Ухвала

від 14.02.2024 по справі 761/1813/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1813/24

Провадження № 1-кс/761/1906/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120231000000007 86 від 26.07.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України про накладення арешту,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні № 120231000000007 86 від 26.07.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України арешту на тимчасово вилучене майно, що належить ТОВ «Українська промислова компанія «Крок».

На обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні за фактом заволодіння коштами державного бюджету України посадовими особами Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Українська промислова компанія «КРОК» (ЄДРПОУ 33309435) під час здійснення закупівлі тапочок казармених на потреби військовослужбовців Збройних сил України.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання предметів та документів, які містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, 12.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді органом досудового розслідування проведено обшук у ТОВ «Українська промислова компанія «КРОК» за адресою м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, 122, під час якого вилучено 6 капців чорного кольору та зразки полімеру термопластичного «ЕВА» для виготовлення капців (пакет).

У зв`язку з тим, що це майно є тимчасово вилученим, з метою його збереження, прокурор просив накласти на нього арешт.

У судове засідання прокурор не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Власник тимчасово вилученого майна також у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, що у силу ч. 5 ст. 171 КПК покладає на прокурора обов`язок звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення на таке майно арешту.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК та причетність до його вчинення службових осіб ТОВ «Українська промислова компанія «Крок».

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом.

Прокурором та матеріалами клопотання доведено, що вилучене у ході проведення обшуку майно містить інформацію про обставини вчинення злочину та є доказом у цьому кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для задоволення ініційованого прокурором клопотання.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 120231000000007 86 від 26.07.2023 арешт на майно, яке 12.01.2024 вилучено під час обшуку за адресою м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, 122, а саме:

-капці чорного кольору 6 штук;

-зразки полімеру термопластичного «ЕВА» для виготовлення капців (пакет).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1