Рішення

від 11.03.2024 по справі 183/7393/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/7393/23

№ 2/183/547/24

11 березня 2024 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «ОЗОН», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому просив витребувати на його користь у відповідача нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,069га, кадастровийномер 1223285500:01:307:0038 розташовану заадресою: АДРЕСА_1 та садовий (дачний) будинок, загальною площею (кв.м): 122, житлова площа (кв.м.) 38.7, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.07.2018 придбав недобудований будинок у члена садового товариства «Озон» - ОСОБА_2 , про що було складено розписку. Позивачем сплачено пайові внески, його включено до складу членів садового товариства, а тому вважає, що у встановленому порядку набув право власності на вищезазначене нерухоме майно. Правовою підставою набуття права власності на спірне майно вважає положення Закону України «Про кооперацію», відповідно до ст.19-1 якого, у разі викупу будівлі, споруди або приміщення член відповідного кооперативу стає власником цього майна. Позивач отримав дозвіл на приватизацію земельної ділянки, проте на момент звернення до суду спірна земельна ділянка та садовий будинок зареєстровані за відповідачем на підставі рішення суду у справі №183/6911/18. Тому, позивач на підставі ст.388 ЦК України змушений звернутися до суду змушений звертатися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 21.06.2023 провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

11.08.2023 від відповідача надійшов відзив у якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Вказав, що у 2018 році ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 спірний садовий будинок. Після сплати позивачем пайових внесків, на конференції СТ «Озон» прийнято рішення звернутися до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про вилучення з постійного користування СТ «Озон» земельної ділянки АДРЕСА_1 . Після початку оформлення ОСОБА_1 документації на майно, з`ясувалося, що це майно незаконно привласнено третіми особами, які не були членами садового товариства. Рішенням суду у справі №183/6911/18 витребувано від ОСОБА_3 на користь СТ «Озон» спірну земельну ділянку та садовий будинок. На підставі зазначеного рішення право власності на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем. Садівниче товариство не заперечує право позивача на нерухоме майно, проте на теперішній час неможливо зібрати та провести збори членів садівничого товариства з огляду на ситуацію в країні.

Ухвалою суду від 20.11.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Шевкова К.І. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, засобами поштового зв`язку надійшла заява у якій просить розглядати справу без її участі

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

26.06.2018 ОСОБА_2 у простій письмовій формі склала розписку, у якій зазначила, що отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 11000 доларів США за садівничу ділянку з будинком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31).

18.02.2021 та 01.06.2023 ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявами у яких просив розглянути питання щодо надання йому дозволу на оформлення права власності на спірний садовий будинок та земельну ділянку (а.с.10,9). Листами відповідача, датованими 22.01.2021 та 05.06.2023 позивачу повідомленопро відсутність можливості зібрати збори для вирішення питання щодо оформлення права власності (а.с.12,11).

Як вбачається з виписки з протоколу №1 конференції с/т «Озон» від 09.06.2018, члени садівничого товариства вирішили звернутися до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про вилучення з постійного користування садівничого товариства земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,066 га, розташованої за межами населеного пункту на території Піщанської сільської ради (а.с.41).

27 жовтня 2018 року головою правління СТ «Озон» видано довідку №103 у якій зазначено, що ОСОБА_1 є членом садового товариства «Озон» на підставі рішення Новомосковського виконкому 257 від 07.03.1987, садовий будинок АДРЕСА_1 збудований у 1991 році, пайовий внесок сплачено повністю на 27 жовтня 2018 року, земельна ділянка не приватизована (а.с.31)

Оцінюючи довідку від 27.10.2018 суд зазначає, що відомості, викладені у ній викликають сумніви у її достовірності. У довідці зазначено, що позивач є членом садового товариства з 07.03.1987, тоді як його згідно свідоцтва про реєстрацію об`єднання громадян створено 29.11.1993 (а.с.27,28). Із вказаного позивачем номеру облікової картки платника податків вбачається, що датою його народження є ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак у суду виникають обґрунтовані сумніви у тому, що у п`ятирічному віці позивач міг стати членом садівничого товариства.

Також, на підтвердження позовних вимог позивачем надано копію членської книжки (а.с.32-34) та квитанцій про сплату пайових внесків (а.с.35-44).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.03.2023 у справі №183/6911/18, позов СТ «Озон», ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: на стороні позивача - ОСОБА_2 , на стороні відповідача - ОСОБА_5 , що не заявляють самосійних вимог - Піщанська об`єднана територіальна громада Новомосковського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В., - задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Колесник І.М. про державну реєстрацію за ОСОБА_4 , права власності на земельну ділянку площею 0.069 (га), за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:01:307:0038, індексний номер запису 31409511 від 15.09.2016, номер запису про право власності 16409843, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1027800912232.

Скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Колесник І.М. про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на садовий (дачний) будинок, загальною площею (кв.м): 122, житлова площа (кв.м.) 38.7, за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер запису 31165450 від 31.08.2016, номер запису про право власності 16150988, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1013618912232;

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0690га, кадастровий N122328550:01:307:0038, шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера.

Визнано недійним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.069 (га), за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:01:307:0038, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. за реєстровим номером 1339 від 05.10.2016року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу садового (дачного) будинку, загальною площею: 122 кв.м, житловою площею 38.7 кв.м., підвал, ганок, споруди, за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. за реєстровим номером 1338 від 05.10.2016року;

Витребувано від ОСОБА_3 на користь СТ «Озон» земельну ділянку площею 0,069га, кадастровий номер 1223285500:01:307:0038 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувано від ОСОБА_3 на користь СТ «Озон» садовий (дачний) будинок, загальною площею (кв.м): 122, житлова площа (кв.м.) 38.7, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у зазначеній справі встановлено, що у відповідності до Статуту Садівничого товариства «Озон», зареєстрованого Новомосковською районною адміністрацією 29.11.1993, Садівниче товариство «Озон» є володільцем земельної ділянки площею 45га, що розташована за адресою: с.Новоселівка Новомосковського району з кількістю дільниць 800 розміром 125х16. Зазначена земельна ділянка площею 45 га була надана в безстрокове користування «Дніпропетровському домобудівельному комбінату №1» на підставі Державного Акту серії Б №096559 разом з планом землекористування, виданим виконавчим комітетом Новомосковської Ради депутатів трудящих 07.03.1987р. про що в Книзі записів державних актів здійснено реєстрацію про право на користування за №257.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за садівничим товариством «Озон» 19.05.2023 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку 1223285500:01:307:0038 та садовийбудинок, підставою реєстрації права власності зазначено судові рішення у справі №183/6911/18 (а.с.13,14).

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом..

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним..

Відповідно до положень ч.ч.1, ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Оцінюючи доводи позивача та відповідача про те, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі правочину укладеного зі ОСОБА_2 , оформленого розпискою від 26.07.2018, суд виходить з наступного.

Статтею 657 ЦК України, в редакції, чинній на момент складання розписки, передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Як зазначено у ч.ч.3,4 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчень договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).

Правочин щодо набуття права власності на спірне нерухоме майно, оформлений у простій письмовій формі у вигляді розписки ОСОБА_2 , в силу наведених положень законодавства є нікчемним, а тому не є підставою для виникнення права власності у позивача.

Оцінюючи доводи позивача про набуття права власності на спірну земельну ділянку та садовий будинок внаслідок сплати пайових внесків, суд виходить з наступного

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Основними принципами кооперації згідно із статтею 4 Закону України «Про кооперацію» є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос).

Згідно зі статтею 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Оцінюючи доводи позивача про те, що він викупив у відповідача спірну земельну ділянку та садовий будинок, суд виходить з наступного.

Як зазначає у відзиві відповідач та встановлено під час розгляду справи 183/6911/18 спірна земельна ділянка, як і інші земельні ділянки, загальною площею 45 га перебувають у безстроковому користуванні садівничого товариства «Озон» на підставі державного акту серія Б №096559.

Спірне нерухоме майно на підставі рішень суду у справі №183/6911/18 витребувано на користь СТ «Озон» не як власника, як володільця цього майна, оскільки спірна земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 45 га, яка надана СТ «Озон» у постійне користування, а не у власність.

Відтак, викупити можливо майно у особи, якає є власником такого майна, натомість відповідач є користувачем, а не власником.

Стосовно набуття позивачем членства у СТ «Озон» суд зазначає таке.

Відповідач, від імені якого діє голова СТ «Озон» - Сейма І.М., у поданому відзиві зазначив, що визнає ту обставину, що ОСОБА_1 є членом товариства з 2018 року. Проте, суд не може погодитися з визнанням відповідачем цієї обставини, оскільки той факт, що голова СТ «Озон» вважає позивача членом садівничого товариства не може безумовно свідчити про набуття позивачем статусу члена цього товариства обставини з огляду на наступне.

У листах позивача та відповідача (а.с.9-12) зазначається, що ОСОБА_1 став членом садівничого товариства з 26.06.2018, що відповідає даті складання ОСОБА_2 розписки про отримання грошових коштів.Натомість у матеріалах справи наявна копія виписки з протоколу №1 конференції с/т «Озон» від 09.06.2018 у якій зазначено, що було вислухано заяву члена с/т «Озон» ОСОБА_1 про вилучення земельної ділянки (а.с.25). Отже матеріали справи містять суперечливу інформацію щодо дати та факту набуття членства позивача у СТ «Озон».

За змістом ст.8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статутом визначається, зокрема умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього.

Згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про кооперацію» рішення правління чиголови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

При цьому статут садівничого товариства «Озон» з якого можливо було б встановити порядок набуття членства цього товариства, а також орган, уповноважений на прийняття такого рішення, суду не надано.

Також суду не надано рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу позивача, а також відомості про затвердження такого рішення загальними зборами членів садового товариства. Більш того, ні позивач, ні відповідач у заявах по суті справи не зазначали про те, що відповідними особами приймалися такі рішення.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно доч.1,ч.5,ч.6ст.81ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост.80ЦПКУкраїни достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У той же час позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що за ним або за ОСОБА_2 у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно.

Вирішення цієї цивільної справи та ухвалення у ній відповідного законного й обґрунтованого рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Усі ці складові могли бути з`ясовані лише у процесі доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, наданих суду позивачем, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності, дають об`єктивні підстави вважати, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає повністю, оскільки ним не доведено факт набуття ним у встановленому законом порядку у власність спірної земельної ділянки та садового будинку.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначив, що садовий будинок ним добудовано та переобладнано. При цьому, жодних дозвільних документів на виконання будівельних робіт, введення будинку в експлуатацію позивачем не надано.

Суд звертає увагу, що рішенням суду у справі 183/6911/18 скасовано державну реєстрацію цієї земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера.

Разом з тим, позивач не позбавлений права оформити право власності на садовий будинок та земельну ділянку у визначеному законом порядку, враховуючи умови статуту СТ «Озон» з дотриманням земельного законодавства.

Суд відхиляєпосилання представникапозивача,наведені усудовому засіданні,про набуттяправа власностіна підставіпозивачем наспірне майнона підставіст.15Закону України«Про власність»,відповідно доякої,член житлового,житлово-будівельного,дачного,гаражного чиіншого кооперативуабо товариства,який повністювніс свійпайовий внесокза квартиру,дачу,гараж,іншу будівлюабо приміщення,надані йомув користування,набуває прававласності наце майно.Зазначений нормативно-правовийакт бувчинний до20.06.2007 року, втратив чинність до виникнення спірних правовідносин та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач садівниче товариство «Озон», код ЄДРПОУ 21939845, адреса: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Новоселівка;

третя особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено і підписано 11 березня 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.