Ухвала

від 06.03.2024 по справі 160/33916/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 березня 2024 року Справа №160/33916/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.Врозглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу за позовом Виконавчого комітету Межівської селищної ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Навітехсервіс» про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Межівської селищної ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Навітехсервіс», в якій позивач просить:

- визнати неправомірним та скасувати висновок Східного Офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-10-06-010299-а від 12.12.2023 р.

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - копії адміністративного для направлення відповідачеві та третій особі у справі.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 24.01.2024 о 23:04 надіслано одержувачу Виконавчому комітету Межівської селищної ради. На підставі норм КАС України, оскільки представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 25.01.2024 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 30.01.2024.

29.01.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано копії адміністративного позову для відповідача та третьої особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено ТОВ «Навітехсервіс» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов; витребувано у відповідача для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії доказів по справі.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали надіслано одержувачам Виконавчому комітету Межівської селищної ради, Східному офісу Держаудитслужби та ТОВ «Навітехсервіс» - 09.02.2024, а копію позову відповідачу та третій особі 25.12.2023 о 23:12, про що свідчать матеріали справи. Крім того, копію позовної заяви з додатками в паперовому вигляді отримано представником відповідача 09.02.2024, а копію позовної заяви з додатками в паперовому вигляді для третьої особи направлено засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України строк на подання відзиву на позов відповідачем до 26.02.2024 та для пояснень третьою особою до 19.02.2024 відповідно.

13.02.2024 від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, на підставі якої за резолюцією головуючого судді представник прокуратури 23.02.2024 ознайомився з матеріалами справи.

29.02.2024 від Східного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

01.03.2024 до суду від представника Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли заява про вступ у справу та клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.

В обґрунтування заяви про вступ у справу вказано, що обласною прокуратурою встановлено, що виконавчим комітетом Межівської селищної ради (далі - замовник) 06.10.2023 опубліковано оголошення про проведення процедури відкритих торгів з особливостями із закупівлі робіт з нового будівництва багатоквартирного житлового будинку для внутрішньо переміщених осіб по вул. Сонячній, 10А в смт. Межова Синельниківського району Дніпропетровської області, очікуваною вартістю 78 869 904 грн (ідентифікатор закупівлі UА-2023-10-06-010299-а). Відповідно до плану закупівлі зазначено, що джерелом її фінансування є кошти Державного бюджету України у сумі 70 693 430 грн та кошти місцевого бюджету у сумі 8 176 474 грн. З огляду на виявлені в ході проведення моніторингу закупівлі порушення Східним офісом Держаудитслужби зобов`язано замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного договору, про що зазначено у висновку Східного офісу Держаудитслужби від 12.12.2023. Наслідком допущених замовником порушень при здійсненні закупівлі послуг стало унеможливлення досягнення мети визначеної Законом України «Про публічні закупівлі» - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З огляду на виявлені порушення Східним офісом Держаудитслужби зобов`язано замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного договору на суму 78 473 974,50 грн, який фінансуватиметься за бюджетні кошти. Наразі договірні зобов`язання не припинено. Крім того, у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/116/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Межівської селищної ради до виконавчого комітету Межівської селищної ради, ТОВ «Навітехсервіс» про визнання недійсним договору будівельного підряду на виконання робіт: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для внутрішньо переміщених осіб по вул. Сонячна, 10А в смт Межова Синельниківського району Дніпропетровської області». Позовні вимоги прокурора обґрунтовано незаконністю відхилення замовником більш економічно вигідної тендерної пропозиції для держави та територіальної громади від пропозиції переможця на 373 974,50 грн, а також тим, що при визначенні очікуваної вартості робіт з нового будівництва багатоквартирного житлового будинку завищено очікувану вартість предмета закупівлі. Результати розгляду справи №160/33916/23 можуть вплинути на результат розгляду справи № 904/116/24, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області. Враховуючи викладене, на думку заявника, прокурор набув обов`язку захистити порушені інтереси держави шляхом вступу у вказану справу в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Вирішуючи заяву про вступ прокурора у справу, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пунктах 8-9 частини першої статті 4 КАС України визначено позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. При цьому, відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до якої звернена вимога позивача.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень; формами захисту, зокрема, є визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З цього приводу у Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У Законі України «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/724/15, від 28 січня 2021 року у справі № 380/3398/20, від 5 жовтня 2021 року у справі №380/2266/21, від 2 грудня 2021 року у справі № 320/10736/20 та від 23 грудня 2021 року у справі № 0440/6596/18.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає опонентом або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «F.W. v. France», заява № 61517/00, пункт 27).

