Рішення

від 07.03.2024 по справі 520/34360/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 р. №520/34360/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ВАЛ" (просп. Героїв Чорнобиля, буд. 21А,м. Валки,Харківська обл., Богодухівський р-н,63002) до Головного управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ВАЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій №27202/0901 від 31.08.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог вказано про протиправність оскаржуваного рішення, прийнятого за наслідками фактичної перевірки ТОВ "ІНТЕР-ВАЛ" , проведеної на підставі наказу від 11.07.2023 № 2940-п, в якому предмет (мета) проведення фактичної перевірки не відповідає зазначеним у ньому підставам, що прямо суперечить вимогам ст. 80 ПК України. Вказує, що сам наказ не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки не містить підстав для проведення перевірки визначених ПК України, періоду діяльності, який перевірявся, не конкретно визначено адресу об`єкта, перевірки якого проводилась, мету перевірки та дата початку і тривалість перевірки. Крім того вказано, що відповідачем порушено строки початку і тривалості перевірки, порушено період діяльності, за який проводилась перевірка. Також посилається на те що, запит на надання документів підписаний не керівником контролюючого органу, а сам запит не містить підстави для надіслання та інформацію, яка їх підтверджує.

Позивач також вказує, на необґрунтованість висновків щодо порушення ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оскільки дана норма фактично встановлює вимоги до маркування та допустимих норм розливу алкогольних напоїв, та не говорить про будь-які інші вимоги стосовно реалізації підакцизних товарів. Стверджує, що актом перевірки та додатком до нього не зазначено, що Товариством порушено вимоги щодо маркування чи норми розливу підакцизних товарів у відповідну тару, як і не підтверджено, що підакцизні товари не були промарковані відповідною МАП. Крім того, вказано, що на виконання запиту про надання документів були підготовлені для надання контролюючому органу документи та відомості за перевіряє мий період, проте контролюючий орган за місцем проведення перевірки не з`явився, а також інспектори-ревізори не відбирали письмові пояснення у платника або його працівників щодо зафіксованих у актів перевірки обставин. Зазначає, що в акті перевірки зроблено висновки про те, що МАП дублювались на інших пляшках алкогольних напоїв. У свою чергу, зазначений висновок зроблено виключно на підставі даних інформаційної бази ДПС України щодо «понад?ємнісної» реалізації алкоголю та за відсутності жодного належного доказу (договорів, видаткових накладних, доказів розрахунків, результатів інвентаризації залишків ТМЦ). Наголошує, що жодного належного доказу фактів реалізації алкогольних напоїв без наявності МАП у податкового органу нема, а самі фіскальні чеки (враховуючи навіть позицію податкового органу щодо неможливості наявності фактів дублювання МАП на пляшках) не мають статус розрахункових (тобто таких, що підтверджують факти продажу товару) в силу приписів п. З розділу І наказу Мінфіну №13 від 21.01.2016р.

Крім того, позивач вказує на необґрунтованість висновків щодо порушення ст. 226 ПК України, оскільки акт перевірки не містить посилання на конкретну частину ст.226 ПКУ, яку, на думку контролюючого органу, порушило Товариство, не міститься і деталізації такого порушення. Фактично контролюючим органом наведено виключно загальний опис діяльності товариства та посилання на норми податкового законодавства без реального встановлення будь-яких порушень з боку Товариства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито спрощене провадження у справі.

Від Головного управління ДПС у Харківській області , надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що фактичною перевіркою встановлено порушення ст. 226 ПК України та ст. 11 Закону № 481, а саме: реалізація алкогольних напоїв без МАП встановленого зразка на загальну суму 1 907,00 грн, оскільки алкогольні напої маркуються безпосередньо маркою у відповідності з видом продукції, міцністю, об`ємом тари. Також, МАП унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів.

Щодо порядку проведення перевірки зазначає, що наказ ГУ ДПС від 11.07.2023 № 2940-п оформлений з чітким дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України. Перевірка проводилась на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме: у зв`язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, тобто з урахуванням вимог діючого законодавства. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається, а тому відповідач мав беззаперечне право на призначення та проведення фактичної перевірки позивача. Вказує, що особисто керівнику позивача пред`явлено направлення на проведення перевірки, службові посвідчення та вручена копія наказу, всі ці документи оформлені у повній відповідності до вимог п. 80.1 ст. 80 ПК України, а отже контролюючим органом було виконано усі умови для того, щоб розпочати проведення фактичної перевірки. Перевірки позивача проводились з 20.07.2023 по 28.07.2023 (не більше 10 діб) за період діяльності з 01.01.2023 по день закінчення перевірки включно, а тому проведення без порушення строків.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, обґрунтовуючи відсутністю аргументів у відзиві на позовну заяву щодо правомірності дій відповідача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Судом з матеріалів справи встановлено, що з метою контролю за дотриманням вимог Податкового кодексу України та Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» та інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизної продукції згідно наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 11.07.2023 № 2940- та направлень на перевірку від 12.07.2023 № 6041, № 6042 головними державними інспекторами відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ВАЛ" (податковий номер 37948149) (далі - ТОВ "ІНТЕР-ВАЛ"), за місцем провадження діяльності за адресою: проспект Героїв Чорнобиля, буд. 21, м. Валки, Харківська область, за наслідками якої складено акт від 31.07.2023р. №23166/20-40-09-01-03/37948149.

За висновками акту перевірки встановлено порушення товариством ст.226 ПКУ та ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки, 14.08.2023р. Позивач направив заперечення до акту перевірки.

За результатами розгляду поданих заперечень ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про відмову у задоволенні поданих заперечень та залишенні акту фактичної перевірки в силі.

За наслідками фактичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийняте рішення про застосування фінансових санкцій №27202/0901 від 31.08.2023 р, яким до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі - 17000 грн.

Не погодившись із вищевказаним рішенням позивач скористався правом адміністративного оскарження, звернувся із скаргою, за результатами розгляду якої ДПС України рішенням від 14.01.2023 № 34000/6199-00-06-03-02-06 відмовив у задоволенні скарги, а висновки рішення залишив без змін.

Не погоджуючись з рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України(надалі ПК України).

Зокрема, як передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.19-1.1.14 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу- контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Також, відповідно до ч. 1ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального`від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі по тексту Закон № 481/95-ВР) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За визначенням, наведеним у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, вказана норма правамістить фактично дві окремі та самостійні підстави для проведення фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 81.1статті81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п.81.2ст.81 ПК Україниу разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу як самостійного предмета позову, судова палата зазначила, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. Отже, наказ є індивідуальним правовим актом, який вичерпує дію з проведенням перевірки. У зв`язку з цим наказ може бути самостійним предметом оскарження до початку перевірки, на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, відповідно до якої у разі, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Водночас, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Судом встановлено, що нормативною підставою для ініціювання та проведення спірної фактичної перевірки у наказі ГУ ДПС у Харківській області № 2940-п від 11.07.2023 року зазначено підпункт 191.1.14, 191.1.16 - 191.1.20 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, а фактичною здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Надаючи оцінку вказаному наказу, суд зазначає, що в оскарженому наказі зазначена: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки містить підпис заступника керівника контролюючого органу та скріплений печаткою контролюючого органу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Харківській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень пункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а вказаний наказ відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє твердження представника позивача про неправомірність наказу про призначення фактичної перевірки.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 80.9 ст. 80 ПК України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до п. 82.3 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Так, у наказі від 11.07.2023 № 2940-п про проведення перевірки ТОВ «ІНТЕР-ВАЛ» зазначено, що перевірка буде проведена з 13 липня 2023 року тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 01.01.2023 по день закінчення перевірки з метою контролю за дотриманням вимог ПК України, Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі - Закон № 481) у сфері обігу підакцизної продукції проведена фактична перевірка

ТОВ «ІНТЕР-ВАЛ» за місцем провадження діяльності позивача за адресою: пр-т Героїв Чорнобиля, буд. 21, м. Валки, Харківська область.

Перевірки позивача проводились з 20.07.2023 по 28.07.2023 (не більше 10 діб) за період діяльності з 01.01.2023 по день закінчення перевірки включно.

Отже, в наказі на проведення перевірки неможливо одразу визначити кінцеву дату її проведення (як про це вказує позивач), так вона може бути продовжена, а тому посилання позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про не направлення акту, що засвідчує факт відмови від підписання акту про результати перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 ПК України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Судом встановлено, що за результатами фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС складено акт від 31.07.2023 № 23166/20-40-09-01-03/37948149, від підпису та отримання якого керівник позивача ОСОБА_3 відмовилась.

На виконання вимог п. 86.5 ст. 86 ПК України посадовими особами ГУ ДПС 31.07.2023 складено акт відмови від ознайомлення та підписання акту перевірки.

Разом із тим, нормами ПК України не передбачено вручення або направлення акту відмови від підписання акту перевірки суб`єкту господарювання, який перевіряється. Акт фактичної перевірки від 31.07.2023 (в якому зроблена відповідна позначка) був направлений засобами поштового зв`язку на податкову адресу підприємства та отриманий ним 04.08.2023.

Також судом встановлено, що ТОВ «ІНТЕР-ВАЛ» звернулося до ГУ ДПС із запереченнями від 14.08.2023 № 2 та № 3 на вказаний акт перевірки (вх. ГУ ДПС від 16.08.2023 № 59351/6 та № 59362/6).

Листом від 17.08.2023 № 43114/6/20-40-09-01-07 представників ТОВ «ІНТЕР-ВАЛ» було запрошено на розгляд заперечень, проте на розгляд заперечень представник позивача не з`явився.

На засіданні комісії з розгляду заперечень, що відбулось 30.08.2023 висновки акту фактичної перевірки від 31.07.2023 було залишено без змін, про що підприємство було повідомлено листом від 30.08.2023 № 45388/6/20-40-09-01-07.

Згідно з пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

З урахуванням вимог пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України висновок комісії з питань розгляду заперечень разом з рішенням про застосування фінансових санкцій від 31.08.2023 № 27202/0901 був направлений ТОВ «ІНТЕР-ВАЛ» засобами поштового зв`язку, а тому доводи позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (підпункт 14.1.107).

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109).

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ «тютюн імпортний», ТВ «тютюн вітчизняний») у кількісному виразі.

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» встановлено, що на кожну марку для алкогольних напоїв наносяться такі реквізити:

- позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП;

- індекс регіону України, що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Відповідно до п. 226.7 ст. 226 ПК України кожна МАП на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно вище наведеного, всі алкогольні напої (крім зазначених у пункті 226.10 ст. 226 ПК України) з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць, повинні бути марковані відповідними МАП з унікальним поєднанням літер та цифр, що визначено п. 226.6 ст. 226 ПК України та ст. 11 Закону № 481.

Згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України алкогольні напої, марковані марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції, вважаються такими, що немарковані.

Пунктом 226.11 статті 226 ПКУ передбачено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються

Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону № 481, розмір фінансової санкції у разі реалізації алкогольних напоїв без МАП встановленого зразка становить 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000,00 гривень.

Підставою для прийняття відповідачем спірного рішення про накладення штрафних санкцій став висновок про порушення ст. 226 ПК України та ст. 11 Закону № 481, а саме: реалізація алкогольних напоїв без МАП встановленого зразка на загальну суму 1 907,00 грн, оскільки алкогольні напої маркуються безпосередньо маркою у відповідності з видом продукції, міцністю, об`ємом тари. Також, МАП унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів.

Вказані висновки відповідач зробив на підставі листа ДПС України від 19.06.2023 14149/7/99-00-09-02-01-07, в якому зазначено, що ТОВ «ІНТЕР-ВАЛ» у 2023 році згідно інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів, неодноразово було реалізовано через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним № 3000510205 алкогольні напої з відображенням таких марок акцизного податку (далі - МАП): ADIA542928, ADIE681032, ADIS542300, ADNX642093, ADPA764444, ADRB761931, ADRN762197, ADSE184979, ADSN184587, ADSS763315, ADSS763321, AEFB097618, AEFB097812, AEFO097794, AEGO098479, AEHD571286, AEIH092569, AETR056412.

Також, вказано, що алкогольні напої з вказаними МАП реалізовані в об`ємах, які перевищують ємність тари, на яку видані вказані акцизні марки, та з дублюванням МАП, а саме:

МАП ADIA542928 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Джек Деніелс» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 75,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 75,00 гривень.

МАП ADIE681032 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 32,5%. З цією МАП було реалізовано Лікер Джим Бім Медовий з перевищенням ємності тари на 100 гр (було реалізовано 22 порції по 50 гр (22 х 50 = 1100 гр). Вартість 1 порції - 85,00 грн, тобто перевищення складає 2 порції (100 гр) на 170,00 гривень.

МАП ADIS542300 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Джек Деніелс» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 75,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 75,00 гривень.

МАП ADNX642093 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Джемісон» з перевищенням ємності тари на 100 гр (було реалізовано 22 порції по 50 гр (22 х 50 = 1100 гр). Вартість 1 порції - 75,00 грн, тобто перевищення складає 2 порції (100 гр) на 150,00 гривень.

МАП ADPA764444 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Джемісон» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 75,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 75,00 гривень.

МАП ADRB761931 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Балантайс» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 60,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 60,00 гривень.

МАП ADRN762197 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Балантайс» з перевищенням ємності тари на 100 гр (було

реалізовано 22 порції по 50 гр (22 х 50 = 1100 гр). Вартість 1 порції - 60,00 грн, тобто перевищення складає 2 порцію (100 гр) на 120,00 гривень.

МАП ADSE184979 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Джек Деніелс» з перевищенням ємності тари на 100 гр (було реалізовано 22 порції по 50 гр (22 х 50 = 1100 гр). Вартість 1 порції - 75,00 грн, тобто перевищення складає 2 порції (100 гр) на 150,00 гривень.

МАП ADSN184587 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Джемісон» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 75,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 75,00 гривень.

МАП ADSS763315 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Джемісон» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 75,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 75,00 гривень.

МАП ADSS763321 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Віскі «Джемісон» з перевищенням ємності тари на 100 гр (було реалізовано 22 порції по 50 гр (22 х 50 = 1100 гр). Вартість 1 порції - 75,00 грн, тобто перевищення складає 2 порції (100 гр) на 150,00 гривень.

МАП AEFB097618 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 35%. З цією МАП було реалізовано Ром «Капітан Морган» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 50,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 50,00 гривень.

МАП AEFB097812 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 35%. З цією МАП було реалізовано Ром Капітан Морган з перевищенням ємності тари на 100 гр (було реалізовано 22 порції по 50 гр (22 х 50 = 1100 гр). Вартість 1 порції - 50,00 грн, тобто перевищення складає 2 порції (100 гр) на 100,00 гривень.

МАП AEFO097794 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 35%. З цією МАП було реалізовано Ром «Капітан Морган» з перевищенням ємності тари на 100 гр (було реалізовано 22 порції по 50 гр (22 х 50 = 1100 гр). Вартість 1 порції - 50,00 грн, тобто перевищення складає 2 порції (100 гр) на 100,00 гривень.

МАП AEGO098479 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 35%. З цією МАП було реалізовано Ром «Капітан Морган» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 50,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 50,00 гривень.

МАП AEHD571286 видана на виноробну продукцію ємністю 0,5 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано 2 пляшки Коньяку «Азнаурі» ємністю 0,5 л кожна за ціною 230,00 грн. МАП унікальна та не може дублюватися на інших алкогольних напоях.

МАП AEIH092569 видана на лікеро-горілчаний виріб ємністю 1 л, міцністю 37,5%. З цією МАП було реалізовано Ром «Капітан Морган Білий» з перевищенням ємності тари на 200 гр (було реалізовано 24 порції по 50 гр (24 х 50 = 1200 гр). Вартість 1 порції - 45,00 грн, тобто перевищення складає 4 порції (200 гр) на 180,00 гривень.

МАП AETR056412 видана на виноробну продукцію ємністю 1 л, міцністю 40%. З цією МАП було реалізовано Коньяк «Азнаурі» з перевищенням ємності тари на 50 гр (було реалізовано 21 порцію по 50 гр (21 х 50 = 1050 гр). Вартість 1 порції - 22,00 грн, тобто перевищення складає 1 порцію (50 гр) на 22,00 гривні.

Суд зазначає, що склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Відповідно до абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790.

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та реалізацію алкогольних напоїв , повинні додержуватись вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Доводи позивача про те, що відхилення в номінальній кількості об`єму пояснюється механічною помилкою продавця під час реалізації від повільних напоїв, не спростовують виявлених під час перевірки порушень.

Крім того, суд зауважує, що перевіркою встановлено неодноразовість фактів реалізації через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним № 3000510205 алкогольні напої з відображенням таких марок акцизного податку, а саме ADIA542928, ADIE681032, ADIS542300, ADNX642093, ADPA764444, ADRB761931, ADRN762197, ADSE184979, ADSN184587, ADSS763315, ADSS763321, AEFB097618, AEFB097812, AEFO097794, AEGO098479, AEHD571286, AEIH092569, AETR056412

Посилання позивача на інвентаризаційний опис ТМЦ від 21.07.2023 року, яким встановлено відсутність розбіжностей між фактичною наявністю ТМЦ і даними бухгалтерського обліку на ТОВ «ІНТЕР-ВАЛ», суд вважає необґрунтованими, оскільки він не є належним та допистумим доказом відсутності тих порушень, які були встановлені згідно інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що судом не було встановлено протиправність висновків проведених Головним управлінням ДПС у Харківській області фактичної перевірки, а також те, що порушення, які були виявлені під час їх проведення підтверджені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку щодо вмотивованості прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій №27202/0901 від 31.08.2023 р.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ВАЛ" (просп. Героїв Чорнобиля, буд. 21А,м. Валки,Харківська обл., Богодухівський р-н,63002) до Головного управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 07.03.2024 року.

Суддя Бідонько А.В.