Рішення

від 11.03.2024 по справі 517/1165/23

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1165/23

Провадження № 2/517/3/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

секретаря судового засідання Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник за ордером адвокат Корой Іван Дмитрович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Корой І.Д. звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визначити позивачці додатковий строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_9 (далі спадкодавець), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Перше Травня Роздільнянського району Одеської області України.

Вимоги свого позову обґрунтовує тим, що спадкодавець був братом позивачки і не залишив заповіт щодо свого майна у вигляді земельної ділянки, із спадкоємців за законом першої черги була його мати ОСОБА_10 , яка його спадщину не приймала і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її спадщину прийняла за фактом постійного проживання з нею її дочка і сестра спадкодавця ОСОБА_11 , яка спадщину матері документально не оформила і сама померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем майна ОСОБА_11 є її племінниця відповідачка ОСОБА_8 , на користь якої відмовилась від прийняття спадщини позивачка, як сестра померлої.

Із спадкоємців спадкодавця за законом другої черги були його брати і сестри відповідачі у справі. Ніхто із цих спадкоємців не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття його спадщини, а на день смерті з ним проживала без реєстрації співмешканка відповідачка ОСОБА_7 ..

Зазначає, що за отриманням свідоцтва про право на спадщину спадкодавця позивачка зверталася до державного нотаріуса Романової І.С. Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області, яка своїм листом № 296/01-16 від 29.07.2023 року повідомила позивачку про неможливість видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого брата ОСОБА_9 через відсутність спадкової справи до його майна, а також відомостей про постійне проживання (реєстрацію) спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Позивачка вважає, що строк для прийняття вказаної спадщини шляхом подання відповідної заяви нотаріусу був пропущений нею з поважних причин, оскільки вона на день його смерті і по теперішній час проживає в Італійській Республіці на значній відстані від посольства і консульства України і за умовами своєї роботи у період строку для прийняття спадщини з 03.10.2021 року по 03.04.2022 року не мала можливості здійснити поїздку до цих установ для подання заяви про прийняття спадщини спадкодавця.

Також зазначає, що у зазначений вище період для подання нею заяви про прийняття спадщини постановами Кабінету Міністрів України була створена правова невизначеність і позивачка була введена в оману щодо визначення строку на подання заяви про прийняття спадщини під час дії воєнного стану п. 3 постанови від 28.02.2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачав установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється; постановою № 719 від 24.06.2022 року перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття був зупинений на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці , а постановою № 469 від 09.05.2023 року, вказаний п. 3 був виключений.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Корой І.Д. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити повністю (а.с. 139).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяви, в яких справу просять розглянути за їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі і не заперечують проти їх задоволення (а.с. 121, 138).

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій справу просить розглянути за його відсутності, позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення (а.с. 126).

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у визначений в ухвалі суду від 26.12.2023 року строк, відзив на позовну заяву не подавали, в судові засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву, в якій справу просить розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення (а.с. 118).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За результатами розгляду наданих позивачем та витребуваних за клопотанням її представника доказів судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого на підставі актового запису за № 219 складеного 07 жовтня 2021 року Захарівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_9 (далі спадкодавець) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Перше Травня Роздільнянського району Одеської області (а.с. 8).

Щодо права власності спадкодавця на земельну ділянку площею 4,4814 га з кадастровим номером 5125283200:01:001:0440 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новозаріцької сільської ради Фрунзівського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , надані наступні документи:

державний акт на право приватної власності на землю III-ОД № 002856 виданий 23 вересня 2002 року Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі власного розпорядження від 08 квітня 2002 року № 86/2002 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6, за яким ОСОБА_12 передана у приватну власність земельна ділянка площею 4,48 га розташована на території Новозаріцької сільської ради Фрунзівського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9);

свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 23.05.2011 року у спадковій справі № 80/2011 та за реєстром № 815 державного нотаріуса Романової І.С. Фрунзівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, за яким ОСОБА_9 був спадкоємцем ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо вказаної земельної ділянки (а.с. 10);

проставлена на державному акті на право приватної власності на землю III-ОД № 002856 відмітка нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_9 на підставі вказаного вище свідоцтва про право на спадщину (а.с. 9);

витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку виданий 21.12.2013 року відділом Держземагентства у Фрунзівському районі Одеської області, за яким земельній ділянці з уточненою площею 4,4814 га присвоєнийкадастровий номер 5125283200:01:001:0440 і право власності на неї зареєстроване за ОСОБА_9 на підставі державного акту від 23.09.2002 III-ОД № 002856 (а.с. 11);