ЄСПЛ звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами судового провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Отже, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово висловлював позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (п.п. 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Менчинська проти Росії», п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мартіні проти Франції»). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі «Кресс проти Франції» від 07.06.2001 року). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад, зокрема, коли захисту потребують державні інтереси.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді адміністративного спору.

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у судовому провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує, наскільки участь прокурора є доцільною.

У справі «Mukiy v. Ukraine» (заява № 12064/08; пункти 10 та 12), яка стосувалася скарги на втручання прокурора у справу з огляду на подання останнім позову в інтересах держави, зокрема, для захисту економічних і соціальних інтересів держави, пов`язаних з охороною території заповідної зони, ЄСПЛ у рішенні у цій справі зазначив, що втручання прокурора, на яке скаржиться заявник, не поставило його у «суттєво невигідне становище» стосовно сторін розгляду; немає нічого, що вказувало б на будь-яке привілейоване ставлення національних судів до заяв прокурора чи будь-які процесуальні переваги, надані йому у цій справі

Отже, участь прокурора в судовому провадженні поза межами кримінального процесу, незалежно від існуючих законодавчих гарантій неупередженості та об`єктивності цього органу, допускається як виняток, оскільки така участь на боці однієї із сторін може негативно сприйматися в суспільстві, в тому числі, через існування загрози порушення досить чутливого та важливого принципу рівності сторін судового процесу.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» (Role of the public prosecutor's office in a democratic society governed by the rule of law) від 27 травня 2003 року при наділенні органів прокуратури функціями, які не належать до сфери кримінального права, важливо забезпечити, щоб будь-які повноваження прокурора стосовно спільного захисту прав людини не приводили до яких-небудь конфліктів інтересів і не порушували права осіб, які домагаються захисту своїх прав з боку держави; ефективний розподіл повноважень між різними органами влади в державі може бути дотриманий у випадку надання прокуратурі додаткових функцій при повній її незалежності.

У пункті 29 Висновку № 3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів «Про роль прокуратури поза межами сфери кримінального права»(The role of prosecution services outside the criminal law field) від 21 жовтня 2008 року зазначається, що діяльність прокурорських служб за межами кримінального права визначається, насамперед, потребою суспільства у належному захисті прав людини та державних інтересів; не існує загальних міжнародних правових норм та правил стосовно завдань, функцій та організації прокурорської служби за межами сфери кримінального права, оскільки держава має суверенне право визначати свої інституційні та правові процедури реалізації її функцій із захисту прав людини та державних інтересів.

Пунктами 30-31 Висновку № 3 (2008) визначено, що не існує єдиних міжнародно-правових норм і правил щодо завдань, функцій і організація прокуратури поза кримінально-правовою сферою. Водночас у всіх правових системах прокуратура відіграє важливу роль у захисті прав людини, у захисті законності та верховенства права, у зміцненні громадянського суспільства. Така різноманітність функцій органів прокуратури поза сферою кримінального права є результатом національної правової та історичної традиції. Це суверенне право держави визначати його інституційно-правові процедури реалізації своїх функцій щодо захисту прав людини і суспільних інтересів, дотримуючись принципу верховенства права та міжнародних зобов`язання.

У пункті 2 Рекомендацій CM/Rec (2012)11 Ради Європи «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» (Оn the role of public prosecutors outside the criminal justice system) від 19 вересня 2012 року рекомендовано державам-учасницям, при наявності у служби публічного обвинувачення повноважень поза системою кримінальної юстиції, вжити всіх необхідних і відповідних заходів для забезпечення того, щоб ця роль виконувалась з особливою увагою до захисту прав людини та основоположних свобод і в повній відповідності з принципом верховенства права, зокрема, щодо права на справедливий судовий розгляд.

Пунктом 23 Рекомендацій CM/Rec (2012)11 також передбачено, що якщо прокурори виконують наглядову роль по відношенню до національного, регіонального та місцевого органу влади, а також щодо інших юридичних осіб, з метою забезпечення їх належного функціонування відповідно до закону, вони повинні здійснювати свої повноваження незалежно, прозоро та в повному обсязі відповідно до верховенства права.

Таким чином, позиція європейських інституцій полягає у тому, що участь прокурора у судовому провадженні поза межами кримінального процесу допускається у виключних випадках, зокрема, з метою реалізації повноважень прокурора щодо захисту прав та основоположних свобод людини та громадянина, особливо у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості осіб, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі № 810/3164/18, від 5 березня 2019 року у справі № 806/602/18, від 13 березня 2019 року у справі № 815/1139/18, від 17 жовтня 2019 року у справі №569/4123/16-а та від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18.

Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У справі, що розглядається, прокурор звернувся із заявою про вступ, вважаючи, що набув обов`язку захистити порушені інтереси держави шляхом вступу у вказану справу в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, оскільки наслідком допущених замовником порушень при здійсненні закупівлі послуг стало унеможливлення досягнення мети визначеної Законом України «Про публічні закупівлі» - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції під час здійснення процедури закупівлі за кошти державного та місцевого бюджетів. Водночас, прокурор вказує, що результати розгляду справи №160/33916/23 можуть вплинути на результат розгляду справи №904/116/24, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Межівської селищної ради до виконавчого комітету Межівської селищної ради, ТОВ «Навітехсервіс» про визнання недійсним договору будівельного підряду на виконання робіт: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для внутрішньо переміщених осіб по вул. Сонячна, 10А в смт Межова Синельниківського району Дніпропетровської області».

Стосовно наявності підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17, від 21 лютого 2024 у справі №580/4578/22 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Аналогічних висновків дійшла й Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

Суд звертає увагу, що обґрунтовуючи заяву про свій вступ у справі прокурор взагалі не вказує, що Східний офіс Держаудитслужби як суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно.

Більш того, матеріали справи свідчать про те, що Східним офісом Держаудитслужби на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Положення про Східний офіс Держаудитслужби, та доручення Держаудитслужби №003100-18/11797-2023 від 13.10.2023 на підставі наказу від 21.11.2023 № 217 було проведено моніторинг закупівлі «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для внутрішньо переміщених осіб по вул. Сонячна, 10А в смт Межова Синельниківського району Дніпропетровської області» UA-2023-10-06-010299-a, за результатами якого складено оспорюваний у цій справі висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-10-06-010299-а від 12.12.2023. Крім того, в ході судового розгляду цієї справи відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заявлені виконавчим комітетом Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Тобто, у суду відсутні підстави вважати, що у цій справі суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно.

Посилання заявника на те, що результат розгляду справи №160/33916/23 можуть вплинути на результат розгляду господарської справи №904/116/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Межівської селищної ради до виконавчого комітету Межівської селищної ради, ТОВ «Навітехсервіс» про визнання недійсним договору будівельного підряду на виконання робіт: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для внутрішньо переміщених осіб по вул. Сонячна, 10А в смт Межова Синельниківського району Дніпропетровської області» не є законодавчо визначеною підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби у цій справі, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу №160/33916/23.

Керуючись статтями 2, 44, 47, 53, 248, 256 України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу №160/33916/23 за позовом Виконавчого комітету Межівської селищної ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Навітехсервіс» про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Копію ухвали направити на адресу учасників справи.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 256 КАС України та відповідно до вимог статті 294 КАС України в самостійному порядку не оскаржується.

Суддя І.В. Юхно