Ухвала

від 08.03.2024 по справі 760/5465/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/5465/24 2/760/6714/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Жовноватюк В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вищезазначена позовна заява. Перевіривши позовну заяву на відповідність вимог ЦПК України, суддя зазначає наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

За змістом статті 185 ЦПК України у передбачених її частинами 1-3 випадках суд залишає без руху позовну заяву для усунення недоліків з наданням строку для цього, після чого вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі (у разі усунення недоліків) чи повернення позовної заяви (у разі неусунення недоліків).

У частині четвертій статті 185 ЦПК України міститься перелік підстав для повернення позовної заяви без залишення її без руху.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає поверненню в разі порушення правил об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Цивільне судочинство відповідно до ЦПК України здійснюється у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Спори про право цивільне розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, звертаючись із позовом, ОСОБА_1 заявив дві вимоги: встановити факт спільного проживання та визнати його наймачем житлового приміщення.

Також ОСОБА_1 зазначає, що сплачує судовий збір у розмірі 1211,20 грн як за позовну вимогу та 605,00 грн як за вимогу у справі окремого провадження.

Позивач на власний розсуд та на свій власний ризик застосування судом у подальшому несприятливих для себе процесуальних наслідків визначає предмет позову.

Отже, приходжу до висновку про порушення ОСОБА_1 правил об`єднання позовних вимог, адже в поданій позовній заяві він об`єднав вимогу, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, з вимогою, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Таке об`єднання в одній позовній заяві вимоги, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, і вимоги, яка не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, не є підставою для застосування положень частини шостої статті 188 ЦПК України щодо роз`єднання позовних вимог.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі №761/22635/21.

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права користування квартирою - повернути.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Жовноватюк