Ухвала

від 07.03.2024 по справі 924/1278/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"07" березня 2024 р.Справа № 924/1278/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Буй К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах 1) Хмельницької міської ради, м. Хмельницький 2) Західного офісу Державної аудиторської служби України, м. Львів

до ТОВ "Хмельницькенергозбут, м.Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунального підприємства "Хмельницька інфекційна лікарня" Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 02.03.2022р., додаткової угоди №3 від 13.09.2022р. до договору №22100923 від 25.02.2022р. та стягнення коштів за товар, який не був поставлений згідно договору у сумі 107 822,44 грн.

Представники сторін:

Від позивача 1: не з`явились;

Від позивача 2: Нестерук М.П. - на підставі витягу з ЄДР від 27.10.2022р.;

Від відповідача: Несторук О.С. - на підставі довіреності від 30.08.2023р.;

Від третьої особи на стороні позивача: не з`явились;

Від прокуратури: Приступа В.І. - на підставі службового посвідчення №072550.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суть:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах 1) Хмельницької міської ради, м. Хмельницький 2) Західного офісу Державної аудиторської служби України, м. Львів до ТОВ "Хмельницькенергозбут, м.Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунального підприємства "Хмельницька інфекційна лікарня" Хмельницької міської ради, м. Хмельницький про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 02.03.2022р., додаткової угоди №3 від 13.09.2022р. до договору №22100923 від 25.02.2022р. та стягнення коштів за товар, який не був поставлений згідно договору у сумі 107 822,44 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 29.02.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

07.03.2023р. Окружною прокуратурою міста Хмельницького подано клопотання №55-3050-23 від 06.03.2024р. про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі клопотань і заяв у справі №924/1278/23 та повернення на стадію підготовчого провадження у справі №924/1278/23.

Також, 07.03.2023р. Окружною прокуратурою міста Хмельницького подано клопотання №55-3050-23 від 06.03.2024р. про залучення Комунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня» Хмельницької міської ради (29008, м.Хмельницький, вул.Сковороди, 17, код ЄДРПОУ 02004752) до справи №924/1278/23 як співвідповідача.

В обґрунтування даних клопотань прокурором враховано ту обставину, що сторонами у процесі є позивач та відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідача, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистити порушене право чи інтерес позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним, належить визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а отже сторонами у справі мають бути всі сторони правочину.

Учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Вказану заяву обґрунтовано тим, що позовна вимога щодо визнання недійсними додаткової угоди №1 та №3 до Договору № 22100923 від 25.02.2022р., укладеного між ТОВ «Хмельницькенергозбут» та КП «Хмельницька інфекційна лікарня» не може бути пред`явлена лише до однієї сторони оспорюваного правочину - Постачальника, а також і до Споживача, з огляду на те, що у матеріали справи КП «Хмельницька інфекційна лікарня» не надано доказів заперечення укладання оспорюваних додаткових угод, не надано відповідей на листи Постачальника (на лист №623 від 12.09.2022р. та на лист щодо першої додаткової угоди, про який Відповідач зазначає у своєму відзиві), якими ініціювалося підняття ціни за Договором.

За наявних на даному етапі розгляду у справі доказів вбачається, що комунальним підприємством «Хмельницька інфекційна лікарня», як стороною правочину, не вжито належних заходів щодо недопущення укладання оспорюваних угод, у зв`язку із чим до КП «Хмельницька інфекційна лікарня» також може бути звернута відповідна позовна вимога.

За вказаних обставин, у позивача виникає потреба в необхідності поновлення пропущеного процесуального строку для подачі клопотань і заяв у справі №924/1278/23, повернення на стадію підготовчого провадження у справі №924/1278/23 та залучити до справи співвідповідача, що відповідно до положень статті 48 ГПК України, можливо лише на стадії підготовчого провадження.

Присутній в судовому засіданні прокурор подані клопотання підтримав.

Представник позивача 2 також, підтримав заявлені прокурором клопотання.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення заявлених прокурором клопотань.

Суд, розглянувши вищевказані клопотання прокурора, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до частини першої, другої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому засіданні та продовження підготовчого засідання.

Проте, при здійсненні правосуддя слід керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Головуючий забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, керуючись завданням господарського судочинства, яке зобов`язує суд вирішити спір насамперед справедливо, неупереджено та своєчасно (ч. 3 ст. 198 ГПК України).

Згідно ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Разом з тим, суд відзначає, що існує практика, що за наявності певних обставин суд першої інстанції може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті (постанови Верховного Суду від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18, від 16.12.2021р. у справі № 910/7103/21).

Так, у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18 сформований такий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема постанови від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019р. у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019р. № 913/317/18".

Разом з тим, у вказаній постанові Верховний Суд вказав на можливість подання додаткових доказів у справі, які мають значення для вирішення справи, але такі не були враховані місцевим судом з формальних причин, що створило елемент невизначеності для сторони яка розраховувала, що зазначені докази вже є у справі.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до змісту статті 42 ГПК України, учасники мають право ознайомлюватися з матеріалами справи; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Так, прокурором враховано ту обставину, що сторонами у процесі є позивач та відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідача, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистити порушене право чи інтерес позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним, належить визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а отже сторонами у справі мають бути всі сторони правочину.

Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі клопотань і заяв та повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі, прокурор обґрунтовує необхідністю залучити до справи співвідповідача, що відповідно до положень статті 48 ГПК України, можливо лише на стадії підготовчого провадження.

Однак, суд вважає, що такі обґрунтування прокурора не є вагомими обставинами, які б вказували на неможливість останнім в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідні процесуальні дії, в тому числі залучити до справи співвідповідача.

Відповідно до статті 48 ГПК України суд має право за клопотанням позивача залучити до участі у справі співвідповідача.

Будь-яких клопотань на стадії підготовчого провадження щодо залучення до справи співвідповідача, прокурором не заявлялось. Доводів стосовно того, що прокурору перешкоджало подати вказане клопотання залучення до справи співвідповідача до суду на стадії підготовчого провадження, не наведено та відповідних доказів не подано.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Отже, повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній із сторін у справі, а саме позивачу (прокуратурі), значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.

Так, відповідно до частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 46 ГПК України визначено права та обов`язки сторін та встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами, зокрема ч. 2 згаданої статті визначено що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; а також до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 46 ГПК України).

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 177 ГПК України).

Судом зазначається, що протокольною ухвалою від 29.01.2024р. було закрито підготовче провадження у справі №924/1278/23, яке тривало з 18.12.2023р. (ухвала суду про відкриття провадження у справі). Отже у прокуратури було достатньо часу для того, щоб у підготовчому провадженні скоригувати позовні вимоги, із урахуванням усіх обставин, які входять до предмета доказування.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, у клопотанні Окружної прокуратури міста Хмельницького №55-3050-23 від 06.03.2024р. про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі клопотань і заяв у справі №924/1278/23 відмовити.

Враховуючи, що клопотання від 07.03.2023р. №55-3050-23 від 06.03.2024р., у якому Окружна прокуратури міста Хмельницького просила вирішити питання щодо повернення справи №924/1278/23 до стадії підготовчого провадження, було подано поза межами підготовчого провадження, а поважності причин його подання на стадії судового розгляду по суті судом не встановлено, беручи до уваги принцип рівності сторін у процесі, суд відмовляє у задоволенні клопотання Окружної прокуратури міста Хмельницького в частині вирішення питання щодо повернення справи №924/1278/23 до стадії підготовчого провадження.

З аналогічних підстав суд відмовляє у задоволенні клопотання Окружної прокуратури міста Хмельницького №55-3050-23 від 06.03.2024р. про залучення Комунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня» Хмельницької міської ради (29008, м.Хмельницький, вул.Сковороди, 17, код ЄДРПОУ 02004752) до справи №924/1278/23 як співвідповідача.

Керуючись ст.ст.42, 48, 177 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У клопотанні Окружної прокуратури міста Хмельницького №55-3050-23 від 06.03.2024р. про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі клопотань і заяв у справі №924/1278/23 відмовити.

У клопотанні Окружної прокуратури міста Хмельницького №55-3050-23 від 06.03.2024р. про залучення Комунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня» Хмельницької міської ради (29008, м.Хмельницький, вул.Сковороди, 17, код ЄДРПОУ 02004752) до справи №924/1278/23 як співвідповідача відмовити.

Ухвала набирає законної сили 07.03.2024р. та підлягає оскарженню.

Відповідно до ч.1, ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.03.2024р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 4 прим.:

1- до справи;

2 - позивачу - Хмельницькій міській раді (rada@khm.gov.ua);

3 - відповідачу - ТОВ "Хмельницькенергозбут" (kanc@energo.km.ua);

4 - третій особі - Комунальному підприємству "Хмельницька інфекційна лікарня" Хмельницької міської ради (ІНФОРМАЦІЯ_1).