Рішення

від 07.03.2024 по справі 904/6855/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6855/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П, при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконуючого обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, 51925, м.Кам`янське, вул.Ігнатія Ясюковича, 2, код ЄДРПОУ 0290993826 в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, 51931, м.Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, 2, код ЄДРПОУ 24604168

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ", 51900, м.Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110, код ЄДРПОУ 35111547

про стягнення безпідставно збережених коштів

Представники:

від прокуратури: Міщук Наталія Павлівна, посвідчення № 069937 від 01.03.2023р., прокурор

від позивача: Московська Ольга Геннадіївна, паспорт НОМЕР_1 від 29.10.2007р., представник

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Виконуючий обов`язки керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ", в якій просить суд:

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АЛМЕТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35111547) на користь Кам`янської міської ради (реквізити отримувача: р/р UA518999980314030611000004573, отримувач ГУК у Дніпропетровській області/м.Кам`янське/24062200, код отримувача ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 24062200, код банку 899998) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки у розмірі 279547 грн. 88 коп.;

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АЛМЕТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35111547) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі 3354 грн. 58 коп.

Ухвалою суду від 03.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16.02.2024р. до суду від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі. Позивач зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка не перебувала у приватній власності, вона знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Кам`янське, яке реалізує це право відповідно до статті 80 Земельного кодексу України через органи місцевого самоврядування - Кам`янську міську раду. Розпорядження землями комунальної власності м. Кам`янське, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" відноситься до виключних повноважень Кам`янської міської ради. Рішенням Кам`янської міської ради від 24.08.2021 №317-10/VIII «Про набуття (припинення) прав на землю», ТОВ «НАУКОВОТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АЛМЕТІНВЕСТ» надано у користування земельну ділянку комунальної власності, площею 1,3593 га з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218. 21.06.2023р. до Господарського суду Дніпропетровської області було подано позовну заяву Кам`янської міської ради до ТОВ «НАУКОВОТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АЛМЕТІНВЕСТ» про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/3254/23 від 25.09.2023 позовні вимоги Кам`янської міської ради були задоволені в повному обсязі. 30.06.2023 року на виконання рішення міської ради від 24.08.2021 №317-10/VIII, між Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АлметІнвест" та Кам`янською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки №15756, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 1,3592 га, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, пр. Аношкіна, 181/101.Відповідно до п.3.1. договору №15756 від 30.06.2023, договір укладається на термін до 30.09.2031. Однак, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація договору була проведена лише 24.07.2023.

Відповідач не скористався своїм правом, не направив до суду відзив на позовну заяву. Про відкриття провадження у справі був належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 0690219127509 щодо отримання 18.01.2024р. ухвали суду від 03.01.2024р.

19.02.2024р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.02.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2024р.

06.03.2024р. до суду від прокуратури надійшли пояснення, в яких долучає інформаційну довідку з Національної кадастрової системи від 06.03.2024, інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.03.2024.

В судове засідання, 07.03.2024р., з`явились представникик Прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку 28.02.2024р. електронного листа щодо доставки ухвали суду від 22.02.2024р. до електронного кабінету.

В судовому засіданні, 07.03.2024р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно комплекс будівель загальною площею 7 784,9 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110, належать на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2018 ТОВ «Науково-технічний центр «Алмет-інвест» (державна реєстрація права приватної власності проведена 05.09.2018).

Відповідно до п.п. 1, 4, додатку №1 Рішення Кам`янської міської ради № 198-07/VIII від 28.04.2021 «Про набуття (припинення) прав на землю», ТОВ «Науково-технічний центр «Алмет-інвест» надано на 10 років до 30.04.2031 на умовах оренди та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3593 га з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110, для розміщення комплексу будівель.

Підпунктом 7.1. пункту 7 вищезазначеного рішення зобов`язано землекористувачів: укласти протягом шістдесяти днів після прийняття цього рішення в департаменті комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради у встановленому порядку документи на землекористування (договори, угоди) шляхом надання оригіналів витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформованих у поточному році. Підпунктом 7.2 пункту 7 зобов`язано землекористувачів звернутися до органів, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки.

Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права щодо вказаної земельної ділянки до теперішнього часу не зареєстровано.

Разом з тим, як зазначає прокурор, за інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.05.2023 №16801/5/04-36-04-02-11 на запит Кам`янської окружної прокуратури від 25.04.2023 № 04/56-2199ВИХ-23 ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АЛМЕТ-ІНВЕСТ» податкові декларації з плати за землю на 2021-2023 роки не надавалися, орендна плата та земельний податок не нараховувалися та не сплачувалися.

Таким чином, як зазначає прокурор, ТОВ «Науково-технічний центр «Алмет-інвест», придбавши комплекс будівель, загальною площею 7784, 9 кв. м. та отримавши рішення міської ради про надання у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 1,3593 га з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218, використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.

З огляду на викладене, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Кам`янської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки площею 1,3593 га з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110, для розміщення комплексу будівель у розмірі 989 941 грн 08 коп.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст.15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. (ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст.373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Для цих цілей Податковий кодекс України (надалі - ПК України) визначає, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Стаття 96 ЗК України також визначає імперативний обов`язок землекористувачів зі сплати земельного податку або орендної плати (пункт в), де:

- земельний податок - справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ст. 14 ПК України);

- орендна плата - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп, 14.1.136 ст.14 ПК України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, єдино можливою назвою плати за землю для орендаря законодавець призначає орендну плату (незалежно від правових підстав користування землею, зокрема, наявності договору) (п.287.1. статті 287 ПК України),

Відтак, розмір коштів, які підлягають стягненню розраховано на рівні орендної плати.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід Із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України Про оцінку земель).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

А отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

Згідно зі ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (стаття 152 Земельного кодексу України).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив правову позицію щодо того, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (постанова від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: - фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; - площу земельної ділянки; - суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); - період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.

Як вбачається з матеріалів справи, площа земельної ділянки становить 1,3593 га. Це відображено у Витягу з Державного земельного кадастру, копія якого міститься в матеріалах справи. При цьому, самостійне (самовільне) зменшення розміру площі земельної ділянки для цілей оплати не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру Формування земельних ділянок здійснюється: - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; - шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); - за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. (частини 1-5 статті 79-1 Земельного кодексу України).

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Прокурор зазначає, що період користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави - 01.07.2021 по 31.12.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі 29.06.2011. Вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Відповідно до інформаційної довідки з Національної кадастрової системи від 05.03.2024, інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.03.2024, Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218 складає 4667628,72 грн.

Як вбачається, 07.03.2018 відповідач набув право власності на комплекс будівель загальною площею 2077,3 кв.м. на провулку проспект Аношкіна, будинок 181/110, у м. Кам`янське Дніпропетровської області.

При цьому, відповідач не привів своє користування земельною ділянкою у відповідність до вимог чинного законодавства, право користування земельною ділянкою не оформив.

Проте, це не звільняє його від обов`язку сплати коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Спірна земельна ділянка площею 1,3593 га з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218 є сформованою з 16.05.2013, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.11.2023 № НВ-1200884052023, інформаційною довідкою з Національної кадастрової системи від 05.03.2024, інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.03.2024.

Відомості щодо вказаної земельної ділянки внесені 29.06.2011 до Державного земельного кадастру, що підтверджується інформаційною довідкою з Національної кадастрової системи від 05.03.2024.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.11.2023 № 354292274 цех гіпсобетонних перегородок, А-1 загальною площею 2 077,3 кв.м, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, провулок проспект Аношкіна, будинок 181/110, належать на праві приватної власності, на підставі договору іпотеки від 22.08.2013 ТОВ «Науково-технічний центр «Алмет-інвест» (державна реєстрація проведена 07.03.2018).

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.05.2023 №16798/5/04-36-04-02-11 ТОВ «Науково-технічний центр «Алмет-інвест» орендна плата та земельний податок не нараховувалися та не сплачувалися.

У зв`язку з викладеним, відповідач неправомірно збільшив свої доходи, тоді як позивач фактично їх невиправдано втратив (недоотримав), чим порушується справедливий баланс та майнові права позивача.

Фактичне землекористування відповідача презюмується в силу статей 181 Цивільного кодексу України, 120 Земельного кодексу України, якими закріплюється загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Ніхто інший не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна відповідача.

У зв`язку з користуванням відповідачем його нерухомим майном, розташованим на сформованій земельній ділянці презюмується його користування усією спірною земельною ділянкою.

Аналогічний правовий висновок міситься в постанові Верховного Суду від 16.08.2021 у справі №922/1646/20.

В постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського констатує, що Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом "в" статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані сплачувати земельний податок або орендну плату.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Положеннями частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Як вбачається, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно, безпідставно збережені відповідачем кошти дорівнюють розміру орендної плати.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (підпункти 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до п. 1 та п. 4 Рішення Кам`янської міської ради № 317-10/VIII від 24.09.2021 «Про набуття (припинення) прав на землю», додатку № 1 до зазначеного рішення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АЛМЕТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35111547) надано на 10 років до 30.09.2031 на умовах оренди та затверджено проект землеустрою щодо її відведення земельну ділянку площею 1,3593 га з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110, для розміщення цеху гіпсобетонних перегородок.

Підпунктом 7.1. пункту 7 вищезазначеного рішення зобов`язано землекористувачів: укласти протягом шістдесяти днів після прийняття цього рішення в департаменті комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради у встановленому порядку документи на землекористування (договори, угоди) шляхом надання оригіналів витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформованих у поточному році. Підпунктом 7.2 пункту 7 зобов`язано землекористувачів звернутися до органів, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки.

Таким чином, Рішенням Кам`янської міської ради № 317-10/VIII від 24.09.2021 визначено строки та місце укладання договору оренди землі.

Відповідно до інформації, яка міститься в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №354291989 від 14.11.2023, відповідачем не було зареєстровано речове право щодо оренди земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110.

При цьому, право власності на нерухоме майно, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110, зареєстровано за відповідачем.

22.06.2018 рішенням Кам`янської міської ради № 1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" установлені на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю, відповідно до якого річний розмір орендної плати за користування юридичними особами земельними ділянками для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) становить 4% від нормативної грошової оцінки.

Отже, ставка орендної плати за земельну ділянку, яку використовує Відповідач для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, становить 4% від нормативної грошової оцінки землі.

09.07.2020 рішенням Кам`янської міської ради № 1975-44/VII "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020" було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020 та установлено, що це рішення набирає чинності з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020 застосовується з 01.01.2021.

18.12.2020 Кам`янською міською радою прийнято рішення № 41-03/VIII, відповідно до якого з 01.01.2021 на території земель міста Кам`янське вводиться в дію нова нормативна грошова оцінка земель із застосуванням базової вартості 1м2 в розмірі 461,69 грн.

З урахуванням викладеного, усього за період з 01.12.2021 по 24.07.2023 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти за користування земельною з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218, у розмірі 279547 грн 88 коп, які до цього часу ним не сплачені.

Так, за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 розмір орендної плати, який підлягав сплаті за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218, становив 147593 грн. в рік, а за 1 місяць 2021 року - 12299,42 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 4667628,72 грн., ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнтів індексації НГО на 2021, 2022 роки - 1,15 та 1,1.

За період з 01.01.2022 по 31.12.2022 розмір орендної плати за рік становив 162352,30 грн. (за місяць - 13529,36 грн.), який складається з нормативної грошової оцінки - 4667628,72 грн., ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнту індексації НГО на 2022 рік - 1,15.

За період з 01.01.2023 по 24.07.2023 розмір орендної плати, який підлягав сплаті за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0218, становив 186705,15 грн. в рік, 15558,76 грн. в місяць, 501,90 грн. в день, за 6 місяців 2023 року - 93352,56 грн., за 23 дні липня 2023 року - 11543,60 грн., всього за 6 місяців 23 дні 2023 року - 104896,16 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 4667628,72грн., ставки річної орендної плати - 4%.

Всього за період з 01.12.2021 по 24.07.2023 Кам`янська міська рада, як позивач, не одержала грошові кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі:

12299,42 грн. + 162352,30 грн. + 104896,16 грн. = 279547,88 грн.

На момент розгляду справи доказів сплати перерахування позивачем коштів в розмірі 279547,88грн. відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту зберігання відповідачем без достатньої правової підстави за рахунок позивача коштів в розмірі 279 547 грн. 88 коп., які відповідач мав заплатити за користування земельною ділянкою є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо зберігання відповідачем без достатньої правової підстави за рахунок позивача коштів в розмірі 279 547 грн. 88 коп., які відповідач мав заплатити за користування земельною ділянкою є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо представництва прокурором інтересів держави Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів»

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Кам`янської міської ради недоотримав значну суму коштів, яку мав би отримати від передачі спірної земельної ділянки в оренду ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АЛМЕТ-ІНВЕСТ». Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Ненадходження до місцевих бюджетів орендної плати порушує визначальні матеріальні потреби держави, суспільства, об`єднаних територіальних громад, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи держави, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних бюджетних видатків.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Кам`янське, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

З метою забезпечення додержання вимог ст.ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині виявлення підстав та вжиття заходів представницького характеру, керівник Кам`янської окружної прокуратури неодноразово звертався до Кам`янської міської ради з метою отримання інформації щодо вжитих уповноваженим органом заходів на поновлення прав та інтересів територіальної громади (листи від 25.04.2023 № 04/56-2195ВИХ-23, від 07.06.2023 №04/56-3249ВИХ-23, від 16.11.2023 № 04/56-6662ВИХ-23).

Зокрема, листом від 25.04.2023 № 04/56-2195ВИХ-23 Кам`янська окружна прокуратура повідомила Кам`янську міську раду щодо існування порушень земельного законодавства з боку відповідача та пропонувала вирішити питання щодо захисту інтересів держави та територіальної громади шляхом пред`явлення відповідного позову про стягнення безпідставно збережених коштів з ТОВ «Науково-технічний центр «Алмет-інвест».

Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради листом від 05.06.2023 № 07-07/851 повідомив, що юридичним відділом Департаменту проводиться претензійно-позовна робота щодо укладання договору оренди та визнав, що міська рада несе збитки у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою. Питання щодо вжиття самостійних заходів про стягнення в судовому порядку безпідставно збережених коштів з ТОВ «Науково-технічний центр «Алмет-інвест», не висвітлив.

На лист Кам`янської окружної прокуратури № 04/56-6662ВИХ-23 від 16.11.2023 Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради листом від 30.11.2023 № 07-07/1657 повідомив, що договір оренди земельної ділянки укладено 30.06.2023 за №15756 строком до 30.09.2031 (державна реєстрація від 24.07.2023), надав розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем з 01.12.2021 по 24.07.2023 та не заперечував проти подання органами прокуратури відповідного позову до суду у зв`язку з великим навантаженням щодо судових справ та великим дефіцитом грошових коштів на оплату судового збору.

Оскільки підстави для представництва інтересів держави встановлені, Кам`янською окружною прокуратурою, на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомлено Кам`янську міську раду про звернення з цим позовом до суду листом від 11.12.2023 №04/56-7231вих-23

Тобто, уповноважений орган в особі міської ради, будучи обізнаним про недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності без відповідного договору оренди та його державної реєстрації, за наявних повідомлень, не вжив заходів на поновлення інтересів територіальної громади, а й надалі свідомо допускає подальше порушення інтересів територіальної громади, зволікаючи зі зверненням до суду з відповідним позовом, тим самим заохочуючи безоплатне користування земельними ділянками на територіях міста для одних осіб та грубо нівелюючи рівність усіх перед законом і порядок платного користування комунальною землею населеного пункту для інших.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір в розмірі 3 354,58грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ", 51900, м.Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110, код ЄДРПОУ 35111547 на користь Кам`янської міської ради, 51931, м.Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, 2, код ЄДРПОУ 24604168 безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки у розмірі 279 547,88грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ", 51900, м.Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 181/110, код ЄДРПОУ 35111547 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури, 49044, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, ідентифікаційний код 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 3 354,58грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.03.2024

Суддя С.П. Панна