Ухвала

від 04.03.2024 по справі 636/1571/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1571/24 Провадження 1-кс/636/261/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 місто Чугуїв

Слідчий суддя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Чугуєві клопотання представника ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42021221090000035 від 02.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшло клопотання представника ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА«ЛІСИ УКРАЇНИ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №42021221090000035 від 02.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.04.2021, а саме: нежитлова будівля літ. «А-2» площею 429,2 кв.м (нежитлова будівля літ. «АД-2» загальною площею 429,2 кв.м); нежитлова будівля літ. «Ж-1» площею 119,7 кв.м (нежитлова будівля літ. «АВ-1» загальною площею 119,7 кв.м); нежитлова будівля літ. «Л-1» площею 212,1 кв.м (нежитлова будівля літ. «АБ-1» загальною площею 212,1 кв.м) та нежитлова будівля літ. «Р-1» площею 20,2 кв.м (нежитлова будівля літ. «АГ-1» загальною площею 20,2 кв.м), розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бородинівська, 25-В, з позбавленням права здійснювати його відчуження, розпорядження та користування майном, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, яка належать на праві власності Державному підприємству «Жовтневе лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993165 та зареєстровано на ТОВ «ЄБС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 43225341, 61166, місто Харків, проспект Науки, 40.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЖОВТНЕВЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» припинено шляхом реорганізації 28.10.2022, а саме приєднання до ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА«ЛІСИ УКРАЇНИ»,яке єправонаступником ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖОВТНЕВЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО». У зв`язку з тим, що у ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» виникла необхідність здійснення та реалізація прав власника земельної ділянки з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖОВТНЕВЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» на ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ», просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.04.2021.

Слідчий та представник заявника в судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши всі надані до суду матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021221090000035 від 02.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою слідчого від 26.03.2021нежитлова будівля літ. «А-2» площею 429,2 кв.м (нежитлова будівля літ. «АД-2» загальною площею 429,2 кв.м); нежитлова будівля літ. «Ж-1» площею 119,7 кв.м (нежитлова будівля літ. «АВ-1» загальною площею 119,7 кв.м); нежитлова будівля літ. «Л-1» площею 212,1 кв.м (нежитлова будівля літ. «АБ-1» загальною площею 212,1 кв.м) та нежитлова будівля літ. «Р-1» площею 20,2 кв.м (нежитлова будівля літ. «АГ-1» загальною площею 20,2 кв.м), розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бородинівська, 25-В, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.04.2021 в межах розслідування кримінального провадження № 42021221090000035 від 02.03.2021 накладено арешт на майно, а саме: нежитлова будівля літ. «А-2» площею 429,2 кв.м (нежитлова будівля літ. «АД-2» загальною площею 429,2 кв.м); нежитлова будівля літ. «Ж-1» площею 119,7 кв.м (нежитлова будівля літ. «АВ-1» загальною площею 119,7 кв.м); нежитлова будівля літ. «Л-1» площею 212,1 кв.м (нежитлова будівля літ. «АБ-1» загальною площею 212,1 кв.м) та нежитлова будівля літ. «Р-1» площею 20,2 кв.м (нежитлова будівля літ. «АГ-1» загальною площею 20,2 кв.м), розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бородинівська, 25-В, з позбавленням права здійснювати його відчуження, розпорядження та користування майном, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, яка належать на праві власності Державному підприємству «Жовтневе лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993165 та зареєстровано на ТОВ «ЄБС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 43225341, 61166, місто Харків, проспект Науки, 40.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною другої даної статі передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Водночас заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).

Вирішуючи питання про скасування арешту майна, слідчий суддя зобов`язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя враховує, що кінцеве рішення в рамках кримінального провадження на даний час не прийняте, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Отже, зважаючи на приписи ст.174 КПК України, а також керуючись принципом правової визначеності, res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах, слідчий суддя приходить висновку, що у випадку коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, з цієї підстави він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України.

Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).

Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст.174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

За наведених обставин, перевіривши надані сторонами матеріали, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту на майно слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення клопотання.

Таким чином, в ході розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту, ним не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наразі триває досудове розслідування, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у право власності особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України станом на теперішній час відсутні підстави для скасування арешту.

Щодо роз`яснення ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 09.04.2021, то слідчий суддя зазначає, що у відповідності до ст.380 КПК України за заявою учасника судового провадження, суд який його ухвалив , ухвалою роз`яснює своє рішення.

Оскільки ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» не було учасником судового провадження та Чугуївський міський суд Харківської області не накладав арешт по даному провадженню, то в цій частині клопотання адвоката ОСОБА_3 також задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42021221090000035 від 02.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1