Постанова

від 29.02.2024 по справі 460/12426/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/12426/21 пров. № А/857/13827/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року ( суддя Зозуля Д.П., ухвалене в м. Рівне о 11:41, повний текст складено 03.05.2022) у справі № 460/12426/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Комунального некомерційне підприємство "Березнівська центральна міська лікарня" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2021 р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Березнівська центральна міська лікарня» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області у якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель відповідача за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 19 та Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 15шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, та з наведених в апеляційній скарзі підстав, вважає, що оскаржуване рішення прийняте внаслідок неповного з`ясування судом обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області задоволено, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року у справі № 460/12426/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель Комунального некомерційного підприємства Березнівська центральна міська лікарня Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне вул. Київська, 19; 34600, Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 15 - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Постановою Верховного Суду від 20.07.2023 року касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Березнівська центральна міська лікарня» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року скасовано. Справу № 460/12426/21 направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суду необхідно взяти до уваги викладене у мотивувальній частині цієї постанови, встановити наявність підстав застосування та співмірність обраного заходу реагування тим порушенням, які виявлені та(або) неусунуті.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовільнити.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечили, просили таку відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за повідомленням від 17.03.2021 Березнівського районного сектору ГУ ДСНС у Рівненській обл. Лікарню було повідомлено про проведення планового заходу здійснення державного нагляду (контролю) протягом 01.06.2021 - 14.06.2021; наказом від 08.06.2021 № 2 «Про проведення планових перевірок» Позивача (Рівненське районне управління) було наказано організувати проведення планових перевірок додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки об`єктів розташованих на території Рівненського району, згідно із переліком, що додається. Пунктом 16 додатку до наказу вказано Відповідача (Лікарню, адреса проведення заходу: 34600, Рівненська область, Рівненський район, місто Березне, вул. Київська, 19) зі строком проведення 01.06.-14.06.2021 (вик.: ОСОБА_1 ).

На підставі Наказу № 2 начальником Березнівського РС ГУ ДСНС у Рівненській області (Котик Ігор) було оформлене Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 17.03.2021 № 01/333 щодо проведення перевірки приміщень Лікарні (адреси приміщень: 34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Київська, 19; 34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Київська, 15; смт. Соснове, вул. Шкільна, 36) у період з 01.06.2021 по 14.06.2021, яке було надіслане на адресу Лікарні.

За результатами перевірки посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області складений Акт від 14.06.2021 №3 (далі Акт перевірки). В Акті перевірки міститься розділ Опис виявлених порушень вимог законодавства, у якому зазначено 26 окремих пунктів порушень.

Позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у формі повного зупинення роботи будівель відповідача за адресами: за адресами: Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 19 та Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 15шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, обґрунтовуючи наступними порушеннями:

Пологовий корпус, лабораторне відділення, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка* (без вказівки адреси розташування приміщень об`єкту нагляду):

1.Не вивішено на видних місцях інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

2.Не поновлено схему евакуації на випадок пожежі (пункт 5 розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), *прим.: додатковохірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

3.Не встановлено протипожежні люки виходу на горище (абз.2 гл.2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), *прим.: додатковохірургічний корпус,що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

4.Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту (пункт 2.5. гл.2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), *прим.: додатковохірургічний корпус,що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

5.Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 гл.2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), *прим.: додатковохірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

6.З`єднання, відгалуження та окінцінювання жил та кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6. гл.1 розд ІV «Правил пожежної безпеки в Україні»), *прим.: додатковохірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

7.Будівлю не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5..-56.2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2. гл.1 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні»), *прим.: додатковохірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

8.Внутрішній пожежний кран-комплект установлено в недоступному місці (підп. 1 пункту 2.2. гл.2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні») - лише хірургічний корпус, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

9.Не укомплектовані кожен пожежний кран-комплект пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів) а також важелем для полегшення відкривання вентиля (підп.2 пункту 2.2. гл.2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні») - хірургічний та пологовий корпуси, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

10. Не проведене технічне обслуговування насосних підстанцій та пожежних кран-комплектів шляхом спуску води (підп.9 пункту 2.2. гл.2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні») - хірургічний та пологовий корпуси, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

11. Пожежні кран-комплекти які розміщуються у вбудованих або навісних шафках відсутні отвори для провітрювання (підп.6 пункту 2.2. гл.2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні») - хірургічний та пологовий корпуси, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

12. Для облицювання стін на шляхах евакуації застосовується вагонка з невизначеною групою горючості (пункт 2.17 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»)хірургічний корпус, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

13. Відділення з постійним перебуванням хворих, не здатних пересуватися самостійно, не забезпечені ношами з розрахунку одні ноші на 5 хворих та засобами індик захисту органів дихання для само рятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу (пункт 3.2. розд VІ «Правил пожежної безпеки в Україні»)хірургічний корпус, пологовий корпус, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

14. Не встановлено електророзетки, вимикачі на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менш ніж за 0,01 метра (пункт 1.17 глави 1 розд ІV «Правил пожежної безпеки в Україні»)терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

15. Застосовуються дерев`яні сходи з не визначеною групою горючості (пункт 2.28 глави 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»)терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

16. Забороняється захаращувати шляхи евакуації меблями обладнанням та різними матеріалами(пункт 2.37 глави 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»)терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

17. Не проведено ремонт наявних пристроїв блискавко захисту (пункт 1.21 розд ІV «Правил пожежної безпеки в Україні»)лабораторне, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне. Дитяче відділення), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

18. Ремонт евакуаційного виходу з 2 поверху будівлі не відповідає вимогам (пункт 2.23. глави 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»)терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення),що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

19. Не проведено лабораторні випробування засобів індивідуального захисту органів дихання (пункт 6.1-6.4. розд 6 наказу МНС № 330)прим: без вказівки на приміщення/будівлю, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

20. Не встановлено протипожежні двері в архівне приміщення (абз другий пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»)прим: без вказівки на приміщення/будівлю, що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

ТЕРИТОРІЯ (без вказівки на адресу розташування об`єкту нагляду):

21. Не підключено до протипожежної водо мережі 1 пожежний гідрант для забезпечення безперешкодного забору води пожежними автомобілями (підп. 2 пункту 2.1 глави 2 розд V «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

22. Не проведено ремонт стаціонарних зовнішніх пожежних сход(пункт 2.15 глави 2 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

23. Не забезпечено на території об`єкта освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд (пункт 1.10. гл1 розд ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

24. Територія не забезпечена первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (пункт 3.6 гл3 роздV «Правил пожежної безпеки в Україні»), що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

ЗАХИСНА споруда (без вказівки на адресу розташування об`єкту нагляду):

25. Не забезпечено герметичність та дотримання в сховищі температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату (пункт 1 гл. 3 розд ІІІ Вимоги з питань використання та обліку фонду захисних споруд з цивільного захисту (наказ МВС від 09.07.2018 № 579),що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам;

26. Не проводяться перевірка на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища) (глава 3, пункти 1,2 глави 9 розд ІІІ Вимоги з питань використання та обліку фонду захисних споруд з цивільного захисту (наказ МВС від 09.07.2018 № 579),що може створити загрозу здоров`ю людей, збитків та моральної шкоди, завданої власникам (користувачам) майна та/або третім особам.

З метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в Акті перевірки від 14.06.2021 позивачем було винесено для виконання відповідачем Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14.06.2021 № 3 зі строком виконання до 14.12.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданих відповідачем письмових поясненнь щодо незаконності позовних вимог вказується що Засновником Лікарні (Третя особа) було прийнято ряд важливих рішень як органом місцевого самоврядування, щодо фінансування заходів з цивільного захисту населення, пожежної та техногенної безпеки на території Березнівської міської ради на 2022-2026 роки, та обсяги фінансування цих заходів. Для фінансування заходів з пожежної безпеки після проведеної перевірки Позивача у Відповідача (за рахунок його коштів) було здійснено перерозподіл коштів зі статті фінансування «комунальні платежі» (теплопостачання) на фінансування заходів протипожежної безпеки, вказаних у Приписі від 14.06.2021. Довідка про зміни до річного Розпису бюджету на 2022 рік за програмою фінансової підтримки Відповідача (видатки на оплату теплової енергії) на усунення порушень відповідно до Акту Позивача) за кодом ПКВ згідно рішення Березнівської міської ради від 22.02.2022 № 698 в сумі 200000,00 грн. була досліджена судом першої інстанції та прийнята у якості обґрунтування заперечень відповідача.

Слід зазначити, що у зв`язку з початком військової агресії та воєнних дій на території нашої Держави ці кошти було повернуто до бюджету територіальної громади міста Березне; суд встановив, що на виконання цих заходів та робіт Відповідач мав докласти ще 100000,00 грн. з власних коштів з поточних надходжень від своєї діяльності, після фактичного отримання ним Припису Позивача, які ним були зарезервовані у січні 2022 року, що підтверджується первинним документом обліку. Однак у зв`язку з початком військової агресії та воєнних дій на території нашої Держави 24 лютого 2022 року ці кошти були спрямовані Відповідачем на придбання товарів, послуг та матеріалів медичного призначення першочергового характеру.

Як вірно зазначено судом першої інстанції зі змісту пояснень відповідача вбачається, що у лютому 2021 рокумісцевого бюджету Березнівської міської тергромади за рахунок субвенції (Співфінансування об`єкту «Реконструкція приймального відділення КНП «Берзніська ЦМЛ» по вул. Київська, 19) було виділено (зі зняттям з інших статей видатків) на вказані цілі 215000 грн. (розділ ІІ до рішення Березнівської МР від 03.02.2021 № 60 «трансферти із спеціального фонду бюджету» для реконструкції приймального відділення Відповідача за адресою вул. Київська, 19 в м. Березне).

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги пояснення відповідача за якими вказані позивачем позовні вимоги (у контексті вимог частини 2ст. 9 КАС України)заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель шляхом опечатування вхідних дверей будівель (приміщень) Відповідача по вул. Київська, 15 та вул. Київська, 19, на яких Відповідач у воєнний час здійснює свою господарську некомерційну діяльність, та відключення від системи електрозабезпечення (до повного усунення порушень) будівель (приміщень) Відповідача по вул. Київська, 15 та вул. Київська, 19, без визначення способу та порядку виконання судового рішення, та без вирішення питання про суб`єктний склад виконання рішення суду в цих частинах створює для Відповідача ситуацію «юридичної невизначеності».

Крім цього судом першої інстанції вірно враховано, що наданий відповідачем доказ щодо того, що на час розгляду справи судом, відповідачем вжито ряд дій та проведено заходи щодо усунення порушень зазначених в Акті від 14.06.2021 № 3 та Приписі від 14.06.2021з 26 пунктів виконано (усунуто порушення) самостійно 12 пунктів, для виконання ще 10 потребують додаткового фінансування, для чого потрібно виділення додаткових коштів з Березнівської міської територіальної громади, та відповідні докази в цій частині (відомості з протоколу опитування від 17.04.2022 складеного за результатами опитування Заступника головного лікаря з АГР Лікарні Ковальчук О.І., довідки про обсяги робіт з протипожежного захисту проведених у Лікарні з 14.06.2021 по 14.04.2022 року.

Також судом першої інстанції вірно враховано надані відповідачем та досліджені електронні доказифото та відеоматеріал, виконаний на території Лікарні відносно об`єктів вказаних у Приписі Позивача від 14.06.2021 № 3, та службову записку від 14.04.2022 р. адвоката на адресу Головного лікаря Лікарні щодо проведення такого заходу у воєнний час з доказами виконання Відповідачем вимогч.9ст.79 КАС України(щодо вручення учасникам справи їх копій).

Суд першої інстанції також, зазначив, що на період дії воєнного стану питання пов`язані з протипожежним захистом (які вказані у Акті про проведення планового заходу контролю та Приписів про усунення порушень у сфері ТБ та ПБ від 14.06.2021) фактично нівелювалися, через високу вірогідність обстрілювання об`єктів соціальної інфраструктури (у т.ч. медичних закладів) з боку ворожої російської сторони; на сьогодні з офіційних джерел РНБО та ЗСУ, Офісу Президента та інших відомо, що країна-агресор (Російська Федерація) своїми збройними силами та способами їх використання (здійснення бомбардувань, обстрілів з систем РСЗО та гаубиць) не зважає навіть на те, що у приміщеннях закладів освіти, охорони здоров`я можуть бути люди на час проведення їх обстрілу, що має наслідком численні смерті мирних громадян (дані з Центру громадських зв`язків Міністерства оборони України та зведень ЗСУ за період з 24.02.2022 по 05.2022 року).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вказаний позивачем спосіб (захід реагування) - повне знеструмлення виробничих приміщень за адресою: м. Березне, вул. Київська, буд. 15 та вул. Київська, буд. 19, про застосування якого просить Суд Позивач не може вважатися адекватним та суперечить вимогам нормативно-правових актів. Відключення споживачів (як індивідуальних/фіз особи так і системних/юрид особа у складі якої є декілька обєктів нерухомості виробничого призначення) від електропостачання у примусовому порядку передбачає необхідність виконання цілого ряду законодавчих та технічних вимог, норм (у т.ч. щодо безпеки виконання таких робіт, допуску осіб до їх виконання та наявність спеціального обладнання для його здійснення). Для забезпечення безперебійного функціонування мереж електропостачання Відповідача у складі комплексу Березнівської ЦМЛ використовуються трансформатори Т-1400 кВА10/0,4 кВ (потуж- ність400 кВА) та Т-2250 кВА10/0,4 кВ (потужність 250 кВА).

Згідно наданих Відповідачем доказів до цих трансформаторів через силові проводи подається постійна напруга від централізованої електромережі РОЕК (ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія») напругою 10000 кВ. Наявність таких суперечностей створює підґрунтя для формування у рішенні суду ситуації «правової невизначеності» для Відповідача.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаєЗакон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V(далі Закон України №877-V).

Згідностатті 1 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1статті 7 Кодексу цивільного захисту України(даліКЦЗ України) передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Згідно пункту 21 частини 1статті 20 КЦЗ Українидо завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частини 3статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зістаттею 64 КЦЗ Україницентральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Статтею 66 КЦЗ України врегульовано, щоцентральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини 1статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 ЦКЗ України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Згідно частини 7статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановленізаконом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1статті 7 КЦЗ України. передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затвердженихнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Визначення небезпечного чинника надано в пункті 26статті 2 КЦЗ Українита означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що звернення до суду з даним позовом обумовлене наявністю порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в Акті перевірки та зафіксованих в приписі від 14.06.2021 № 3 (строк виконання - до 14.12.2021).

На переконання суду, в даному випадку термін для усунення порушень, встановлений згідно з приписом уповноваженої особи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області від 14.06.2021 № 3 безпосередньо пов`язаний з підставами звернення з відповідним позовом до суду, які сплинули за строкам давності.

Разом з тим, ніКодекс цивільного захисту України, ніЗакон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»не містять в собі юридичне визначення «конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей», переліку відповідних «небезпечних чинників», «порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки», наявність яких створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Зазначена категорія понять є оціночною, у зв`язку з чим трактування «загрози життю та здоров`ю людей», що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і оцінюватися судом в кожному конкретному випадку окремо.

Відповідно до пункту 33 частини 1статті 2 КЦЗ України термін пожежна безпека, за змістом якого це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з пунктом 24 частини 1статті 2 КЦЗ України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 1статті 2 КЦЗ України, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Відповідно до пункту 25 частини 1статті 2 КЦЗ України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікації, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Також, у розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів. Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у пункті 12 вказано: «Демонтувати на шляхах евакуації вагонку (хірургічний корпус, терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка)». В ході проведеного огляду за участю співробітника Лікарні (заст. головного лікаря Ковальчук О.І.) з проведенням фото,- та відеофіксації було встановлено, що вимоги щодо наступних приміщень не відповідають дійсності:

-Хірургічний корпусза фото 9-12, 16, 28, 45-46, 48 вбачається зворотнє,

-Терапевтичне, кардіологічнеза фото 143, 148-150, 169-170 вбачається зворотнє,

-Невропатичнеза фото 143 (невропатичне знаходиться у приміщенні терапевтичного),

(фото у кількості 200 штук у якості додатку «Електронний доказ» додано до клопотання про долучення додаткових доказів від 18.04.2022 року, з перенесенням їх на магнітний носій CD-disc з фото матеріалами (200 шт), відео файлами (5 од).

У приписі Позивача від 14.06.2021 в оціночних даних «вагонка» не вказано вид матеріалу, та його невідповідність вимогам Пожежної безпеки в Україні (наказ МВС від 30.12.2014 № 1417) та не вказано пропускну здатність цього приміщення (одночасне перебування 50 та більше осіб):

«2.17. У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб».

Відповідно до ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека обєктів будівництва» за горючістю будівельні матеріли поділяються на негорючі (НГ), горючі (Г). Горючі матеріали поділяють у свою чергу на Г1 (низької горючості), Г2 (помірної горючості), Г3 (середньої горючості) та Г4 (підвищеної горючості).

Горючі будівельні матеріали за займистістю поділяються на групи : В1 (важкозаймисті), В2 (помірної займистості), В3 (займисті)».

У пункті 15 вказано: «Заборонити дерев`яні сходові марші (терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка)». В ході проведеного огляду за участю співробітника Лікарні (заст. головного лікаря Ковальчук О.І.) з проведенням фото,- та відеофіксації було встановлено, що вимоги щодо наступних приміщень Позивача ГУ ДСНС не відповідали дійсності:

-Невропатичне, терапевтичне, кардіологічнеце спростовується даними електронного доказу (фото) 143, 148-150, 169-170 вбачається зворотне (дерев`яні марші виконані з бетонної/кам`яної основи та матеріалу).

Необґрунтованість такої оцінки Позивача вбачається як зі змісту самого Припису (не вказано оцінку покриття у дитячому відділенні (сходовий марш) на вимоги п.2.28 ППБУ, та групу поширення полум`я РП1 та/або РП2. Так, за пунктом 2.28 ППБУ вказано:

«2.28. Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2».

Згідно ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» горючі будівельні матеріли за поширенням полум`я поділяють на чотири групи: РП 1 (не поширюється), РП 2 (локально поширювані), РП 3 (помірно поширювані), РП 4 (чудово поширювані).

Відтак, з позицій вказаних норм права Позивачем в Приписі не лише не вказано опис матеріалу, з якого виконані сходові марші у приміщеннях (терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення, поліклініка), але й не дано опис/характеристику матеріалу з якого виконано сходовий марш у дитячому відділенні (див фото 179-180 на магнітному носії CD-disc з фото матеріалами (200 шт), відео файлами (5 од), додаток до клопотання про долучення додаткових доказів від 18.04.2022 року.

Вимоги пункту 16 Припису (п.2.37 ППБУ) щодо заборони захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами (Терапевтичне, кардіологічне, невропатичне, дитяче відділення)на час розгляду справи в суді взагалі втратили свою актуальність, що повністю спростовується наданими електронними доказами (фото та відео зйомкою, додаток фото у кількості 200 штук до клопотання про долучення додаткових доказів від 18.04.2022 року, з перенесенням їх на магнітний носій CD-disc).

За пунктом 2.37 ППБУ (наказ МВС № 1417) «2.37. Не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

В частині необхідності вжиття крайнього заходуповного зупинення роботи будівель лікарні (з опечатуванням вхідних дверей, відключення від систем електрозабезпечення), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно практики ЕСПЛ, яка вже неодноразово була висловлена у його рішеннях «Надточій проти України», «Озтюрк проти ФРН», «Енгель та інші проти Нідерландів» «Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії» та ін., гарантії прав людини передбачені Конвенції щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити карно кримінально-правовим за національним правом; колом адресатів та правовими наслідками для адресатів («тест Енгеля»).

Тому, гарантії, передбаченіКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободпоширюються й на юридичних осіб (якою є Відповідач як публічна юридична особа, з медичним профілем діяльності).

Відповідно до ч. 1ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Ця норма кореспондує положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України та прецедентному праву, створеному правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (надаліЄСПЛ), яка на підставіст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права для національних судів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основних свобод, рішення ЄСПЛ по справі «Свіргунець проти України» від 30.04.2020 р. (заява № 38262/10) пункти 74 та 76 Європейський Суд вказав: «Насамперед, стаття 1Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно іззаконом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом». 76.Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням».

Згідно пункту 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р.справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що застаттею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції».

Відповідно до пункту 43 частини 1статті 2 КЦЗ Українитехногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1статті 2 КЦЗ Українинебезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

В контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов`язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній же повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Відтак, право Відповідача на експлуатацію приміщення можна вважати «майном» в сенсі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при цьому захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації цього майна, який Позивач вимагає застосувати до Відповідача, є обмеженням такого права, а тому воно повинно застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави стверджувати, що повністю співпадають передбачені Конвенцією процесуальні (процедурні) права фізичних та юридичних осіб, а саме: право на ефективні засоби правового захисту і право на справедливий і публічний судовий розгляд справи в розумний строк незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Стосовно юридичних осіб, у позовах посилання на порушення ч.1 ст. 6 Конвенції супроводжується і посиланням ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, якою встановлено захист права власності, тобто «право фізичних і юридичних осіб мирно володіти своїм майном».

Таким чином, стаття містить пряму вказівку щодо можливості застосування до юридичних осіб. Зазначена стаття містить три взаємопов`язані норми: «перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів»

Практика ЄСПЛ свідчить про те, що в контексті Конвенції власністю визнається наявне майно (рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, в т.ч. майнові права), як це випливає із рішень у справах «East/West Alliance Limited проти України», «Совтрансавто-Холдинг проти України» та «Агротехсервіс проти України»4 отже, будь-яке «приватне право, що має майнову цінність, а отже, є майном у розумінні першої фрази статті 1», зокрема, гудвіл, який може для певних цілей бути елементом економічною цінністю для бізнесу особи, а отже інтегральною частиною її власності»

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказаними правами Відповідача як юридичної особи та частини критичного сектору економіки України (Березнівської територіальної громади) є його права володіння та користування (оперативного володіння майномземельною ділянкою, на якій розташовано об`єкти/приміщення Лікарні, її основні фондиприміщення, для можливості здійснення нею своєї статутної діяльності (пункт 1.4. Статуту від 24.12.2020 № 40 вказує: «1.4. Підприємство здійснює медичну та господарську некомерційну діяльність, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. 1.3. Засновником Підприємства є Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області. 1.10. Майно Підприємства є комунальною власністю територіальної громади Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області. 4.2. Підприємство користується закріпленим за ним комунальним майном територіальної громади Березнівської міської ради на праві оперативного управління».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач (Лікарня) на час вирішення справи в першій інстанції (враховуючи дію воєнного стану та масштаби лікарської практики Лікарнівторинна (спеціалізована) медична допомога) без перебільшення займає стратегічне значення для Березнівської територіальної громади та інших громад Рівненської області, тому повна заборона експлуатації будівель Відповідача обмежить право мешканців цих громад та інших категорій населення, на гарантовану медичну допомогу (перш за все у період дії воєнного часу).

У разі накладення на Відповідача найбільш суворої санкції у вигляді повної зупинки діяльності (з опечатуванням вхідних дверей та відключенням від електропостачання) є застосуванням надмірних, крайніх каральних санкцій.

Апеляційний суд звертає увагу, що повна заборона експлуатації будівель обмежить право Відповідача на здійснення підприємницької діяльності, а його працівників на працю, а тому необхідно встановити чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, чи буде пропорційним таке втручання у права Відповідача, таким чином, чи матиме місце досягнення справедливого балансу між інтересами Відповідача та публічними інтересами.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що здійснивши оцінку наданих сторонами по справі доказів в їх сукупності, та застосовуючи норми права до спірних правовідносин щодо застосування заходів реагування у сфері пожежної та техногенної безпеки суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Повністю, враховуючи, що в іншому випадку буде порушено принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли на час проведення заходу контролю (нагляду) з позицій Позивача тим які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача та публічними інтересами.

Згідно рішень ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) Європейський Суд, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128). Принцип «належного урядування» передбачає, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinс v. the Czech Republic), які є релевантними у цій справі.

Аналізуючи положення статей68,70 КЦЗ України, апеляційний суд вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд чи окремих приміщень.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що у контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (п. 32 ч. 1ст. 2 КЦЗ України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Тому суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що у даному випадку порушення, які ще перебувають в процесі усунення, самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж.

Щодо обраного Позивачем способу застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді (шляхом) опечатування вхідних дверей, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зафіксованих у Акті перевірки №3 від 14.06.2021, колегія суддів зазначає таке.

Інструкція про порядок та умови застосування запобіжних заходів посадовими особами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, що затвердженанаказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 27.03.2006 за №170, містить поняття «про призупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць та зупинення робіт з будівництва, реконструкції, розширення об`єктів шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення».

Такий наказ хоч і числиться чинним втім його дія не розповсюджується на дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Також даний нормативно-правовий акт прийнятий на виконанняЗакону України «Про правові засади цивільного захисту», втім останній втратив свою чинність на підставі введення в діюКодексу цивільного захисту України від 02.10.2012за №5403-VI.

Аналогічно поняття «щодо зупинення роботи (експлуатації) на відповідному об`єкті шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення» мітиться також в Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженоїнаказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій №130 від 21.10.2004. Втім, дію такого наказу скасована на підставірозпорядження Кабінету Міністрів України за №166-р від 10.03.2017.

Як передбачено пунктом 12 частиною 1 статті67, частини 2 статті68і пункт 1 частини 1 статті70 КЦЗ України, поряд з іншим, визначено право контролюючого органу на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення (до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки) експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Обраний Позивачем спосіб застосування такого заходу за змістом не відповідає коментованим положеннямКодексу цивільного захисту України. На переконання суду, належним і ефективним способом реагування повинен бути той, який ґрунтується на положеннях закону.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки обраний Позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до Відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та з урахуванням усунення Відповідачем більшої частини порушень, і вжиттям ним заходів щодо повного забезпечення, найближчим часом, дотримання вимог законодавства у сфері протипожежної безпеки.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з клопотання позивача про долучення додаткових доказів (на стадії апеляційного провадження), згідно акту від 03.01.2024 №1 усунуті усі порушення зазначені у позовній заяві, окрім трьох; дерев`яні елементи горищного покриття в терапевтичному корпусі (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; сходові клітки, зовнішні сходи, коридори та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (хірургічний корпус (крім приймального відділення), пологовий корпус, терапевтичний корпус (відділення загальної терапії) та поліклінічне відділення); будівлю не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (хірургічний корпус (крім приймального відділення), пологовий корпус, терапевтичний корпус (відділення загальної терапії) та поліклінічне відділення).

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано та підставно відмовлено позивачу в задоволенні позову.

Щодо понесених відповідачем витрат, зокрема, на правову допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 6000 грн до 5250 грн. та підставно їх стягнув з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області в користь Комунального некомерційного підприємства "Березнівська центральна міська лікарня" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 року у справі №460/12426/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська Повне судове рішення складено 08.03.2024