Рішення

від 07.03.2024 по справі 120/694/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 березня 2024 р. Справа № 120/694/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроєдність" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про зняття арешту з коштів та інших цінностей,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроєдність" з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про зняття арешту з коштів та інших цінностей, що знаходяться на рахунках в установах банків, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроєдність", зокрема з рахунку НОМЕР_1 , який 03.08.2020 відкрито в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №120/189/22-а накладено арешт на кошти та цінності товариства, що знаходяться у банках. Разом з тим, станом на час звернення до суду з позовом, податковий борг товариства погашено, відтак обставини, що зумовили накладення арешту позивачем усунуті.

Отже, на думку позивача, наявні підстави для зняття арешту з коштів та цінності, що знаходяться у банках, накладеного вищезазначеним судовим рішенням .

Ухвалою від 25.01.2024 відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

13.02.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що суми заявлені до стягнення податковим органом погашено в повному обсязі та борг відсутній. Окремо просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю «Агроєдність», як суб`єкт підприємницької діяльності, зареєстровано 06.05.2019.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №120/189/22-а адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «Агроєдність», кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 71622 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот двадцять дві гривні). Накладено арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Агроєдність», що знаходяться в установах банків, які обслуговують платника податків, в межах суми податкового боргу - 71622,00 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот двадцять дві гривні).

Як видно з витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану рахунків платника з бюджетом і цільовими фондами у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроєдність" станом на 28.12.2023 заборгованість по сплаті податків та платежів до бюджету відсутня.

Головне управління ДПС у Вінницькій області у відзиві на позов також визнає відсутність податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроєдність".

Проте, оскільки арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, не був знятий, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Відповідно до п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, який має податковий борг, що знаходяться в банку, у разі якщо у такого платника відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Згідно з п.п. 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Як випливає зі змісту пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (...) здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III (з наступними змінами та доповненнями) арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України накладення арешту на кошти боржника та звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Пунктом 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, передбачено, що банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк установлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про зняття арешту з коштів, у порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

Докладно порядок зняття арешту, накладеного за рішенням (постановою) суду процесуальним законом не врегульований. Разом з тим, виходячи з завдань адміністративного процесу, суд може прийняти інше рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (пункт 10 частини 2 статті 245 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

При вирішенні даного спору, суд вважає за необхідне враховуючи частину другу статті 6 КАС України керуватись принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 27 травня 1996 року у справі Гудвін проти Сполученого Королівства, п. 33, Reports 1996-II, вбачається, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право у світлі своєї оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи.

В свою чергу в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Горжелік та інші проти Польщі [ВП], заява N 44158/98, п. 64, ECHR 2004-I зазначено, що логічним наслідком принципу загального застосування законів є те, що законодавчі акти не завжди є чітко сформульованими. Необхідність уникати надмірної жорсткості у формулюваннях та відповідати обставинам, що змінюються, означає, що багато законів неминуче мають більшою або меншою мірою нечіткі формулювання. Тлумачення та застосування таких актів залежить від практики.

Відтак, приймаючи до уваги практику Єропейського суду з прав людини, беручи до уваги факт відсутності податкової заборгованості у позивача, що стало підставою для накладення арешту, враховуючи завдання адміністративного судочинства та згоду Головного управління ДПС у Вінницькій області з правомірністю вимог позивача, суд вважає можливим прийняти рішення про зняття арешту з коштів та інших цінностей платника податків, які знаходяться у банківських установах, який був накладений рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №120/189/22-а.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини 1 статті 139 КАС України).

Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, яке виступало відповідачем у справі, на користь позивача належить стягнути 3028,00 грн сплаченого судового збору.

Стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача подано до суду: угоду про надання правниої допомоги №01/01/24 від 02.01.2024, розрахунок вартості виконаних робіт по наданню правничої допомоги від 05.01.2024, акт приймання-передачі виконаних робіт по наданню правничої допомоги від 17.01.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000290, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1059754.

Відтак понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень підтверджені належними документами.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, співмірність обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

У той же час, суд дійшов висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2023 року по справі №280/3242/19 вказав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням обставин справи, а саме: справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, виходячи характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, та з урахуванням клопотання сторони відповідача про відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, вимоги про відшкодування 5000 грн. як витрат на правничу допомогу є необґрунтованими.

Водночас, суд вважає, що співмірною та розумною у цій справі загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг є сума 2000 грн.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зняти арешт з коштів та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроєдність", що знаходяться на рахунках в установах банків, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроєдність", зокрема з рахунку НОМЕР_1 , який 03.08.2020 відкрито в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який був накладений рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №120/189/22-а.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроєдність" судові витрати в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроєдність" витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроєдність" (вул. Магістратська, 160, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 42984702)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Суддя Мультян Марина Бондівна