Постанова

від 28.02.2024 по справі 904/5237/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 року Справа № 904/5237/21

м.Дніпро

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

представники учасників справи :

прокурор Деркач І.П., посвідчення №069936 від 01.03.2023 р.

від позивача-1 не з`явився

від позивача 2 не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 року за заявою Павлоградської окружної прокуратури про видачу дублікату наказу у справі №904/5237/21 (суддя Панна С.П.)

за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Богданівської сільської ради, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Богданівка

та позивача-2: Комунального підприємства "Житлово-комунального господарства Богданівської сільської ради" Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Богданівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик", м.Львів

про стягнення коштів у розмірі 55 045,13грн,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 року у справі №904/5237/21 у задоволенні заяви Павлоградської окружної прокуратури про видачу дублікату судового наказу по справі № 904/5237/21 відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заява про видачу дублікату судового наказу у даній справі подана Павлоградською окружною прокуратурою, яка не має права на її подання відповідно до п.19.4 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, оскільки стягувачем за наказом № 904/5237/21 від 22.10.2021року є Богданівська сільська рада.

Не погодившись з ухвалою суду, Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить цю ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- на даний час встановлений факт тривалої бездіяльності сільської ради в питанні звернення за виконанням судового наказу про стягнення з ТОВ "Кондор Логістик" заборгованості у розмірі 52446,90грн, 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 474,17грн, інфляційних втрат у розмірі 2124,06грн. ;

- позов подано прокурором саме в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, при цьому, задовольняючи позовні вимоги прокурора, господарський суд підтвердив наявність підстав у прокурора на представництво інтересів держави у даній справі відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру";

- з урахуванням того, що судовий наказ втрачено стягувачем і він не перебуває на виконанні, при цьому строк на його пред`явлення поступово спливає, тому на даний час встановлені підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, які полягають у необхідності отримання дублікату цього наказу та пред`явлення його до виконання, оскільки подальша бездіяльність стягувача може призвести до неможливості виконання судового рішення;

- висновки суду стосовно того, що тільки стягувач або державний виконавець, приватний виконавець можуть звернутися до суду з даною заявою не відповідають дійсності, суд грубо порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового рішення по суті розгляду заяви;

- прокурор у силу приписів ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наділений повноваженнями щодо представництва інтересів держави у суді, у зв`язку з чим має право звертатися до суду з відповідними заявами на будь-якому етапі судового провадження.

Позивачі та відповідач своїм процесуальним правом не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2024 року, після надходження справи на запит, відкрито провадження у справі та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 28.02.2024 року.

В судовому засіданні 28.02.2024 року прокурор надав пояснення по справі.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Богданівської сільської ради, позивача-2: Комунального підприємства "Житлово-комунального господарства Богданівської сільської ради" Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" про стягнення 55 045,13грн., з яких: 52 446,90грн. - основний борг, 474,17грн. - відсотки за користування грошовими коштами за період з 01.01.2021року по 20.04.2021року, 2 124,06грн. - інфляційні збитки за період: січень 2021року по березень 2021року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2021року у справі № 904/5237/21 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" на користь Богданівської сільської ради заборгованість у розмірі 52 446,90грн. за договором про закупівлю № 34/09 від 30.09.2020 року, 3 % за користування грошовими коштами у розмірі 474,17грн., інфляційних втрат у розмірі 2 124,06 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

22.10.2021року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2021 року, яке набрало законної сили 22.10.2021 року, видані накази.

30.11.2023 року до суду через систему "Електронний суд" від Павлоградської окружної прокуратури надійшла заява про видачу дублікату судового наказу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 року у справі №904/5237/21 про стягнення з ТОВ "Кондор Логістик" на користь Богданівської сільської ради заборгованості у розмірі 52 446,90 грн. за договором про закупівлю № 34/09 від 30.09.2020 року, 3 % за користування грошовими коштами у розмірі 474,17 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 124,06 грн.

У заяві Павлоградська окружна прокуратура зазначила, що нею на адресу Богданівської сільської ради були надіслані запити від 31.03.2022 року №04/63-1377вих-22 та від 18.11.2022 року №04/63-4873вих-22 щодо необхідності пред`явлення до виконання судового наказу.

Виконавчий комітет Богданівської сільської ради листом від 28.11.2022 року №2-14/1367 повідомив, що оригінали виконавчих документів не були направлені для виконання до відділів Державної виконавчої служби та вважаються втраченими.

Надалі Павлоградською окружною прокуратурою на адресу Богданівської сільської ради надіслані запити від 21.03.2023 року №04/63-1414 вих-23 та від 09.02.2023 року №04/63-373вих-23 щодо необхідності вжиття заходів для отримання дублікату виконавчого документу та пред`явлення його до виконання. Відповідь до Павлоградської окружної прокуратури не надходила.

На підтвердження обставин, викладених у вказаній вище заяві прокурором надані копії листів: прокуратури до Богданівської сільської ради від 31.03.2022 року, від 18.11.2022 року, від 21.03.2023 року та від 09.08.2023 року; виконавчого комітету Богданівської сільської ради від 28.11.2022 року щодо ненаправлення виконавчого документу.

За наслідком розгляду заяви прокурора господарським судом постановлена оскаржувана ухвала.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Крім того, згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У цьому зв`язку слід враховувати, що відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Згідно з ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У даному випадку, як зазначено вище, 22.10.2021 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2021 року у даній справи видані накази, які дійсні для пред`явлення до 23.10.2024 року.

Пунктом 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу.

За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Отже, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою у межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Разом з тим, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду, обов`язковість якого передбачена ст.ст.124, 129 Конституції України та ст.326 ГПК України і порушує права стягувача.

При цьому як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" №15729/07 від 05.07.2012 року, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Щодо досліджуваної справи, то відмовляючи прокуратурі у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу та постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд послався на положення п.п.19.4 п.19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, якими визначено коло осіб, за заявами яких суд може видати дублікат виконавчого документа, а саме: стягувач, державний або приватний виконавець, а у даному випадку, стягувачем є Богданівська сільська рада. Інших підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу судом першої інстанції не встановлено.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Так, стягувачем за наказом від 22.10.2021 року у справі №904/5237/21 (т.2 а.с.21) дійсно визначено Богданівську сільську раду, однак з позовом у даній справі звернулася саме Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі у т.ч. цього органу.

При цьому суд враховує, що згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Одночасно, ч.1 ст.55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що органи та особи, які звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють.

Відповідно до п.п.1, 6 ч.6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням) та брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.

Таким чином, з урахуванням ст.55 Господарського процесуального кодексу України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор наділений повноваженнями щодо представництва інтересів держави у суді, у тому числі, на стадії виконавчого провадження шляхом звернення до суду із заявою про видачу дублікату наказу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд наведеного не врахував, що призвело до помилкових висновків про відмову у задоволенні заяви прокурора.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи, що боржник, всупереч приписам ч. 5 ст.124 Конституції України добровільно судове рішення не виконав, беручи до уваги відсутність наказу у позивача Богданівської сільської ради та доказів, які б спростовували цю обставину, а також те, що прокурор звернувся з заявою про видачу дубліката наказу у межах встановленого процесуальним законом строку, апеляційний господарський суд вважає наявними підстави для задоволення поданої прокуратурою заяви про видачу дубліката судового наказу.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення, у відповідності до ст.277 ГПК України є, у тому числі, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали норм процесуального права, неправильне застосування судом норм матеріального права, а також про нез`ясування судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.

За результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання слід покласти на відповідача. Оскільки платником судового збору за подання апеляційної скарги Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області є Дніпропетровська обласна прокуратура, витрати слід відшкодувати на користь платника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281-283, п.п.19.4 п.19 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким заяву Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області про видачу дублікату наказу у справі №904/5237/21 задовольнити.

Видати дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 року у справі №904/5237/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик", 79044, м.Львів, вул.Єфремова, 84, офіс 1Б, код ЄДРПОУ 39046990 на користь Богданівської сільської ради, 51464, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Богданівка, вул.Жовтнева, 35-А, код ЄДРПОУ 04338865 заборгованість у розмірі 52 446,90 грн. за договором про закупівлю № 34/09 від 30.09.2020 року 3 % за користування грошовими коштами у розмірі 474,17 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 124,06 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2147,20 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 08.03.2024 року.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: О.Г. Іванов

Суддя: Ю.Б. Парусніков