2021 за №СЕ-19/121-21/21660-ЕК.

Загальний розмір завищення вартості по договорам №570, №571, №572 від 16.07.2019, згідно висновками експертів, складає 578583,40грн.

У свою чергу, відповідач (як виконавець) та позивачі (як замовники) будь-яким чином не спростували надані прокурором висновки експертів щодо явного завищення реального економічного обґрунтування вартості робіт, а також не надали жодних належних та допустимих у розумінні ст.ст. 76 77 ГПК України доказів на підтвердження зворотнього (відповідності вартості фактично виконаним роботам).

Що стосується доводів відповідача про те, що саме в процесі розгляду кримінальної справи буде надаватись правова оцінка доказам, що долучені до позовної заяви у даній справі, на предмет їх допустимості у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, а також про неможливість прийняття господарським судом висновку експерта, отриманого в рамках кримінального провадження, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 6 ст. 75 ГПК України визначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частина 7 вказаної статті встановлює, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Положення ст. 76 ГПК України визначають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 13 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, господарський суд наділений самостійними повноваження на оцінку доказів, що містяться в матеріалах господарської справи.

При цьому рішення суду повинно ґрунтуватися на доказах, що досліджувалися та оцінювалися ним безпосередньо, як в сукупності, так і кожен окремо.

Тобто, господарський наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін у цій справі, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Положеннями ч. 3 ст. 98 ГПК України визначено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У розумінні положень ст. 104 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов`язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Таким чином, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів і не має заздалегідь установленої сили.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №918/36/19 зазначено, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

При цьому, Верховним Судом зазначено, що покликання судів першої та апеляційної інстанції на відсутність порядку витребування господарськими судами в органів досудового розслідування оригіналів документів, що долучені до матеріалів кримінального провадження, як на причину неможливості дослідити оригінали документів, достовірність яких оспорюється в даній справі, є безпідставним. Господарським процесуальним та кримінально - процесуальним законодавством України не встановлено заборони господарському суду витребовувати окремі оригінали документів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 81 ГПК України.

Таким чином, висновки експерта, виконані у кримінальному провадженні, можуть враховуватись у якості допустимих доказів судами інших юрисдикцій, окрім кримінальної. При цьому такий висновок є рівноцінним з іншими видами доказів, не має заздалегідь установленої сили та підлягає оцінці разом з іншими доказами у справі.

Враховуючи зазначене, господарський суд не позбавлений можливості самостійно здійснити оцінку наданих прокурором до матеріалів справи висновку експерта №20026/21660/21661 від 27.08.2021 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню №12021220530000389 та висновку експерта №СЕ-19/121-21/21660-ЕК від 29.10.2021 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Доводи відповідача щодо можливості отримання ним доказів для підтвердження своїх доводів лише в порядку, визначеному КПК України, судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки відповідач не був позбавлений можливості надати всі наявні у нього докази до господарського суду з метою доведення своїх доводів і заперечень та спростування висновків експертизи.

Крім того, у випадку наявності сумнівів чи заперечень щодо експертних висновків, наданих прокурором, відповідач згідно з нормами ГПК України наділений правом надати до суду висновок експерта, виготовлений за його замовленням, або за наявності мотивованих підстав та належного обґрунтування, звернутися до господарського суду з клопотанням про призначення у справі експертизи, додаткової або повторної експертизи.

Однак, відповідач до матеріалів справи таких доказів не надав та не заявляв до суду першої інстанції клопотання про призначення судової експертизи при розгляді цієї справи.

Колегія суддів наголошує, що для вирішення справи господарському суду необхідно встановити наявність або відсутність в діях відповідача порушення господарського зобов`язання, яке спричинило настання збитків. У той же час, наявність або відсутність в діях відповідача кримінального правопорушення не має вирішального значення для встановлення обставин наявності чи відсутності в діях відповідача порушення господарського зобов`язання, яке потягло за собою настання матеріальних збитків. Відсутність в діях особи кримінального правопорушення не є беззаперечним свідченням відсутності в діях такої особи господарського правопорушення.

У той же час, сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду кримінальної справи, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи, у відповідності до вимог законодавства, предмету та підстав позову.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що внаслідок порушень, допущених ТОВ "Вега-Буд" під час виконання вищезазначених договорів будівельного підряду, а саме до них включено обсяги робіт, які фактично підрядником не виконувалися, Харківській міській територіальній громаді спричинені збитки на загальну суму 578583,40грн. Вказані обставини стали підставою для завищення вартості виконаних підрядником робіт та надлишкового отримання відповідачем бюджетних коштів в сумі 578583,40грн.

На підтвердження позовних вимог прокурором до позовної заяви додано належні та допустимі докази, а саме (засвідчені копії) таких документів:

1) договір про закупівлю робіт №570 від 16.07.2019 та пов`язані з ним документів: календарні графіки виконання робіт з капітального ремонту за адресою: вул. Дванадцятого Квітня. 9, 13 у м. Харкові; розрахунок договірної ціни; локальний кошторис на будівельні роботи 02-01-01; відомість ресурсів до локального кошторису №02-01-01; розрахунок №1-2 загальновиробішчих втрат до локального кошторису №02-01-01; розрахунок №5 - кошторисний прибуток; додаткової угоди №1 від 20.12.2019 до договору будівельного підряду №570 від 16.07.2019 та пов`язаних з нею документів: розрахунок договірної піни; локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01; відомість ресурсів до локального кошторису №02-01-01: розрахунок №1-2 загальновиробішчих витрат до локального кошторису № 02-01-01; розрахунок № 5 - кошторисний прибуток; додаткової угоди №2 від 07.02.2020 до договору будівельного підряду №570 від 16.07.2019 та пов`язаних з нею документів: розрахунок договірної ціни; локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 (1); відомість ресурсів до локального кошторису №02-01-01 (І); локальний кошторис па будівельні роботи Лд 02-01-01 (2); відомість ресурсів до локального кошторису №02-01-01 (2); розрахунок №1-2 загальновиробішчих витрат до локального кошторису № 02-01; розрахунок №5 - кошторисний прибуток;

2) договір будівельного підряду № 571 від 16.07.2019 та пов`язані з ним документи: розрахунок договірної ціпи; локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001: відомість ресурсів до локального кошторису № 02-001-001; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошториси №02-001-001; розрахунки № 4, 5, 6; довідка про вартість виконаних будівельних робіт га витрат за грудень 2019 року (до актів № 1, 2); Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року; відомість ресурсів до Акта приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2019 року; розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до акту № 1 за грудень 2019 року; розрахунок №5 - кошторисний прибуток; розрахунок №6 - кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій; Акт №2 приймання будівельних робіт за грудень 2019 року; відомість ресурсів до Акта приймання №2 за грудень 2019 року; розрахунок №1 - 2 загальновиробничих витрат до Акту №2 за грудень 2019 року; розрахунок №1- 5 - кошторисний прибуток;

3) договір будівельного підряду №572 від 16.07.2019 та пов`язаних з ним документів: календарний графік виконання робіт; розрахунок договірної ціни; локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-00!; відомість ресурсів до локального кошторису №02-001-001; розрахунок №1-2 загальповиробничих витрат до договірної ціни; розрахунки № 4, 5, 6; розрахунок договірної ціни; локальний кошторис на будівельні роботи № 02-001-001; відомість ресурсів до локального кошторису №02-001-001; розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни; розрахунки №4, 5, 6; додаткова угода №1 від 04.12.2019 до договору будівельного підряду № 572 від 16.07.2019 та пов`язані з нею документи; календарний графік виконання робіт; розрахунок договірної ціни; локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001 (1); відомість ресурсів до локального кошторису №02-001-001 (1); локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001 (2); відомість ресурсів до локального кошторисе №02-001-001 (2); розрахунок №1-2 загальповиробничих витрат до об`єктного кошторису №02-001; розрахунки №4, 5. 6; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та виграти за грудень 2019 року до Актів № 1,2: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року: відомість ресурсів до Акта приймання №1 за грудень 2019 року; розрахунок № 1-2 загальнониробничих витрат до акту №1 за грудень 2019 року; розрахунки № 4. 5, 6; Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року; відомість ресурсів до Акта приймання №2 за грудень 2019 року; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до Акта №2 за грудень 2019 року; розрахунок №5 - кошторисний прибуток; розрахунок №6 - кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій;

3) довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2020 року до договору №570 від 16.07.2019; Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 до договору №570 від 16.07.2019; Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 до договору №570 від 16.07.2019;

4) банківські виписки від 14.02.2020 па суму 528195,60грн на суму 142083,60гри, від 13.12.2019 на суму 260948,40грн та на суму 323896,80грн, від 13.12.2019 на суму 771692,40грн та на суму 225765,60грн;

5) висновок експерта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №20026/21660/21661 від 27.08.2021 з додатками у вигляді фототаблиць, зведених кошторисів розрахунку вартості об`єктів будівництва, локальних кошторисів на будівельні роботи, відомостей ресурсів; висновок експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 29.10.2021 за №СЕ-19/121-21/21660-НК;

6) постанова про виділення матеріалів доеудовоіо розслідування від 09.11.2021; постанова про дозвіл па розголошення відомостей досудового розслідування від 08.11.2022, тощо.

Наведеним спростовуються посилання відповідача щодо відсутності в матеріалах справи первинної документації по договорам підряду.

Колегія суддів зазначає, що результат робіт в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 ст. 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

З аналізу вищенаведених норм убачається, що вони передбачають відповідальність за неналежне виконання своїх зобов`язань за договором та необхідність відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань.

Колегія суддів звертає увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи положення ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Натомість відповідачу, з урахуванням положень ч. 1 ст. 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

Колегія суддів зазначає, що наданими прокурором матеріалами та обставинами справи підтверджується понесення позивачами збитків у вигляді завищення обсягів виконаних робіт на загальну суму 578583,40грн, а відповідачем, у свою чергу, не надано суду будь-яких доказів на спростування довдів прокурора та підтвердження належного виконання ним умов договорів будівельного підряду №570, №571, №572 від 16.07.2019, своєї вини відповідач не спростував.

При цьому понесені позивачем витрати були спричинені саме поведінкою (діями) відповідача та перебувають у безпосередньому причиновому зв`язку з понесеними витратами Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що:

- протиправна поведінка відповідача проявляється в тому, що фактично відповідач виконав на об`єктах менший обсяг робіт, ніж включив в акти форми КБ-2в та довідки про вартість робті КБ-3, які в подальшому оплачені позивачами в повному обсязі, що підтверджено експертизою та не спростовано відповідачем жодними доказами;

- наявність збитків та їх розмір в загальному розмірі578583,40грн встановлено висновком експерта експерта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №20026/21660/21661 від 27.08.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та висновком експерта Харківскього НДЕКЦ МВС України від 29.10.2021 за №СЕ-19/121-21/21660-НК за результатами проведення судової економічної експертизи, договорами підряду, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідками про вартість робіт КБ-3 та банківськими виписками;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками полягає в тому, що у зв`язку з включенням до актів виконаних робіт обсягів робіт, які фактично виконані не були, це призвело до отримання відповідачем коштів за роботи, які ним не виконувалися;

- вина відповідача має вираження у його діях, зокрема в тому, що саме він не виконав, однак протиправно включив такі роботи до актів виконаних робіт.

За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд встановив склад цивільного правопорушення, за яке наступає відповідальність особи, що порушила зобов`язання.

Відповідач в ході розгляду доводів прокурора не спростував та не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування даних, встановлених у висновках експертизи, клопотань про призначення судової експертизи не заявляв, у зв`язку з чим не довів суду належного виконання ним своїх зобов`язань за вказаними договорами будівельного підряду.

Доводи відповідача про те, що Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради підписав акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідки про вартість робіт КБ-3 без будь-яких зауважень та заперечень, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки сам лише факт підписання замовником таких актів та довідок не свідчить про належне (у понвному обсязі) виконання відповідачем, як підрядником, своїх обов`язків за договорами, а вказані обставини спростовуються наявними у справі доказами, зокрема висновками експертиз.

Заявлена прокурором сума збитків, яка обгрунтована та документально підтверджена висновками експертів, безпосередньо впливає на місцевий бюджет міста Харкова.

Харківська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, та її Департамент будівництва та шляхового господарства повинні діяти виключно в інтересах і на користь громади міста Харкова.

