Ухвала

від 08.03.2024 по справі 160/34545/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 березня 2024 року Справа № 160/34545/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляду у порядку загального позовного провадження справи за позовом Комунального підприємства «Рідне місто» Новомосковської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , за участю Дніпропетровської обласної прокуратури, про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через систему «Електронний суд» позовна заява Комунального підприємства «Рідне місто» Новомосковської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-09-004856-а від 14.12.2023.

Ухвалою суду від 03.01.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.01.2024 в порядку усунення недоліків до суду надійшла подана представником позивача у встановлений строк заява з доданим до неї документом про сплату судового збору.

Ухвалою від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Рідне місто» Новомосковської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ; призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідача.

16.02.2024 до суду надійшов відзив з доданими до нього документами, у тому числі витребуваними судом доказами.

27.02.2024 надійшла заява Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ прокурора у зазначену справу в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, яку задоволено ухвалою суду від 08.03.2024.

Також 27.02.2024 надійшло клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що порушення законодавства про публічні закупівлі унеможливило раціональне та ефективне використання коштів місцевого бюджету, спричинило істотну шкоду інтересам держави і територіальної громади щодо здійснення права комунальної власності. Розгляд справи без виклику сторін, який передбачає лише подання заяв по суті справи, може перешкодити об`єктивному та ґрунтовному дослідженню обставин справи, ухваленню законного і справедливого судового рішення, оскільки існує необхідність у встановленні характеру обраного позивачем способу захисту його права.

Розглянувши клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури, суд дійшов такого висновку.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Суд зазначає, що у клопотанні Дніпропетровської обласної прокуратури не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає важливе значення розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, та вважає за можливе продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись ст.ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи № 160/34545/23 у порядку загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя В.В. Рянська