Ухвала

від 07.03.2024 по справі 916/935/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"07" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/935/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський хлібозавод №4 (вх. 2-360/24 від 06.03.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 916/935/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський хлібозавод №4 до Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату про спонукання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеський хлібозавод №4 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату про спонукання останнього визнати переможцем відкритих електронних торгів №UA-2024-01-26-010147-a ТОВ Одеський хлібозавод №4 та укласти договір про закупівлю відповідно до додатку № 4 до тендерної документації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що тендерна пропозиція ТОВ Одеський хлібозавод № 4 не підлягала відхиленню Великорибальським психоневрологічним будинком-інтернатом на підставі Закону України Про публічні закупівлі у зв`язку з її відповідністю всім умовам тендерної документації, тому відповідач повинен був прийняти рішення про відповідність такої тендерної пропозицій всім умовам тендерної документації і оприлюднити повідомлення про намір укласти договір. Натомість, як вказує позивач, всупереч вимогам Закону України Про публічні закупівлі та умовам власної тендерної документації будинок-інтернат прийняв неправомірне рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача, що призвело до неможливості останнього стати переможцем аукціону № UA-2024-01-26-010147-a, внаслідок чого порушені права та інтереси позивача.

Разом з позовною заявою ТОВ Одеський хлібозавод №4 було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову (від 06.03.2024 р. вх. № 2-360/24) в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої заявник просить суд:

-заборонити відповідачу Великорибальському психоневрологічному будинку-інтернату проведення торгів, аналогічних за потребою та вартістю тим, які зазначені в умовах закупівлі № UA-2024-01-26-010147-a (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-01-26-010147-a);

- спонукати відповідача Великорибальський психоневрологічний будинок-інтернат зупинити проведення закупівлі UA-2024-02-28-009583-a (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-02-28-009583-a).

Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 26.01.2024 року Великорибальським психоневрологічним будинком-інтернатом відповідно до вимог чинного законодавства було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2024-01-26-010147-a (посилання https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-01-26-010147-a). Відповідно до вказаного оголошення замовником - Великорибальським психоневрологічним будинком-інтернатом розпочато процедуру аукціону: відкриті торги з особливостями, код за Єдиним закупівельним словником: 15810000-9 хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби. Як вказує заявник, відповідно до інформації з електронної системи закупівель https://prozorro.gov.ua/ до даної закупівлі, сторона(и) за даною скаргою подали пропозицію(ї) на участь в аукціоні, а саме: ТОВ Одеський хлібозавод № 4. Так, за результатами цінового аукціону замовник здійснив оцінку пропозиції позивача на предмет відповідності її умовам тендерної документації.

Зокрема, як вказує позивач, замовник торгів в додатку № 2 Технічна специфікація до Тендерної документації встановив вимоги щодо підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі тендерної пропозиції, а саме: 8. Надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонує учасник до постачання, а саме: сканований оригінал декларації виробника або сканований оригінал посвідчення про якість хлібобулочної продукції, що пропонується до постачання в якості предмета закупівлі, з результатами випробувань, з обов`язковим зазначенням: виду хлібобулочної продукції (в залежності від борошна та його сорту (ґатунку) та конкретних назв хлібобулочних виробів, які виробник випікає, реалізує та пропонує до постачання; нормативного (-их) документа (-ів) (національних стандартів); ваги виробів; строків реалізації продукції; умов зберігання; відсутність гмо; підстав для оформлення документа (протоколи лабораторних випробувань або експертних висновків).

За ствердженнями заявника, 05.02.2024 р. ним на виконання вищевказаної вимоги в додатку 2 Технічна специфікація до Тендерної документації надано файл зі сканованим документом, на сторінці 13 якого знаходиться підтвердження у вигляді Декларації виробника № ОД-00030224 від 03.02.2024 року. Таким чином, заявник стверджує, що ним як учасником вимога замовника виконана, що відповідає умовам тендерної документації замовника і не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника на підставі Закону України Про публічні закупівлі та Особливостей № 1178. З огляду на викладене, заявник вважає, що тендерна пропозиція позивача не підлягала відхиленню на підставі Закону України Про публічні закупівлі у зв`язку з її відповідністю всім умовам тендерної документації, а відтак замовник повинен був прийняти рішення про відповідність тендерної пропозицій позивача всім умовам тендерної документації і оприлюднити повідомлення про намір укласти договір. Натомість, на думку позивача, замовник всупереч вимогам Закону України Про публічні закупівлі і умовам власної тендерної документації прийняв неправомірне рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача, у зв`язку з чим такі протиправні дії замовника призвели до неможливості позивача стати переможцем цього аукціону, чим порушені його права та інтереси.

Також заявник зазначає, що, не погоджуючись із рішенням відповідача про відхилення тендерної пропозиції ТОВ Одеський хлібозавод №4, останній 12.02.2024 року звернувся до Антимонопольного кабінету України зі скаргою щодо неправомірних дій замовника. В свою чергу, як вказує заявник, 22.02.2024 р. комісією Антимонопольного кабінету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель винесено рішення № 3371-р/пк-пз, відповідно до якого зобов`язано Великорибальський психоневрологічний будинок-інтернат скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ Одеський хлібозавод №4 за процедурою закупівлі - Хліб, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2024-01-26-010147-a, яке відповідач скасував. Таким чином, заявник зазначає, що, беручи до уваги факт задоволення вимог скаржника Антимонопольним кабінетом України, у відповідача виник законний обов`язок на укладення договору, однак скасував закупівлю № UA-2024-01-26-010147-a (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-01-26-010147-a) та оголосив новий тендер UA-2024-02-28-009583-a (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-02-28-009583-a). На переконання заявника, відповідач своїми діями порушив вимоги чинного законодавства України та позбавив позивача можливості належним чином оскаржити його дії.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали позову, господарський суд зазначає наступне.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Згідно з положеннями частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2022 у справі №904/9691/21, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21, від 21.04.2022 у справі №922/3109/21, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 14.06.2018 у справі №916/10/18.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В свою чергу обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування останньої заявник посилається на те, що у позивача є побоювання щодо неможливості виконання рішення суду у майбутньому у разі задоволення позовних вимог. При цьому позивач посилається на те, що відповідач оголосив новий тендер UA-2024-02-28-009583-a (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-02-28-009583-a). Відтак, позивач припускає можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду з даного спору у разі задоволення позову з підстав можливого проведення торгів, аналогічних за потребою та вартістю тим, які зазначені в умовах закупівлі № UA-2024-01-26-010147-a.

Між тим заборона відповідачу вчиняти певні дії, а саме проведення аналогічних торгів, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський хлібозавод № 4 про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Суд наголошує на тому, що запропоновані заходи забезпечення позову фактично направлені на втручання у господарську діяльність відповідача та примушення до вчинення певних дій, адже проведення нових публічних закупівель є виключним правом відповідача, які можуть бути проведені, а можуть і не проводитися.

Більш того, як вбачається з інформації на сайті https://prozorro.gov.ua, відкриті торги на предмет закупівлі № UA-2024-01-26-010147-a (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-01-26-010147-a) є такими, що не відбулися, що в свою чергу не створює жодних наслідків для учасників, в т.ч. й укладення відповідного договору. В той же час позовні вимоги ТОВ Одеський хлібозавод № 4 направлені на визначення позивача в якості переможця. З огляду на вказані обставини, суд вважає, що фактично подана заява про забезпечення позову шляхом заборони проведення аналогічних торгів не спрямована на реальне виконання рішення суду у випадку задоволення самого позову, а запропоновані позивачем заходи не забезпечитимуть збалансованість інтересів сторін.

Так, обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Стосовно вимоги ТОВ Одеський хлібозавод №4 в заяві про забезпечення позову шляхом спонукання відповідача - Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату зупинити проведення закупівлі UA-2024-02-28-009583-a (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-02-28-009583-a), господарський суд зазначає, що такий захід як спонукання до певних дій не узгоджується з чинними положеннями ст. 137 ГПК України. Відтак, заява позивача у вказаній частині не відповідає вимогам законодавства.

Разом з цим, оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення їх не вимагатиме примусового виконання, а відтак має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Однак, заявником не доведено, яким чином невжиття запропонованих ним заходів щодо заборони відповідачу проведення торгів, аналогічних за потребою та вартістю тим, які зазначені в умовах закупівлі № UA-2024-01-26-010147-a, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову про спонукання відповідача визнати переможцем відкритих електронних торгів №UA-2024-01-26-010147-a ТОВ Одеський хлібозавод №4 та укласти з ним договір про закупівлю.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності визначеного заявником заходу забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський хлібозавод №4 про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість .

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський хлібозавод №4 (вх. 2-360/24 від 06.03.2024 р.) у справі № 916/935/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Петров