При наявності таких порушень, про які зазначає прокурор та не спростовані сторонами, що спричинило вибуття із місцевого бюджету територіальної громади міста надмірно сплачених грошових коштів без досягнення соціально значущого ефекту - економічно обґрунтованого поліпшення інфраструктурних об`єктів, позивачі та відповідач повинні були належним чином підтвердити в ході розгляду справи економічне обґрунтування, кількість, обсяги, об`єм проведених підрядних робіт та вартість витрачених коштів по ринковій (справедливій) ціні.

Саме тому, Харківська міська рада та Департамент будівництва та шляхового господарства, як замовники капітального ремонту, та ТОВ "Вега-Буд", як виконавець таких робіт, повинні не лише посилатися на підписання актів виконаних робіт та довідок про їх вартість, а мали надати суду належні та допустимі докази на підтвердження їх виконання, ринкової (реальної) вартості робіт, обґрунтувати дійсність витрачених коштів, таким чином спростувати доводи прокурора про несправедливе завищення вартості робіт, беручи до уваги мету та основну діяльність позивачів та необхідність діяти виключно в інтересах громади м.Харкова.

Одне лише посилання на фактичне прийняття робіт без зауважень, за умови надання прокурором належних доказів (висновків експертів) на підтвердження завищеної вартості робіт, при цьому, не спростування позивачами/відповідачем будь-якими доказами таких обставин, не свідчить про діяльність Харківської міської ради на користь та в інтересів громади міста Харкова.

Визначена в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідках про вартість робіт КБ-3 інформація про фактично виконані роботи та їх вартість повинна бути документально підтверджена та обґрунтована.

У даному випадку прокурором надано до справи належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону на підтвердження понесення місцевим бюджетом збитків, які полягають в завищенні вартості виконаних відповідачем підрядних робіт, а також, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Позивачами та відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку доводи та докази прокурора не спростовано належними та достатніми доказами. Факт того, що замовник прийняв виконані підрядником не в повному обсязі роботи, здійснивши оплату у завищеному розмірі, при цьому не заявив жодних зауважень щодо їх прийняття, підтверджується матеріалами справи. Інших доказів сторонами надано не було.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні у справі висновки судово-будівельної та економічної експертиз, якими встановлено, що роботи, вартість яких прокурор в інтересах держави в особі позивачів просить стягнути з відповідача, виконані ТОВ "Вега-Буд" неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування збитків у розмірі 578583,40грн, завданих неналежним виконанням зобов`язання.

Висновки господарського суду першої інстанції про те, що замовником (позивачами) були прийняті роботи у повному обсязі та не було висловлено будь-яких заперечень чи зауважень до виконаних відповідачем робіт, судова колегія оцінює критично, оскільки у даному випадку при розгляді позовних вимог питання щодо фактичного виконання чи невиконання робіт та їх прийняття замовником не є вирішальним для стягнення збитків.

Під час вирішення питання про стягнення збитків господарському суду необхідно було оцінювати саме фактичне виконання робіт (не у повному обсязі) та їх вартість (реальна ринкова ціна), на підтвердження чого прокурором було надано відповідні докази, які позивачами та відповідачем ніяким чином не спростовано.

Відтак, висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог суперечать встановленим обставинам по справі та зроблені судом з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі позивачів: Харківської міської ради та Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до ТОВ "Вега-Буд" про стягнення збитків в сумі 578583,40грн підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/2307/22 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/2307/22 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/2307/22 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивачів: Харківської міської ради та Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" про стягнення збитків задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" (61050, м.Харків, просп. Героїв Харкова, 99, код ЄДРПОУ 31061330) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 34861610) збитки, завдані неналежним виконанням умов договорів будівельного підряду №570 від 16.07.2019; №571 від 16.07.2019; №572 від 16.07.2019 з відповідними додатковими угодами, укладених між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Вега-Буд", в загальній сумі сумі 578583,40грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" (61050, м.Харків, просп. Героїв Харкова, 99, код ЄДРПОУ 31061330) на користь Харківської обласної прокуратури (за реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 8678,75грн та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 13018,13грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.03.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін