Ухвала

від 28.02.2024 по справі 520/25691/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

28 лютого 2024 року Справа № 520/25691/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

представника відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, - Власенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, про залишення позову без розгляду та заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" про поновлення строку на звернення до суду у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №5326 від 04.02.2022 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА (код ЄДРПОУ 44510263) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 44070166) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА (код ЄДРПОУ 44510263) з переліку платників податку, які виповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 11.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 09.11.2023 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Рівненській області про розгляд справи за участю уповноваженого представника Головного управління ДПС у Рівненській області - відмовлено; залучено в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 43983495, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до участі у справі за вищевказаним позовом; направлено другому відповідачу копію ухвали, копію позовної заяви та роз`яснити, що він має права і обов`язки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України; зобов`язано другого відповідача надати до суду усі наявні у нього докази, що стосуються обставин, викладених в адміністративному позові позивачем, а також запропонувати другому відповідачу у разі невизнання адміністративного позову подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали відзив до позову та докази на обґрунтування цього відзиву з дотриманням вимог ст. 162 КАС України.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року розгляд справи №520/25691/23 за вищевказаним позовом ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні на 20.12.2023 року о 10:00 год. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал №20; роз`яснено учасникам справи, що розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду буде здійснено судом у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року надано позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" строк до наступного судового засідання, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення разом із доказами поважності причин пропуску строку; повідомлено позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративного позову; роз`яснено позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали адміністративний позов буде залишено без розгляду на підставі п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України.

Представником позивача через канцелярію суду було подано заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якому останній просить суд визнати поважними підстави пропу3ску строку для звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №5326 від 04.02.2022 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що спірне у цій справі рішення було прийнято контролюючим органом 04.02.2022 року, а отже з огляду на приписи ч.2 ст.122 КАС України строк для звернення до адміністративного суду за оскарженням цього рішення мав би сплинути 04.08.2022 року, але пропуск позивачем строку відбувся з поважних причин, оскільки з огляду на приписи п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному вказаною нормою, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). При цьому представником позивача вказано, що представником контролюючого органу замість квитанції про доставку на підтвердження вручення копії рішення №5326 було подано до суду копію додатку Print Screen з ІКС «Податковий блок» про надсилання рішення, що на погляд позивача, не є належним доказів вручення рішення платнику податків. Отже позивачем не було отримано спірного у даній справі рішення і відповідач жодним іншим чином не здійснив ознайомлення позивача із вказаним рішенням, відтак не знав і не міг знати про його існування. Крім того представником позивача зазначено, що з початком повномасштабного вторгнення РФ на території України 24.02.2022 року, територія здійснення господарської діяльності позивача знаходилась під постійними ворожими ракетними обстрілами, що підтверджується актами про завдану шкоду. Позивач не міг здійснювати повноцінно власну господарську діяльність, виконувати в повному обсязі свої права та обов`язки платника податків, та своєчасно захищати свої права та інтереси. У грудні 2022 року позивач звернувся до суду із позовом до контролюючого органу, оцінка якому надавалась в рамках розгляду справи №520/12037/22 щодо оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. При цьому ні в рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних, ні в квитанціях про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації, що передували рішенням, не було посилань на рішення №5326, а лише було вказано посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення причин та підстав. Представником позивача вказано, що тільки зі змісту поданого представником контролюючого органу в рамках справи №520/12037/22 16.05.2023 року відзиву на позов стало відомо про існування рішення №5326, з огляду на долучення копії такого до вказаного відзиву на позов. Отже про порушення своїх прав позивач дізнався 16.05.2023 року, що свідчить про не пропущення шестимісячного строку на звернення до суду з даним позовом станом на день звернення до суду, що відбулось 11.09.2023 року.

Представником Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, через канцелярію суду було подано заперечення на клопотання (заяву), в яких вказано, що посилання позивача на положення ст. 42 Податкового кодексу України є недоречними та необґрунтованими, оскільки серед переліку рішень контролюючого органу, наведеного у вказаній нормі, відсутнє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків. Натомість, процедура надсилання такого рішення визначена спеціальним Порядком від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Приписами п. 6 вказаного Порядку визначено, що платник податків отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. Отже наявність квитанції про доставку під час відправлення рішення про ризиковість діючим законодавством не передбачено, а отже надання такої квитанції не є можливим. Також представником відповідача вказано, що позивачем не надано будь-яких доказів чи обґрунтованих пояснень, які б підтверджували факт не отримання оскаржуваного рішення та не спростовано той факт, що ГУ ДПС було надано до суду докази відправлення рішення про ризиковість позивачу до його електронного кабінету. Позивачем не надано до суду жодних доказів не отримання вказаного повідомлення, що технічно є неможливим, оскільки таке рішення автоматично відправляється платнику податків в той же день і докази його направлення було надано до суду. Крім того представником відповідача зазначено, що позивач продовжував реєструвати податкові накладні, докази чого було надано до суду, що в свою чергу є свідченням того, що товариство продовжило здійснювати господарську діяльність не зважаючи на початок повномасштабного вторгнення на територію України країни-агресора.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, в судове засідання прибув, подані до суду заперечення на клопотання (заяву) підтримав та просив суд залишити позов без розгляду з огляду на пропущення позивачем строків на звернення до суду.

Представник відповідача Головного управління ДПС у Рівненській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та подані заяви і заперечення, зазначає таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З поданих до суду матеріалів встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про надання оцінки рішенню комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №5326 від 04.02.2022 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА критеріям ризиковості платника податку.

Поряд з цим, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою 11.09.2023 року.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Положеннями п. 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; 4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); 6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Суд зазначає, що відповідно до відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у справі №1.380.2019.006119 різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.

При цьому, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

В той же час, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Як встановлено під час судового розгляду справи позивач у даному випадку шляхом звернення до суду з даним позовом оскаржує рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №5326 від 04.02.2022 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що ч.2 ст. 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права (свобод чи інтересів), - це підтверджений відповідними доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії, чи день, коли особа дізналася про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у частині другій статті 122 КАС України твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року (справа №805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року (справа №320/1778/20), від 28 травня 2021 року (справа №521/21455/16-а), від 31 березня 2021 року (справа №240/12017/19), від 21 лютого 2020 року (справа №340/1019/19).

Отже, при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.

З огляду на зміст оскаржуваного рішення слід дійти висновку про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк для звернення до суду, який слід обраховувати з дати коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Як визначено наведеними вище нормами законодавства рішення контролюючого органу про відповідність платника податків критеріям ризиковості має надходити до електронного кабінету платника податків в автоматичному режимі.

Приписами ст. 42 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на час прийняття спірного у цій справі рішення, передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Зі змісту наданих представником відповідача доказів вбачається наведення пояснень стосовно того, що саме рішення надсилається в автоматизованому порядку з накладенням електронного цифрового підпису до кабінету платника. При цьому, суду подано копію додатку Print Screen з ІКС Податковий блок про надсилання рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №5326 від 04.02.2022 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку до кабінету платника.

В той же час, як встановлено судом, спірне у цій справі рішення позивачем, як останній зазначає, не було отримано в день його складення та не доставлено до електронного кабінету останнього.

Під час розгляду справи представник контролюючого органу, обґрунтовуючи власну правову позицію, наголосив на обставинах того, що спірне у цій справі рішення мало бути доставлене до електронного кабінету позивача в автоматичному режимі та надання квитанції про доставлення такого до електронного кабінету позивача в підтвердження доставки не є можливим з огляду на непередбаченість нормами законодавства, які регулюють спірні правовідносини, існування такої квитанції про доставку.

Надаючи оцінку вказаним доводам представника позивача, суд зазначає таке.

Приписами ч.2 ст. 78 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відтак з огляд на вищевказану норму саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Натомість доводи представника позивача стосовно неотримання спірного у цій справі рішення відповідачем під час розгляду справи спростовано не було.

При цьому суд вважає за необхідне вказати, що доводи представника відповідача стосовно неможливості застосування до спірних правовідносин положень ст. 42 Податкового кодексу України є необґрунтованими та недоведеними, оскільки, як вже було вказано судом, приписами зазначеної статті визначено порядок здійснення листування платників податків та контролюючих органів, який стосується направлення податкових повідомлень-рішень, податкових вимог або інших документів з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресованих контролюючим органом платнику податків, а спірний у цій справі є рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №5326 від 04.02.2022 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА критеріям ризиковості платника податку, яке саме по собі є рішенням контролюючого органу, прийнятим щодо питання податкового контролю.

Крім того суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому строки воєнного стану продовжувались Законами України на підставі відповідних Указів Президента України. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває.

Згідно зі ст.1 Закону України від 12.05.2015 року № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1, 4 ст.26 Закону №389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Тобто, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами).

Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Положеннями ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід враховувати, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до п.38 постанови Верховного Суду від 23.02.2023 року у справі №640/7095/22 (адміністративне провадження №К/990/28046/22) при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про те, що оскільки до суду не надано доказів своєчасного вручення у розумінні приписів податкового законодавства спірного у цій справі рішення, а доводи позивача стосовно не отримання останнім такого рішення не спростовано, то враховуючи надані представником позивача пояснення та наведені доводи, запровадження в Україні воєнного стану, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також забезпечення права позивача як платника податків та звернення до суду за захистом своїх прав, наявні підстави для задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" про поновлення строку на звернення до суду та визнання поважними причини пропуску позивачем строку на звернення до суду.

В той же час клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, про залишення позову без розгляду є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, про залишення позову без розгляду - відмовити.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" про поновлення строку на звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" строку на звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2024 року.

Суддя Мельников Р.В.