Ухвала

від 06.03.2024 по справі 761/3753/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3753/24

Провадження № 1-кс/761/3025/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 березня 2018 року (справа №761/9877/18, провадження №1-кс/761/6830/2018), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 березня 2018 року (справа №761/9877/18, провадження №1-кс/761/6830/2018), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України, а саме: земельну ділянку загальною площею 3,65 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0024, земельну ділянку загальною площею 2,96 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0025 та земельну ділянку загальною площею 0,97 га 3220485800:03:014:0012 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та які перебувають у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договорів оренди.

В обґрунтування свого клопотання адвокат зазначила, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебували матеріали кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року було задоволено клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури та накладено арешт у тому числі на вищевказане майно.

20 вересня 2019 року постановою старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 кримінальне провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та закінченням строку досудового розслідування.

Власницею земельних ділянок була ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями за заповітом на спадкове майно, у тому числі й на вищевказані земельні ділянки.

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посилається на те, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, оскільки як вказує прокурор, земельну ділянку загальною площею 3,65 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0024, земельну ділянку загальною площею 2,96 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0025 та земельну ділянку загальною площею 0,97 га 3220485800:03:014:0012 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та які перебувають у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договорів оренди являється речовим доказом в кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України. Однак як вказує адвокат ОСОБА_3 органом досудового розслідування не надано жодних документів, які б підтверджували, що вказана земельна ділянка має відношення до кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України та є речовим доказом в вказаному кримінальному провадженні, оскільки не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегла на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Таким чином, на думку адвоката ОСОБА_3 , арешт на майно було накладено безпідставно та необґрунтовано, а тому потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала.

Адвокат ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву, в якій просить проводити розгляд клопотання без її участі.

Прокурор за клопотанням якого було накладено арешт в кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018 року, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився.

Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності прокурора, адвоката ОСОБА_3 .

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебували матеріали кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року було задоволено клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури та накладено арешт у тому числі на вищевказане майно.

При цьому, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, підставою для накладення арешту на вказане майно була наявність розумних підозр вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Поряд з цим, як вбачається з досліджених слідчим суддею матеріалів, не зважаючи на тривалий час протягом якого арештоване майно перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування, не надано слідчому судді доказів, що арештоване майно дійсно може бути використаним у якості доказу в рамках даного кримінального провадження, з чого слідчий суддя робить висновок про те, що на даний час у сторони обвинувачення відсутні аргументи, які б дозволяли обґрунтовано стверджувати про те, що арештоване майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає необхідним скасувати арешт майна, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 березня 2018 року (справа №761/9877/18, провадження №1-кс/761/6830/2018), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року ( справа №761/9877/18), у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України, на земельну ділянку загальною площею 3,65 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0024, земельну ділянку загальною площею 2,96 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0025 та земельну ділянку загальною площею 0,97 га 3220485800:03:014:0012 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та які перебувають у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договорів оренди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1