інформація станом на 29.11.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що 15.01.2015 року за номером запису про інше речове право 8454310 зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки орендарем СФГ «Роксолана» на підставі договору оренди землі від 25.12.2014 року з орендодавцем ОСОБА_9 (а.с. 13).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, виданого на підставі актового запису номер 32 складеного 15 червня 1976 року виконавчим комітетом Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Новозаріцьке Фрунзівського району Одеської області від батьків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 (а.с. 14).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, виданого на підставі актового запису номер 17 складеного 18 жовтня 1982 року виконавчим комітетом Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, після реєстрації шлюбу ОСОБА_12 зі ОСОБА_13 , дружині було присвоєне прізвище ОСОБА_14 (а.с. 15).

Відповідно до п. 12 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 травня 2016 року№ 1377-VIII, в Одеській області перейменовано Фрунзівський район на Захарівський район; селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівка.

Відповідно доп.15ч.1і п.15ч.3постанови ВерховноїРади України«Про утвореннята ліквідаціюрайонів» від17липня 2020року№ 807-IX,утворено вОдеській області Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій, зокрема, Затишанської селищної, Захарівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також ліквідовано, зокрема, і Захарівський район.

За довідкою № 161 від 18.07.2023 року Новозаріцького старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, спадкодавець проживав і був зареєстрований до дня своєї смерті в будинку АДРЕСА_1 , а крім нього у цьому житловому будинку на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації проживала співмешканка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 16).

За інформацією від 28.12.2023 року № 608/02-14 державного нотаріуса Романової І.С. Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області, спадкодавець заповіт щодо майна не залишав, його спадкоємці із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї не звертались, свідоцтво про право на спадщину їм не видавалось і спадкова справа щодо майна спадкодавця не заводилась (а.с. 66).

Відповідно досвідоцтва просмерть,виданого напідставі актовогозапису №227складеного 28.11.2022року Захарівськимвідділомдержавної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 17).

За довідкою № 176 від 09.12.2022 року Новозаріцького старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно постійно проживала до дня своєї смерті в АДРЕСА_1 , а крім неї у цьому житловому будинку на день її смерті була зареєстрована і проживала її донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 18).

За інформацією від 28.12.2023 року № 608/02-14 державного нотаріуса Романової І.С. Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_10 залишала заповіт щодо свого майна, її спадкоємці із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї не звертались, свідоцтво про право на спадщину їм не видавалось і спадкова справа щодо майна ОСОБА_10 не заводилась (а.с. 66).

Відповідно досвідоцтва просмерть,виданого напідставі актовогозапису №80складеного 20.04.2023року Захарівськимвідділомдержавної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 21).

Згідно свідоцтва про народження, виданого на підставі актового запису за № 66 складеного 16 травня 1967 року Перехрестівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_11 в селі Долинське Ананьївського району Одеської області від батьків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 (а.с. 19).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, виданого на підставі актового запису номер 5 складеного 13 квітня 1985 року виконавчим комітетом Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, після реєстрації шлюбу ОСОБА_15 з ОСОБА_4 , дружині було присвоєне прізвище ОСОБА_16 (а.с. 20).

У спадковій справі № 53/2023, заведеній 16.05.2023 року Захарівською державною нотаріальною конторою Одеської області до майна померлої ОСОБА_11 , крім зазначених вище свідоцтва про її смерть і ОСОБА_10 , довідки № 176 від 09.12.2022 року, свідоцтва про народження ОСОБА_4 і витягу з реєстру про її шлюб з ОСОБА_15 , наявні наступні документи:

заява позивачки від 10.05.2023 року про відмову від прийняття спадщини померлої сестри ОСОБА_11 на користь її племінниці ОСОБА_8 ;

заява ОСОБА_8 від 16.05.2023 року про прийняття спадщини її тітки ОСОБА_11 ;

довідка № 80 від 08.05.2023 року Новозаріцького старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про те, що ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно постійно проживала і була зареєстрована до дня своєї смерті в будинку АДРЕСА_1 . у житловому будинку, що розташований за вищевказаною адресою, крім ОСОБА_11 , на день її смерті немає зареєстрованих чи прописаних осіб;

повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, виданого на підставі актового запису номер 45 складеного 06.11.1972 року виконавчим комітетом Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, за яким ОСОБА_17 народилась ІНФОРМАЦІЯ_12 в селі Новозаріцьке Фрунзівського району Одеської області від батьків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ;

заповіт ОСОБА_10 , посвідчений 14.01.2015 року за реєстром № 3 ОСОБА_18 , державного нотаріуса Фрунзівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, за яким вона заповідала належну їй земельну ділянку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .. Заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі 14.01.2015 року за номером НОМЕР_3 ;

свідоцтво про народження, видане на підставі запису за № 9 складеного 11.03.1985 року Перехрестівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області, за яким ОСОБА_19 народилась ІНФОРМАЦІЯ_13 від батьків ОСОБА_15 і ОСОБА_1 ;

свідоцтво про одруження, видане на підставі запису за № 3 складеного 02.07.2005 року Перехрестівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області, за яким ОСОБА_19 після одруження з ОСОБА_20 було присвоєне прізвище ОСОБА_21 (а.с. 67-112).

Листом № 296/01-16 від 29.07.2023 року нотаріус ОСОБА_18 Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області, повідомила позивачку про неможливість видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого брата ОСОБА_9 через відсутність спадкової справи до його майна, а також відомостей про постійне проживання (реєстрацію) спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 23).

Позивачка документована паспортом громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_14 в Одеській області, для виїзду за кордон тип Р код держави UKR номер ЕК859841, виданим органом 5136 24 березня 2010 року зі строком дії до 24 березня 2020 року (а.с. 24);

За довідкою головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України № 91/К-7087-10523 від 29.05.2023 року, ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , за вказаним паспортом виїхала з України 31.01.2019 року і після цього не в`їздила до України (а.с. 25);

Позивачка надалі документована паспортом громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_14 в Одеській області, для виїзду за кордон тип Р код держави UKR номер НОМЕР_4 , виданим органом 5101 23 cічня 2019 року на строк до 23 січня 2029 року (а.с. 26).

Позивачкою надане повідомлення від 01.08.2019 року про прийняття на роботу домашнього працівника (національний трудовий договір домашніх працівників), яке зареєстроване у місцевому муніципалітеті, та за яким вона необмежений строк працює доглядальницею, що проживає з родиною, у місті Сан Лаццаро ді Савена провінції м. Болонія Італійської Республіки. Договором передбачене проживання працівника з родиною з тривалістю трудових відносин від 44 до 54 робочих годин на тиждень по 8 годин протягом доби з понеділка по п`ятницю і 4 години протягом доби у суботу (п.п. 4, 6, 7). Також передбачений один вихідний день у неділю (п. 6) та відпустка тривалістю 26 днів на рік в період з 1 червня по 30 вересня, який буде узгоджено на основі взаємних потреб і потреб родини (п.п. 8-9) (а.с. 29).

Судом визнаються загальновідомими та такими, що не потребують доказування, наступні обставини: консульськими установами України в Італійській Республіці у місті Рим є консульський відділ Посольства України в Італійській Республіці, в Республіці Мальта та в Республіці Сан Марино, а також Генеральне консульство України в Мілані та Неаполі.

За повідомленнями за офіційних веб-сторінках вказаних установ, вони здійснюють прийом громадян з консульських питань, зокрема нотаріату, виключно за попереднім записом на сайті за наступним графіком:

Посольство - з понеділка по п`ятницю (крім середи) з 9 до 13 години та з 14 до 16 години в понеділок, вівторок і четвер (https://italy.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/1519-consular-charges);

Генеральне консульство в Мілані - з понеділка по п`ятницю з 9 до 13 години та з 14 до 16 години в понеділок, вівторок і четвер (https://milan.mfa.gov.ua/posolstvo/schedule);

Генеральне консульство в Неаполі - з понеділка по п`ятницю з 9 до 13 години та з 15 до 17 години в понеділок і четвер (https://naples.mfa.gov.ua/posolstvo/kontakti).

Місто Сан-Лаццаро-ді-Савена, в якому проживає позивачка, розташоване на відстаніблизько 300 км на північ відРима (https://uk.wikipedia.org/wiki/Сан-Лаццаро-ді-Савена), за 207 км від ОСОБА_23 та 466 км від Неаполя (https://uk.db-city.com/Італія--Емілія-Романья--Болонья--Сан-Лаццаро-ді-Савена).

Оцінюючи встановлені обставини та правовідносини, що виникли між учасниками справи, суд виходить з наступних положень Цивільного кодексу України, які були чинними на час відкриття спадщини брата позивачки ОСОБА_9 :

право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу (ч.ч. 1 і 2 ст. 1223);

спадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу (ч.ч. 1 і 2 ст. 1258);

у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261);

у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ч. 1 ст. 1262);

спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. (ч.ч. 3, 5 ст. 1268).

спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.ч. 1, 2 ст. 1269);

для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270);

якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу,не подавзаяву проприйняття спадщини,він вважаєтьсятаким,що неприйняв її. Записьмовою згодоюспадкоємців,які прийнялиспадщину,спадкоємець,який пропустивстрок дляприйняття спадщини,може податизаяву проприйняття спадщининотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування замісцем відкриттяспадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 1-3 ст. 1272).

Відповідно до частини шостої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», вчинення нотаріальних дійза кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.

Згідно з п.п. 3 і 6 ч. 1 ст. 38 цього ж закону, на консульські установи України серед іншого також покладений обов`язок видавати свідоцтва про право на спадщину та засвідчувати справжність підпису на документах.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено.

Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачав установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Постановою № 719 від 24.06.2022 року вказаний п. 3 був викладений у наступній редакції: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.»

Постановою № 469 від 09.05.2023 року, вказаний п. 3 був виключений.

У постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 міститься висновок про те, що пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям1270,1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

За результатами дослідження описаних у цьому рішенні доказів та виходячи з наведених вище положень законодавства, що були чинними на час відкриття спадщини, суд приходить до висновку про встановлення наступних фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин, які надають законні та обгрунтовані підстави для задоволення позову.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина щодо належного йому права власності на земельну ділянку, а оскільки заповіт щодо свого майна він не залишав, то його спадкування здійснюється за законом. Спадкоємцем за законом першої черги була мати спадкодавця ОСОБА_10 , яка його спадщину не прийняла і право на неї не набула. У зв`язку з цим право на спадкування набули брати і сестри спадкодавця позивачка і відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Брати ісестри спадкодавцяне можутьвважатися такими,що прийнялийого спадщину,оскількипостійно не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому могли набути право на його спадщину тільки за умови подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини спадкодавця протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, тобто з 04 жовтня 2021 року по 03 квітня 2022 року.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Грунтуючись на наданих сторонами доказах, суд приходить до висновку, що в період строку для подання заяви про прийняття спадщини спадкодавця з 04 жовтня 2021 року по 03 квітня 2022 року у позивачки існували об`єктивні, непереборні та істотні труднощі на подання заяви про прийняття вказаної спадщини до консульської установи або до дипломатичного представництва України в Італійській Республіці, оскільки для відвідування/поїздки за 207 км до найближчого Генерального консульства України в Мілані необхідно не менше двох днів, один з яких повинен припадати на період тижня з понеділка по п`ятницю, що було неможливо за умовами її трудового договору, за якими вона повинна бути на роботі з понеділка по суботу, а відпустка може бути надана їй тільки в період з 1 червня по 30 вересня.

Суд також погоджується з доводами позивачки про те, що наведеними вище постановами Кабінету Міністрів України була створена правова невизначеність і позивачка була введена в оману щодо визначення строку на подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, суд враховує те, що Кабінет Міністрів України своїм втручанням у законодавче поле з питань строку для прийняття спадщини порушив вимоги «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які означають, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Встановлено судом, що у період для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини з 04 жовтня 2021 року по 03 квітня 2022 року діяли положення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», які передбачали на час воєнного стану зупинення перебігу строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, які надалі суттєво змінювались і не були визнані Верховним Судом такими, що підлягають застосуванню, та скасовані самим Кабінетом Міністрів України.

На думку суду, наведені обставини свідчать про те, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини також і з наступних причин: у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні; у зв`язку із суперечливими положеннями законодавства щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу передбачали зупинення перебігу цього строку на час воєнного стану, потім декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для позивачки-спадкоємиці та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Обґрунтовуючи дане судове рішення, суд приймає до уваги вимогист.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст.6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до наведених вище результатів дослідження описаних у цьому рішенні доказів та визначення згідно закону правовідносин сторін, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 95, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1223, 1254, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник за ордером адвокат Корой Іван Дмитрович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_11 в селі Долинське Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , додатковий строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Перше Травня Роздільнянського району Одеської області України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: