Рішення

від 28.02.2024 по справі 904/5862/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5862/23

За позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ"

до Житлово-будівельного Кооперативу "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-IV"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача Кучерява С.О.

Відповідача не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 636 490, 56 грн. - основного боргу, 284 003,56 грн. - індексу інфляції, 60 152,14 грн. - 3 % річних, 610 572, 47 грн. - пені, 44 554, 34 грн. - 7% штрафу, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору на постачання теплової енергії № 533 від 18.10.2013.

Відповідач про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду поверталися поштові відправлення №4930023493367, № 0600239711240, № 0600243452730, № 0600247262137 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

За клопотання Позивача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2013 ДП "Криворізька теплоцентраль" (надалі перейменовано АТ "Криворізька теплоцентраль") (далі Теплопостачальна організація, Продавець) з Житлово-будівельним кооперативом "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-IV" (далі Споживач, Покупець) уклали Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 533 (далі Договір), за п.1.1. якого за цим Договором Теплопостачальна організація Продавець бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві-Покупцеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач-Покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способам (п. 5.1. Договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (п. 6.1. Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Опала за теплову енергію здійснюється Споживачем-Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсотків попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем-Покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (п. 6.3. Договору).

За порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлюється у три роки (підп. 7.2.7. Договору)

Згідно з п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 17.10.2014 керуючись частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Договір припиняємо свою дію у випадках:

- закінчення строку, на який він був укладений;

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття відповідного рішення Господарським судом;

- ліквідації однієї із сторін.

Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.3. Договору).

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, на виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради №407 від 12.09.2018 "Про початок опалювального сезону 2018-2019 років", №134 від 13.03.2019 "Про закінчення опалювального сезону 2018-2019 років", №448 від 18.09.2019 "Про початок опалювального сезону 2019-2020 років", №168 від 23.03.2020 "Про закінчення опалювального сезону 2019-2020 років", № 466 від 16.09.2020 "Про початок опалювального сезону 2020-2021 років", №119 від 17.03.2021 "Про закінчення опалювального сезону 2020-2021 років", Позивач своєчасно розпочинав та вчасно закінчував опалювальні сезони 2018-2021 р. у м. Кривому Розі.

Факт поставки теплової енергії протягом опалювальних періодів 2019-2020, 2020-2021 років підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок №11 вул. Сахарова в м. Кривий Ріг (№ 138 від 27.04.2020, № 174 від 15.11.2019, № 149 від 09.11.2020, № 158 від 14.11.2021).

Позивач надав Відповідачеві послуги на загальну суму 977 203,21 грн., що підтверджується актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг):

- № 6687 від 30.11.2019 Відповідачеві у листопаді 2019 поставлено 99,74 Г кал теплової енергії на суму 168 397,43 грн.;

- № 19 від 31.01.2020 Відповідачеві у січні 2020 поставлено 83,62 Г кал теплової енергії на суму 116 220,19 грн.;

- № 1069 від 29.02.2020 Відповідачеві у лютому 2020 поставлено 76,24 Г кал теплової енергії на суму 95 884,18 грн.;

- № 2169 від 31.03.2020 Відповідачеві у березня 2020 поставлено 27,13 Г кал теплової енергії на суму 31 303,36 грн.;

- № 4520 від 30.11.2020 Відповідачеві у листопаді 2020 поставлено 52,29 Г кал теплової енергії на суму 87 787,58 грн.;

- № 6346 від 31.12.2020 Відповідачеві у грудні 2020 поставлено 93,03 Г кал теплової енергії на суму 164 949,71 грн.;

- № 128 від 31.01.2021 Відповідачеві у січні 2021 поставлено 96,06 Г кал теплової енергії на суму 190 186,12 грн.;

- № 2445 від 31.03.2021 Відповідачеві у березні 2021 поставлено 61,86 Г кал теплової енергії на суму 122 474,64 грн.

Зазначені акти підписані сторонами без зауваження.

За твердженнями Позивача, Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково, у розмірі 340 712,56 грн., у зв`язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 636 490,56 грн.

Позивач направив Відповідачеві претензію № 4919/30 від 22.06.2023, в якій просив розглянути дану претензію протягом 7 календарних днів з дня її отримання та перерахувати на користь Позивача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 636 490,56 грн.

За даними Позивача, зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

На прострочений борг Відповідача Позивач за період з 01.01.2020 по 23.10.2023 нарахував 60 152,14 грн. 3 % річних, 284 003,56 грн. індексу інфляції, 610 572,10 грн. пені, 44 554,34 грн. 7 % штрафу.

Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з наданням Позивачем послуг з постачання теплової енергії та виконанням/невиконанням Відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Згідно ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов`язань, контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростовував.

Перевіривши надані докази, суд частково погоджується з позицією Позивача.

Так, 18.10.2013 сторони уклали Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 533, за п. 1.1. якого за цим Договором Теплопостачальна організація Продавець бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві Покупцеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач-Покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Опала за теплову енергію здійснюється Споживачем-Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсотків попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем-Покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Довго ром.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (п. 6.3. Договору).

Позивач надав Відповідачеві послуги на загальну суму 977 203,21 грн., що підтверджується актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг): № 6687 від 30.11.2019 Відповідачеві у листопаді 2019 поставлено 99,74 Г кал теплової енергії на суму 168 397,43 грн.; № 19 від 31.01.2020 Відповідачеві у січні 2020 поставлено 83,62 Г кал теплової енергії на суму 116 220,19 грн.; № 1069 від 29.02.2020 Відповідачеві у лютому 2020 поставлено 76,24 Г кал теплової енергії на суму 95 884,18 грн.; № 2169 від 31.03.2020 Відповідачеві у березня 2020 поставлено 27,13 Г кал теплової енергії на суму 31 303,36 грн.; № 4520 від 30.11.2020 Відповідачеві у листопаді 2020 поставлено 52,29 Г кал теплової енергії на суму 87 787,58 грн.; № 6346 від 31.12.2020 Відповідачеві у грудні 2020 поставлено 93,03 Г кал теплової енергії на суму 164 949,71 грн.; № 128 від 31.01.2021 Відповідачеві у січні 2021 поставлено 96,06 Г кал теплової енергії на суму 190 186,12 грн.; № 2445 від 31.03.2021 Відповідачеві у березні 2021 поставлено 61,86 Гкал теплової енергії на суму 122 474,64 грн. Зазначені акти підписані сторонами без зауваження.

За твердженнями Позивача, не спростованими Відповідачем, останній за поставлену теплову енергію розрахувався частково, у розмірі 340 712,56 грн., у зв`язку з чим, за Відповідачем обліковується борг у розмірі 636 490,56 грн.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, акти подачі та припинення подачі теплоносія, актів передачі-прийняття теплової енергії), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію 636 490,56 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних, пені та штрафу проведено неправильно, розрахунок індексу інфляції проведено правильно.

Щодо нарахування 3 % річних, суд бере до уваги, що п. 6.3. Договору остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Згідно зі ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, за перерахунком суду, з урахуванням положень ст. 254 ЦК України, 3 % річних за період з 21.01.2020 по 23.10.2023 становить 60 074,31 грн.

Щодо нарахування пені, то суд бере до уваги, що відповідно до підп. 7.2.7. Договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення.

Як вбачається з даного підпункту Договору, сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише визначили, що Споживач зобов`язаний сплатити не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення.

Таким чином, оскільки сторони не узгодили в Договорі конкретний розмір пені, відсутня правова підстава для нарахування пені, у зв`язку з чим вимога про стягнення 610 572,10 грн. пені не підлягає задоволенню.

Правова позиція щодо необхідності визначення у правочині умови щодо розміру та бази нарахування пені викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Щодо нарахування штрафу, суд бере до уваги, що відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з п. 4 ч. 3 Прикінцевих положень, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Оскільки в даних правовідносинах на Відповідача поширюється дія Закону України "Про житлово-комунальні послуги", дані законодавчі акти застосовуються до спірних правовідносин, відтак, за перерахунком суду, з урахуванням викладеного, з Відповідача підлягає стягненню 14 604,47 грн. штрафу, за період після спливу 30 днів після відміни карантину.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 636 490,56 грн. основного боргу, 284 003,56 грн. індексу інфляції, 60 074,31грн. 3 % річних, 14 604,47 грн. штрафу 7 %, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного Кооперативу "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-IV" (50093,, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, буд. 11, код 21909269) на користь Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код 00130850) 636 490,56 грн. основного боргу, 284 003,56 грн. індексу інфляції, 60 074,31грн. 3 % річних, 14 604,47 грн. штрафу 7 %, 14 927,59 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 08.03.2024

Суддя С.Г. Юзіков