Ухвала

від 08.03.2024 по справі 461/1943/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/1943/24

Провадження № 1-кс/461/1517/24

УХВАЛА

іменем України

08.03.2024 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу голови Львівської мівської ради ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відмову у визнанні Львівської міської ради потерпілим від 22.01.2024 року та про визнання Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04055896) потерпілою у кримінальному провадженні за №42023142040000095 від 31 липня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.З ст. 190, ч.З ст.358 КК України, -

в с т а н о в и в :

Скаржник - голова Львівської мівської ради ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м.Львова зі скаргою в якій просить:

1) скасувати постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відмову у визнанні Львівської міської ради потерпілим від 22.01.2024 року, про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_5 , як таку, що не відповідає нормам чинного законодавства (а саме - ст. 110. КПК України), у кримінальному провадженні за №42023142040000095 від 31 липня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.З ст.358 КК України.

2) визнати Львівську міську раду (ЄДРПОУ 04055896) потерпілою та внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023142040000095 від 31 липня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.З ст.358 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що в СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023142040000095 від 31 липня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст.358 КК України. Органом досудового розслідування встановлено, що посадові особи Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» (ЄДРПОУ 36670162) неправомірно зареєстрували право власності на нежитлове приміщення площею 56.8 м на території КЗ ЛОР «Львівський геріатричний пансіонат» (ЄДРПОУ 03188966. юридична адресам Львів вул. Медової Печери. 71) та передали це приміщення під заставу в іпотеку ТзОВ «Агератум Плюс (ЄДРПОУ 44582152, юридична адреса: м.Львів вул. Медової Печери. 71).

Так, 29.12.2023 року № 2901-вих-159223 Львівською міською радою подано заяву про залучення до кримінального провадження, як потерпілого.

26.02.2024 року до Львівської міської ради скеровано постанову від 22.01.2024 року старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відмову у визнанні Львівської міської ради потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023142040000095 від 31.07.2023року. Постанова скерована супровідним листом та зареєстрована у Львівській міській раді 26.02.2023 року згідно вхідного номера № 1.7-8060-001.

Скаржник вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню оскільки вона недосттньо мотивована та обгрунтована, оскільки не містить підстав вважати Львівську міську раду особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій статті 55 КПК України.

Зокрема, скаржник стверджує, що старшим слідчим не вказано зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК , а також абсолютно не вивчено та не досліджено фактів, викладених у заяві Львівської міської ради а саме - того, що Львівська міська рада є власником земельної ділянки кадастровий номер якої 4610137200:05:009:0056 площею 2,4 га за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 71, згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Слідчим зроблене загальне посилання на відсутність у матеріалах кримінального провадження даних, які свідчили б про те, що Львівській міській раді завдано шкоди. Крім того, слідчим не наведені підстави, визначені ч. З ст. 55 КПК України, які виключають визнання особи потерпілим, та мотиви прийняття такого рішення. Постанова про відмову у визнанні потерпілого містить лише перелік статей КПК України та їх зміст. Водночас, правового обґрунтування відсутності підстав щодо задоволення клопотання про визнання заявника потерпілим оскаржувана постанова немає.

Скаржник вказує, що здійснена незаконна реєстрація права власності на земельній ділянці площею 2,4га кадастровий номер 4610137200:05:009:0056 за адресою: АДРЕСА_1 ,ділянці грубо порушує не лише чинне законодавство України а також майнові права Львівської міської ради, як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження земельною ділянкою, оскільки така незаконно та безпідставно, без відома власника обтяжена реєстрацією неіснуючого нерухомого майна.

Таким чином, скаржник обгрунтовує що його заявою від 29.12.2023 р. та долученими до неї доказами, підтверджується заподіяння Львіській міській раді. матеріальної шкоди незаконним діями..

Скаржник міський голова м. Львова ОСОБА_3 та інші представники Львівської міської ради у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та мсце розгляду вказаної скарги.

Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням наведених положень та зважаючи на стислі строки розгляду вказаної скарги, встановлені ч. 2 ст. 306 КПК України, вважаю, за можливе провести розгляд скарги за відсутності скаржника.

Слідчий тапрокурор у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином При цьому, старший слідчий ОСОБА_6 поадв до суду письмове заперечення на вказану скаргу від 08.03.2024 р., в якому просив у її задоволенні відмовити, з підстав, заначених у запереченні..

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням наведених положень вважаю, за можливе провести розгляд скарги за відсутності слідчого та прокурора.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у Львівській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023142040000095 від 31 липня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст.358 КК України.

29.12.2023 року № 2901-вих-159223 Львівською міською радою подано заяву про залучення до кримінального провадження, як потерпілого Львівську місську раду. Про жодного ОСОБА_5 та про визнання його потерпілим в тексті заяви не зазначено

22.01.2024 старшим слідчим СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 керуючись ст. 55, ст. 110 КПК України, винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим Львівську міську раду у кримінальному провадженні, внесеному 31.07.2023 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023142040000095 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.З ст. 190, ч.З ст.358 КК України. 23.01.2024 р. зазначена постанова була скерована Голові ЛМР ОСОБА_7 , що підтверджується супровідним листом від 23.01.2024 №С-6/02/16-24.

Постанова скерована супровідним листом та зареєстрована у Львівській міській раді 26.02.2023 року згідно вхідного номера № НОМЕР_1 .

23.02.2024 року старшим слідчим СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 відповідно до зібраних доказів, прийнявши до уваги відсутність сукупності об`єктивних, достатніх даних, про наявність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст.358 КК України, керуючись ст. ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, винесено постанову про закриття кримінального провадження внесеного 31.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023142040000095 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.З ст.358 КК України. При цьому, як вбачається з вказаної постанови, Львівська міська рада не виступає у рамках зазначеного кримінального провадження ні потерпілим,ні заявником, а ОСОБА_5 в матеріалах справи не фігурує.

Як наведено вище, відповідно достатті 22 КПК України,кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частинами 1 ст.9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Згідно з ч.2 даної норми, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення нею кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Частиною 5 ст. 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. У частині 3 вказаної статті зазначено, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Під час досудового розслідування клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (ч. 1 ст. 220 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

В даному випадку судом встановлено, що старшим слідчим СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 було дотримано вищевказаних норм КПК України та заяву міського голови М. Львова ОСОБА_3 від 29.12.2023 р. було розглянуто та винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України головним обов`язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до норм КПК України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, обраний зборами суддів зі складу суду, до повноважень яких належить здійснення у порядку, передбаченому законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на досудовому слідстві.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

До компетенції слідчого судді належать три групи питань: розгляд клопотань та надання дозволу на проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, які обмежують права і свободи людини та контроль за їх провадженням; надання дозволу на застосування та контроль застосування запобіжних та інших заходів кримінально-процесуального примусу; розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, детектива та прокурора.

Отже, як вбачається з системного аналізу норм законодавства, повноваження слідчого судді розповсюджуються лише на час досудового розслідування кримінального провадження.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. КПК України встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.

Крім того, КПК визначено, що на підставі ухвали слідчого судді застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України).

Отже, слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність і обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на стадії досудового слідства в кримінальному провадженні, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінально-процесуального примусу, надання дозволу на проведення слідчих та інших.

Слідчий суддя, вирішуючи питання, віднесені до його компетенції, приймає рішення у формі ухвал.

Судовий контроль слідчий суддя здійснює лише у вищезазначених випадках, під час розгляду клопотань про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження та під час розгляду скарг поданих в порядку ст. 303 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим, особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Проте, як вбачається із заперечень слдічого, 23.02.2024 року старшим слідчим СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 відповідно до зібраних доказів, прийнявши до уваги відсутність сукупності об`єктивних, достатніх даних, про наявність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст.358 КК України, керуючись ст. ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, винесено постанову про закриття кримінального провадження внесеного 31.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023142040000095 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.З ст.358 КК України.

Відповідно до параграфу 1 глави 24 КПК України однією з форм закінчення досудового розслідування є закриття кримінального провадження. Слідчий, керуючись , п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з встановленою відсутністю у даному випадку складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.З ст.190, ч. З ст. 358 КК України прийняв рішення про закритття кримінального провадження внесеного 31.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023142040000095 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.З ст.358 КК України, та таким чином, завершив досудове розслідування у цій справі.

При цьому, слідчий суддя уповноважений забезпечувати законність і обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини лише і виключно на стадії досудового слідства в кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, в слідчого судді відсутні повноваження розглядати скаргу в якості слідчого судді після закінчення стадії досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 303-307 КПК України, щодо заявлених вимог.

З вищезазначених підстав слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні скарги голови Львівської мівської Ради ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відмову у визнанні Львівської міської ради потерпілим від 22.01.2024 року та про визнання Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04055896) потерпілою у кримінальному провадженні за №42023142040000095 від 31 липня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.З ст.358 КК України.

Керуючись ст.ст.303, 304,306,307 КПК України, слдічий суддя, -

постановив:

В задоволенні скарги голови Львівської мівської ради ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відмову у визнанні Львівської міської ради потерпілим від 22.01.2024 року та про визнання Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04055896) потерпілою у кримінальному провадженні за №42023142040000095 від 31 липня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.З ст.358 КК України, - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1