Рішення

від 27.12.2023 по справі 691/1555/23

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/1555/23

Провадження № 2/691/534/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Харук Л.Ю., розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вільшанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023 діючи в інтересах позивача, представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Салій С.А. звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області з позовом, та керуючись ст. ст. 16,328,1216,1217, 1218,1220,1221,1222,1261,1268 ЦК України, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477- ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, ст. ст. 4,5,174 - 177,184 ЦПК України, просив суд, визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позовної вимоги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. В`язівок Звенигородського району Черкаської області помер ОСОБА_4 , що був батьком позивача ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно. ОСОБА_1 є спадкоємець першої черги за законом. Також, спадкоємцем першої черги за законом є її мати та дружина померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .. За життя ОСОБА_4 заповіту не склав. 09.12.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про поділ спадщини, що посвідчений Городищенським державним нотаріусом Бідною М.О. за № 1995. 09.12.2023 року, згідно договору про поділ спадщини, державний нотаріус ОСОБА_5 видала свідоцтво про право на спадщину за законом на приватизовану земельну ділянку площею 2,1798 га., кадастровий номер 7120382500:02:001:0259, та приватизовану земельну ділянку площею 2,0883 га., кадастровий номер 7120382500:02:001:0245. 09.12.2022 року державний нотаріус Городищенської державної нотаріальної контори Бідна М.О. відмовила у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , аргументуючи відмову тим, що є розбіжності в розмірах придбаного будинку та зареєстрованого в органах БТІ. Зокрема, відповідно до договору купівлі - продажу, що посвідчений секретарем виконкому В`язівської сільської ради 25.12.1992 року № 305, померлий ОСОБА_4 придбав 1/2 частку будинку по АДРЕСА_1 , але відповідно до реєстраційного запису в Городищенському БТІ за ним зареєстровано ціле домоволодіння за згаданою адресою. В довідці, виданій КП "Черкаське ООБТІ" № 111о від 17.05.2022 року, вказано, що за ОСОБА_4 рахується 1/2 частка будинку. Відповідно до умов договору купівлі - продажу від 25.12.1992 року, посвідченого секретарем виконкому Вязівської сільської ради № 305, ОСОБА_4 купив у колгоспі "Родина" 1/2 частину жилого будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 була перейменовано на АДРЕСА_1 , згідно розпорядження сільського голови № 4 від 18.02.2016 року, що підтверджується довідкою Вільшанської селищної ради від 19.12.2022 року № 16-18/3/254. Згідно довідки, яка видана КП "Черкаське ООБТІ" № 111о від 17.05.2022 року станом на 01.01.2013 року будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в Черкаському обласному обєднаному бюро технінчої інвентаризації за: - ОСОБА_4 , частка 1/2, підстава : договір купівлі - продажу посвідчений Вязівською сільською радою від 25.12.1992 року № 305), - ОСОБА_6 , частка 1/2, підстава : свідоцтво про право власності виданого на підставі розпорядження представника Президента України від 24.01.1991 року № 22. У 2018 році ОСОБА_6 виділив належну йому 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 з подальшим присвоєнням їй нової адреси: АДРЕСА_2 . Внаслідок чого змінився розмір частки ОСОБА_6 з 1/2 будинку по АДРЕСА_1 на одну цілу частину будинку по АДРЕСА_2 . Таким чином, внаслідок виділення частки співвласника ОСОБА_6 і реєстрацію окремого обєкта нерухомого майна вже з іншою адресою ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_4 залишився власником на цілу частку будинку по АДРЕСА_1 . Але, за життя ОСОБА_4 так і не зареєстрував своє право власності на одну цілу частину будинку по АДРЕСА_1 . 27 лютого 2019 року ОСОБА_6 подарував житловий буднок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , своєму синові ОСОБА_3 , що підтверджується договором дарування житлового будинку. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 157820889 від 22.02.2019 року ОСОБА_3 на праві приватної власності, розмір частки - 1, належить житловий будинок по АДРЕСА_2 . Будинковолодіння, яке є предметом судового розгляду, по АДРЕСА_1 , не перебуває під заставою, не належить іншим особам, має вартість до звіту про оцінку майна від 07.12.2023 року, та складає 78652,00 грн.. В звязку з вищевикладеним, позивач позбавлена можливості оформити спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , у встановленому законом позасудовому порядку, змушена звернутися в суд з позовом про визнання права власності на будинковолодінння в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді 08.12.2023 року відкрито провадження у справі. Прийнято рішення про розгляд у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. Запропоновано відповідачам надати відзив на позовну заяву.

В підготовче судове засідання сторони не зявилися, повідомленні належно. Надали до суду заяви про слухання справи за їх відсутності.

Представник позивача ОСОБА_7 , позивач ОСОБА_1 в клопотанні до суду від 27.12.2023 року заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 подала заява, та зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вязівок Городищенського району Черкаської області помер її чоловік ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є вона як дружина та донька ОСОБА_1 , інших спадкоємців не має, спору щодо спадкового майна теж не має. Між нею та ОСОБА_1 був укладений договір про поділ спадщини. Житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_4 (частка 1/2) та після зміни на цілу частку, покійним так і не було зареєстроване право власності. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, заперечень не має.

Від представника відповідача Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області С. Адомського до суду надійшла заява, не заперечують проти позову та погоджуються щодо прийняття рішення на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 подав заяву, в якій підтвердив, що внаслідок виділення батьком ОСОБА_6 належної йому частки (1/2) будинку АДРЕСА_1 і реєстрацію окремого обєкта нерухомості майна вже з іншою адресою ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_4 залишився власником на цілу частку будинку по АДРЕСА_1 . Заперечень щодо заявленого позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, житловий будинок АДРЕСА_1 , не має.

Згідно вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до частини 3 статті 211, частини 2 статті 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, розглянувши позов вмежах заявленихпозовних вимог,врахувавши думкуучасників судовогопровадження,положення ч.3ст.200ЦПК України(зарезультатами підготовчогопровадження судухвалює рішенняу випадкувизнання позовувідповідачем), встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статтей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Стаття 1258 ЦК України передбачає, що, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1220, частина 1 статті 1270 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В`язівок, Звенигородського району, Черкаської області, помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджено Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 23.03.2021 року, актовий запис № 132, який був батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно даних Свідоцтва про народження від 04.10.2001 року НОМЕР_2 , актовий запис № 12, та Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 27.01.2022 року, актовий запис № 04.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Згідно даних Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64215659 від 03.04.2021 Державний нотаріус Бідна М.О. зареєструвала спадкову справу № 124/2021, спадкодавець ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 (дочка) та відповідач ОСОБА_2 (дружина) як спадкоємці за законом першої черги, після смерті ОСОБА_4 , прийняли спадщину, та 09.12.2022 року уклали між собою договір про поділ спадщини, що посвідчений державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори Бідною М.О. за № 1995.

Та, відповідно до розподілу спадщини, 09.12.2022 року ОСОБА_1 (позивачу) видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, площею 2,1798 га. та площею 2,0883 га., що розташовані в селі Вязівок Звенигородського району Черкаської області, що зареєстровані в реєстрі, відповідно, за № 2000 та № 1998.

Відповідно докопії постановидержавного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. від 09.12.2022 року, за матеріалами спадкової справи № 124/2021, заведеної після померлого ОСОБА_4 , позивачу ОСОБА_1 відмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза законом,на житловийбудинок знадвірними спорудамипо АДРЕСА_1 ,по причинірозбіжностей врозмірах майнапридбаного тазареєстрованого воргананх БТІ.. Роз`яснено право звернення до суду, право на оскарження постанови.

Згідно пункту 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Вирішуючи питання про належність на праві власності спадкодавцю житлового будинку та надвірних споруд, суд керувався наступним.

У роз`ясненнях, наданих у пункті 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За роз`ясненням, лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на імя спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Та, при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу, який посвідчений секретарем виконкому В`язівської сільської ради 25.12.1992 року № 305, ОСОБА_4 придбав 1/2 частку будинку по АДРЕСА_1 .

За даними реєстраційного запису КП "Черкаське ООБТІ" в примітках станом на 25.11.2021 рік, зазначено, що внаслідок надання окремої адреси частині домоволодіння АДРЕСА_1 співвласника, розмір частки ОСОБА_4 змінився, відомості про реєстрацію права власності на цілий будинок відсутні. Адресу змінено з вилуці ОСОБА_8 на вулицю Покрівська у зв`язку з перейменуванням вулиць села на підставі розпорядження виконкому В`язівської сільської ради від 18.02.2016 року № 4.

Відповідно до свідоцтво про право власності, виданого на підставі розпорядження представника Президента України від 24.01.1991 року № 22, за даними КП "Черкаське ООБТІ" від 17.05.2022 року № 111 о, власником 1/2 частки будинку по АДРЕСА_1 також був ОСОБА_6 , яку виділив в 2018 році з подальшим присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_2 , що підтверджено рішенням виконкому В`язівської сільської ради № 90 від 14.12.2018 року про присвоєння поштової адреси будівлі та земельним ділянкам в с. В`язівок Городищенського району Черкаської області.

У зв`язку з цим, ОСОБА_4 залишився власником будинку по АДРЕСА_1 . Станом на 01.01.2021 року, вказана нерухомість складається із житлового будинку загальною площею 67,3 кв.м., прибудови, сараю, навісу (тимчасова будівля), вбиральні, погреба, водоколонки, огорожи, воріт з хвірткою, ями вигрібної, що підтверджено технічним паспортом на індивідуальний житловий будинок, та відповідно до висновку оцінювача станом на 07.12.2023 року має вартість 78652 грн..

Суд, на підставі статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Третя особа ОСОБА_3 , що є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , позов визнав.

Відповідачі подали до суду заяви про визнання позовних вимог.

Дана обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Таким чином, ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у звязку із наданням в 2018 році окремої адреси частині домоволодіння співвласника, розмір частки змінився, та йому на правівласності ставналежати житловийбудинок знадвірними спорудами,що розташований по АДРЕСА_1 , який за життя право власності на змінений розмір частки будинку, за вказаною адресою, так і не зареєстрував, та який входить у спадкову масу, та, оскільки, у спадкоємця відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що унеможливлює оформлення спадщини через нотаріальну контору, суд приймає визнання позову відповідачами у справі, так як зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 1218, 1220 - 1223, 1265, 1267 - 1270, 1273, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 30, 81, 200, 206, 263, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення судуможе бутиоскаржене вапеляційному порядкудо Черкаськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Учасник справи,якому повнерішення небуло врученев деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Повний текст виготовлено 05.01.2024.

Суддя Л. П. Синиця