Ухвала

від 07.03.2024 по справі 320/8140/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 березня 2024 року місто Київ № 320/8140/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Фірма "Конист" стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Фірма "Конист", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Фірма "Конист" заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", в розмірі 501 636,87 грн, на розрахунковий рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за № НОМЕР_1 в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №320/8138/24 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ознайомившись із позовною заявою судом встановлено, що позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору, проте в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обгрунтування якого зазначено про те, що згідно з частиною другою статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. У зв`язку з вказаними нормами законодавства, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд також виходить з того, що саме на позивача покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд звертає увагу, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 07.11.2022 у справі №300/7195/21.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у позивача коштів не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана позивачем обставина не є поважною підставою для звільнення від сплати судового збору та не підтверджена жодними належними та допустимим доказами.

Окрім того, статтею 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд звертає увагу, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установити у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684, 00 гривні.

Отже, враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 501 636,87 грн., то розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить - 7 524,55 грн.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви: сплати суми судового збору у розмірі 7 524,55 грн. та надання суду відповідних доказів сплати судового збору.

Відповідно до частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Марина Білоноженко