Рішення

від 28.02.2024 по справі 902/1481/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2024 р. Cправа № 902/1481/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників сторін:

позивача Олійник А.М., ордер серії АВ №1105828 від 22.01.2024;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Боржемського Юрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпроектбуд" (вул. Стуса, 7, м. Вінниця, 21018)

про стягнення 584 755,20 грн. заборгованості та повернення орендованого майна

В С Т А Н О В И В :

Боржемський Юрій Вікторович звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпроектбуд" про стягнення 584 755,20 грн. заборгованості по орендній платі та повернення орендованого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 дану справу передано на розгляд судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 05.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: 10 днів з дня отримання даної ухвали.

14.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви без номеру та дати (вх. кан. суду №1513/23 від 04.12.2023), до якої долучено уточнена позовна заява де зазначено правовий статус позивача як фізична особа-підприємець та додано докази сплати судового збору в установленому законом розмірі.

Таким чином позивачем усунуто недоліки позовної заяви без номеру та дати (вх. кан. суду №1513/23 від 04.12.2023).

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі №902/1481/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2024.

На визначену судом дату в судове засідання 22.01.2024 з`явився представник позивача.

За наслідками судового засідання, для належного повідомлення відповідача, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 05.02.2024.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 23.01.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

На визначену судом дату в судове засідання 05.02.2024 з`явився представник позивача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 28.02.2024. Крім того, суд постановив розмістити оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпроектбуд".

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 06.02.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України. Крім того, розмістив оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпроектбуд".

На визначену судом дату в судове засідання 28.02.2024 з`явився представник позивача, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином, а саме ухвали суду, направлені в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд ЄСІТС» та рекомендованим листом на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Стуса, 7, м. Вінниця, 21018. Конверти з ухвалами повернуті до суду з відмітками поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Крім того, судом було розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпроектбуд".

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи"» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

З метою не порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд вирішив здійснити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами за відсутності представника відповідача, в межах встановлених ГПК України строків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позові та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.02.2024 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.08.2020 між Фізичною особою - підприємцем Боржемським Юрієм Вікторовичем (позивач, в договорі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінпроектбуд" (відповідач, в договорі Орендар) укладено Договір оренди обладнання № 1/03 (далі Договір).

Згідно предмета Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування обладнання (майно) (далі за текстом - "Об`єкт оренди"), а саме: будівельні риштування (ліси) (п.1.1. Договору).

Загальна вартість об`єкту оренди складає добуток кількості об`єкта оренди на його вартість відповідно до Актів приймання-передачі обладнання (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору найменування, вартість та кількість об`єкта оренди визначаються Сторонами в Актах приймання-передачі обладнання, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Об`єкт оренди передається для використання орендарем в його господарській діяльності. Об`єкт оренди використовується Орендарем згідно з нормами і технічними умовами його експлуатації на об`єкті будівництва за адресою: м. Вінниця вул. Маліновського (п.1.6. Договору).

Сторонами в п. 2.1. Договору узгоджено, що термін оренди складає 30 днів з моменту прийняття об`єкта оренди.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що орендна плата розраховується таким чином: 1,20 грн за один квадратний метр будівельних риштувань за одну добу, але не менше 518,40 грн за добу. Нарахування орендної плати починається з дня підписання Акту приймання-передачі обладнання.

Оплата за користування об`єктом оренди здійснюється орендарем не пізніше 03.09.2020. Розрахунки здійснюються у національній, валюті України готівкою або шляхом перерахування Орендарем безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця (п.п. 3.4., 3.5. Договору).

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Договору об`єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом 1 дня з моменту підписання цього Договору. Об`єкт оренди передається на підставі Акту приймання-передачі обладнання і вважається переданим з моменту підписання такого акту.

Орендодавець має право на дострокове одностороннє розірвання цього договору повідомивши про це Орендаря у 5 денний строк, та повернення об`єкту оренди у разі порушення Орендарем умов договору, як то: несвоєчасна оплата орендної плати, використання об`єкту оренди не за цільовим призначенням, надання об`єкту оренди в суборенду без дозволу Орендодавця, недотримання орендарем належного режиму експлуатації орендованого майна тощо (п. 5.4. Договору).

Після закінчення строку оренди та у випадку передбаченому п. 5.4 Договору Орендар зобов`язаний протягом одного дня повернути орендоване майно Орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального зносу за Актом приймання-передачі обладнання. У випадку неповернення об`єкту Орендарем у визначеному Договором порядку, він несе відповідальність встановлену Договором, а Орендодавець має право самостійно власними силами демонтувати та вилучити орендоване майно, при цьому, всі пов`язані із цим витрати відшкодовуються Орендарем (п. 6.1. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2020, та в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором в частині розрахунків (п.8.1. Договору).

За актом прийому-передачі обладнання від 03.08.2020 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду наступне обладнання:

1) рама з драбиною в кількості 16 шт.;

2) рама прохідна в кількості 64 шт.;

3) ригель в кількості 126 шт.;

4) діагональ в кількості 72 шт.;

5) горизонталь в кількості 15 шт.;

6) настили в кількості 189 шт..

Всього будівельних риштувань 432 м/2, на загальну суму 116 000,00 грн.

Водночас, відповідачем зобов`язання щодо оплати орендних платежів не виконувалось у зв`язку із чим, позивачем на адресу відповідача 04.09.2023, направив повідомлення про відмову від Договору оренди обладнання № 1/03 від 03.08.2020 з вимогою повернути орендоване майно, зазначене в Акті приймання-передачі обладнання від 03.08.2020.

За твердженнями позивача відповідач на вказану вимогу не відреагував, майно не повернув, заборгованість не сплатив.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 584 755,20 грн. заборгованості по орендній платі та повернення орендованого майна.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Вказана норма Кодексу кореспондується із положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, згідно якого за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 зазначеної вище статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок заборгованості по орендній платі за період з 03.08.2020 (дата акту приймання-передачі обладнання) по 04.09.2023 (дата повідомлення про відмову від договору) та встановлено, що розрахунок здійснено вірно відповідно до умов Договору №1/03 від 03.08.2023.

З огляду на викладене та враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем платежів за оренду майна, суд вважає вимогу позивача про стягнення 584 755,20 грн. заборгованості по орендній платі правомірною та обґрунтованою.

Судом також розглянуто вимогу про зобов`язання відповідача повернути позивачу будівельні риштування, передані йому за договорами оренди обладнання у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.1. Договору сторони узгодили, що після закінчення строку оренди та у випадку передбаченому п. 5.4 Договору Орендар зобов`язаний протягом одного дня повернути орендоване майно Орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального зносу за Актом приймання-передачі обладнання.

Одночасно сторонами узгоджено, що Договір оренди обладнання № 1/03 від 03.08.2020 діє до 31.12.2020 (п. 8.1 Договору).

Поряд з тим, положенням статті 764 ЦК України унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З викладеного слідує, що оскільки відповідач продовжував користуватися орендованим майно після визначеного пунктом 8.1. Договору строку, Договір оренди обладнання діяв до моменту направлення позивачем повідомлення про відмову від договору оренди обладнання від 04.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судом обставини щодо припинення дії договору оренди та неповернення відповідачем орендованого згідно Акту приймання-передачі від 03.08.2020 обладнання після спливу цього строку, суд дійшов висновку про безпідставне утримання відповідачем спірного майна у даний час.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доводи позивача щодо наявності заборгованості відповідача у визначеному в позовній заяві розмірі підтверджуються письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам відповідач не подав до суду будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків та повернення орендованого майна.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі майна в оренду відповідачу, відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за орендоване майно та повернення даного орендованого майна.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпроектбуд" (вул. Стуса, 7, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 37618365) на користь Фізичної особи-підприємця Боржемського Юрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 584 755,20 грн - сума заборгованості по орендній платі згідно Договору № 1/03 від 03.08.2020 та 11 455,33 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпроектбуд" (вул. Стуса, 7, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 37618365) повернути Фізичній особі-підприємцю Боржемському Юрію Вікторовичу ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) будівельні риштування, передані йому за договором оренди обладнання № 1/03 від 03.08.2020, які визначені такими індивідуальними ознаками:

1) рама з драбиною в кількості 16 шт.;

2) рама прохідна в кількості 64 шт.;

3) ригель в кількості 126 шт.;

4) діагональ в кількості 72 шт.;

5) горизонталь в кількості 15 шт.;

6) настили в кількості 189 шт..

Всього будівельних риштувань 432 м/2, загальною вартістю 116 000,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення направити відповідачу в зареєстрований кабінет в підсистемі "Електронний суд" та сторонам рекомендованим листом.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 08 березня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (вул. Стуса, 7, м. Вінниця, 21018)