Ухвала

від 06.03.2024 по справі 757/7382/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7382/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 у рамках кримінального провадження № 42023000000001245,

В С Т А Н О В И В :

14 лютого 2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах громадянина України ОСОБА_4 про скасування арешту та зняття заборони вчинення реєстраційних дій, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/54599/23-к від 29.11.2023 р. в рамках кримінального провадження № 42023000000001245 від 27.07.2023 р.

Адвокат просить скасувати арешт, накладений у кримінальному провадженні № 42023000000001245 від 27.07.2023р., ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 р. у справі № 757/54599/23-к на майно громадянина ОСОБА_4 , а саме: частку у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), в розмірі 32 976 092 грн., та скасувати заборону державним реєстраторам будь-яких органів, Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства; заборону державним реєстраторам будь-яких органів, Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, скасовувати будь-які реєстраційні дії (проводити реєстраційні дії про скасування реєстраційних дій) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515); заборону Міністерству юстиції України, його посадовим особам, центральній та регіональним колегіям Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» приймати рішення та/або вчинення будь-яких дій за результатами розгляду скарг на проведені державними реєстраторами реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515).

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна та скасування заборони вчинення реєстраційних дій, адвокат заявника вказує, що арешт було накладено необґрунтовано, також посилається на те, що слідчий суддя не врахував відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, у тому числі, неможливість арешту майна з метою застосування збереження речових доказів, нерозумність та неспіврозмірність обмеження права власності на корпоративні права цієї компанії завданням кримінального провадження.

Так, накладення арешту на корпоративні права (частку у статутному капіталі), які належать на праві власності заявнику, призвело до безпідставного втручання в право власності громадянина України та неспіврозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та меті застосування арешту майна, а також те, що майно на яке накладено арешт, не є об`єктом протиправних дій, а відтак наявні підстави якими законодавець зумовлює скасування накладеного арешту.

До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 відповідно до якої заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з викладених в клопотанні підстав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином.

Частиною 2 статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023000000001245 від 27.07.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

За версією органів досудового розслідування ОСОБА_4 , якому належить 50 % статутного капіталу у ТОВ «Роганський м`ясокомбінат» (ЄДРПОУ 32566810), ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» (ЄДРПОУ 34389679), ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515) протягом 2022 -2023 років за попередньою змовою з невстановленими особами заволодів грошовими коштами вказаних підприємств, чим було завдано збитків в особливо великих розмірах вказаним підприємствам. Таким чином, співучасниками злочину було зібрано готівкові кошти в розмірі 17 мільйонів 300 тисяч гривень, які в подальшому було незаконно вивезено з території України та передано ОСОБА_4 .

Крім того, як зазначали органи досудового розслідування, ОСОБА_4 починаючи з 03.03.2023 р. почав здійснювати фіктивні закупки сировини, а саме ТОВ «ВП роганський м`ясокомбінат» почало закупляти сировину для виготовлення ковбасної продукції у суб`єктів господарювання, а ті в свою чергу отримавши від ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» безготівкові кошти перетворювали їх у готівкові та передавалі ОСОБА_4 , а сировина жодним чином не поставлялась на ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат».

Таким чином, відповідно до ст.. 98 КПК України слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України було зроблено висновок про визнання майна у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина»(ЄДРПОУ 33288515), яка належить ОСОБА_4 , речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

За клопотанням прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/54599/23-к постановлено ухвалу, якою накладено арешт на майно громадянина ОСОБА_4 , а саме: частку у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), в розмірі 32 976 092 грн.

Вказаною ухвалою слідчого судді також встановлено обмеження щодо розпорядження корпоративними правами шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів, Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства; заборону державним реєстраторам будь-яких органів, Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, скасовувати будь-які реєстраційні дії (проводити реєстраційні дії про скасування реєстраційних дій) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515); заборону Міністерству юстиції України, його посадовим особам, центральній та регіональним колегіям Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» приймати рішення та/або вчинення будь-яких дій за результатами розгляду скарг на проведені державними реєстраторами реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів.

Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції.

Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Враховуючи викладені представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 у поданому клопотанні доводи, слід вказати на те, що позиція органу досудового розслідування, не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.

Так, адвокат ОСОБА_5 зазначила, що протягом досудового розслідування, майно - частка у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), в розмірі 32 976 092 грн., на яке накладено арешт, не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення на нього арешту та заборони на вчинення дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Адвокат вважає, що посилаючись у клопотанні про накладення арешту на те, що корпоративні права, які належать ОСОБА_6 , відповідають критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України та наявні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для його арешту, прокурор повинний був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку. Між тим, як зазначила адвокат заявника докази того, що корпоративні права - частка у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), є предметом та доказом розслідуваних кримінальних правопорушень вчинених заявником у матеріалах справи відсутні.

Крім того, адвокат ОСОБА_4 наголосила на тому, що з моменту внесення відомостей про кримінальне провадження № 42023000000001245 від 27.07.2023 р. до ЄРДР, заявнику не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України і жодного статусу в даному кримінальному провадженні заявник не має. Громадянин ОСОБА_4 , не є особою відносно якої здійснюється кримінальне провадження, не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні №42023000000001245, отже, арешт майна - частки у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515) в розмірі 32 976 092,37 грн., яке належить останньому на праві власності, та заборона вчинення реєстраційних дій щодо такого майна, є прямим порушенням ст. 41 Конституції України, відповідно до якої право приватної власності є непорушним і такий арешт не відповідає положенням ч. 6 ст. 170 КПК України та ч. 2 ст. 173 КПК України.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 р., постановленої у справі № 757/54599/23-к, встановлено, що обставинами, які досліджуються у кримінальному провадженні № 42023000000001245 від 27.07.2023 р., є наслідки заволодіння грошовими коштами підприємств, власником яких є заявник.

У відповідності до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту ухвали про накладення арешту вбачається, що слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України майно - частка у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), в розмірі 32 976 092 грн., які належать ОСОБА_4 , визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, як предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, не містить жодного доказу чи факту, які б у своїй сукупності підтверджували або навіть давали привід припустити, що корпоративні права ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515) мають будь-яке відношення до обставин кримінального провадження, тим паче є об`єктом кримінальних протиправних дій.

Вищевказані обставини дають змогу стверджувати, що органом досудового розслідування не здобуто жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували та обґрунтовували прийняте процесуальне рішення щодо визнання вказаного майна речовим доказом.

При цьому, за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що корпоративні права, які належить ОСОБА_4 , не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Згідно норми частини 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, на думку слідчого судді, слідчим не доведено, що не застосування заборони призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а отже заборона державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо частки у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), яка належать ОСОБА_4 , є безпідставною.

Отже, підстави, що лягли в основу постановлення ухвали про арешт майна та накладення заборони на вчинення реєстраційних дій є необґрунтованими.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

За таких обставин, подальше збереження арешту майна матиме негативні наслідки, та в подальшому арешті майна відпала потреба, а відтак слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна, накладеного на частку у статутному капіталі ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (ЄДРПОУ 33288515), яка належить ОСОБА_4 , та зняття заборони на вчинення реєстраційних дій щодо зазначеної частки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 у рамках кримінального провадження № 42023000000001245 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 р. у справі № 757/58472/23-к на на майно, а саме корпоративні права:

- частку у статутному капіталі ТОВ «М`ЯСОКОМБІНАТ «ІРИНА» (ЄДРПОУ: 33288515), в розмірі 32 976 092 грн. яка належить ОСОБА_4 ;

Скасувати встановлені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 р. у справі № 757/58472/23-к заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерству юстиції України, його посадовими особами, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯСОКОМБІНАТ «ІРИНА» (ЄДРПОУ: 33288515), в тому числі, але не виключно, заборони вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства;

Скасувати встановлені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 р. у справі № 757/58472/23-к заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, скасовувати будь-які реєстраційні дії (проводити реєстраційні дії про скасування реєстраційних дій) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯСОКОМБІНАТ «ІРИНА» (ЄДРПОУ: 33288515);

Скасувати встановлені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 р. у справі № 757/58472/23-к заборони Міністерству юстиції України, його посадовим особам, центральній та регіональним Колегіям Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" приймати рішення та/або вчинення будь-яких дій за результатом розгляду скарг на проведені державними реєстраторами реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯСОКОМБІНАТ «ІРИНА» (ЄДРПОУ: 33288515).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1