Рішення

від 22.01.2024 по справі 510/1134/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1134/23

Провадження №2/510/411/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.24 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі уточнені позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Златі Н.С. надала суду заяву про уточнення позовних вимог, на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія державного акту серії ЯА №269632 від 28.04.2005р. на право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 2,82 га, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія державного акту серії ЯГ №949901 від 17.02.2009р. на право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 0,80 га, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (землі запасу, ділянка № НОМЕР_1 ), виділену для ведення особистого селянського господарства; копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.04.2016р.; копії кадастрових планів земельних ділянок; копія державного акту серії І-ОД №010496 від 12.03.2004р. на право власності на землю земельну ділянку площею 1,75 га, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія заповіту ОСОБА_4 від 25.11.2002р., оформленого на ім`я ОСОБА_6 ; копії свідоцтв про народження позивача та ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; копія довідки виконкому Котловинської сільської ради від 02.03.2020р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія довідки виконкому Котловинської сільської ради від 04.03.2020р. із витягом з погосподарської книги №8 об`єкта 00751-1 про належність житлового будинку ОСОБА_4 ; копії Витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.06.2023р.; копія постанов нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.02.2023р.; відповідь завідувачки Ренійської держнотконтори від 09.01.2024р.; копія заяви ОСОБА_6 від 05.03.2015р. про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 ; копія заяви ОСОБА_5 від 05.03.2015р. про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 20.03.2015р. (свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 не видавалось); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 20.03.2015р. (є чинний заповіт ОСОБА_4 від 25.11.2002р. №231); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 20.03.2015р. (дата заведення спадкової справи 20.03.2015р.); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 09.01.2024р.; копія заяви ОСОБА_6 від 04.11.2019р. про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 14.01.2020р. (свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 не видавалось); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 14.01.2020р. (заповітів/спадкових договорів немає); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.01.2020р. (дата заведення спадкової справи 14.01.2020р.); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 09.01.2024р.; копія заяви ОСОБА_1 від 30.06.2022р. про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 ; копія заяви ОСОБА_3 від 30.06.2022р. про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 ; копія заяви ОСОБА_1 від 30.06.2022р. про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 07.07.2022р. (свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 не видавалось); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 07.07.2022р. (заповітів/спадкових договорів немає); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 07.07.2022р. (дата заведення спадкової справи 07.07.2022р.); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 09.01.2024р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_1 у справі являються онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також синами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , відповідачка була дружиною нині померлого ОСОБА_6 .

За життя ОСОБА_4 (дідусю позивача) належало майно:

на підставі державного акту серії ЯА №269632 від 28.04.2005р. на право власності на земельну ділянку земельна ділянка площею 2,82 га, розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном, 25.11.2002р. склав заповіт на ім`я свого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини батько позивача ОСОБА_6 звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом. Про це свідчить його заява від 05.03.2015р. про прийняття спадщини, подана нотаріусу. Вдова померлого ОСОБА_5 05.03.2015р. звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 . Таким чином, ОСОБА_6 був єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за заповітом після смерті свого батька.

Проте, незважаючи на своєчасне звернення ОСОБА_6 за прийняттям спадщини, він не оформив її документально.

За життя ОСОБА_5 (бабусі позивача) належало майно:

на підставі державного акту серії ЯГ №949901 від 17.02.2009р. на право власності на земельну ділянку земельна ділянка площею 0,80 га, розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (землі запасу, ділянка № НОМЕР_1 ), виділена для ведення особистого селянського господарства.

На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини батько позивача ОСОБА_6 звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить його заява від 04.11.2019р. про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_6 був єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за законом після смерті своєї матері.

Проте, незважаючи на своєчасне звернення ОСОБА_6 за прийняттям спадщини, він не оформив її документально.

За життя ОСОБА_6 (батькові позивача) належало майно:

на підставі державного акту серії І-ОД №010496 від 12.03.2004р. на право власності на землю земельна ділянка площею 1,75 га, розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельні ділянки площею 2,82 га та 0,80 га, які були успадковані, але не переоформлені документально після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На випадок смерті ОСОБА_6 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належне йому майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить його заява від 30.06.2022р. про прийняття спадщини, подана нотаріусу. Вдова померлого ОСОБА_3 та інший його син ОСОБА_1 30.06.2022р. звернулись до нотаріуса із заявами про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 (позивача). Таким чином, позивач був єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за законом після смерті свого батька.

Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в нього відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідачі у справі на спадщину не претендують, не заперечують, щоб спадщину оформив позивач.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на вищевказані земельні ділянки, про що 19.02.2023р. нотаріусом були винесені відповідні постанови.

Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із втратою їх оригіналів спадкодавцем.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.

Отже, після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачі на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті свого батька ОСОБА_6 у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у подачі ним заяви про прийняття спадщини, його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, ОСОБА_6 (батько позивача) прийняв спадщину за заповітом після смерті дідуся позивача та за законом після смерті бабусі позивача, а позивач в свою чергу після смерті свого батька прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подав заяву про прийняття спадщини, прийняв її за законом, як спадкоємець першої черги.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233-1235, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

земельну ділянку площею 2,82 га із кадастровим номером 5124181200:01:001:0083, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА №269632 від 28.04.2005р. на право власності на земельну ділянку (рахувалась зареєстрованою на ім`я ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 );

земельну ділянку площею 0,80 га із кадастровим номером 5124181200:01:004:0089, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (землі запасу, ділянка № НОМЕР_1 ), виділену для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯГ №949901 від 17.02.2009р. на право власності на земельну ділянку (рахувалась зареєстрованою на ім`я ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 );

земельну ділянку площею 1,75 га із кадастровим номером 5124181200:01:002:0268, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії І-ОД №010496 від 12.03.2004р. на право власності на землю,

що належали ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК