Рішення

від 07.03.2024 по справі 754/11570/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/581/24

Справа №754/11570/23

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

з участю секретаря Рябенка В.О.

позивача і представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування майном, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення порядку користування кв. АДРЕСА_1 шляхом виділу в користування кімнату площею 25,7 кв.м.

Вимоги позову мотивує тим, що згідно з довідкою від 05.01.2023 № 5, виданою Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, квартира за адресою: АДРЕСА_1 приватизована згідно з розпорядженням органу приватизації Деснянського району від 20.01.2000 № 291 на двох осіб. Позивач приймав участь у приватизації зазначеної квартири і використав своє право в обсязі 25,7 кв.м. при нормі 26,0 кв.м. На даний час у вищевказаній квартирі зареєстровані також відповідачі. Між сторонами існує спір щодо порядку користування вказаною квартирою, зокрема, щодо одноосібного користування кімнатами та участі в оплаті комунальних платежів, у зв`язку з чим позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом. Позивач просить суд виділити в користування йому житлову кімнату площею 25,7 кв.м., коридор, кухню, ванну, туалет - залишити в спільному користуванні.

В подальшому представником позивача було подано уточнену позовну заяву щодо визначення порядку користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користування:

- ОСОБА_1 житлову кімнату площею - 11,5 кв.м, що відповідає номеру 3 приміщенню у складі обєкта нерухомого майна згідно з технічним паспортом;

- ОСОБА_4 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею - 19 кв.м, що відповідає номеру 3 приміщенню у складі обєкта нерухомого майна згідно з технічним паспортом;

- залишити в сіпльному користуванні: кухню - 7,6 кв.м, туалет - 0,9 кв.м, ванну кімнату - 2,5 кв.м., коридор - 6,7 кв.м, вбудовану шафу - 0,4 кв.м, балкон - 4,5 кв.м, що відповідає номеру 1,4,5,6,7 приміщенню у складі обєкта нерухомого майна згідно з технічним паспортом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 вказана цивільна справа розприділена судді ОСОБА_5.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 23.08.2023 відкрито провадження у вказаній справі.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 10.10.2023 постановлено витребувати докази по справі, а саме витребувати від Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» належним чином завірені копії правовстановлюючих документів та технічної документації на кв. АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 цивільна справа підлягала новому автоматизованому розподілу у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 з посади судді та розподілена судді Саламон О.Б.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 08.11.2023 прийнято справу до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.02.2024, внесеною до проколу судового засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник, вимоги позову підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували щодо позовних вимог, у задоволенні позову просили відмовити. Зокрема, ОСОБА_4 зазначила про те, що не перешкоджають входженню в квартиру, позивач, який є її старшим сином, має особисті ключі від квартири. Просить виділити саме їй кімнату 11,5 кв.м, а її двом синам - кімнату площею 19 кв.м. Однак зустрічні позовні вимоги позову ОСОБА_4 не пред`являлися.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Конституція України у статті 47 закріплює, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Встановлено, що позивачу та відповідачу ОСОБА_4 на праві власності належить в рівних долях кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 20.01.2000.

У даній квартирі також зареєстрований і проживає відповідач ОСОБА_3 , який є молодшим сином ОСОБА_4 , що підтвердив і позивач.

У відповідності до наданого технічного паспорту, квартира АДРЕСА_1 жилою площею - 30,5 кв.м., складається з 2 кімнат:

- 1-кімната - 19,0 кв.м.;

- 2-кімната - 11,5 кв.м.;

- кухня - 7,6 кв.м., туалет - 0,9 кв.м., ванна кімната - 2,5 кв.м., коридор - 6,7 кв.м., вбудована шафа - 0,4 кв.м., балкон - 4,5 кв.м.

Загальна площа квартири складає - 53,1 кв.м.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За приписами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 155 Житлового кодексу УРСР, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначено, що у випадку неможливості виділити сторонам у натурі ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, може бути встановлений порядок користування приміщеннями квартири.

Згідно зі ч. 2 ст. 391 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Крім того, саме по собі визначення порядку користування спірною квартирою, не тягне за собою відповідного збільшення та зменшення часток у праві власності на спірну квартиру. Частки сторін у праві власності на спірну квартиру, залишаються незмінними.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що сторони у позасудовому порядку домовитись про порядок володіння та користування спільним майном не змогли, суд вважає, що запропонований позивачем порядок користування квартирою не порушить право власності інших співвласників

Частиною 1 ст. 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

За змістом ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника житлового приміщення, які проживають разом з ним у приміщенні, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником такого приміщення, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Отже, сторони мають рівні права на користування квартирою, а відтак з огляду на технічні характеристики квартири, запропонований позивачем порядок користування квартирою забезпечить кожному із сторін рівною мірою користуватись житлом.

Допоміжні приміщення квартири: кухня, коридор, ванна кімната, туалет, вбудована шафа, балкон підлягають залишенню в спільному користуванні.

Тому, позовні вимоги в частині визначення порядку користування квартирою, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 317, 319, 383, 391, ЦК України, ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування майном - задовольнити.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши в користування:

- ОСОБА_1 житлову кімнату площею - 11,5 кв.м;

- ОСОБА_4 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею - 19,0 кв.м.

Місця загального користування залишити в спільному користуванні сторін.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору по 536, 80 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 11.03.2024.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон