308/4456/24
У Х В А Л А
І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
11.03.2024 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Денисова Миколи Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району про позбавлення батьківських прав
в с т а н о в и в:
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищевказана позовна заява про позбавлення батьківських прав.
Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175 та 177 ЦПК України з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статі 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За правилами частини 1 та 5 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 4 статті 19 Сімейного кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 5 статті 19 СК України).
Дослідивши зміст позовної заяви, суддя встановив, що позивачка звернулася до суду, виходячи з наявності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Отже, у даному випадку необхідним є отримання висновку органу опіки та піклування щодо вирішення спору по суті.
Між тим, всупереч цитованим нормам процесуального закону до позовної заяви жодного висновку органу опіки та піклування не долучено, про витребування такого висновку клопотань не заявлено, відомостей про труднощі самостійного отримання такого висновку не представлено.
Окрім того, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 3028 гривні.
За правилами частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У досліджуваній позовній заяві позивачкою заявлено 2 вимоги немайнового характеру, тому судовий збір який підлягає сплаті становить 2422,40 грн. (2 * (0,4 *3028 грн.)).
Утім, жодного платіжного документу до позовної заяви не долучено. Натомість представником позивачки заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши зміст клопотання, суддя доходить до переконання про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Тобто підставою для вчинення дій, зазначених у статті 8 цитованого Закону, є врахування майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, приписами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, але не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.
Отже, основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочку розстрочку, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, довідки про склад сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Таким чином, єдиною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору відповідно до майнового стану позивача є врахування ним майнового стану сторони.
Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивачку.
Звертаючись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, представник позивачки посилається на відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованих (перерахованих) виплачених доходів та військового збору від 15.02.2024, стверджуючи про те, що річний дохід позивачки становить 29397,59 грн. та складається із отриманих соціальних виплат.
Окрім того, на переконання судді, відомості, на які посилається представник позивачки, самі по собі не є достатніми для висновку про її тяжкий майновий стан, яка може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано довідку органу доходів і зборів, довідку про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомостей про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.
Представником позивачки не надано й документів на підтвердження того, що позивачка має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище.
Отже, викладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Отже, за подання заявленого позову слід сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Між тим, у матеріалах позовної заяви докази сплати означеної суми судового збору відсутні.
Відповідно до частини 1 статі 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 258-260 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в:
у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити повністю.
Позовну заяву адвоката Денисова Миколи Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
-надати належними чином засвідчені докази, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги;
-надати документ про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.;
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Суддя Данко В.Й.
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2024 |
Оприлюднено | 12.03.2024 |
Номер документу | 117538409 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Данко В. Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні