Рішення

від 11.03.2024 по справі 760/9117/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул.Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/1821/24

В справі 760/9117/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

11 березня 2024 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

ІI. Описова частина

В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення з неї заборгованості за договором позики та штрафних санкцій.

Ухвалою від 28.04.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Згідно із заявленими вимогами Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість за договором позики в розмірі 1526850,00 гривень, пеню в розмірі 1526850,00 гривень, 3% річних в сумі 42098,24 гривень, інфляційні збитки в розмірі 146531,61 гривень та проценти за правомірне користування коштами в розмірі 47539,97 гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначає, що 15 квітня 2020 року між ним та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений Договір позики, згідно з яким Відповідачка отримала у нього у позику суму в розмірі 1113750,00 гривень, що на той час становило еквівалент 40500 доларів США, строком до 31 грудня 2020 року.

Як зазначає Позивач, вони з Відповідачкою склали графік погашення нею заборгованості, згідно з яким вона мала погашати борг у національній валюті (гривні) починаючи з 30.06.2020 по 30.11.2020 щомісячно в розмірі еквівалентному на дату сплати сумі 1500 доларів США, а до 30.12.2020 Відповідачка зобов`язалася виплатити залишок позики в сумі, що буде становити еквівалент 31500 доларів США.

Відповідачка, як вказує ОСОБА_1 , своїх зобов`язань не виконала, заборгованість не погасила у повному обсязі. У зв`язку з цим Позивач просить стягнути з неї заборгованість в примусовому порядку. Її розмір Позивач визначає виходячи з курсу валют станом на день подання позову, беручи за основу еквівалент 40500 доларів США, і тому просить стягнути з Відповідачки 152680 гривень.

Крім того, як зазначає Позивач, відповідно до п.9 Договору позики сторони погодили, що в разі порушення Позичальником строку та умов повернення позики, вона має сплатити повинна сплатити пеню в розмір 5% від суми простроченого платежу за кожен день, включаючи день оплати. За розрахунком Позивача загальна сума пені, нарахованої згідно з вказаною умовою договору, становить 25 613 790,00 гривень. Проте з урахуванням тієї обставини, що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості, Позивач просить стягнути з Відповідачки лише частину неустойки в розмірі, що дорівнює сумі заборгованості з 1526850 гривень

Окрім того, Позивач з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з Відповідачки 3% річних за період прострочення Відповідачем своїх зобов`язань з повернення позики в загальному розмірі 42098,24 гривень.

Також Позивач просить стягнути з Відповідачки також інфляційні збитки, пов`язані з простроченням грошового зобов`язання, які оцінюються ним в 146531,61 гривень.

Посилаючись на положення ст. 1048 ЦК України Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 і проценти за користування позикою за на рівні облікової ставки НБУ в загальному розмірі 47539,97 гривень.

У судове засідання, призначене на 24.01.2024, представник Позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка до суду не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Суд визнав за можливе розглянути справу відсутність Сторін із постановленням заочного рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року N 1519/2-5034/11 (N 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 15 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у письмовій формі було укладено договір позики, згідно з яким Відповідачка отримала у позику суму в розмірі 1113750,00 гривень, що на той час було еквівалентом 40500 доларів США, яку зобов`язалася повернути в гривнях за курсом продажу доларів США в АТ КБ «Приватбанк» за таким графіком:

- до 30 червня 2020 року - 1500 доларів США;

- до 30 липня 2020 року - 1500 доларів США;

- до 30 серпня 2020 року - 1500 доларів США;

- до 30 вересня 2020 року - 1500 доларів США;

- до 30 жовтня 2020 року - 1500 доларів США;

- до 30 листопада 2020 року - 1500 доларів США;

- до 30 грудня 2020 року - 31500 доларів США.

Факт отримання Позичальником коштів підтверджується засвідченням у п. 1 Договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч.1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 9 Договору якщо Позичальник своєчасно не повернув позику, він зобов`язаний сплатити на вимогу Позикодавця суму боргу у доларах, пеню в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З пояснень Позивача вбачається, що ОСОБА_2 не повернула позику в повному обсязі, і заборгованість за договором позики досі залишається непогашеною.

Враховуючи положення зазначеного вище пункту Договору, Позивач вправі вимагати сплати заборгованість саме виходячи з курсу валют станом на день пред`явлення позову, не зважаючи на те, що погашення заборгованості мало відбуватися в інші дати згідно з актуальним на той час курсом валют. Відтак, вимога про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1526850,00 гривень, що відповідає курсу продажу долара США в АТ КБ «Приватбанк» станом на 14.04.2023, є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що Відповідачка не виконала своїх зобов`язань з повернення позики, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з неї пені, передбаченої умовами договору, є обгрунтованими.

Судом перевірено розрахунок пені, складений Позивачем, згідно з яким загальний їх розмір складає 25613790,00 гривень, він відповідає умовам Договору, а тому може бути покладений в основу судового рішення. Разом з тим, враховуючи, що позовні вимоги обмежуються лише сумою в розмірі 1526850,00 гривень, сума неустойки, яка підлягає стягненню згідно з цим рішенням, буде саме такою.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснений розрахунок 3% річних за весь час прострочення виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань з повернення позики по кожному платежу починаючи з 30.06.2020 і до 23.02.2022 (до дня введення мораторію), згідно з яким загальний розмірі штрафних санкцій у вигляді 3% річних складає 42098,24 гривень.

Зазначений розрахунок судом перевірений і приймається судом при вирішенні даної частини позовних вимог.

Що стосується вимог Позивача про стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат, пов`язаних з простроченням нею виконання свого грошового зобов`язання з повернення позики, то в даному випадку слід звернути увагу на таке.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів.

Таким чином, відшкодування інфляційних втрат допускається лише щодо грошових зобов`язань, які виражені у національній валюті. Натомість, розмір грошових зобов`язань ОСОБА_2 згідно з умовами договору виражений у доларах США, а його еквівалент у національній валюті нерозривно пов`язаний із курсом продажу доларів США в АТ КБ «Приватбанк» станом на день здійснення чергової виплати. Саме тому еквівалент позики станом на день її отримання становив 1113750,00 гривень, а на момент подання Позивачем позову - 1526850,00 гривень, що фактично компенсує Позивачу знецінення національної валюти по відношенню до долара США.

Тому для задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1048 Цивільного кодексу України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, право позичальника на отримання процентів виникає лише в тому разі, коли інше не встановлено договором. Натомість, у п. 2 Договору сторони визначили, що договір має безпроцентний характер.

У зв`язку з цим вимоги Позивача про стягнення з ОСОБА_2 процентів за правомірне користування позиченими коштами протягом строку договору є безпідставними, і у їх задоволенні слід також відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, стягненню з Відповідачки на користь Позивача підлягає сума судового збору в розмірі 12628,35 гривень (13420,00 * 3095798,24 / 3289869,82)

ІV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 161, 525, 526, 530, 553, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість та штрафні санкції за договором позики від 15.04.2020 в загальному розмірі 3095798,24 (три мільйони дев`яносто п`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім грн 24 коп.) гривень, який складається з:

-заборгованості за позикою в розмірі 1526850,00 гривень;

-заборгованості за нарахованою пенею в розмірі 1526850,00 гривень;

-заборгованості за 3% річних в розмірі 42098,24 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 12628,35 гривень.

3.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: