Рішення

від 07.03.2024 по справі 340/8285/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8285/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»» (код ЄДРПОУ: 03757241, 26011, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Турія, вул. Центральна, 125) до Новомиргородської міської ради (код ЄДРПОУ: 04055104, 26000, м. Новомиргород, вул. Соборності, 227/7) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Новомиргородської міської ради щодо не прийняття рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» від 27 квітня 2023 року про затвердження проект землеустрою щодо відведення в оренду, строком на 7 років, земельної ділянки, загальною площею 0,7042 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада, кадастровий номер 3523887600:02:000:0086 та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес» в оренду терміном на 7 (сім) років земельну ділянку, загальною площею 8,6243 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада кадастровий номер 3523887600:02:000:0086;

- зобов`язати Новомиргородську міську раду на найближчій сесії або протягом місяця після набрання законної сили рішенням суду повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» від 27 квітня 2023 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду, строком на 7 років, земельної ділянки, загальною площею 0,7042 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада, кадастровий номер 3523887600:02:000:0086 та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес» в оренду терміном на 7 (сім) років земельну ділянку, загальною площею 0,7042 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада кадастровий номер 3523887600:02:000:0086, з урахуванням висновків суду, та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яким затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку з кадастровим номером 3523887600:02:000:0086 у користування ТОВ «Прогрес».

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 16 квітня 2021 року №208 ТОВ «Прогрес» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на сім років, земельної ділянки орієнтованою площею 0,7042 га під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Код КВЦПЗ А 01.01) за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебуває у запасі на території Новомиргородської міської ради, Новоукраїнського району Кіровоградської області (за межами населених пунктів).

На виконання цього рішення, ТОВ «Прогрес» було розроблено проект землеустрою, який було направлено відповідачу для затвердження 27.04.2023 та ним отримана 05.05.2023. Відповідачем питання затвердження проекту землеустрою було винесено на розгляд двадцять дев`ятої сесії восьмого скликання Новомиргородської міської ради, яка відбулась 18.08.2023, однак рішення не було прийнято у зв`язку з не набранням відповідної кількості голосів.

Позивач вважає, що відповідач допускає протиправну бездіяльність, що полягає в ухиленні від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на сім років, земельної ділянки орієнтованою площею 0,7042 га під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Код КВЦПЗ А 01.01) за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебуває у запасі на території Новомиргородської міської ради, Новоукраїнського району Кіровоградської області (за межами населених пунктів).

Ухвалою судді від 03.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.

Відповідач, правом подати відзив не скористався.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 16 квітня 2021 року №208 надано ТОВ «Прогрес» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду, терміном на сім років, земельної ділянки орієнтованою площею 0,7042 га під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Код КВЦПЗ А 01.01) за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у запасі на території Новомиргородської міської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області (за межами населених пунктів) (зв.б. а.с.19).

На виконання цього рішення, ТОВ «Прогрес» розроблено проект землеустрою. 23 січня відділом №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, на підставі проекту землеустрою, була проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3523887600:02:000:0086, загальною площею 0,7042 га, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада (а.с. 70).

Проект землеустрою, було направлено на розгляд Новомиргородській міській раді для затвердження 27.04.2023 та нею отриманий 05.05.2023, що підтверджується відповідним трекінгом відправлення (а.с. 12-14).

Питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду, терміном на сім років, земельної ділянки орієнтованою площею 0,7042 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада, кадастровий номер 3523887600:02:000:0086, було винесено на розгляд двадцять дев`ятої сесії восьмого скликання Новомиргородської міської ради, яка відбулась 18.08.2023, однак рішення не було прийнято у зв`язку з не набранням відповідної кількості голосів, що підтверджується поіменним голосуванням з питання «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ «Прогрес» (а.с. 72).

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає в ухиленні від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою ТОВ «Прогрес» звернулось до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд вказує на таке.

Статтею 14 Конституції України передбачається конституційна гарантія щодо захисту прав на землю, яка є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.

Згідно частини 1 статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно частин першої, другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зобов`язання затвердити проект землеустрою є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, від 04 березня 2021 року у справі № П/811/968/18 та від 29 листопада 2021 року у справі № 480/1910/19.

З огляду на наведені правові норми суд робить висновок, що без прийняття рішення Новомиргородською міською радою по суті питання щодо затвердження ТОВ «Прогрес» проекту землеустрою, останній не може у повній мірі реалізовувати своє право володіння та користування земельною ділянкою, користувачем якої він являється.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що проект рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки строком на 7 років ТОВ «Прогрес» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Код згідно КВЦПЗ 01.01) що розташована за адресою: Новомиргородської міська рада, Новоукраїнський район, Кіровоградська область (за межами населених пунктів) не отримав необхідної кількості голосів на свою підтримку, вважається відхиленим та не викладений у формі окремого документу про відмову в задоволенні відповідної заяви.

Тобто, в даному випадку, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення. Відсутність рішення міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою свідчить про її протиправну бездіяльність.

Суд зазначає, що положення Земельного кодексу України не передбачають випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 30.07.2020 у справі №621/1349/17.

Враховуючи те, що Новомиргородською міською радою не прийнято жодного рішення за результатами розгляду проекту землеустрою, суд дійшов висновку, що має місце протиправна бездіяльність щодо неналежного розгляду клопотання позивача.

Що стосується способу захисту прав позивача суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічна позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 817/864/18 та від 11 листопада 2019 року у справі № 818/960/17.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити технічну документацію із землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити технічну документацію із землеустрою.

Відповідно до ч. 8 ст. 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Водночас суд зазначає, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження тощо, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону та/або містобудівній документації.

Зважаючи, що в ході розгляду справи встановлено, що відповідач належним чином не розглянув заяву позивача щодо затвердження проекту землеустрою, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення саме про затвердження проекту землеустрою, на переконання суду, є такою, що заявлена передчасно.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд зазначає, що відповідач не обґрунтовував свою протиправну бездіяльність по ухиленню від прийняття рішення щодо затвердження проекту землеустрою, його невідповідністю вимогам закону та/або містобудівній документації.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у справі не доведено правомірності своєї бездіяльності при розгляді заяви ТОВ «Прогрес» про затвердження проекту землеустрою. Натомість, позивачем частково доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З огляду на викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково.

За правилами частин 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1789,34 грн. (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 10000 грн., однак до матеріалів справи не надав жодних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. А відтак, розподіл вказаних витрат не проводиться.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Новомиргородської міської ради щодо не прийняття рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» від 27 квітня 2023 року про затвердження проект землеустрою щодо відведення в оренду, строком на 7 років, земельної ділянки, загальною площею 0,7042 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада, кадастровий номер 3523887600:02:000:0086 та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес» в оренду терміном на 7 (сім) років земельну ділянку, загальною площею 8,6243 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада кадастровий номер 3523887600:02:000:0086;

Зобов`язати Новомиргородську міську раду на найближчій сесії або протягом місяця після набрання законної сили рішенням суду повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» від 27 квітня 2023 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду, строком на 7 років, земельної ділянки, загальною площею 0,7042 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада, кадастровий номер 3523887600:02:000:0086 та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес» в оренду терміном на 7 (сім) років земельну ділянку, загальною площею 0,7042 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з КВЦПЗ: 01.01) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська рада кадастровий номер 3523887600:02:000:0086, з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 1789,34 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Новомиргородської міської ради Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА