Рішення

від 08.03.2024 по справі 638/18285/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/18285/23

Провадження № 2/638/2327/24

РІШЕННЯ

Іменем України

08 березня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

при секретарі Гасан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ізюмської районної ради Харківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Ізюмської районної ради Харківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_2 , за життя якого було складено заповіт на належне йому на праві власності майно, на ім`я ОСОБА_1 . Дружина ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В листопаді 2023 позивач звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини за заповітом, де отримала відмову у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для подачі відповідної заяви.

Вказує, що із відповідною заявою не звернулась раніше, оскільки з 01.03.2022 по 10.09.2022 м. Ізюм знаходилось в окупації, у зв`язку з чим позивач вимушена була виїхати за кордон.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.1.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.24 року закрито підготовче провадження та призначене судове засідання для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2017 ОСОБА_2 склав заповіт, згідно з яким все належне йому майно на праві особистої власності заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.04.2018, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено шлюб, про що зроблено актовий запис №70. Прізвище дружини після шлюбу вказано як ОСОБА_1 .

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що «особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину».

Наведене свідчить, що територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця спадкоємців.

Разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії заповіту, складеного ОСОБА_2 , останній заповів все належне йому майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а отже, остання повинна бути відповідачем у даній справі.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі №570/3439/16-ц, провадження№ 14-512 цс 18, постанова від 12 грудня2018 року зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

З огляду на те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відмова в позові до відповідача Ізюмської районної ради Харківської області не є перешкодою для звернення позивача з таким же позовом до належного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-5, 12-13, 81, 258, 268, 272, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ізюмської районної ради Харківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.О. Агапов