Ухвала

від 08.03.2024 по справі 947/27197/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/27197/23

Провадження № 1-кс/947/3267/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.03.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 що погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування в рамках кримінального провадження №12022162510000994 від 10.09.2022 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Виноградівка, Болградського району, Одеської області, громадянка України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштована, раніше не судима,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СВ №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 що погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування в рамках кримінального провадження №12022162510000994 від 10.09.2022 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ..

Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022162510000994 від 10.09.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції від 04.10.2021 року), ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановленому місці, але достеменно встановлено що на території м. Одеса та невстановлений час, але не пізніше 21.07.2021, у ОСОБА_6 виник прямий умисел на заволодіння квартирою АДРЕСА_3 , яка належить державі в особі Фонду Державного майна України, шляхом підроблення офіційних документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, що надають права, з метою використання їх для подальшого посягання на суспільні відносини у сфері власності та в подальшому легалізувати незаконно отриману квартиру шляхом вчинення правочинів щодо неї.

Реалізуючи свій прямий умисел з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці, але достеменно встановлено що в межах м. Одеси, у невстановлений під час досудового розслідування час, однак не пізніше 21 липня 2021 року, підробила офіційні документи шляхом складання та внесення в них відомостей, що не відповідають дійсності, які не видавалися ДП «Укрспецобладання», а саме:

- наказ №27К від 28 березня 2007 року від імені директора ДП «Укрспецобладання» щодо взаємного співробітництва у сфері логістики та маркетингу на безкоштовній основі, на підставі договору №3/3-07 від 28 березня 2007 року;

- договір найму житлового приміщення в будинках державної власності №01/03-7 від 28 березня 2007 року, підписаний від імені директора ДП «Укрспецобладання», щодо безстрокового користування квартирою АДРЕСА_3 ;

- ордер на жилу площу в квартирі АДРЕСА_3 від 28 березня 2007 року, виданого ДП «Укрспецобладання» на підставі наказу №27К від 28 березня 2007 року на ім`я ОСОБА_6 ;

- заяву щодо здійснення приватизації та видачі свідоцтва про право власності на квартири АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_6 , в якій міститься печатка ДП «Укрспецобладання» та факсиміле підпису нібито директора ДП «Укрспецобладання» ОСОБА_7 ;

- заяву про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_3 від 18 серпня 2021 року в якій міститься печатка ДП «Укрспецобладання» та факсиміле підпису нібито директора ДП «Укрспецобладання» ОСОБА_7 .

Тобто ОСОБА_6 підробила офіційний документ, що містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує певний факт, який здатний спричиняти певні правові наслідки чи може бути використаний як документ-доказ у правозастосовній діяльності.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 21 липня 2021 року з єдиним прямим умислом, безпосередньо, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою посягання на суспільні відносини у сфері власності та використання завідомо підробленого офіційного документу звернулася із заявою про реєстрацію місця проживання до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради (далі ЦНАП) за адресою: м. Одеса, вул. Косовська 2-Д та надала, тим саме використала підроблений офіційний документ, що містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, про місце проживання особи договір найму житлового приміщення в будинках державної власності №01/03-7 від 28 березня 2007 року щодо безстрокового користування квартирою АДРЕСА_3 , чим ввела в оману службових осіб «ЦНАП», згідно з розглядом якої, відповідно до Постанови КМУ №207 від 02 березня 2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», працівником ЦНАП Одеської міської ради 21.07.2021 здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізацію свого прямого умислу, цього ж дня за вказівкою ОСОБА_6 її донька ОСОБА_8 , яка не була обізнана про злочинний намір своєї матері, звернулася із аналогічною заявою, згідно із розгляду якої 21.07.2021 здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 05 серпня 2021 року ОСОБА_6 разом із ОСОБА_9 , який не був обізнаний про злочинний намір дружини, звернулися із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_10 до ЦНАП та, перебуваючи в приміщенні ЦНАП за адресою: м. Одеса, вул. Косовська 2-Д, ОСОБА_6 надала співробітнику ЦНАП договір найму житлового приміщення в будинках державної власності №01/03-7 від 28 березня 2007 року щодо безстрокового користування квартирою АДРЕСА_3 та довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , тим саме використала підроблений офіційний документ, що містить зафіксовану на матеріальному носії завідомо недостовірну інформацію про місце проживання особи.

