Рішення

від 08.03.2024 по справі 380/19708/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19708/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Левицька Оксана Ігорівна, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.12.2023, просить зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до загального страхового та до пільгового (підземного) стажу за Списком №1 з повним робочим днем під землею період роботи позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.07.2021 по 11.01.2023 та здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з врахуванням раніше виплаченої пенсії та з врахуванням заробітної плати за період з 01.07.2021 по 11.01.2023 у ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля», для перерахунку пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є інвалідом ІІІ групи, з 20.02.2023 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок професійного захворювання. При призначенні пенсії відповідачем не було зараховано до страхового стажу роботи та пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зарахування періодів роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023 до страхового стажу та до підземного стажу, у задоволенні якої відповідач відмовив листом. Висновок ГУ ПФУ у Львівській області про відсутність достатнього стажу ґрунтується виключно на тому, що підприємством не сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Позивач зазначає, що сама по собі наявність заборгованості у платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може обмежувати права позивача як працівника, а тому не може впливати на визначення його страхового стажу. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а. Для відновлення порушеного права звернувся з даним позовом до суду.

ГУ ПФУ у Львівській області щодо задоволення позову заперечило з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у відсутності підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Оскільки згідно до «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 за період роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023 у ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» останнім не сплачено страхові внески, тому вказаний період роботи не зараховано до страхового стажу позивача. Страховий стаж позивача, що дає право на обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, становив 31 рік 06 місяців 27 днів, в т.ч. 17 років 06 місяців 27 днів - страховий стаж та 14 років - додатково зараховані роки пільгового (підземного) стажу за Списком №1 на підставі положень абзацу 10 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV. Стверджує про відсутність у позивача права на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 20.02.2023. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 24.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідачем 21.09.2023 (вх. №71946) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 15.12.2023 (вх. №96605) подано заяву про уточнення позовних вимог.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 20.02.2023 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю III групи внаслідок професійного захворювання відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 21.07.2023 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням періодів роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023 у ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» до страхового стажу та до підземного стажу роботи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час звернення до відповідача досяг 41- річного віку.

ГУ ПФУ у Львівській області листом від 27.07.2023 №19989-21166/Ф-52/8-1300/23 повідомило про те, що період роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023 на ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» не зараховано до страхового стажу та до підземного страхового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та за даний період не врахована заробітна плата, оскільки підприємством не сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до статті 8 Закону №345-VІ, становить 17 946 грн 16 к. (22 432 грн 16 к. пенсія за віком х 50%).

Не погодившись з відмовою відповідача у зарахуванні до страхового стажу та до стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023 та відмову у перерахунку пенсії у відповідності до статті 8 Закону №345-VІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

- персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з нормами статей 14, 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків є страхувальники (роботодавці), які зобов`язані сплачувати страхові внески за застрахованих осіб (працівників) до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Здійснення персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовано статтею 21 Закону №1058-IV.

Як зазначено в частині другій цієї статті, на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Частиною третьою статті 21 Закону №1058-IV визначено перелік відомостей, які повинна містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи та, серед іншого, частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.

Нормами статті 106 Закону №1058-IV передбачена відповідальність страхувальників, зокрема за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.

Надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VІ (далі - Закон №345-VІ).

Дія цього Закону, згідно зі статтею 1 поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 Закону №345-VІ передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону №1058-IV.

Аналіз наведеної норми зумовлює висновок, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2020 у справі справа №205/8712/16-а.

Статтею 13 Закону № 1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Відповідно до статті 14 Закону №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Згідно з пунктом 10 цього Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

До цього Списку відносяться «Гірничі роботи», визначені розділом І (видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) та посади працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) /п.14/, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а від 30.09.2019, у справі № 316/1392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Законодавством не передбачена відповідальність застрахованої особи - найманого працівника за невиконання страхувальником - роботодавцем обов`язку сплати страхових внесків.

При цьому, найманий працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.

Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Суд звертає увагу, що у випадку невиконання страхувальником обов`язку щодо сплати єдиного внеску, в тому числі порушення строків його сплати, законодавством передбачає відповідальність страхувальника, шляхом сплати недоїмки, штрафу та пені на вимогу органу доходів і зборів, встановлюючи можливість виконання такої вимоги як виконавчого документа державною виконавчою службою та наділяючи орган доходів і зборів правом звернення до суду з позовом про стягнення такої недоїмки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 01.0.2021 у справі № 423/757/17 та від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а, за умови підтвердження пільгового стажу, позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Згідно з відомостями трудової книжки ОСОБА_1 , позивач 11.01.2023 звільнений з ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» відповідно до наказу №22-к від 12.01.2023.

Період роботи позивача з 01.07.2021 по 11.01.2023 у ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» відповідачем не заперечується.

Таким чином, відомостями трудової книжки позивача підтверджується стаж роботи ОСОБА_1 з 01.07.2021 по 11.01.2023 з повним робочим днем в шахті.

Як встановлено судом, період роботи позивача з 01.07.2021 по 11.01.2023 відповідачем не зараховано до пільгового стажу з підстав несплати страхувальником єдиного соціального внеску.

Згідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, відсутня сплата ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» страхових внесків за період з 01.07.2021 по 11.01.2023.

Вказане свідчить, що фактично єдиною підставою для відмови у зарахуванні позивачу до страхового стажу та пільгового стажу періоду роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023 стала несплата страхувальником єдиного соціального внеску.

Враховуючи те, що обов`язок зі сплати страхових внесків покладено на ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля», то вказаний період роботи підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування позивачу ані до страхового (загального), ані до пільгового стажу періодів роботи у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» через несплату страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

При розгляді справи суд встановив, що записами трудової книжки позивача підтверджується роботи ОСОБА_1 у період з 01.07.2021 по 11.01.2023 повний робочий день за професією, котра за Списком №1 є роботою зі шкідливими та важкими умовами праці.

Тому не зарахування відповідачем вказаного вище періоду роботи ОСОБА_1 до страхового (загального) та до пільгового (спеціального) стажу за Списком №1, який становить 1 рік 06 місяців 11 днів страхового та пільгового стажу, є протиправним.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд виснує, що позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023 у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» є обґрунтованим та підлягають до задоволення.

Стосовно позовних вимог про оскарження дій ГУ ПФУ у Львівській області по відмові у перерахунку розміру пенсії по інвалідності в розмірі пенсії по віку відповідно до Закону №345-VІ та зобов`язання здійснити такий перерахунок, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, страховий стаж позивача, обчислений по 30.06.2021, становить 17 років 06 місяців 27 днів, з них 16 років 03 місяці 08 днів пільгового (підземного) стажу за списком №1.

Ураховуючи висновки суду про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 періоду роботи у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» з 01.07.2021 по 11.01.2023 та зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до загального та пільгового (спеціального) страховою стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2021 по 11.01.2023 у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», у позивача наявний трудовий стаж на підземних роботах, передбачених Списком №1, більше 15 років.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства передбачено, що право на перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VІ мають особи, яким призначено пенсію за віком.

Судом встановлено, що на час звернення позивача до ГУ ПФУ у Львівській області 21.07.2023 з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії по віку, позивачу призначена пенсія по інвалідності, він не досяг пенсійного віку для призначення пенсії за віком, в тому числі і на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII, та не набув спеціального стажу роботи (25 років або 20 років) для призначення пенсії за віком на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Вказане свідчить про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача у відповідності до статті 8 Закону №345-VІ.

Встановлені судом фактичні обставини зумовлюють висновок суду про безпідставність позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача згідно до Закону №345-VІ, тому такі не підлягають до задоволення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області пропорційно до задоволених вимог понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 536 грн 60 к., сплаченого за квитанцією № 8105-1788-2444-3455 від 22.08.2023.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-24, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» з 01.07.2021 по 11.01.2023.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 60 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома