Рішення

від 26.02.2024 по справі 908/3593/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/302/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024 Справа № 908/3593/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (електронна пошта: info@etg.com.ua; вул. Івана Мазепи, буд. 6; м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 36716332)

До відповідача: Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (електронна пошта: berdvodokanal@gmail.com; пр. Східний, буд. 97, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100; код ЄДРПОУ 37622628)

про стягнення 19 655,98 грн.,

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

05.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради про стягнення 19 655,98 грн.

05.12.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 11.12.2023 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 174 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адреси суду та відповідачу доказів усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів зарахування судового збору у розмірі 2 147,20 до спеціального фонду Державного бюджету України, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

Ухвалою суду від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3593/23 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/302/23 та розгляд справи по суті вирішено розпочати з 23.01.2024.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у січні 2022 в сумі 19 655,98 грн. згідно договору про постачання природного газу №З-168/2018 від 25.10.2018. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610-611, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, Закон України "Про ринок природного газу", позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області у Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 37622628) зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Згідно роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 37622628) є пр. Східний, буд. 97, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100.

Згідно з п. 4 Роздліу II «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Бердянського району Запорізької області з 28.02.2022 перебуває на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 26.12.2023 про відкриття провадження у справі №908/3593/23 направлено судом на адресу електронної пошти відповідача berdvodokanal@gmail.com та до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, що підтверджується роздруківкою з офіційної пошти суду та Довідкою про доставку електронного листа, згідно якої відповідачем отриману вказану ухвалу - 26.12.2023.

Крім того, 26.12.2023 текст ухвали суду від 26.12.2023 у справі №908/3593/23 розміщено на офіційному веб-сайті «Судова влада України» в мережі Інтернет, що підтверджується відповідною роздруківкою з сайту.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про розгляд цієї справи в суді.

Однак, запропонований ухвалою суду від 26.12.2023 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством «БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ» Бердянської міської ради (ЕІС код 56XO00011HAHG006) (далі - Споживач) укладено Договір про постачання природного газу №З-168/2018 від 25.10.2018 (далі - Договір).

За умовами Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі 59,500 тис.куб.м, у тому числі за місяцями: січень - 18,000 тис.куб.м., лютий - 16,000 тис.куб.м., березень - 6,000 тис.куб.м., квітень - 0,000 тис.куб.м., травень - 0,000 тис.куб.м., червень - 0,000 тис.куб.м., липень - 0,000 тис.куб.м., серпень - 0,000 тис.куб.м., вересень - 0,000 тис.куб.м., жовтень - 1,000 тис.куб.м., листопад - 3,500 тис.куб.м., грудень - 15,000 тис.куб.м.,

Вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися в порядку, передбаченому пунктом 1.5 Договору (п. 1.2.1 Договору).

Загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживача у відповідному місяці, протягом строку дії Договору( п. 2.1 Договору).

Ціна природного газу за 1 000,00 куб.м. визначається Сторонами Договору у додатковій угоді до Договору (п. 2.2. Договору).

Ціна природного газу за 1 000,00 куб.м. може змінюватись протягом строку дії Договору. Зміна ціни природного газу за 1 000,00 куб.м. узгоджується Сторонами

шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.4 Договору у випадку зміни ціни природного газу за 1 000,00 куб.м. Постачальник направляє Споживачу підписаний з його сторони та завірений печаткою проект відповідної додаткової угоди до Договору у двох оригінальних примірниках. Споживач повинен протягом трьох робочих днів з дати отримання проекту додаткової угоди підписати і завірити печаткою цю додаткову угоду та повернути Постачальнику її оригінальний примірник.

Згідно з пунктом 2.5 Договору в разі незгоди Споживача з встановленою ціною, крім випадків, передбачених п. 2.8 Договору, додаткова угода не підписується, а Споживач зобов`язується надати Постачальнику листа, погодженого з газорозподільним підприємством про зняття обсягів газу в даному місяці постачання, погодженого з оператором Єдиної газотранспортної системи станом на перше число поставок газу на період, щодо якого Сторонами не досягнуто згоди про нову ціну природного газу за 1 000,00 куб.м.

Відповідно до пункту 2.7 Договору датою належного виконання Споживачем обов`язку щодо оплати вартості поставленого природного газу у відповідному місяці поставки вважається день надходження грошових коштів на поточних рахунок Постачальника.

Порядок та умови проведення розрахунків визначено у розділі 3 Договору.

Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а за відсутності заявки Споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п.1. 2 Договору, на рахунок Постачальника у такому порядку: 30 % вартості - до 10 числа місяця поставки природного газу; 30 % вартості - до 20 числа місяця поставки природного газу; 30 % вартості - до 30/31 числа місяця поставки природного газу; остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го сила місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

Порядок та умови постачання, приймання та обліку газу, визначено у розділі 4 Договору.

Відповідно до пункту 4.3 Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього Договору, і які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Згідно з пунктом 4.3.1 для складання актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом 3 робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газу та направляє їх Споживачу (п. 4.3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.4 Договору Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача або надати в письмові формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі природного газу.

Згідно з пунктом 4.5 Договору у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.4 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу відповідно до умов цього договору. За умовами п. 10.1 Договору цей Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2019 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде направлено іншій Стороні письмове повідомлення про припинення строку дії

Договору.

Позивач зазначив, що у зв`язку з ненадходженням повідомленням про розірвання Договору, дія Договору була продовжена і на 2022 рік.

Також позивач у позові вказав, що у зв`язку зі зміною вартості природного газу на ринку, Постачальник направив Споживачу проект Додаткової угоди № 2022/01/01 від 24.12.2021 якою ціна на природний газ, який буде постачатися з 01.01.2022 за 1 000 куб.м. без урахування ПДВ складатиме 52 000 грн. Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування податку на додану вартість 124,16 грн. за 1 000 куб.м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед, - 1.1, що складає без урахування податку на додану вартість 136,58 грн. за 1 000 куб.м. Крім того ПДВ в розмірі 20 5 - 10 527,32 грн. Разом за 1 000 куб.м. - 63 163,90 грн.

Відповідач, одержавши пропозицію не вчинив дії, передбачені пунктом 2.4 Договору, в частині підписання та повернення Постачальнику Додаткової угоди, утім Відповідач не надав Постачальнику листа про зняття обсягів газу, що свідчило б про його незгоду із встановленою ціною.

Водночас, в межах строку надання відповіді та спірного розрахункового строку, Споживач спожив природний газ, що свідчить про повне і безумовне прийняття ним пропозиції зміни до Договору № З-168/2018 від 25.10.2018 та погодження ним змін ціни на природний газ, який буде постачатися з 01 січня 2022 року.

Також, позивач у позові вказав, що на виконання Договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв природний газ у січні 2022 року в обсязі 0,311119 тис.куб.м. на суму 19 655,98 грн.

За підсумками розрахункового періоду та на підставі отриманих від Оператора ГТС даних Постачальник виготовив та надав Споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу № 00000003296 від 31.01.2022.

Однак, Споживачем всупереч пункту 4.4 Договору Акт приймання-передачі природного газу № 00000003296 від 31.01.2022 не підписав, Постачальнику не повернув, вмотивованої відмови від підписання Акту не надав.

08.11.2023 Постачальник повторно направив на електронну скриньку Споживачу Акт приймання-передачі природного газу № 00000003296 від 31.01.2022 з вимогою погашення заборгованості.

Однак, на день звернення з цим позовом до суду відповіді не надходило.

Отже, за твердженнями позивача, за умовами договору Споживач повинен був сплатити вартість спожитого природного газу: у січні 2022 року - у розмірі 10 % вартості місячного обсягу до 10-го січня 2022 року, 30 % вартості до 20-го січня 2022 року, 30 % вартості до 31-го січня, остаточний розрахунок до 10-го лютого 2022 року.

Проте, Відповідач не здійснив оплати за спожитий природний газ, що свідчить про порушення умов договору.

Таким чином, розмір заборгованості Споживача перед Постачальником становить 19 655,98 грн. за поставлений відповідачу природний газ у січні 2022 року, у зв`язку з чим ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» звернулось до суду за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ "Енерджі Трейд Груп" посилається на укладений між ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» та Комунальним підприємством «БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ» Бердянської міської ради договір про постачання природного газу №З-168/2018 від 25.10.2018.

Проте, позивачем взагалі не доданий до позовної заяви примірник відповідного договору про постачання природного газу №З-168/2018 від 25.10.2018, з якого можливо було б встановити умови та положення цього договору щодо прав та обов`язків сторін, умов постави природного газу та відповідальність сторін.

Судом перевірено перелік додатків до позовної заяви, які надішли через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС та також встановлено відсутність копії договору про постачання природного газу №З-168/2018 від 25.10.2018.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, з урахуванням наведених вище положень, документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з постачання природного газу відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з його оплати, є акти приймання - передачі природного газу.

Тобто, саме цей документ є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує здійснення господарської операції і містить інформацію про вартість переданого природного газу.

Дослідивши наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі природного газу №00000003296 від 31.01.2022 та рахунок на оплату №115616 від 31.01.2022 на суму 19 655,98 грн., судом встановлено, що вказані документи містять посилання на договір №З-168/2018 від 25.10.2018.

Однак, Акт приймання-передачі природного газу №00000003296 від 31.01.2022 на суму 19 655,98 грн. не підписаний зі сторони КП «БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ» Бердянської міської ради.

До позову позивачем надано Додаткову угоду №2022/01/01 від 24.12.2021 до договору про постачання природного газу №З-168/2018 від 25.10.2018, який взагалі не містить підписів сторін за договором.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що Акт приймання-передачі природного газу №00000003296 від 31.01.2022 та Додаткова угода №2022/01/01 від 24.12.2021 підписані сторонами електронним цифровим підписом.

Посилання позивача на те, що ним 08.11.2023 повторно направлялись на електронну скриньку споживача Акт приймання-передачі природного газу № 00000003296 від 31.01.2022 з вимогою погашення заборгованості, судом до уваги не приймається, оскільки з роздруківки доданої до позову на підтвердження направлення вказаної кореспонденції на електронну адресу відповідача вказано лише «ср. 08.11. 15:21», однак не можливо встановити рік створення цього листа та не надано доказів на підтвердження отримання цього листа відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення договору про постачання природного газу №З-168/2018 від 25.10.2018, на підставі якого ним заявлені позовні вимоги, та всі первинні документи складені та оформлені ТОВ "Енерджі Трейд Груп" в односторонньому порядку, що не є належним та допустимим доказом на підтвердження поставки КП «БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ» Бердянської міської ради природного газу у січні 2022 року та в цінах визначених у вказаній Додатковій угоді.

Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 2)

У ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України закріплено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливого розгляду справи судом. Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 року у справі №910/3299/20 (923/315/20) та у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі №924/232/18.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1). Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4). Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (ч. 10).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено: 04.03.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.