В подальшому, згідно з розглядом зазначеної заяви відповідно до Постанови КМУ №207 від 02 березня 2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», працівником ЦНАП Одеської міської ради здійснено 05 серпня 2021 року реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 06 серпня 2021 року, діючи з єдиним прямим умислом, безпосередньо, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою посягання на суспільні відносини у сфері власності та використання завідомо підробленого офіційного документу з подальшою легалізацією майна отриманого злочинним шляхом, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, 33, не доводячи останній свій умисел, з метою наділення копії законної сили та подальшого зменшення уваги до документів, надала, тим самим використала у приватного нотаріуса завідомо підроблені офіційні документи, що містять зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує певний факт, який здатний спричиняти певні правові наслідки чи може бути використаний як документ-доказ у правозастосовній діяльності, а саме договір найму житлового приміщення в будинках державної власності №01/03-7 від 28 березня 2007 року щодо безстрокового користування квартирою АДРЕСА_3 та ордер на жилу площу в квартирі АДРЕСА_3 від 28 березня 2007 року, виданого ДП «Укрспецобладання» на ім`я ОСОБА_6 , який виданий на підставі наказу №27К від 28 березня 2007 року.

За результатами, чого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 виготовлено та посвідчено копію договору найму житлового приміщення в будинках державної власності №01/03-7 від 28 березня 2007 року щодо безстрокового користування квартирою АДРЕСА_3 та здійснено запис до реєстру для реєстрації нотаріальних дій за номером 10713 від 06.08.2021 року, а також ордеру на жилу площу в квартирі АДРЕСА_3 від 28 березня 2007 року, виданого ДП «Укрспецобладання» на ім`я ОСОБА_6 на підставі наказу №27К від 28 березня 2007 року, та здійснено запис до реєстру для реєстрації нотаріальних дій за номером 10710 від 06.08.2021.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 04 жовтня 2021 року, керуючись єдиним прямим умислом, безпосередньо, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою посягання на суспільні відносини у сфері власності та використання завідомо підробленого офіційного документу з подальшою легалізацією майна отриманого злочинним шляхом, з метою здійснення приватизації (незаконного заволодіння) квартирою АДРЕСА_3 , знаходячись безпосередньо в приміщенні КП «Міське агентство з приватизації» за адресою: місто Одеса, вулиця Богдана Хмельницького, 33, не доводячи реєстратору КП «Міське агентство з приватизації» ОСОБА_12 свій злочинний намір, відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 18, 22 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» надала, тим саме використала завідомо підроблені офіційні документи, що містять зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує певний факт, який здатний спричиняти певні правові наслідки чи може бути використаний як документ-доказ у правозастосовній діяльності, а саме:

- Заяву про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_3 від 18 серпня 2021 року, в якій міститься печатка ДП «Укрспецобладання» та факсиміле підпису нібито директора ДП «Укрспецобладання» ОСОБА_7 ;

- Копію наказу №27К від 28 березня 2007 року, щодо взаємного співробітництва у сфері логістики та маркетингу, на безкоштовній основі, на підставі договору №3/3-07 від 28 березня 2007 року;

- Засвідчену в нотаріальному порядку приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 копію договору найму житлового приміщення в будинках державної власності №01/03-7 від 28 березня 2007 року, щодо безстрокового користування квартирою АДРЕСА_3 ;

- Засвідчену в нотаріальному порядку приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 копію ордеру на жилу площу в квартирі АДРЕСА_3 від 28 березня 2007 року виданого ДП «Укрспецобладання» на ім`я ОСОБА_6 , який виданий на підставі наказу № 27К від 28 березня 2007 року;

- Заяву, щодо здійснення приватизації та видачі свідоцтва про право власності на квартири АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_6 , в якій міститься печатка ДП «Укрспецобладання» та факсиміле підпису нібито директора ДП «Укрспецобладання» ОСОБА_7 .

В подальшому реєстратор КП «Міське агентство з приватизації» ОСОБА_12 зареєструвала в журналі №4 реєстрації заяв та прийнятих документів під № 307, після чого направила документи для розгляду до Департаменту міського господарства ОМР.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що Державне підприємство «Укрспецобладання» (ЄДРПОУ 24530145), юридична адреса: м. Одеса, провулок Сабанський 1, кв. 1 (далі ДП «Укрспецобладання»), на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна №98/0368Д від 29 грудня 1998 року та №12/99 від 11 січня 1999 отримало у приватну (державну) власність квартиру №23 по провулку Сабанському в м. Одеса, яку в подальшому згідно договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Укрспецобладання» від 14 вересня 2007 року (укладеного Регіональним відділенням Фонду Держмайна України по Одеській та Миколаївській областях), передано в оренду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнерний термінал «Юсеком» (ЄДРПОУ 35067226), юридична адреса: Одеська область, Чорноморський район, с. Малодолинське, вул. Лиманська 1 (далі ТОВ «КТ «Юсеком»), який був розірваний 08.07.2021 згідно постанови Південно-західного апеляційного господарського суду (справа №916/2936/18).

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Приватизація державногожитлового фонду(далі-приватизація)-це відчуженняквартир (будинків),житлових приміщеньу гуртожитках,призначених дляпроживання сімейта одинокихосіб,кімнат уквартирах таодноквартирних будинках,де мешкаютьдва ібільше наймачів,та належнихдо нихгосподарських споруді приміщень(підвалів,сараїв іт.ін.)державного житловогофонду накористь громадянУкраїни. Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Крім того Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» зазначено, що Громадянин подає до органів приватизації такі документи заяву на приватизацію квартири; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина; копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї; довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі; технічний паспорт на квартиру у житловому будинку; копію ордера на жиле приміщення; документи, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копії документів, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заяву-згоду тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку 2021 року, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, але достеменно встановлено що в межах м. Одеси, у ОСОБА_6 , виник прямий умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, визначивши об`єктом свого злочинного посягання квартиру АДРЕСА_3 , яка належить державі в особі Фонду Державного майна України та перебуває у оперативному управлінні ДП «Укрспецобладання».

З метою заволодіння квартирою АДРЕСА_3 ОСОБА_6 у період з початку 2021 по 04.10.2021 здійснила ряд підготовчих дій, а саме підробила договір найму житлового приміщення в будинках державної власності №01/03-7 від 28 березня 2007 року, ордер на жилу площу в квартирі АДРЕСА_3 від 28 березня 2007 року, наказ №27К від 28 березня 2007 року від імені директора ДП «Укрспецобладання» щодо взаємного співробітництва у сфері логістики та маркетингу на безкоштовній основі, заяву, щодо здійснення приватизації та видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_6 , в подальшому здійснили реєстрацію місця проживання свого та своїх дітей за вищевказаною квартирою.

Далі, реалізуючи свій прямий умисел, 04 жовтня 2021 року ОСОБА_6 прибула до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації» Одеської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 66, після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, надала завідомо підроблені офіційні документи, згідно п. 18 «Наказу №396 від 16.12.2009 Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», а саме: наказ №27К від 28 березня 2007 року, щодо взаємного співробітництва у сфері логістики та маркетингу, на безкоштовній основі, на підставі договору №3/3-07 від 28 березня 2007 року, договір найму житлового приміщення в будинках державної власності №01/03-7 від 28 березня 2007 року, щодо безстрокового користування квартирою АДРЕСА_3 , Ордер на жилу площу в квартирі АДРЕСА_3 від 28 березня 2007 року, виданого ДП «Укрспецобладання» на ім`я ОСОБА_6 , який виданий на підставі наказу №27К від 28 березня 2007 року, Заяву, щодо здійснення приватизації та видачі свідоцтва про право власності на квартири АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_6 .

Після чого, 06 жовтня 2021 року реєстратором КП «Міське агентство з приватизації житла» ОСОБА_12 , будучи введеною в оману щодо справжності поданих для приватизації майна документів ОСОБА_6 , направила їх для розгляду до Департаменту міського господарства ОМР за вихідним №62, у зв`язку з чим директором департаменту міського господарства ОМР ОСОБА_13 за результатами розгляду вказаних документів було винесено розпорядження №251357 від 06 жовтня 2021 року про приватизацію держаного житлового фонду та видано свідоцтво про право спільної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в рівних частинах.

Таким чином, ОСОБА_6 , шляхом обману, набула право власності (заволоділа чужим майном), а саме на квартиру АДРЕСА_3 , яка належить державі в особі Фонду Державного майна України та перебуває в оперативному управлінні ДП «Укрспецобладання», чим завдала матеріальної шкоди державі в особі Фонду Державного майна України у розмірі ринкової вартості вказаного майна в сумі 3 558 022 (три мільйони п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч двадцять дві) гривні, яка більше ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений згідно п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV, п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України на момент вчинення злочину та згідно примітки 4 ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

В подальшому, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність набуття права власності на квартиру АДРЕСА_3 , вирішила розпорядитися майном шляхом його відчуження (вчинення правочину).

Так, 18 січня 2022 року, більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_8 , яка не була обізнана про злочинний намір своєї матері, прибула до нотаріальної контори приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_4 , де, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_6 уклала правочин від імені неповнолітнього сина ОСОБА_10 із ОСОБА_8 щодо майна одержаного злочинним шляхом, особою,яка знала,що такемайно повністюодержано злочиннимшляхом,а саме уклала договір міни нерухомого майна, а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 140, 7 кв. м. та житловою площею 75, 4 кв. м. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстру для реєстрації нотаріальних дій за номером 92 від 18 січня 2022 року за яким ОСОБА_8 отримала у власність 1/3 зазначеної квартири за 924 532 (дев`ятсот двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні 67 копійок.

Продовжуючи свій прямий умисел, 27 січня 2022 року, більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_8 , яка не була обізнана про злочинний намір своєї матері, прибули до нотаріальної контори приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_4 , де діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_6 уклала правочин із ОСОБА_8 , щодо майна одержаного злочинним шляхом, особою,яка знала,що такемайно повністюодержано злочиннимшляхом,а саме уклала договір дарування нерухомого майна, а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 140, 7 кв. м. та житловою площею 75, 4 кв. м. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстру для реєстрації нотаріальних дій за номером 215 від 27 січня 2022 року за яким ОСОБА_8 отримала у власність 1/3 зазначеної квартири за 883 263 (вісімсот вісімдесят три тисячі двісті шістдесят три) гривні 00 копійок.

Відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, за наявності достатніх підстав, ОСОБА_6 26.02.2024 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції від 04.10.2021 року), ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Повідомлення пропідозру ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції від 04.10.2021 року), ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України складено 26 лютого 2024, та вручено у порядку, передбаченому ст. ст. 135, 278 та «Главами VI, XI» КПК України.

В подальшому,04.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено прозміну ранішеповідомленої підозри,а саме у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції від 04.10.2021 року), ч. 1 ст. 209, ч. 1ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України складено 26 лютого 2024, та вручено у порядку, передбаченому ст. ст. 135, 278 та «Главами VI, XI» КПК України.

У зв`язку з тим, що підозрювана від досудового слідства ухиляється, її місцезнаходження невідоме, постановою слідчого у кримінальному провадженні від 04.03.2024 ОСОБА_6 оголошено у розшук.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просив відмовити.

Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

26.02.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції від 04.10.2021 року), ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Повідомлення пропідозру ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції від 04.10.2021 року), ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України складено 26 лютого 2024, та вручено у порядку, передбаченому ст. ст. 135, 278 та «Главами VI, XI» КПК України.

04.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено прозміну ранішеповідомленої підозри,а саме у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції від 04.10.2021 року), ч. 1 ст. 209, ч. 1ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України складено 26 лютого 2024, та вручено у порядку, передбаченому ст. ст. 135, 278 та «Главами VI, XI» КПК України.

У зв`язку з тим, що підозрювана від досудового слідства ухиляється, її місцезнаходження невідоме, постановою слідчого у кримінальному провадженні від 04.03.2024 ОСОБА_6 оголошено у розшук.

04.03.2024 року підозрювану ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції від 04.10.2021 року), ч. 1 ст. 209, ч. 1ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

Як встановлено слідчим суддею, на теперішній час ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, максимальна межа покарання за які передбачає позбавлення волі строком до 8 років.

Згідно наявних матеріалів, підозрюваний ОСОБА_6 на теперішній час оголошений у розшук.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, кількість інкримінованих епізодів злочинної діяльності та зокрема їх характер, беручи до уваги те, що ОСОБА_6 на теперішній час ухиляється від органів досудового розслідування та покарання, на думку слідчого судді ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність, в рамках такого кримінального провадження наявні.

Як вбачається з наявної в матеріалах клопотання постанови старшого слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 04.03.2024 року, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.

Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Оскільки іншого порядку оголошення особи в міжнародний розшук ні чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, ані інші спеціальні нормативно-правові акти не містять, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 оголошений в міжнародний розшук.

При цьому, згідно п. 4.4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним Наказом №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року (далі Інструкціїї), підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ.

Відтак, в даному випадку слід розмежовувати процедуру «оголошення особи у міжнародний розшук», яка регулюється положеннями ст. 281 КПК України, та процедури «міжнародного розшуку з використанням можливостей НЦБ Інтерполу в Україні», яка вже відбувається на підставі постанови про оголошення в міжнародний розшук відповідно до положень Інструкції.

Згідно з роз`ясненням Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ відповідно до статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції) та Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку передбаченому чинним законодавством.

На дев`яносто дев`ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 Правил Організації.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу з боку останнього свідків в рамках даного кримінального провадження, можливого вчинення інших кримінальних правопорушень або продовження вчинення інкримінованого злочину, а також враховуючи, що підозрювана ОСОБА_6 оголошений в міжнародний розшук, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що нормою ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчого, після затримання підозрюваної особи і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця здійснення досудового розслідування слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відтак, слідчим суддею протягом 48 годин з моменту доставки підозрюваного до органу досудового розслідування, у випадку його затримання, буде здійснена перевірка необхідності застосування саме такого запобіжного заходу, а не, зокрема, більш м`якого, що належним чином забезпечить права підозрюваної особи ОСОБА_6 . Крім того, враховуючи, що на даний час вирішується питання саме про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вирішення питання про застосування такого запобіжного заходу буде вирішуватися окремо у випадку його затримання, слідчий суддя, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України не вирішує питання про визначення того чи іншого розміру застави, а також, згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, не визначає дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 281, 309, 575 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 що погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування в рамках кримінального провадження №12022162510000994 від 10.09.2022 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 задовольнити.

За відсутності підозрюваної ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Після затримання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_6 , в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1