Рішення

від 22.02.2024 по справі 333/4947/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/4947/23

Провадження №2/333/339/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,

представника позивача Лисенка Д.В.

розглянувши у відкритому судову засіданні, у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в режимі відео конференції, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5, оф. 220, код ЄДРПОУ: 42441539) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2023 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 : заборгованість у розмірі всіх несплачених лізингових платежів в частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23 листопада 2021 року у розмірі 139 942 грн. 85 коп.; заборгованість по несплаченій винагороді лізингодавця, нарахованої до вчинення лізингодавцем правочину з односторонньої відмови від договору у розмірі 53 507 грн. 81 коп.та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 23.11.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» було укладено договір фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23 листопада 2021 року з додатками (далі Договір).

Згідно акту Приймання-передачі об`єкту лізингу до договору фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23.11.2021 р. клієнту ( ОСОБА_1 ) було передано у користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб, який завчасно було придбано лізингодавцем (ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ») у власність та зареєстровано за останнім, а саме: автомобіль «ОРЕL ASTRA» (бувший у використанні), VIN (номер шасі/кузову) НОМЕР_2 , колір чорний, рік випуску 2010, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартість автомобіля 189 204,87 грн.

Відповідач - лізингоодержувач, здійснивши оплату авансового платежу 23.11.2021 року в сумі 40 830,41 грн. та лізингові платежі у період грудня 2021 р. - червня 2022 р., у подальшому порушив графік платежів, через що у нього виникла прострочена поточна заборгованість.

Отже, належного виконання зобов`язань за вказаним договором лізингодавець не отримав.

10 квітня 2023 р. лізингодавець засобом поштового зв`язку направив відповідачу повідомлення (від 10.04.2023 вих. № 241-Ю) про необхідність усунення порушень платіжної дисципліни та виконати Договір в частині прострочення сплат (погасити прострочену заборгованість) у строк до 23:59 год. 19.04.2023 р.

ОСОБА_1 вимоги лізингодавця не виконав та не усунув порушення платіжної дисципліни за Договором фінансового лізингу.

20 квітня 2023 року лізингодавець засобом електронної пошти на електронну пошту, визначеною п.п. 2.5. Договору як один із офіційних каналів комунікації: bogdan/chervoniy@gmail.com направив відповідачу повідомлення (вих. № 241/Ю- 2 від 20.04.2023 р.) про відмову від Договору фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23.11.2021 р. (через прострочку заборгованості більше ніж 60 днів, п.п. 8.2.1. Договору) та вимогу про повернення об`єкту фінансового лізингу шляхом самостійного доставляння лізингодавцю до 17:00 год. 03 травня 2023 року.

Згідно п. 8.4.1. Договору визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 8.2. Загальних умов Договору, Договір вважається розірваним (припиненим) на 10 (десятий) календарний день з дня надіслання відповідного письмового повідомлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача.

Враховуючи особливості Закону України «Про фінансовий лізинг» (ч.7 ст.17) повідомлення сторони Договору фінансового лізингу про відмову від Договору, згідно з якою сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло 10 календарних днів з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається, ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» вважає відповідача повідомленою стороною про факт односторонньої відмови від Договору фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23 листопада 2021 року не пізніше 30.04.2023 року.

Дію Договору припинено датою 30.04.2023 року на підставі односторонньої відмови лізингодавця від Договору; автомобіль вартістю 189 204,87 грн. не повернутий та заборгованість не обслуговується; за фізичною особою ОСОБА_1 як за дізингоодержувачем обліковується не погашена заборгованість за Договором фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23.11.2021 року, що складається з: несплаченої вартості об`єкту лізингу та простроченої заборгованості по винагороді лізингодавця, що нарахована на крайній місяць дії Договору фінансового лізингу.

З вартості автомобіля 189 204,84 грн. відповідачем сплачено: 40 830,41 грн. як авансовий лізинговий платіж та лізинговий платіж із відшкодування вартості об`єкта лізингу у грудні 2021 -червні 2022 р.р. в сумі 8431,62 грн. (40 830,41+8431,61), всього 49 262,02 грн. Несплаченою частиною, що відшкодовує вартість автомобіля є сума у розмірі 139 942,85 грн.

Розмір заборгованості зі сплати винагороди (комісії) лізингодавця визначений Графіком внесення лізингових платежів складає 53 507,81 грн.

В Договорі спосіб врахування коштів, отриманих від Клієнта, визначено п. 2.4., а саме: при надходженні лізингових платежів від лізингоодержувача сторони узгодили наступну черговість виконання лізингоодержувачем своїх грошових зобов`язань за Договором: оплата сум компенсації витрат, понесених лізингодавцем та невідшкодованих лізингоодержувачем; оплата сум штрафних санкцій (пеня, штраф), які підлягають сплаті за порушення зобов`язань за Договором; оплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) Лізингодавця; оплата простроченої заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість Об`єкта лізингу; оплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) Лізингодавця; оплата поточної заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість Об`єкта лізингу.

Враховуючи можливості, визначені у п.8 ч.1 ст. 20 «Права та обов`язки лізингодавця» Закону України «Про фінансовий лізинг», якою визначено, що лізингодавець має право, у разі його відмови від договору фінансового лізингу та через неповернення лізингоодержувачем об`єкта Фінансового лізингу на вимогу лізингодавця в терміни, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу.

За загальним правилом, припинення дії договору не спричиняє припинення зобов`язань, які виникли під час його дії. Так, невиконаними лишаються зобов`язанням відповідача з відшкодування усієї вартості предмету лізингу, у відповідності до правової конструкції п.8 ч.1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Крім цього, у лізингоодержувача є непогашена поточна заборгованість з виплати винагороди (комісії) лізингоодавця, розрахована на момент припинення дії Договору.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, є наступним: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі, зазначеному у доданому до цієї позовної заяви платіжному дорученні; витрати на досудову роботу, а також інші витрати на поштовий зв`язок - згідно фіскальних чеків УДППЗ «Укрпошта» або чеків/квитанцій кур`єрської служби «Нова пошта» чи іншого кур`єра, по факту понесених витрат; витрати для відрядження на відвідання представником судових засідань; витрати на правову допомогу адвоката Лисенка Д.В.; витрати (на умовах післяоплати) на правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги № 2001 від 20.01.2023 р. у розмірі (для суду 1-ої інстанції), виходячи з наступного: базове комплексне обслуговування - 6000,00 грн., участь виконавця або залученого ним на умовах субпідряду адвоката в судовому засіданні під час розгляду позовної заяви, скарги, клопотання (при знаходженні суду в межах м. Києва), за межами міста Києва - з врахуванням витрат на доїзд до приміщення суду - 1500,00 грн. за один судодень (до 3-х годин, до цього часу входить час очікування призначеного судового засідання, відкладеного через завантаженість суду, кожна повна чи неповна наступна година - 200,00 грн.).

У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу у розмірі 193 450,66 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 30.06.2023 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.07.2023 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, згідно з яким він вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними, виходячи з такого.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» було укладено в простій письмовій формі Договір фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23 листопада 2021 року з додатками.

Відповідач мешкає в м. Мелітополь, тобто місце проживання знаходиться та входить до Мелітопольської міської територіальної громади. Мелітопольська міська територіальна громада розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні відповідно до Переліку, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.22 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 30.11.22 №280). На теперішній час первинні документи та інші докази, які є важливими щодо спору у даній справі, знаходяться на окупованій території. Як вже зазначалось в загальновідомих обставинах вся територія Мелітопольської: району Запорізької області є окупованою. За таких обставин на цій території органи влади тимчасово не діють, відсутній український зв`язок та інтернет, не працює пошта, відсутня фізична можливість прибути у судове засідання. Отже, відправити докази, документи та інше поштою неможливо. Відповідно і отримати відправлення від позивача є нездійсненною дією на даний час.

Позивачем не надано до суду допустимих та достовірних доказів на підтвердження вчинення юридично значущих дій в порядку та у відповідності, передбаченому договором чи іншими нормативно-правовими актами щодо односторонньої відмови від договору лізингу. Наявні в матеріалах справи повідомлення та фіскальний чек такими доказами не є.

Також за пунктом 8.4 загальних умов договору (позивач не згадує в позовній заяві вказаний розділ договору) передбачено, що у разі якщо протягом 10 календарних днів з дати направлення повідомлення лізингоодержувач не усуне визначені в повідомлені порушення або не викупить об`єкт лізингу, лізингодавець направляє на адресу лізингоодержувача цінний лист з описом вкладення або вручає наручно повідомлення про відмову від договору (його розірвання) і повернення предмета лізингу із зазначенням дати розірвання договору та дати і місця повернення об`єкта лізингу лізингодавцю. Договір вважається розірваним (припиненим) на десятий календарний день з дня надіслання відповідного письмового повідомлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача. В матеріалах справи, відсутній цінний лист з описом вкладення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір фінансового лізингу нотаріально посвідчений не був. Відповідно до ст. 799 ЦК України спірний Договір є нікчемним, тобто жодні його положення не можуть бути застосовані судом для обрахунку оплати за користування предметом лізингу.

За таких обставин відповідач просить суд у позові відмовити.

12.07.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, її зміст полягає у такому.

Згідно із ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідач отримавши предмет фінансового лізингу - транспортний засіб, не забезпечив належне виконання своїх зобов`язань в частині сплати лізингових платежів відповідно до графіку визначеного Договором фінансового лізингу. При цьому, відповідач і не повернув лізингодавцю об`єкт фінансового лізингу через відсутність здійснення оплати лізингових платежів.

ТОВ "АВЕНТУС ЛІЗИНГ" здійснило повідомлення Лізингоодержувача (відповідача) щодо усунення порушення за Договором фінансового лізингу.

Відповідач отримавши повідомлення від АТ "УКРПОШТА" щодо отримання кореспонденції від ТОВ "АВЕНТУС ЛІЗИНГ" засобом телефоного зв`язку звернувся до Лізингодавця щодо отриманого повідомлення та був обізнаний про зміст кореспонденції та необхідність сплати наявної заборгованості та здійснення поточних платежів за Договором фінансового лізингу. Однак, заборгованість не була сплачена, через що Лізингодавець в односторонньому порядку вчинив правочин із відмови від Договору фінансового лізингу. Про даний факт повідомивши відповідача у спосіб передбачений Договором фінансового лізингу, а саме: засобом електронної пошти за адресою визначеною у Договорі фінансового лізингу. Таким чином заперечення відповідача щодо нібито не отримання інформації про необхідність здійснення лізингових платежів, є неспроможною. Відповідач не надав доказів сплати заборгованості або доказів на підтвердження належного виконання Лізингоодержувача зобов`язань зі сплати лізингових платежів.

Позивач звертає увагу суду, що правовідносини між сторонами у цьому спору виникли 23.11.2021 року, отже вони регулюються Законом України «Про фінансовий лізинг» в редакції 13.06.2021 року.

Згідно із ч. 2,3 ст. 15 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін; договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

Лізингоодержувач, а саме: ОСОБА_1 не наполягав на нотаріальному посвідченні Договору фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23.11.2021 року. Доказів зворотного, відповідачем не надано. Відповідач не заперечує та не оспорює зміст, умови Договору фінансового лізингу: укладення, погодження із умовами, отримання об`єкту фінансового лізингу. Також відповідач не заперечує та не спростовує розмір заборгованості.

Враховуючи вказані обставини, позивач вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.10.2023 року за клопотанням відповідача суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників сторін та призначив підготовче засідання.

29.11.2023 року підготовче провадження у цій справі було закрита та призначено судовий розгляд по суті.

Представник позивача Лисенко Д.В. приймав участь під час розгляду цієї справи в режимі відеоконференції. Під час судових засідань позов підтримував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у ньому на у відповіді на відзив на позов.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд цієї справи у суді, про позовні вимоги, йому на електронну адресі направлялися за його клопотання певні матеріали.

Так, 07.07.2023 року він направив клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження та про призначення підготовчого засідання.

11.07.2023 року ОСОБА_1 направив на електронну пошту відзив на позовну заяву, в якій навів свої аргументи для залишення без задоволення позову.

19.07.2023 року на електронну адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 як представника ОСОБА_3 про внесення його даних у систему «Електронний суд» з метою ознайомлення з матеріалами справи в електронному виді, яка була задоволена судом.

10.08.2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про направлення на його адресу додатків до позову, яка була задоволена судом.

Того ж дня, від відповідача надійшла заява про застосування наслідків нікчемності до спірного договору.

14.08.2023 року ОСОБА_3 надіслав заяву, в якій просив з метою об`єктивного, повного та всебічного розгляду позову відкласти розгляд справи до усунення обставин, що зумовили окупацію м. Мелітополя, зазначивши, що він на цей час проживає на території Мелітопольської міської територіальної громади.

13.09.2023 року відповідач надіслав заяву про виключення ОСОБА_2 як його представника із справи.

25.10.2023 року ОСОБА_3 надіслав заяву про відкладення розгляду справи до усунення обставин, що зумовили окупацію м. Мелітополя.

13.11.2023 року ОСОБА_3 додатково надіслав відзив на позовну заяву.

16.01.2024 року відповідач надіслав клопотання про застосування наслідків нікчемності договору фінансового лізингу.

Отже, відповідач певний період часу у цій справі мав представника - ОСОБА_2 , особисто скористався своїм правом і надав до суду відзив на позов, де повністю виклав усі заперечення проти позову, тобто судом фактично отримана позиція ОСОБА_3 .

Судом задовольняв клопотання останнього про перехід до загального порядку провадження та відкладення розгляду справи.

Відповідач є користувачем ЄСІТС і у нього наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Відповідно до п.5.6 "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, користувач - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; Відповідно до п.5.8 даного Положення, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Отже, Верховний Суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

У постанові КЦС ВС від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 також зазначено, що у випадку, коли судова повістка направлена позивачу на ту саму електронну адресу, з якої позивач вже отримував від суду інформацію і за допомогою якої надсилав на адресу суду заяви, скріплені за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вважається, що суд виконав обов`язок щодо повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки на таку електронну адресу останньої. Тобто якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Таким чином, можна вважати, що ОСОБА_1 був повідомлений і обізнаний про всі судові засідання по цій справі, а також про всі процесуальні документи по ній.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами п.5 ч.4 ст.12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд також враховує, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому суд також зазначає, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 та його представник мали достатній час скористатися своїми правами, визначеними ЦПК України на надання всіх необхідних доказів, заяв, клопотань тощо для підтримання своєї правової позиції, ненадання суду обґрунтованого клопотання про відкладення судового засідання від відповідача та його представника, суд з метою недопущення невиправданого затягування розгляду справи, вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм докази.

Як встановлено судом, позивач ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» є надавачем фінансових послуг - лізингодавцем (види економічної діяльності: 64.91 Фінансовий лізинг (основний)), та здійснює таку діяльність у відповідності до розпорядження Нацкомфінпослуг № 1766 від 03.10.2018 р. про взяття на облік ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» як особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги (фінансового лізингу).

За Законом України «Про фінансовий лізинг» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

ОСОБА_1 01.11.2021 року звернувся до ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» із заявою-анкетою на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового лізингу (а.с.19).

23.11.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» укладено Договір фінансового лізингу №ЧГ - 1653 (а.с. 11-18).

Згідно з п.1.1. Загальних умов Договору лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння та користування з правом викупу майно (далі - «Об`єкт лізингу»), найменування, марка, модель, рік випуску, характеристики, ціна постачальника, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу тa сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.1. зазначеного договору передбачено, що всі платежі за користування Предметом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті Україні (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингоодержувача не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до Графіка платежів.

Згідно із п. 8.2. договору лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір (відмовитися від Договору) та вилучити предмет лізингу у наступних випадках:

п.п. 8.2.1. Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) і/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу.

Відповідно до підп. 8.4.1 у цьому випадку Договір вважається розірваним (припиненим) на 10 (десятий) календарний день з дня надіслання відповідного письмового повідомлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувачу.

Згідно п. 8.3. Договору у разі виникнення будь-якої з підстав, передбачених п.8.2.1. - 8.2.4. цих Загальних умов договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення або достроково викупити предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу, згідно до п. 7.4. Загальних умов договору.

Відповідно до п.п. 9.2.2. лізингоодержувач зобов`язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, а також інші платежі відповідно до умов договору, а також штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов`язані з використанням Предмета лізингу виключно на рахунки лізингодавця.

У разі закінчення строку фінансового лізингу, а також у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором фінансового лізингу (п.п. 9.2.6 договору).

Згідно п.п. 9.2.7. договору у разі закінчення строку договору фінансового лізингу та/або дострокового розірвання договору, лізингоодержувач повинен зняти Предмет лізингу з обліку державної реєстрації та передати лізингодавцю постійні реєстраційні документи на Предмет лізингу.

Відповідно до п.п. 9.4.1., 9.4.4. зазначеного договору лізингодавець зобов`язаний вимагати усунення будь-яких порушень, що призвели до обмеження права власності лізингодавця на Предмет лізингу; прийняти Предмет лізингу в разі дострокового розірвання Договору фінансового лізингу.

Встановлено, що позивач свої зобов`язання своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема придбав предмет лізингу, а саме: автомобіль «ОРЕL ASTRA» (бувший у використанні), VIN (номер шасі/кузову) НОМЕР_2 , колір чорний, рік випуску 2010, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартість автомобіля 189 204,87 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серіх НОМЕР_4 автомобіль «ОРЕL ASTRA», VIN (номер шасі/кузову) НОМЕР_2 , колір чорний, рік випуску 2010, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ТОВ «АВЕНТУС-ЛІЗИНГ» (а.с.23).

Згідно з Актом прийому-передачі від 23.11.2021 року, автомобіль, який є предметом лізингу був отриманий ОСОБА_1 від ТОВ «АВЕНТУС-ЛІЗИНГ» (а.с.22), однак належного виконання за цим Договором лізингодавець не отримав, так як відповідач ОСОБА_1 не виконав визначений Договором графік сплати платежів, чим порушив умови Договору.

10.04.2023 року ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» засобом поштового зв`язку та на електронну адресу направив ОСОБА_1 повідомлення про усунення порушення за Договором фінансового лізингу щодо погашення несплаченої заборгованості згідно з графіком платежів за Договором фінансового лізингу у строк до 23 год. 59 хв. 19.04.2023 (а.с.28).

За змістом п. 8.4 загальних умов Договору, у разі якщо протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідного повідомлення, з метою досудового врегулювання, лізингоодержаувач не усуне визначені в повідомленні порушення або не викупить об`єкт лізингу, а також при настанні обставин, передбачених п. 8.2.5 загальних умов договору, лізингодавець направляє на адресу лізингоотримувача, вказану в договорі, цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від договору (його розірвання) і повернення об`єкта лізингу лізингодавцю. Лізингоодержувач або його законний представник, зобов`язаний за свій кошт протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні.

20.04.2023 року позивач засобом поштового зв`язку та на електронну адресу відповідачу направив повідомлення про одностороннє розірвання Договору фінансового лізингу та вимогу про повернення об`єкту фінансового лізингу (а.с. 29-31).

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статею 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1 ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 628,629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно із вимогами ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

З огляду на зазначене та враховуючи параграф 1 глави 58 ЦК України вбачається, що у ч.2 ст.806 ЦК України закріплена норма, яка відсилає до загальних положень про договір найму (параграф 1 глави 58 ЦК), тому до договору лізингу можуть застосовуватися лише норми параграфу 1 глави 58 ЦК України, а не інші параграфи цієї глави.

Таку правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №910/2153/19, від 31 жовтня 2019 року у справі №910/2219/19, від 21 листопада 2019 у справі №910/2233/19, від 15 січня 2020 року у справі №910/2242/19.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються спеціальним Законом України «Про фінансовий лізинг», який визначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг», предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Частини 2, 3 статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», передбачають, що істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач має право: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або не проведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.

У частинах 1, 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства.

Крім цього, згідно з ст.15 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, що діяла на час укладення договору) договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі. Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

Матеріали справи не містять доказів того, що перед та на момент укладення договору фінансового лізингу ОСОБА_1 заявляв вимогу щодо нотаріального посвідчення договору.

Таким чином, спеціальними нормами Закону України «Про фінансовий лізинг», які мають пріоритет перед нормами ч.2 ст.799 ЦК України передбачено, що договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору, а відповідач ОСОБА_1 не довів, що заявляв вимогу щодо нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу до його укладення чи під час укладення.

Виходячи з викладеного, суд відхиляє доводи відзиву на позовну заяву про те, що договір фінансового лізингу між сторонами №ЧГ-1653 від 23.11.2021 року всупереч положень ст.799 ЦК України не було нотаріально посвідчено, а тому такий договір в силу положень ст.220 цього ж Кодексу є нікчемним, оскільки приписи ст. 799 ЦК України щодо нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу, які містяться у параграфі 5 глави 58 ЦК України, у даному випадку не застосовуються.

Також, суд звертає увагу, що відповідач помилково посилається на правові висновки Верховного Суду від 10.01.2023 року у справі №527/1998/20, оскільки у вказаній справі договір фінансового лізингу був укладений у січні 2020 року, тобто до набрання чинності ЗУ «Про фінансовий лізинг» (13.06.2021 року).

Згідно положень ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право, серед іншого, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

З червня 2022 року відповідач не здійснював оплати на виконання договору лізингу між сторонами, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за період з 21.12.2021 року по 09.06.2022 рік в сумі 139 942,85 грн.

Обов`язок сплати лізингових платежів до моменту припинення дії договору існує за лізингоодержувачем в силу загальних норм цивільного законодавства, яке визначає, що договір є обов`язковим до виконання (ст.629 ЦК України) та на підставі умов самого договору.

Таким чином, позивачем виконані умови договору та передано предмет лізингу ОСОБА_1 , а останнім не виконано належним чином зобов`язання щодо сплати платежів передбачених умовами договору фінансового лізингу №ЧГ-1653 від 23.11.2021 року, що призвело до утворення простроченої заборгованості в сумі 139 942,85 грн.

Крім цього, у відповідача є непогашена поточна заборгованість з виплати винагороди (комісії) Лізингоодавця, розрахована на момент припинення дії Договору в розмірі 53507,81 грн.

Враховуючи, що відповідач добровільно умови договору не виконує, про що свідчить виникла заборгованість за договором фінансового лізингу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають умовам укладеного між сторонами договору, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокат Лисенко Д.В. є представником ТОВ «АЕНТУС ЛІЗИНГ» згідно ордеру на підставі договору про надання правової допомоги №2001 від 20 січня 2023 року (а.с. 38).

Згідно вимог позовної заяви, позивач просив суд вирішити питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, у тексті позову надав орієнтовний розрахунок позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні будь-які акти виконаних робіт, зазначення переліку та вартості послуг, які були надані адвокатом Лисенко Д.В. та підтвердження їх оплати позивачем, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2901,76 грн.

Керуючись Законом України «Про фінансовий лізинг», ст.ст.11, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 799, 804 ЦК України, ст. ст. 12-13, 77-78, 81, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5, оф. 220, код ЄДРПОУ: 42441539) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5, оф. 220, код ЄДРПОУ: 42441539) заборгованість у розмірі всіх несплачених лізингових платежів в частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № ЧГ-1653 від 23 листопада 2021 року у розмірі 139 942 (сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн. 85 коп. та заборгованість по несплаченій винагороді лізингодавцю у розмірі 53 507 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот сім) грн. 81 коп., а всього заборгованості у розмірі 193 450 (сто дев`яносто три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5, оф. 220, код ЄДРПОУ: 42441539) суму сплаченого судового збору в розмірі 2901 (дві тисячі дев`ятсот одна) грн. 76 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29.02.2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод