Рішення

від 06.03.2024 по справі 905/1535/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.2024 Справа №905/1535/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/1535/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради», м. Соледар (пн)

про стягнення 206 729,26 гривень

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради» про стягнення 206 729,26 гривень, з якої: основний борг у розмірі 144 566,27 гривень, пеня у сумі 34 418,65 гривень, 3% річних у сумі 5 240,03 гривень, інфляційні втрати у сумі 22 504,31 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №04-1084/21-БО-Т постачання природного газу від 12.11.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 28.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1535/23, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Суд зазначає, що 27.11.2023 судом було здійснено підписку позивача та відповідача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/1535/23, зокрема: за електронною адресою позивача: ngt@naftogaztrading.com.ua, pyasetskyi@naftogaz.com, за електронною адресою відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , sаb4.sol@ukr.net (вказані електронні пошти зазначені позивачем на титульному аркуші позовної заяви).

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки електронного листа позивачу, та помилки доставки електронного листа відповідачу, про що свідчать відповідні довідки.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України також передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Одночасно, ухвала про відкриття провадження у справі №905/1535/23 була доставлена до електронних кабінетів як позивача так і відповідача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронного кабінету 29.11.2023.

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1535/23 на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу») розміщено відповідне оголошення.

Окрім того, ухвала суду від 28.11.2023 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення складено 06.03.2024 у зв`язку із веденням на території України воєнного стану та об`єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

В С Т А Н О В И В

12 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ЕІС-код 56Х930000010610Х (далі - постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради», ЕІС-код 56ХS00001RI5C00W (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 04-1084/21-БО-Т (далі - договір).

Згідно із п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (пункт 1.2. договору).

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем (об`єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 215,0 тис.куб.м, в тому числі по місяцях: листопад 2021 - 8,33 тис.куб.м., грудень 2021 - 4,35 тис.куб.м., січень 2022 - 68,32 тис.куб.м., лютий 2022 - 25,0 тис.куб.м., березень 2022 - 25,0 тис.куб.м., квітень 2022 - 15,0 тис.куб.м., жовтень 2022 - 15,0 тис.куб.м., листопад 2022 - 27,0 тис.куб.м., грудень 2022 - 27,0 тис.куб.м (пункт 2.1 договору з редакції Додаткової угоди №1 від 09.12.2021 до договору №04-1084/21-БО-Т від 12.11.2021).

Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (п.2.1.3 договору).

У пункті 2.4 договору обумовлено, що перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 договору).

Постачання газу за цим Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 договору).

Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу (п.3.4 договору).

Згідно з пунктом 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 договору).

У пунктах 3.5.2, 3.5.3, 3.5.4, 3.6 сторонами обумовлено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору. Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Ціна природного газу за 1000 куб.м газу з ПДВ складає 16554,00 грн. (пункт 4.1. договору).

Загальна вартість цього договору на дату укладання складає 2 965 925,00 грн з ПДВ (пункт 4.3 договору).

Додатковою угодою №1 від 9.12.2021 до договору сторони виклали пункт 4.3 в наступній редакції: «Загальна вартість цього договору становить 2 965 925,00 грн, крім того ПДВ -593 185,00 грн, разом з ПДВ - 3 559 110,00 грн».

Згідно із пунктом 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4, пункту 3.5 цього договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно із пунктом 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Згідно із пунктом 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2. договору).

Згідно з пунктом 10.5 договору виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років (пункт 11.3).

Відповідно до пункту 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки до 31 грудня 2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Договір та Додаткові угода підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії договору про постачання природного газу №04-1084/21-БО-Т від 12.11.2021, договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами в ході розгляду справи.

На виконання умов договору протягом листопада 2021 року, березня 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема:

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 обсяг споживання у листопаді 2021 року становить 4,36940 тис. куб. м. на загальну суму 72 331,03 грн з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 обсяг споживання у березні 2022 року становить 13,09480 тис. куб. м. на загальну суму 216 771,26 грн з ПДВ та корегуючого акту приймання - передачі природного газу від 25.04.2022 в період березень 2022 року обсяг споживання становить 13,09480 на в сумі 216 576,16 грн з ПДВ.

Зазначені акти приймання-передачі природного газу відповідачем не підписані.

Позивач вважає, що споживачем за договором в період листопад 2021 року, березень 2022 року не підписано акти приймання-передачі природного газу у зв`язку з чим, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо об`ємів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що передбачена умовами Договору.

В матеріалах справи міститься відповідь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на адвокатський запит, відповідно до якої, зокрема, споживач з ЕІС-код 56ХS00001RI5C00W закріплений в реєстрі споживачів постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС кодом ЕІС-код 56ХS00001RI5C00W у період з 19.11.2021 по 31.03.2023 внесено в алокацію постачальника ТОВ «ГП «Нафтогаз Трейдинг» (EIC - код 56Х930000010610Х) становить:

з 19.11.2021 по 30.11.2021 - 4 369,40 м3;

з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 0,00 м3;

з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 0,00 м3;

з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 0,00 м3;

з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 13 094,80 м3.

Позивач у позовній заяви зазначив, що відповідач частково здійснив оплату спожитого природного газу у сумі 144 340,92 гривень та станом на 31.07.2023 сума боргу за використаний природний газ за березень 2022 року становить 144 566,27 гривень. Позивачем в якості доказів часткової оплати відповідачем за спожитий природний газ надані банківські виписки.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо повної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 144 566,27 гривень, пені у сумі 34 418,65 гривень, 3% річних у сумі 5 240,03 гривень, інфляційних втрат у сумі 22 504,31 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь Другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу №04-1084/21-БО-Т від 12.11.2021, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом береться до уваги те, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.

Відповідно до п.3 розділу І Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Відповідно, до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абз. 2 п.11 розділу ІІ Правил).

Відповідно до п.12 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Також, абз.5 п.12 розділу II Правил постачання природного газу визначено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС України присвоєно в EIC-код 56ХS00001RI5C00W, постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Як встановлено судом, за твердженнями позивача, відповідачем отримано природний газ за договором №04-1084/21-БО-Т від 12.11.2021 у листопаді 2021 року, березні 2022 року на підтвердження чого надав акти приймання-передачі природного газу, зокрема: б/н від 30.11.2021 обсяг споживання у листопаді 2021 року становить 4,36940 тис. куб. м. на загальну суму 72 331,03 грн з ПДВ; №б/н від 31.03.2022 обсяг споживання у березні 2022 року (з урахуванням акту коригування) становить 13,09480 тис. куб. м. на загальну суму 216 576,16 грн з ПДВ;

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490) .

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»),

Відповідно до положень п. 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС: - інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 5 гл. 3 розд. IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 гл. 3 розд. IV Кодексу ГТС, для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Згідно з пунктом 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 договору).

У пунктах 3.5.2, 3.5.3, 3.5.4, 3.6 сторонами обумовлено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору. Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Згідно з пунктом 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4, пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Доказів зміни строку оплати суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Акти приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року, березень 2022 року підписані з боку позивача та як зазначив позивач у позові були направлені на електрону адресу відповідача.

Доказів того, що відповідачем отримано природний газ згідно з договором №04-1084/21-БО-Т від 12.11.2021 у зазначений період в іншому обсязі, ніж стверджує позивач та його вартість суду не надано, відповідачем не оспорюються.

Суд враховує, що умовами договору та Правилами постачання природного газу обов`язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача. Отже, сама по собі обставина не отримання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу.

Беручи до уваги наведені положення укладеного між сторонами договору, відповідач мав здійснити оплату за фактично поставлений природний газ не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Дані, які містять наявні у матеріалах справи банківські виписки по особовому рахунку свідчать про здійснення відповідачем оплат за зобов`язаннями листопада 2021 року у повному обсязі без порушення строку на оплату, за зобов`язаннями березня 2022 року сплатив частково у сумі 72 009,89 грн з порушенням строку виконання.

З урахуванням умов положень пункту 5.1 договору суд робить висновок, що строк виконання зобов`язань за березень 2022 року є таким що настав.

В порушення вищевказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за спожитий березні 2022 року природний газ не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за договором в розмірі 144 340,92 гривень. Доказів оплати відповідачем заборгованості за договором в розмірі 144 340,92 гривень до суду не надано.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 144 340,92 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 34 418,65 гривень, 3% річних у сумі 5 240,03 гривень, інфляційні втрати у сумі 22 504,31 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2. договору).

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку що він є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства України та договору, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 34 418,65 гривень нарахованої на борг у сумі 144 566,27 гривень за зобов`язанням березня 2022 року (з урахуванням часткових оплат) за період з 17.05.2022 по 16.11.2022.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку що він є арифметично вірним. Таким чином, сума 3 % річних, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача складає 5 240,03 гривень, нараховані на борг за зобов`язанням березня 2022 року (з урахуванням часткових оплат) за період з 17.05.2022 по 31.07.2023.

Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №916/1883/16, від 08.05.2019р. у справі №904/2156/18, від 20.09.2019р. у справі №904/4342/18, від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19, від 29.04.2020р. у справі №910/1193/19, від 18.06.2020р. у справі №904/3491/19, від 01.10.2020р. у справі №910/11820/18, від 10.02.2021р. у справі №910/14257/19.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

На підставі чого, інфляційні втрати підлягають стягненню в розмірі 22 504,31 гривень, нараховані на борг у розмірі 144 566,27 гривень (з урахуванням часткової оплати) за зобов`язанням березня 2022 року за період з 01.06.2022 по 31.07.2023.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального некомерційного підприємства «Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради» про стягнення 206729,26 гривень, з якої: основний борг у розмірі 144 566,27 гривень, пеня у сумі 34 418,65 гривень, 3% річних у сумі 5 240,03 гривень, інфляційні втрати у сумі 22 504,31 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального некомерційного підприємства «Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради» про стягнення 206 729,26 гривень задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Соледарська міська лікарня Соледарської міської ради» (84545, Донецька обл., м. Соледар (пн), вул.Соледарська, будинок 1А; код ЄДРПОУ 01990192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 144 566,27 гривень, пеню у сумі 34 418,65 гривень, 3% річних у сумі 5 240,03 гривень, інфляційні втрати у сумі 22 504,31 гривень, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 480,75 гривень.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.03.2024.

Суддя О.О. Кучерява