Ухвала

від 06.03.2024 по справі 420/6674/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6674/24

У Х В А Л А

06 березня 2024 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу військової служби про визнання протиправною бездіяльность та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

До суду з позовом звернувся адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Миколаївського зонального відділу військової служби (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 13 квітня 2023 рік грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов?язати Миколаївський зональний відділ військової служби правопорядку здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 13 квітня 2023 рік, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку щодо неврахування під час складання щодо ОСОБА_1 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

- зобов?язати Миколаївський зональний відділ військової служби правопорядку підтримки видати на ім?я ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-Х, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. N704, із обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, 3 урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.

Щодо заяви педставника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована тим, що позивача виключено із списків особового складу військової частини, при цьому, ним не було отримано письмового повідомлення про розміри оскаржуваних грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань/інших щомісячних основних та додаткових видів/з 29.01.2020 по день виключення зі списків особового складу тощо. При цьому, вказує, що у період звільнення позивача зі служби, частина другої статті 233 К3пП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Вирішуючи дану заяву представника позивача, суддя вказує про таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Умови проходження більшості видів публічної служби, у тому числі питання щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, зокрема, статтею 233 Кодексу законів про працю України.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні є тримісячний строк, установлений статтею 233 КЗпП України, у редакції Закону України від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року.

Так, відповідно до частин 1 та 2 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 КЗпП України).

Відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а тому визначені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, відновили свою дію з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року внаслідок відміни постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, з урахуванням закінчення дії карантину з 01.07.2023 року підлягають застосуванню строки, визначені статтею 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX.

З огляду на вказане, довід представника позивача стосовно не обмеження будь-яким строком звернення до суду з даним позовом є необґрунтованим.

Разом з тим, суддя враховує, що відповідно до частини 2 ст. 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, останній має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 КЗпП України).

Представник позивача стверджує, що вказане повідомлення не було одержано Позивачем при звільненні.

При цьому, матеріали позовної заяви не містять письмове повідомлення відповідача про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні. Отже, вказані обставини унеможливлюють встановити початок відліку строку для звернення до суду з даним позовом.

З огляду на викладене та враховуючи, що на момент відкриття провадження у справі матеріали позовної заяви не містять доказів отримання позивачем письмового повідомлення відповідача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, суддя вважає за необхідне визнати строк звернення до суду з даним позовом таким, що не є пропущеним.

При цьому, суддя роз`яснює відповідачу, що у випадку надання ним належних доказів того, що позивачем не дотримано строк звернення до суду, передбачений частиною 2 ст. 233 КЗпП України суд має право повернутися до питання щодо строку звернення до суду з цим позовом.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст. 171 КАС України).

Зазначений спір згідно із ст. 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених в ч. 4 цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262 КАС України).

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що позивачем пред`явлено вимоги, які згідно з ч. 6 ст. 12 КАС України належать до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), а тому відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов висновку про можливість призначити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст.ст. 120, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївського зонального відділу військової служби (вул. Нікольська, буд. 30, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54030, ЄДРПОУ 08220847) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, відповідач зобов`язаний одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів надіслати позивачу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), а відповідач - заперечення (ст. 164 КАС України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України. У разі подання відповіді на відзив або заперечення до них необхідно додати:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив або заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

У порядку ч. 4. ст. 9, ч. 1 та ч. 3 ст. 77 КАС України запропонувати позивачу надати суду протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали:

- всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою.

Зобов`язати Миколаївський зональний відділ військової служби з відзивом на позовну заяву надати до суду належним чином засвідчені копії документів, а саме:

- накази про зарахування позивача до списків особового складу та виключення його зі списків особового складу;

- докази письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.

- докази вчинення або не вчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.

Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 КАС України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяВ.А Дубровна