Ухвала

від 05.03.2024 по справі 922/5130/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" березня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/5130/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Височанської селищної ради (62460, Харківська обл., смт. Високий, вул. Бульварна, буд. 12) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Захист" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 125) про стягнення 3643,70 грн. та розірвання договору. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Височанська селищна рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Захист", згідно вимог якої просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Захист" на користь Височанської селищної ради заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 3643,70 грн.;

- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між Харківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Юридична фірма "Захист" від 25 вересня 2003 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражою Н.П. за реєстровим №3687 та зареєстровано у Харківській районній філії Харківського регіонального центру державного земельного кадастру 26 вересня 2003 року за №5, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6325155300:01:009:0001, площею 15,5053 га.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 позовну заяву залишено без руху з огляду на процесуальні вимоги пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для виправлення недоліків позовної заяви.

15.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №34620), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.01.2024 о 12:15.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 відкладено підготовче засідання на 30.01.2024 об 11:40 на підставі статті 183, 232-233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 відкладено підготовче засідання на 20.02.2024 об 11:45 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

13.02.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №4152), в якій просить суд забезпечити участь представника Височанської селищної ради - Гнатченка Петра Миколайовича у підготовчому засіданні, призначеному на 20.02.2024 об 11:45 в режимі відеоконференції поза межами приміщення Господарського суду Харківської області за допомогою власних технічних засобів відповідно до вимог Положення про ЄСІТС за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ВКЗ". Разом з тим, просить суд, у разі відсутності у суду відповідної технічної можливості проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції, провести підготовче засідання без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2024 з огляду на наявність у суду відповідної технічної можливості проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції, заяву Височанської селищної ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №4152 від 13.02.2024) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 20.02.2024 об 11:45 у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2024 об 11:45 на підставі частини 1 статті 177, 185 ГПК України.

Позивач та відповідач у призначене судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Будь-яких заяв або клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є змагальність сторін та диспозитивність. Положеннями статті 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, господарські процесуальні правовідносини як форма господарського судочинства виникають, розвиваються та припиняються за волею й ініціативою сторін спору в результаті розпорядження своїми матеріальними та процесуальними правами. Визначально принцип диспозитивності виявляється у двох аспектах: суд може відкрити провадження у справі лише за заявою сторони; предмет судового провадження, його подальша модифікація визначається тільки стороною. При цьому реалізація стороною своїх правомочностей призводить до динаміки господарського судочинства, впливає на рух справи.

У нерозривному зв`язку з принципом диспозитивності перебуває принцип змагальності сторін. Так, згідно з частинами 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Варто зазначити, що елементом принципу змагальності сторін, серед іншого, є участь сторін у процесі. У даному разі позивач є особою, зацікавленою у своєчасному вирішенні його позовної заяви.

Частиною 1 статті 41 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Пунктом 2 частини 1 статті 42 ГПК України унормовано, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Згідно з частиною 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Положеннями частини 4 статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У постанові Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 зазначено, що аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Також, Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі №907/726/18 зазначив, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, норми статті 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі № 925/337/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Положеннями п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (абз. 5 п. 37 глави 2 розділу ІІІ Положення).

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/6322/21, від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 27.03.2023 у справі №910/16794/19.

Матеріали справи свідчать, що позивач зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Обставини належного повідомлення судом позивача про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвал суду до Електронного кабінету позивача, в тому числі, повідомлення позивача про судові засідання, що відбувались 16.01.2024, 30.01.2024, 20.02.2024, 05.03.2024 підтверджуються матеріалами справи.

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.01.2024 о 12:15.

З довідки про доставку електронного листа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" слідує, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження у справі" від 20.12.2023 у справі №922/5130/23 (суддя Сальнікова Г.І.) було надіслано одержувачу Височанська селищна рада в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 21.12.23 (а.с. 39).

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З урахуванням викладеного, позивач повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Проте явку в призначене судове засідання позивач не забезпечив. Заяв або клопотань до суду від позивача не надходило.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 повідомлено позивача та відповідача про те, що наступне судове засідання у справі відбудеться 30.01.2024 об 11:40.

З довідки про доставку електронного листа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" слідує, що документ в електронному вигляді "Ухвала-повідомлення" від 16.01.2024 у справі №922/5130/23 (суддя Сальнікова Г.І.) було надіслано одержувачу Височанська селищна рада в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 17.01.24 (а.с. 47).

З урахуванням викладеного, позивач повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Однак явку в призначене судове засідання позивач вдруге не забезпечив. Будь-яких заяв, клопотань до суду від позивача не надходило.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 повідомлено позивача та відповідача про те, що наступне судове засідання у справі відбудеться 20.02.2024 об 11:45.

З довідки про доставку електронного листа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" слідує, що документ в електронному вигляді "Ухвала-повідомлення" від 30.01.2024 у справі №922/5130/23 (суддя Сальнікова Г.І.) було надіслано одержувачу Височанська селищна рада в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 30.01.24 (а.с. 54).

13.02.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №4152), в якій просить суд забезпечити участь представника Височанської селищної ради - Гнатченка Петра Миколайовича у підготовчому засіданні, призначеному на 20.02.2024 об 11:45 в режимі відеоконференції поза межами приміщення Господарського суду Харківської області за допомогою власних технічних засобів відповідно до вимог Положення про ЄСІТС за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ВКЗ". Разом з тим, просив суд, у разі відсутності у суду відповідної технічної можливості проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції, провести підготовче засідання без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2024 з огляду на наявність у суду відповідної технічної можливості проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції, заяву Височанської селищної ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №4152 від 13.02.2024) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 20.02.2024 об 11:45 у режимі відеоконференції за участі позивача.

З довідки про доставку електронного листа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" слідує, що документ в електронному вигляді "Ухвала" від 14.02.2024 у справі №922/5130/23 (суддя Сальнікова Г.І.) було надіслано одержувачу Височанська селищна рада в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 14.02.24 (а.с. 68).

З урахуванням викладеного, позивач повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Натомість явку в призначене судове засідання в режимі відеоконференції або безпосередньо в приміщенні суду, позивач втретє не забезпечив. Будь-яких заяв, клопотань до суду від позивача не надходило.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2024 повідомлено позивача та відповідача про те, що наступне судове засідання у справі відбудеться 05.03.2024 об 11:45.

З довідки про доставку електронного листа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" слідує, що документ в електронному вигляді "Ухвала-повідомлення" від 20.02.2024 у справі №922/5130/23 (суддя Сальнікова Г.І.) було надіслано одержувачу Височанська селищна рада в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 21.02.24 (а.с. 72).

З урахуванням викладеного, позивач повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Однак явку в призначене судове засідання позивач знов не забезпечив. Будь-яких заяв, клопотань до суду від позивача не надходило.

За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Втім, будучи ініціатором судового провадження та, водночас, будучи належним чином повідомленим судом про призначені численні судові засідання у даній справі 16.01.2024, 30.01.2024, 20.02.2024, 05.03.2024 позивач в судові засідання не з`явився, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи з повідомленням причин неявки або про розгляд справи за його відсутності в розумінні частини 3 статті 196 ГПК України, позивачем також до суду не подано.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак надане кожному право не може трактуватися безмежно. Реалізація такого права повинна відбуватися на умовах, визначених законом. Принцип законності є необхідною складовою верховенства права.

Таким чином, можливість участі позивача у судовому засіданні залежить лише від його волевиявлення. При цьому, судом враховано й те, що господарським судом було створено усі умови для реалізації позивачем його процесуальних прав, що свідчить про забезпечення його права на справедливий судовий розгляд.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Таким чином, оскільки позивач не з`явився в жодне з призначених судових засідань, про які належним чином був повідомлений, не повідомив суд про причини своєї неявки в судові засідання, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України для залишення позову без розгляду.

Водночас відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відтак, наслідки залишення позовної заяви без розгляду не призводять до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За приписами частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, враховуючи наведені вище норми права, а також з огляду на залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ст. 41, 42, 120, 123, 226, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Височанської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Захист" про стягнення 3643,70 грн. та розірвання договору - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали підписано 08.03.2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова