Ухвала

від 11.03.2024 по справі 574/73/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 574/73/24

провадження № 2/619/700/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської областіКалиновська Л.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом , в якому просила:

-визнати громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у місті Богодухів, Харківської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане віддлом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 05 від 23.08.2019 року);

- зобов`язати Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у місті Богодухів, Харківської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане віддлом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 05 від 23.08.2019 року), а саме в графі «Відомості про батька» вказати батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; в графі «Відомості про дитину» змінити прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові дитини залишити « ОСОБА_8 ».

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, відповідно дост.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першустатті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зістаттею 64 Конституції Українине може бути обмежене.

Частиною 4статті 10 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу Українизаконодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленомуЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Згідно ч. 1 ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинногоЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідност.175 ЦПК Українипозовна заява, крім іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та впливає на можливість порушення судом провадження у справі.

Відповідно до п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"відповідно до статей264,265 ЦПКрішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, наприклад, докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства, довідка про склад сім`ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини.

Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Підставою для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

У порушення вимог ч. 5 та ч.3ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви не додано відповідного клопотання про призначення у справі судово-генетичної/судово-імунологічної експертизи, яка визначає можливість визначення батьківства.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року N 3451/05, § 34, «Kalacheva V. Russian Federation»).

Згідно норм чинногоЦПК Українисуд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Верховним Судом було роз`яснено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).

Крім того, при вивченні матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем у позовній заяві не залучено третю особу - орган опіки та піклування, оскільки участь відповідного органу опіки та піклування є обов`язковою у такій категорії справ.

Статтею 19 СК Українипередбачено, що при розгляді судом спорів щодо визнання батьківства обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно визначити склад учасників справи, з врахуванням відповідних норм чинного законодавства України в тому числі врахувавши і положенняЗакону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»

Крім того, варто зазначити, що в силу ч. 1, ч. 4ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, позивачу необхідно виконати і положення ч. 1, ч. 4ст. 53 ЦПК України.

Крім того, ч. 4ст. 177 ЦПК Українивизначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розмір судового збору визначається відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 3ст.6 Закону України «Про судовий збір»у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовної заяви вбачається, що вона містить дві самостійні вимоги немайнового характеру (визнання батьківства та внесення змін до актового запису.

Виходячи із вищевикладеного, позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та подати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першоїст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.

Суд надає позивачу максимальний з передбаченихЦПК Українистрок на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст.185ч.2,258-260,353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. В. Калиновська