Рішення

від 11.03.2024 по справі 676/1646/22

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/1646/22

Номер провадження 2/676/128/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Бондаря О.О.

за участю секретаря судового засідання Ткачук Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: Жванецької сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння у комунальну власність, -

в с т а н о в и в :

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: Жванецької сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки кадастровий номер: 6822486800:01:001:0119, площею 2 га, яка розташована в с. Руда, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область з незаконного володіння у комунальну власність.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що прокуратурою було встановлено факт набуття права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

В подальшому, 19 вересня 2014 р. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:01:001:0119, площею 2 га, яка розташована: с. Руда, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Цвіляк А.О., зареєстровано в реєстрі за №976. Просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , у комунальну власність Жванецької сільської ради (код ЄДРПОУ 04404036) земельну ділянку: 6822486800:01:001:0119, площею 2 га, яка розташована за адресою: с. Руда Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. В судовому засіданні прокурор Михальчук О.Г. позов підтримав посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві.

Представник Жванецької сільської ради в судове засідання не з`явився. Подав заяву про слухання справи у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Горохолінська В.Й. в судовому засіданні позов не визнала посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності а також на те що порушення в приватне право відповідача є незаконним і , що держава за рахунок майна відповідача усуває порушення , допущені працівниками сільської ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Заслухавши учасників судового розгляду , вивчивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Встановлено, що 13 березня 2014 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення, вид використання: для особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822486800:01:001:0119, площею 2 га, яка розташована: с. Руда Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Підставою для виготовлення документації із землеустрою було рішення 23 сесії VI скликання Рудської сільської ради №6 від 14 лютого 2014 року

В подальшому, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Кам`янець - Подільського міськрайонного управління юстиції на підставі рішення 27 сесії VI скликання Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району №4 від 11 липня 2014 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 15049395 про реєстрацію за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) права приватної власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер: 6822486800:01:001:0119, площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (номер запису на право власності 6631151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2427989568224 .

Також, державним реєстратором на ім`я ОСОБА_2 11 серпня 2014 року видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 25406681, а саме - на земельну ділянку кадастровий номер 6822486800:01:001:0119, площею 2 га.

Разом з цим, встановлено, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:01:001:0119 у власність, у порядку встановленому законом, не виділялась, станом на 05серпня 2014 року рішення Рудської сільської ради №6 від 14 лютого 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 та рішення 27 сесії VI скликання Рудської сільської ради Кам`янець - Подільського району №4 від 11 липня 2014 року , зазначене як підстава реєстрації права власності на нерухоме майно - не приймались.

Згідно з інформацією Жванецької сільської ради (яка є правонаступником Рудської сільської ради) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області 25 січня 2022 року всі рішення та протоколи сесій, які прийняті до 2018 року передані в архівний відділ Кам`янець-Подільської райдержадміністрації Хмельницької області.

У відповідь на запит окружної прокуратури архівним відділом Кам`янець- Подільської районної державної адміністрації надано архівні копії протоколу 23 сесії Рудської сільської ради від 14 лютого 2014 року, протоколу 27 сесії Рудської сільської ради від 11липня 2014 року , рішень №6, №7, №8, №9, №10 від 14лютого 2014 року , рішень №4, №5, №6, №7, №8 від 11.07.2014, які було передано на зберігання.

З протоколу 23 сесії Рудської сільської ради від 14лютого 2014 року вбачається, що рішенням Рудської сільської ради №6 від 14 лютого 2014 року (яке вказано підставою розробки проекту землеустрою ОСОБА_2 та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі) затверджено проект землеустрою іншому громадянину на земельну ділянку з іншим кадастровим номером.

З протоколу 27 сесії Рудської сільської ради від 11липня 2014 року вбачається, що рішенням Рудської сільської ради №4 від 11липня 2014 року , яке вказано підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6822486800:01:001:0119 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою іншому громадянину на земельну ділянку з іншим кадастровим номером.

Крім того, згідно з інформацією архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 05листопада 2021 року №01/01-27/01, від 24січня 2022 року №07/04-06, від 27 січня 2022 року №14/04-06 в протоколах сесій Рудської сільської ради за 2014 рік інформація про надання у власність земельних ділянок в с. Руда ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до інформації Жванецької сільської ради (№279/07-20 від 24 лютого 2022 року ) та проекту землеустрою земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:01:001:0119 станом на 14 лютого 2014 року входила в межі населеного пункту с. Руда Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов`язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України 2003 року). Отже, рішення цих органів можуть бути підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків (висновок Великої палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

З наведеного вбачається, що рішення Рудської сільської ради №4 від

11липня 2014 року , вказане підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6822486800:01:001:0119, органом місцевого самоврядування не приймалось, тому, право власності на земельну ділянку площею 2 га у ОСОБА_2 не виникло.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

В силу частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).

У силу частини 1 статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

За змістом частини 2 статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Безоплатна передача земельних ділянок певного виду використання із земель державної та комунальної власності у приватну власність громадян здійснюється на підставі відповідного клопотання громадянина про передачу йому у власність земельної ділянки та шляхом прийняття відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах повноважень відповідного рішення.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий і навпаки встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Право держави вимагати повернення земельної ділянки, яка незаконно вибула із її власності, передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи, що регламентують підстави усунення перешкод у користуванні майном, є доступними, чіткими та передбачуваними.

З огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини вибуття з комунальної власності земельної ділянки внаслідок неправомірних дій громадян та застосовані правові норми не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право відповідачки на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Також суд вважає, що втручання в право власності відповідачки на спірну земельну ділянку не буде містити надмірний тягар для відповідача, оскільки відповідачка отримала спірну земельну ділянку в дар безкоштовно. Крім того представник відповідача не надала доказів здійснення відповідачкою будь - яких витрат на поліпшення якостей спірної земельної ділянки чи будь - яких витрат на набуття права власності на спірну земельну ділянку.

Крім того суд враховує, що Ухвалою Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 05 лютого 2024 року звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ст. 49 КК України та закрито кримінальне провадження за №42022242230000005 в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 366 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Пред`явлення прокурором цього позову не порушує принципу рівності сторін, адже його процесуальні права мають такий же обсяг як і відповідача по справі, оскільки органи або інші особи, які відповідно до ст.56 цього ЦПК звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Окрім цього, представництво інтересів відповідача в ході судового розгляду здійснював адвокат.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності на господарювання, тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.

Частиною 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача, (абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовам, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави), що означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.п.77-78).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 79).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (п.80).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку,

передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим (п. 81).

Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою 01 квітня 2022 року на адресу Жванецької сільської ради спрямовано лист із викладенням факту незаконного отримання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, що розташована на території цієї громади та пропозицією вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність, у тому числі в судовому порядку, та встановлення чи вживатимуться такі заходи селищною радою в подальшому.

На адресу Кам`янець-Подільської окружної прокуратури 31 березня 2022 року надійшов лист Жванецької сільської ради №398/07-20 про те, що територіальна громада самостійно вживати заходи представницького характеру не буде через відсутність коштів .

Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор, у даному випадку, виконує субсидіарну роль та на законних підставах замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону такого захисту не здійснив. Крім того, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором, у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, п. 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17).

Сам факт неподання сільською радою позову, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо належного розпорядження землями селищної ради , у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці ЄСПЛ.

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

В силу положень статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що позовна давність це строк, протягом якого особа може захистити в суді своє суб`єктивне право в разі його порушення, невизнання або оспорення. Позовна давність застосовується лише при вирішенні сторонами спору в суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 зробила висновок про те, що на віндикаційні позови держави та територіальних громад (в особі органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно) поширюється загальна позовна давність.

З огляду на матеріали справи факт відсутності рішення сільської ради про передачу спірної земельної ділянки відповідачу та набуття ним права власності на земельну ділянку без достатніх правових підстав був виявлений лише в 2022 році. Саме з цього часу прокурор та сільська рада дізнались про неправомірне вибуття спірної земельної ділянки з власності держави та порушення права територіальної громади і з цього часу почався перебіг строку позовної давності.

Тому суд вважає, що прокурор звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності.

В зв`язку з задоволенням позову з відповідача - ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102) підлягає стягненню судовий збір в сумі 2481 гривень 00 коп.

На підставі викладеного , керуючись ст. 258 - 260, 263 - 265 ЦПК України , суд, -

Вирішив :

Позов задовольнити .

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , у комунальну власність Жванецької сільської ради (код ЄДРПОУ 04404036) земельну ділянку кадастровий номер: 6822486800:01:001:0119, площею 2 га, яка розташована в с. Руда Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102) судовий збір в сумі 2481 гривень 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку , передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Орган що має право звернутись з позовом в інтересах інших осіб - Керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури ( вул.Драгоманова, 11, м.Кам`янець-Подільський, 32302)

Позивач - Жванецька сільська рада ( вул. Центральна, 57, с. Жванець, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04404036 ).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 11 березня 2024 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О