Рішення

від 22.02.2024 по справі 910/17787/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2024Справа №910/17787/23

За позовомАкціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" 3. ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 158 907,42 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:Єфремова І.В.від відповідача-1:не з`явивсявід відповідача-2:не з`явивсявід відповідача-3:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2023 року Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 158 907,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" було порушено свої зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії №SME/BCL/40345 від 09.01.2023, за виконання яких поручились Товариство з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" згідно Договору поруки №SME/BCL/40345/Р-2 від 09.01.2023 та ОСОБА_1 згідно Договору поруки №SME/BCL/40345/Р-1 від 09.01.2023, з повернення тіла кредиту у розмірі 999 710,14 грн, сплати процентів у розмірі 153 197,28 грн та комісії у розмірі 6 000,00 грн, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення вказаних сум заборгованості солідарно з відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17787/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 19.12.2023.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 відкладено підготовче засідання на 16.01.2024.

15.01.2024 Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" в системі "Електронний суд" сформовано клопотання (за своєю суттю письмові пояснення), в яких позивач зазначає, що у Договорах поруки SME/BCL/40345/Р-2 від 09.01.2023 та №SME/BCL/40345/Р-1 від 09.01.2023 сторони дійшли згоди про те, що обсяг зобов`язань поручителя визначається Договором про відкриття кредитної лінії №SME/BCL/40345 від 09.01.2023 з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, а забезпечені порукою зобов`язання можуть бути розширені/збільшені або скорочені, уточнені, змінені, доповнені, додані у відповідності до умов та положень кредитного договору та/або цього договору поруки.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 закрито підготовче засідання у справі №910/17787/23; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/17787/23 по суті на 01.02.2024.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 запропоновано позивачу надати інформацію про хронологію та обставини укладання спірних договорів і докази перерахування коштів; запропоновано позивачу надати обґрунтування щодо нарахування відсотків; відкладено судове засідання на стадії дослідження доказів на 22.02.2023; зобов`язано позивача завчасно надати пояснення.

13.02.2024 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач вказує, що 09.01.2023 в першій половині дня в приміщенні Київського відділення №2 AT "Банк Інвестицій та Заощаджень" одночасно з підписанням Договору про відкриття кредитної лінії №SME/BCL/40345 від 09.01.2023, було підписано Договір поруки №SME/BCL/40345-P-2 від 09.01.2023 та Договір поруки №SME/BCL/40345-P-1 від 09.01.2023. Також позивач зазначає, що після отримання ним заяви відповідача-1 про видачу кредиту у другій половині дня в приміщенні Київського відділення №2 AT "Банк Інвестицій та Заощаджень" 09.01.2023 між позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду про надання кредиту №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №SME/BCL/40345 від 09.01.2023. На думку позивача, зважаючи, що Додаткова угода №1 є невід`ємною частиною Договору про відкриття кредитної лінії №SME/BCL/40345 від 09.01.2023, підписана після укладання договорів поруки, а також враховуючи, що сторони погодили розповсюдження поруки на всі зобов`язання за кредитним договором з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому, то обсяг зобов`язань поручителів включає (розповсюджується) повернення кредиту в сумі 999 790,00 грн, на сплату за користування кредитом фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, додаткову сплату щомісяця на користь банку комісії за супроводження кредитів в розмірі 0,1% від суми ліміту кредитної лінії, зазначеної в п. 1.2 кредитного договору.

В судове засідання 22.02.2024 з`явилась представник позивача, надала пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю.

Відповідачі явку своїх представників в засідання по справі №910/17787/23 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/17787/23 і про місце, дату та час засідань повідомлялись належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала суду від 22.11.2023 про відкриття провадження у справі №910/17787/23 та всі послідуючі ухвали надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19), рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці ухвал.

Однак, поштові відправлення не були вручені відповідачу-1 та були повернуті до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідками відділення поштового зв`язку на відповідних конвертах.

Також ухвала суду від 22.11.2023 про відкриття провадження у справі №910/17787/23 та всі послідуючі ухвали надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13), рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці ухвал.

Із наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала суду від 22.11.2023 була вручена відповідачу-2 за адресою місцезнаходження 27.11.2023 (згідно рекомендованого повідомлення №0600235047451), ухвала суду від 19.12.2023 (про призначення засідання на 16.01.2024) була вручена відповідачу-2 за адресою місцезнаходження 08.01.2024 (згідно рекомендованого повідомлення №0600239285721), ухвала суду від 17.01.2024 (про призначення засідання на 01.02.2024) була вручена відповідачу-2 за адресою місцезнаходження 20.01.2024 (згідно рекомендованого повідомлення №0600244434387).

Пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Натомість за інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" вбачається, що ухвала суду від 01.02.2024 (про призначення засідання на 22.02.2024) не була вручена відповідачу-2 та була повернута до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

ОСОБА_1 ухвала суду від 22.11.2023 про відкриття провадження у справі №910/17787/23 та всі послідуючі ухвали надсилались за адресою місця проживання, вказаною у відповіді №333430 від 22.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру: 03110, м. Київ, вул. Григорія Кочура, буд. 3, кв. 48, рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці ухвал.

Однак, поштові відправлення не були вручені відповідачу-3 та були повернуті до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою та за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідками відділення поштового зв`язку на відповідних конвертах.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "Судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009).

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачами та повернення їх до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідачів у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи №910/17787/23, а тому суд приходить до висновку, що ухвали суду по справі №910/17787/23 є такими, що вручені відповідачам, та у останніх було більш ніж достатньо часу для надання відзиву на позов.

За приписами частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідачів жодних повідомлень щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" та ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 22.02.2024 судом завершено розгляд справи №910/17787/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2023 між Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВК Груп" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп") (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №SME/BCL/40345 (надалі - Кредитний договір), за умовами п. 1.1 якого Банк відкриває позичальнику поновлювальну відкличну кредитну лінію та надає позичальнику кредити в її межах, а позичальник зобов`язується використати кредити на цілі, зазначені в пункті 1.6 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору та повернути Банку кредити у терміни, встановлені цим договором.

Ліміт кредитної лінії (гранична сума заборгованості по кредитній лінії) складає суму 1 000 000,00 грн (п. 1.2 Кредитного договору).

У пункті 1.3 Кредитного договору сторонами було погоджено, що розмір процентів (процентна ставка) за користування кожним з кредитів складає 29,9% річних. Процентна ставка за користування кредитами є фіксованою. Незважаючи на інші умови договору, сторони домовились, що у випадку виникнення простроченої загальної заборгованості за кредитною лінією, розмір процентної ставки за користування кредитами по відношенню до такої простроченої загальної заборгованості за кредитною лінією встановлюється в розмірі 29,9% річних. Такий розмір процентної ставки за користування кредитами застосовуватиметься, починаючи з дня виникнення такої простроченої заборгованості. Позичальник усвідомлює та погоджується, що встановлення процентної ставки за користування кредитами відповідно до положень цього пункту договору не потребує направлення йому окремого письмового повідомлення. У цьому договорі терміном "загальна заборгованість за кредитною лінією" позначається загальна сума усіх кредитів, що фактично надані позичальнику згідно з цим договором і не повернені Банку.

Згідно п. 1.3.1 Кредитного договору додатково позичальник щомісяця сплачує на користь Банку комісію за супроводження кредитів в розмірі 0,1% від суми ліміту кредитної лінії, зазначеної в п. 1.2 цього договору.

За встановлення ліміту кредитної лінії позичальник в день підписання цього договору одноразово сплачує Банку комісію в розмірі 2,5% від суми ліміту кредитної лінії, зазначеної в п. 1.2 договору (п. 1.4.1 Кредитного договору).

Строк дії кредитної лінії закінчується 05.01.2024 (п. 1.5 Кредитного договору).

У пункті 1.6 Кредитного договору вказано, що кредити надаються для: поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредитної заборгованості.

У пункті 2.1 Кредитного договору зазначено, що належне виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується:

а) неустойкою (пенею, штрафом), що передбачені цим договором;

б) порукою ОСОБА_1 ;

в) порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс".

Порука, передбачена пунктами 2.1 цього договору, оформляється окремими правочинами, що укладаються одночасно з цим договором та іменується надалі "Документ забезпечення" (п. 2.2 Кредитного договору).

Відповідно пункту 4.1 Кредитного договору в день підписання цього договору Банк відкриває позичальнику рахунок з обліку кредитної заборгованості за кредитами IBAN UA833802810000020639000000450.

Надання кредитів, передбачених пунктом 1.1 цього договору, здійснюється шляхом оформлення окремих додаткових угод та переказу коштів з рахунку з обліку кредитної заборгованості, зазначеного в пункті 4.1 цього договору, на поточні рахунки позичальника в Банку (п. 4.2 Договору).

Кредити надаються позичальнику лише в межах строку дії кредитної лінії шляхом одноразового надання одного кредиту в сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або шляхом надання кількох кредитів, але так, щоб в будь-який момент часу загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала ліміту кредитної лінії (п. 4.3 Кредитного договору).

Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються щоденно на суму загальної заборгованості за кредитами, фактично наданими в межах кредитної лінії, протягом усього строку наявності такої заборгованості, з використанням методу "факт/факт", виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується, при нарахуванні процентів.

У пункті 5.1.1 Кредитного договору сторонами погоджено, що комісія за супроводження кредитів нараховується щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, від суми ліміту кредитної лінії, зазначеної в п. 1.2 договору, протягом строку дії цього договору. У випадку дострокового розірвання/ припинення дії договору, в т.ч за наявності простроченої заборгованості за цим Договором, комісія нараховується в останній день дії цього Договору.

Згідно п. 5.2 Кредитного договору проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 (п`ятнадцятого) календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані, але в будь-якому разі не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.5 цього договору (крім процентів, строки сплати яких визначені в наступних абзацах цього пункту). У разі повного повернення кредитів, проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому закінчується зазначений строк, повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії. У разі дострокового розірвання цього договору, проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається таке розірвання, повинні бути сплачені не пізніше дня підписання угоди про розірвання та не пізніше строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.6 цього договору. У разі наявності будь-якого простроченого кредиту або його частини після закінчення строку дії Кредитної лінії проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається фактичне повне повернення такого кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення.

Комісія за встановлення ліміту кредитної лінії сплачується позичальником за рахунок власних коштів, шляхом договірного списання Банком з поточного рахунку позичальника суми комісії (п. 5.3 Кредитного договору).

Комісія за видачу кожного кредиту сплачується при отриманні позичальником кожного кредиту на поточний рахунок позичальника шляхом договірного списання Банком з поточного рахунку позичальника суми комісії за рахунок коштів наданого кредиту (п. 5.4 Кредитного договору).

У пункті 5.5 Кредитного договору вказано, що Банк має право змінювати розмір процентів за користування кредитами (процентну ставку) та/або комісію за супроводження кредитів у разі настання події, не залежної від волі сторін цього договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку.

Пунктом 7.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язаний повертати Банку кожен із кредитів не пізніше терміну, зазначеного у відповідній додатковій угоді про надання такого кредиту. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний на вимогу Банку повернути кредити достроково.

Позичальник має право достроково повернути будь-який з кредитів або його частину (п. 7.2 Договору).

Відповідно п. 8.2. Кредитного договору надання кредитів, передбачених пунктом 1.1 цього договору, здійснюється у відповідності з їх цільовим призначенням, визначеним в пункті 1.6 цього договору, шляхом оформлення окремих додаткових угод на підставі наданих позичальником відповідних заяв (в т.ч. з використанням банківської системи дистанційного обслуговування) за формою Банку без надання позичальником додаткових платіжних інструкцій та переказу коштів з рахунку з обліку кредитної заборгованості, зазначеного в пункті 4.1 цього договору, на поточні рахунки позичальника в Банку.

Зміни та/або доповнення до цього договору, в тому числі щодо продовження строку користування Кредитом, оформлюються додатковими угодами про внесення змін та доповнень до цього договору, які є невід`ємною частиною договору (п. 10.2 Кредитного договору).

Цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками (за наявності) і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором (п. 10.3 Кредитного договору).

В цей же день, в першій половині дня (як стверджує сам позивач, одночасно з укладенням Кредитного договору) Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" (поручитель) укладено Договір поруки №SME/BCL/40345/Р-2 від 09.01.2023 (надалі - Договір поруки №2), а також Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" (Банк) та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №SME/BCL/40345/Р-1 від 09.01.2023 (надалі - Договір поруки №1).

Умови Договору поруки №1 та Договору поруки №2 є фактично аналогічними, тому в подальшому будуть наводитись судом з посланням на те, що відповідна умова вказана у Договорах поруки.

Так, пунктом 1.1 Договорів поруки передбачено, що поручитель зобов`язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "МВК Груп" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп"), взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з Кредитного договору №SME/BCL/40345 від 09.01.2023, укладеного між кредитором та боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесен і/укладені в подальшому.

Згідно п. 2.1 Договорів поруки порукою, що надається за цим договором, забезпечується виконання наступних зобов`язань:

2.1.1 повернення кредитору кредиту, наданого за кредитним договором, в сумі (ліміті) 1 000 000,00 грн, зі строком користування кредитом до 05.01.2024, у строки, у випадках та на умовах, передбачених кредитним договором та/або цим Договором, в тому числі з дотриманням, при цьому, визначеного кредитним договором порядку сплати періодичних платежів або достроково у випадках, передбачених кредитним договором та/або цим Договором, та/або чинним законодавством України;

2.1.2 сплата процентів за користування кредитом у розмірі 0,1% річних, та комісій в розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені Кредитним договором;

2.1.3 сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів/сум, які підлягають сплаті кредитору за умовами Кредитного договору, у розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені Кредитним договором.

2.1.4 відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених кредитором за, у зв`язку та/або передбачених Кредитним договором, витрат кредитора, пов`язаних з захистом кредитором своїх прав та/або пред`явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, та збитків кредитора, завданих внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) боржником умов Кредитного договору,

2.1.5 виконання боржником інших умов Кредитного договору та відшкодування інших витрат кредитора, що випливають з Кредитного договору.

У пункті 2.2 Договорів поруки вказано, що для уникнення сумніву, сторони цим погоджуються, визнають, та підтверджують, що:

- забезпечені порукою зобов`язання можуть бути розширені/збільшені або скорочені, уточнені, змінені, доповнені, додані у відповідності до умов та положень Кредитного договору та/або цього договору;

- порука, що надається за цим договором, покриває, продовжує бути чинною та дійсною в повному обсязі та поширюється на уточнені забезпечені порукою зобов`язання;

- порука, що надається за цим договором, покриває, продовжує бути чинною та дійсною в повному обсязі та поширюється на уточнені забезпечені порукою зобов`язання;

- в будь-якому та кожному випадку уточнення забезпечених порукою зобов`язань, жодних спеціальних доповнень, змін, викладень в новій редакції, замін, додатків та/або новацій до цього договору не потрібно робити, укладати та вносити сторонам цього договору, для того щоб надати чинності за цим договором уточненим забезпеченим порукою зобов`язанням та передбаченому вище в цьому розділі.

Підписанням цього договору, сторони погоджуються, що в будь-якому випадку, розмір та обсяг таких уточнених, змінених забезпечених порукою зобов`язань буде визначатись на підставі умов Кредитного договору та відповідних уточнень, змін до нього.

У пункті 2.3 Договорів поруки поручитель надав свою попередню безвідкличну та безумовну згоду на будь-які уточнення, зміни, в тому числі збільшення забезпечених порукою зобов`язань, які можуть існувати в майбутньому в результаті внесення змін до Кредитного договору або будь-яким іншим чином, і які можуть вплинути на обсяг будь-яких зобов`язань поручителя за цим договором. В цілях статті 559 Цивільного кодексу України поручитель спеціально погоджується та підтверджує, що будь-які такі уточнення, зміни (в тому числі збільшення) забезпечених порукою зобов`язань, про які йдеться вище, жодним чином не впливають на дійсність цього договору та поруки, наданої за цим договором, та цей договір та надана за ним порука поширюватимуться та покриватимуть забезпечені порукою зобов`язання в повному обсязі та будь-які та всі їх уточнення, зміни (в тому числі збільшення); та поручитель погоджується та приймає на себе відповідальність за порушення боржником забезпечених порукою зобов`язання у випадку будь-яких таких уточнень, змін (в тому числі збільшень) обсягу та змісту забезпечених порукою зобов`язань.

Згідно п. 2.4 Договорів поруки сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання, в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для боржника за Кредитним договором.

Відповідно п. 2.5 Договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Пунктом 3.1 Договорів поруки передбачено, що кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань, що витікають із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання боржником, передбачені кредитним договором зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника (п. 3.2 Договорів поруки).

Письмова вимога про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, що направляється кредитором поручителю, повинна бути здійснена у письмовій формі і буде вважатись направленою належним чином, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи вручена особисто поручителю або уповноваженому представнику (п. 3.4 Договорів поруки).

У пункті 3.4.1 Договорів поруки сторони домовилися, що датою отримання поручителем письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, вважається дата передачі кредитором письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника до відділення поштового зв`язку для відправлення поручителю на адресу, зазначену в цьому договорі або дата, зазначена поручителем або уповноваженою ним особою на другому примірнику вказаної вимоги, під час безпосереднього отримання. Сторони домовились, що ризик неотримання відповідної вимоги несе поручитель.

Позивач також вказує, що в другій половині дня 09.01.2023 між Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВК Груп" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп") (позичальник) укладено Додаткову угоду про надання кредиту №1 до Кредитного договору (надалі - Додаткова угода).

Згідно п. 1 Додаткової угоди Банк на умовах Договору про відкриття кредитної лінії №SME/BCL/40345 від 09.01.2023 та цієї додаткової угоди в межах ліміту кредитної лінії надає позичальнику кредит:

1.1 в сумі 999 790,00 грн;

1.2 дата видачі кредиту 09.01.2023;

1.3 кінцевий термін повернення кредиту 15.12.2023;

1.4 кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредитної заборгованості;

1.5 за користування кредитом встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 29,9% річних.

На виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором та Додатковою угодою до нього Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" 09.01.2023 перерахувало на рахунок позичальника IBAN НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 999 790,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про допущення відповідачем-1 суттєвих порушень умов Кредитного договору, у зв`язку з чим у останнього виникла прострочена заборгованість по поверненню тіла кредиту у розмірі 999 710,14 грн, прострочена заборгованість за процентами за період з 16.05.2023 по 03.11.2023 в розмірі 153 197,28 грн та прострочена заборгованість за комісією з липня по листопад 2023 року у розмірі 6 000,00 грн, які підлягають солідарному стягненню з позичальника та його поручителів.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем-1 Кредитного договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм § 1 і 2 Глави 71 Цивільного кодексу України.

Статтею 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Щодо вимоги про стягнення суми кредиту та процентів за користування ним.

Позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши Товариству з обмеженою відповідальністю "МВК Груп" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп") кредит у сумі 999 790,00 грн шляхом його перерахування на рахунок позичальника IBAN НОМЕР_1 , що підтверджується випискою Банку за 09.01.2023, сформованою 02.11.2023.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У пункті 1.3 Кредитного договору сторонами було погоджено, що розмір процентів (процентна ставка) за користування кожним з кредитів складає 29,9% річних. Процентна ставка за користування кредитами є фіксованою. Незважаючи на інші умови договору, сторони домовились, що у випадку виникнення простроченої загальної заборгованості за кредитною лінією, розмір процентної ставки за користування кредитами по відношенню до такої простроченої загальної заборгованості за кредитною лінією встановлюється в розмірі 29,9% річних. Такий розмір процентної ставки за користування кредитами застосовуватиметься, починаючи з дня виникнення такої простроченої заборгованості. Позичальник усвідомлює та погоджується, що встановлення процентної ставки за користування кредитами відповідно до положень цього пункту договору не потребує направлення йому окремого письмового повідомлення. У цьому договорі терміном "загальна заборгованість за кредитною лінією" позначається загальна сума усіх кредитів, що фактично надані позичальнику згідно з цим договором і не повернені Банку.

Аналогічний розмір процентів за користування кредитом також передбачений у п. 1.5 Додаткової угоди.

За розрахунками Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" за період з 01.01.2023 по 03.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" повинне було сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 244 866,20 грн.

Однак суд не погоджується із вірністю здійсненого Банком розрахунку процентів за користування кредитом, оскільки фактично кредит у сумі 999 790,00 грн був наданий відповідачу-1 09.01.2023, в той час як згідно приписів статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак правомірним є нарахування процентів за користування кредитом починаючи з наступного дня після фактичної видачі такого кредиту - з 10.01.2023, а тому підстави для нарахування процентів за користування кредитом у період з 01.01.2023 по 09.01.2023 відсутні.

Щодо п. 5.1 Кредитного договору, в якому передбачено, що день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується, при нарахуванні процентів, то суд відзначає що дана умова суперечить приписам статті 253 Цивільного кодексу України, в той час як ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення процентів за користування кредитом у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням встановленої судом дати, з якої є правомірним нарахування процентів за користування кредитом, та визначеної позивачем дати, до якої підлягають нарахуванню проценти - 03.11.2023, а також із врахуванням часткової сплати відповідачем-1 платежу по тілу кредиту 23.02.2023, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування процентів за користування відповідачем-1 кредитом у розмірі 244 047,25 грн.

У п. 5.2 Кредитного договору передбачено, що проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 (п`ятнадцятого) календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані, але в будь-якому разі не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.5 цього договору.

Позивач стверджує, що у період з лютого по червень 2023 року відповідачем-1 з простроченням, проте сплачено проценти за користування кредитом у загальному розмірі 91 668,92 грн. Проте несплаченими залишились проценти за користування тілом кредиту у період з квітня 2023 року (частково) по 3 листопада 2023 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлений п. 5.2 Кредитного договору строк оплати процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку що станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" була наявна прострочена заборгованість із сплати процентів за період з 10.01.2023 по 03.11.2023 у розмірі 152 378,33 грн.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повертати Банку кожен із кредитів не пізніше терміну, зазначеного у відповідній додатковій угоді про надання такого кредиту. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний на вимогу Банку повернути кредити достроково.

За умовами Додаткової угоди наданий відповідачу-1 кредит підлягав поверненню до 15.12.2023.

Банк стверджує, що набув право вимагати дострокового повернення кредиту у зв`язку з допущенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" суттєвого порушення умов Кредитного договору, яке полягало у припиненні сплати відповідачем-1 процентів та комісій за спірним договором.

Так, пунктом 9.7 Кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового повернення усіх кредитів, сплати процентів за користування ними, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання всіх інших зобов`язань позичальника за цим договором та в односторонньому порядку розірвати цей договір, зокрема у випадку суттєвого порушення позичальником цього Договору.

За умовами п. 9.6 Кредитного договору суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається, зокрема повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитами та/або комісії за супроводження кредитів хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 10 і більше календарних днів.

У зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати процентів та комісії за користування кредитом, Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" направило відповідачу-1 лист вих. №05-2/04/1511-БТ від 14.09.2023 з вимогою дострокового повернення кредиту, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.09.2023, списком згрупованих відправлень від 15.01.2023 та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 15.09.2023.

У пункті 9.7 Кредитного договору зазначено, що протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення банка стосовно дострокового виконання зобов`язань позичальник зобов`язаний достроково виконати всі свої зобов`язання за цим договором, а саме: повернути кредит, сплатити проценти, комісії, а також сплатити можливу неустойку (пеню, штраф) та відшкодувати збитки.

Як вбачається із наданої позивачем роздруківки інформації із пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" поштове відправлення №0505106828800 (вимога вих. №05-2/04/1511-БТ від 14.09.2023) не було вручене Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" та 02.10.2023 було повернуте відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" вимоги позивача вих. №05-2/04/1511-БТ від 14.09.2023, у зв`язку з чим остання повернулась Акціонерному товариству "Банк Інвестицій та Заощаджень" з поміткою у довідці відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання" є наслідками вольової поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" у формі бездіяльності щодо її належного отримання, а тому не може слугувати підставою для висновку про ненастання у відповідача обов`язку з дострокового повернення отриманого кредиту, а відтак суд вважає на необхідне відраховувати строк на дострокове виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за Кредитним договором від дати простравлення відділенням поштового зв`язку в довідці причин повернення поштового відправлення відправнику (тотожний принцип застосовується у господарському процесі згідно ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України), тобто з 02.10.2023.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" повинне було повернути Акціонерному товариству "Банк Інвестицій та Заощаджень" кредитні кошти до 01.11.2023 включно.

Позивач стверджує, а відповідачі не скористались своїм правом на спростування таких тверджень, що відповідачем частково було повернуто кредит, а саме - 23.02.2023 в частині суми 79,86 грн.

Доказів повернення кредиту в іншій частині відповідачем-1 суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, у відповідача-1 станом на дату розгляду даного спору наявний прострочений борг з повернення Акціонерному товариству "Банк Інвестицій та Заощаджень" кредиту у сумі 999 710,14 грн (999 790,00 грн загальної суми кредиту - 79,86 грн повернутого відповідачем-1 кредиту).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення боргу за кредитом у розмірі 999 710,14 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 152 378,33 грн являються обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 6 000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем було порушено своє зобов`язання із сплати на користь Банку комісії у розмірі 0,1% від суми ліміту кредитної лінії за період з липня по листопад 2023 року, у зв`язку з чим у нього виник борг у розмірі 6 000,00 грн.

Пунктом 1.3.1 Кредитного договору передбачено, що додатково позичальник щомісяця сплачує на користь Банку комісію за супроводження кредитів в розмірі 0,1% від суми ліміту кредитної лінії, зазначеної в п. 1.2 цього договору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія, як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу №204/224/21 на розгляд до Верховного Суду, в ухвалі від 12.09.2023 зазначила, що її висновок, викладений у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, стосувався встановлення у договорі про споживчий кредит плати у вигляді комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Велика Палата виходила з того, що для кваліфікації умови цього договору як оспорюваної чи нікчемної має значення не назва комісії, а її зміст, тобто перелік дій банку, за які він цю комісію передбачив.

Так, у постанові від 23.08.2023 у справі №564/282/16-ц Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про недійсність розділу 4 "Резервування ресурсів" і пункту 7.2 кредитного договору щодо встановлення оплати за резервування ресурсів та за проведення додаткового моніторингу, а також пункту 8.1 кредитного договору щодо встановлення розміру винагороди за резервування ресурсів та за проведення додаткового моніторингу, оскільки така оплата є незаконною.

У постанові від 02.08.2023 у справі №760/1285/19 Верховним Судом визнано недійсним пункт 1.2 кредитного договору, яким встановлювалась комісія за відкриття позичкового рахунку, оскільки суд касаційної інстанції встановив, що відкриття позичкового рахунку, не є банківським рахунком у розумінні статті 1066 Цивільного кодексу України, а є рахунком бухгалтерського обліку, призначеним для виконання банком свого обов`язку щодо ведення належного бухгалтерського обліку заборгованості за виданим кредитом. З урахуванням положень статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та їх взаємозв`язку з пунктом 3.6 Правил колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначена умова договору є несправедливою.

У постановах від 07.06.2023 у справі №686/14530/15-ц та від 25.01.2023 у справі №760/10552/17 Верховний Суд зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

У постанові від 08.03.2023 у справі №204/2820/21 Верховний Суд погодився із висновками судів попередньої інстанції про недійсність пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), оскільки Банк не надав доказів на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містили будь-якого опису послуг, за які банком встановлена комісія.

Таким чином, оскільки ні умови Кредитного договору, ні інші наявні в матеріалах справи документи не містять будь-якого опису послуг, за які банком встановлено комісію за супроводження кредитів, в той час як сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит, тому за позицію касаційного суду пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, суд вважає вимогу Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" про стягнення заборгованості із сплати на користь Банку комісії у розмірі 6 000,00 грн необґрунтованою.

Щодо солідарного обов`язку відповідачів.

У своїй позовній заяві Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" просить суд солідарно стягнути заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" та ОСОБА_1 .

Так, судом встановлено, що 09.01.2023 Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" (поручитель) укладено Договір поруки №2, а також цього ж дня Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" (Банк) та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №1.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За умовами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно п. 2.1 Договорів поруки порукою, що надається за цим договором, забезпечується виконання наступних зобов`язань:

2.1.1 повернення кредитору кредиту, наданого за кредитним договором, в сумі (ліміті) 1 000 000,00 грн, зі строком користування кредитом до 05.01.2024, у строки, у випадках та на умовах, передбачених кредитним договором та/або цим Договором, в тому числі з дотриманням, при цьому, визначеного кредитним договором порядку сплати періодичних платежів або достроково у випадках, передбачених кредитним договором та/або цим Договором, та/або чинним законодавством України;

2.1.2 сплата процентів за користування кредитом у розмірі 0,1% річних, та комісій в розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені Кредитним договором;

2.1.3 сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів/сум, які підлягають сплаті кредитору за умовами Кредитного договору, у розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені Кредитним договором.

2.1.4 відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених кредитором за, у зв`язку та/або передбачених Кредитним договором, витрат кредитора, пов`язаних з захистом кредитором своїх прав та/або пред`явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, та збитків кредитора, завданих внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) боржником умов Кредитного договору,

2.1.5 виконання боржником інших умов Кредитного договору та відшкодування інших витрат кредитора, що випливають з Кредитного договору.

При цьому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів проценти за користування кредитом за ставкою 29,9% річних, яка передбачена пунктом 1.3 Кредитного договору та п. 1.5 Додаткової угоди.

Позивач, обґрунтовуючи наявність у відповідачів солідарного обов`язку з сплати процентів за користування кредитом за ставкою 29,9% річних, звертав увагу суду, що у пункті 2.3 Договорів поруки поручителі надали свою попередню безвідкличну та безумовну згоду на будь-які уточнення, зміни, в тому числі збільшення забезпечених порукою зобов`язань, які можуть існувати в майбутньому в результаті внесення змін до Кредитного договору або будь-яким іншим чином, і які можуть вплинути на обсяг будь-яких зобов`язань поручителя за цим договором.

Проте суд відзначає, що жодного уточнення, зміни, в тому числі збільшення забезпечених порукою зобов`язань після укладення Договорів поруки не було, оскільки пункт 1.3 Кредитного договору відразу передбачав сплату позичальником процентів за користування коштами у розмірі 29,9% річних, проте, незважаючи на наведене, відповідачі 2 та 3 у п. 2.1 Договорів поруки поручились за виконання відповідачем-1 зобов`язання із сплати процентів за користування кредитом лише в частині 0,1% річних.

Позивачем не надано доказів, що до Кредитного договору вносились будь-які зміни після укладення Договорів поруки, які могли призвести до збільшення зобов`язань поручителів у більшому розмірі, ніж ними було взято на себе за Договорами поруки на момент його їх укладення.

Окрім того, суд критично ставиться до тверджень позивача, що Додаткова угода була укладена через кілька годин після укладення Кредитного договору та Договорів поруки, з огляду на суперечність такої практики загальновідомим звичаям ділового обороту та відсутності доцільності/раціональності у таких діях.

Щодо посилань представника позивача, що ОСОБА_1 станом на дату укладення договорів та на даний час являється керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп", а тому був обізнаний, що поручається за зобов`язання із сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 29,9%, то суд вважає необґрунтованими такі твердження позивача, оскільки обізнаність та волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" в особі відповідача-3 щодо розміру процентів річних жодним чином не свідчить про наявність у відповідача-3 як фізичної особи волі та наміру поручатись за виконання такого зобов`язання юридичною особою.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що Договори поруки передбачали поруку Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" та ОСОБА_1 за зобов`язанням відповідача-1 із сплати процентів за користування кредитом в частині 0,1% річних, тобто в даному випадку в частині суми процентів у розмірі 816,21 грн.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 3.1 Договорів поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань, що витікають із кредитного договору при умові, якщо в установлений кКредитним договором строк виконання боржником, передбачені кредитним договором зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Письмова вимога про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, що направляється кредитором поручителю, повинна бути здійснена у письмовій формі і буде вважатись направленою належним чином, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у Договорі) чи вручена особисто поручителю або уповноваженому представнику (п. 3.4 Договорів поруки).

У пункті 3.4.1 Договорів поруки сторони домовилися, що датою отримання поручителем письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, вважається дата передачі кредитором письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника до відділення поштового зв`язку для відправлення поручителю на адресу, зазначену в цьому договорі або дата, зазначена поручителем або уповноваженою ним особою на другому примірнику вказаної вимоги, під час безпосереднього отримання. Сторони домовились, що ризик неотримання відповідної вимоги несе поручитель.

Із матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" вимогу про виконання забезпечених порукою зобов`язань вих. №05-2/04/1512-БТ від 14.09.2023 та ОСОБА_1 - вимогу вих. №05-2/04/1513-БТ від 14.09.2023.

Із наданої позивачем роздруківки інформації із пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" вбачається, що вимога вих. №05-2/04/1512-БТ від 14.09.2023 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" 22.09.2023, а вимога вих. №05-2/04/1513-БТ від 14.09.2023 не була вручена ОСОБА_1 та повернулась відправнику у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 умов Кредитного договору, у відповідачів 2 та 3 виник солідарний обов`язок із сплати на користь Банку тіла кредиту та суми процентів за користування кредитом в частині ставки в розмірі 0,1% річних, а за сплату відповідачем-1 процентів в іншій частині ставки (29,8%) відповідачі 2 та 3 не поручались.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" підлягають частковому задоволенню - із відповідачів підлягає солідарному стягненню борг за кредитом у розмірі 999 710,14 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 816,21 грн; інша частина процентів річних, стягнення якої було визнано судом обґрунтованим, - у розмірі 151 562,12 грн підлягає стягненню з відповідача-1.

Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату судового збору.

В поданій через відділ діловодства до суду позовній заяві Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" заявлено до відповідачів одну вимогу майнового характеру - про стягнення коштів у загальному розмірі 1 158 907,42 грн, за розгляд якої підлягав сплаті судовий збір у розмірі 17 383,61 грн.

В той же час, Акціонерним товариством "Банк Інвестицій та Заощаджень" за звернення до Господарського суду міста Києва із спірною майновою вимогою сплачено судовий збір у розмірі 17 383,62 грн (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №167844 від 06.11.2023).

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,01 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 0,01 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/17454/23, а може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень".

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позивом, - 17 383,61 грн, то на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за необхідне покласти його на відповідачів пропорційний розміру стягнутих з кожного із них коштів.

Керуючись статтями 13, 74, 79, 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19; ідентифікаційний код 37445746), Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13; ідентифікаційний код 41402593), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) борг за кредитом у розмірі 999 710 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот десять) грн 14 коп. та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 816 (вісімсот шістнадцять) грн 21 коп. Видати накази.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІМ.Груп" (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19; ідентифікаційний код 37445746) на користь Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 151 562 (сто п`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят дві) грн 21 коп. та судовий збір у розмірі 7 276 (сім тисяч двісті сімдесят шість) грн 07 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П."Глобалсервіс" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13; ідентифікаційний код 41402593) на користь Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) судовий збір у розмірі 5 002 (п`ять тисяч дві) грн. 63 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) судовий збір у розмірі 5 002 (п`ять тисяч дві) грн. 63 коп. Видати наказ.

6. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 08.03.2024.

Суддя Р.В. Бойко