Рішення

від 27.02.2024 по справі 725/3894/23

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3894/23

Номер провадження 2/725/458/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024 року м. Чернівці

Першотравневий районнийсуд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Войтуна О.Б.

при секретарі: Сумарюк М.О.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат на оплату навчання,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат на оплату навчання.

Посилалась на те, що відповідач є її батьком, який після розірвання шлюбу із матір`ю на підставі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11.02.2008 року сплачував аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки доходів до повнолітня.

В подальшому розмір аліментів було зменшено за рішенням суду до 1/5 частки доходів.

Зазначала, що з моменту розлучення і до настання нею повноліття, окрім сплати аліментів батько фінансово ніяк не допомагав.

На даний час вона є повнолітньою та навчається на першому курсі географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на денній формі навчання.

З народження і до тепер, вона проживає разом із матір`ю, яка її повністю утримує.

Зазначила, що матір самостійно забезпечує її усім необхідним, одягом, проживанням, харчуванням, а також оплачує контракт в університеті у розмірі 29500 грн. за рік. Внаслідок чого вона із матір`ю опинились у скрутному матеріальному становищі та потребує допомоги від батька.

З урахуванням наведеного з посиланням на норми матеріального та процесуального права просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею 23-х років. Також просила стягнути з відповідача одноразово додаткові витрати на оплату навчання в розмірі 14750 грн..

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого просила відмовити у задоволенні позові, оскільки в силу життєвих обставин: Наявність малолітньої дитини; Утримання та лікування хворого батька»; Утримання дружини, яка здійснює догляд за дитиною; Відсутність рухомого та нерухомого майна, відповідач немає можливості утримувати позивача після досягнення нею повноліття. Крім того звертав увагу, що місце навчання дочки знаходиться у м. Чернівці, тобто за місцем її проживання, а отже не витрачає додаткових коштів на дорогу до вузу та проживання. Також позивачкою не наведено та не підтверджено будь якими доказами, що їй необхідно витрачати кошти на підручники.

Заперечувала також і щодо стягнення одноразово додаткових витрат в розмірі 14750 грн. на оплату навчання, оскільки вважає таке стягнення подвійним. Крім того здобуття професійної освіти не належить до тих особливих обставин, які передбачають стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Позивачкою подано відповідь на відзив згідно якого вважає, що відповідач має матеріальну змогу її утримувати на період навчання, виходячи з того, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності, співвласниками якої є: ОСОБА_5 (батько відповідача), ОСОБА_6 (покійна мати відповідача) та ОСОБА_4 (відповідач). У зв`язку із тим, що мати відповідача, як один із співвласників, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, на сьогоднішній день квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу та його батьку в рівних частках.

При цьому відсутність інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в електронному реєстрі можна пояснити тим, що відповідач без дозволу на виконання будівельних робіт здійснив реконструкцію квартири АДРЕСА_2 добудувавши до неї дві повноцінні кімнаті шляхом замурування тераси, чим збільшив, ще в один раз, житлову площу квартири. При наявності самовільного будівництва із збільшенням геометричних розмірів та зміною техніко економічних показників, відповідач оформити спадщину на частину квартири, яка належала покійній матері, не має змоги.

Отже, відповідач має у власності нерухоме майно, зареєстрований та проживає із своєю дочкою від другого шлюбу у своїй власній квартирі АДРЕСА_1 , та не несе фінансових витрат оренди житла.

Крім того батько відповідача як бувший працівник міліції, є законодавчо захищеним пенсіонером, який у свою чергу, має у власності нерухоме майно, отримує пенсію в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, та не несе особисто, або через свого сина, фінансовий тягар по сплаті житлово-комунальних послуг та витрат на дороге лікування, так як, даний тягар за них несе держава. Має у власності три земельні ділянки за кадастровим номерами, а саме: №7322583200:01:002:0090 площею - 0,2291 га., №7322583200:02:001:0127 площею - 0,329 га, №7322583200:02:001:0126 площею 0,1857 га, а також житловий будинок загальною житловою площею - 103,70 кв.м., житлова 76,00 кв.м., з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_3 , де постійно проживає. Дві земельні ділянки батько відповідача здає в оренду та отримує прибуток.

Також зазначала, що відповідно до довідки №547085 від 22.06.2023 року про склад сім`ї, місце проживання яких зареєстроване у житловому будинку по АДРЕСА_4 , дані про проживання чи реєстрацію ОСОБА_7 , як дружини відповідача відсутні. За таких обставин, реєстрація дитини не дає підстав вважати, що відповідач проживає з дружиною однією сім`єю та змушений її утримувати, без законних на те підстав, оскільки право утримання одного із подружжя під час фактичного шлюбу виникає за конкретних обставин, а саме: наявність одного із подружжя досягнення пенсійного віку, встановленого законодавством, або наявність в одного із подружжя інвалідності І, II чи III групи, або один із подружжя доглядає за дитиною, яка не досягла трьох років або шести років, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка російської федерації, станом на 2023 рік має повних 39 років, тому в силу встановлених норм законодавством України, не може бути особою, яка досягла пенсійного віку, внаслідок чого, підстава щодо утримання одного із подружжя досягнення пенсійного віку відпала.

Отже, дружина відповідача ОСОБА_7 , яка пішла в декретну відпустку, як працююча особа в органах поліції, на сьогодні є доросла, здорова, дієздатна, працездатна 39- річну молода особа, тому утримувати її після декретної відпустки, з в`язку із тим, що остання не має бажання працювати, не має законних підстав.

Також зазначала, що відповідач офіційно працює в органах поліції та має постійний фінансовий дохід. З 2019 року відповідач став одним із власників та членом правління Громадської організації «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «БАСТЮН-2019» (код ЄДРПОУ 43243774), від якої отримує додатковий фінансовий дохід, що підтверджується витягом з ЄДР. Має у власності власну квартиру та машину.

Щомісячна плата аліментів до її повноліття складала у розмірі 7 000,00 грн., що не заперечується та визнається відповідачем у відзиві. А це говорить про те, що щомісячний дохід відповідача в 2022 році становив приблизно 35 000,00 грн..

Вважає, що відповідач, його дружина та батько пенсіонер, як колишні так і теперішні працівники поліції, по місцю реєстрації та свого проживання, користуються гарантованими державою пільгами щодо лікування, навчання, проживання, забезпечення майном, оплати житлово-комунальних послуг, а також: палива, та в жодному разі не несуть тягар фінансових навантажень, тому у відповідач має можливість підтримати її, як свою повнолітню дочку, яка опинилася в фінансовому скрутному становищі.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност. 198 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199Сімейного кодексуУкраїнипередбачено,якщо повнолітнідочка,син продовжуютьнавчання іу зв`язкуз цимпотребують матеріальноїдопомоги,батьки зобов`язаніутримувати їхдо досягненнядвадцяти трьохроків заумови,що вониможуть надаватиматеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно п. 20постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від15.05.2006року №3«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (маються на увазі побутові потреби - харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури, посібників).

Враховуючи, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, факт потреби останньої у матеріальній допомозі є беззаперечним. Крім того, необхідність отримання належної освіти позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та заробляти кошти навласне утримання.

В силуст. 200 Сімейного кодексу Українисуд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідност. 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 , відповідно до копії свідоцтва про народження (а.с. 7).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.02.2008 року шлюб між матір`ю дитини ОСОБА_8 та ОСОБА_4 розірвано та стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів доходу (а.с.10).

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13.06.2017 року за позовом ОСОБА_4 зменшено розмір аліментів до 1/5 частки доходів у зв`язку із зміною його матеріального становища у зв`язку із народженням дитини від іншого шлюбу (а.с.11-12).

Аліменти ОСОБА_4 сплачувались регулярно та заборгованості зі сплати аліментів не було.

Позивачка ОСОБА_3 навчається на 1 курсі (станом на 2023 рік) георграфічного факультету денної форми навчання Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Термін навчання згідно договору 4 роки (а.с. 13,15).

Вартість одного року навчання відповідно до копії Договору №02-1408 від 15.09.2012 року становить 29500 грн. (а.с.15).

Згідно витребуваної судом за клопотанням позивачки, довідки про доходи відповідача, останній офіційно працевлаштований та за 9 місяців 2023 року сума нарахованого доходу становила 368671,17 грн..

Відповідач з 03.08.2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 у якому у них народилася дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.35-36).

Відповідач також має батька пенсіонера, який згідно виписки з медичної картки має ряд захворювань (а.с.79-80).

Оцінивши надані по справі докази, враховуючи матеріальний стан сторін, стан здоров`я відповідача, наявність у нього на утриманні інших осіб, а також те, що обов`язок по утриманню дитини є рівною мірою як для батька так і для матері, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та слід визначити аліменти в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Щодо вимоги про стягнення додаткових витрат на оплату навчання суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 185 СК Українитой збатьків,з когоприсуджено стягненняаліментів надитину,а такожтой збатьків,до коговимога простягнення аліментівне булаподана,зобов`язанібрати участьу додатковихвитратах надитину,що викликаніособливими обставинами(розвиткомздібностей дитини,її хворобою,каліцтвом тощо). Розміручасті одногоз батьківу додатковихвитратах надитину вразі спорувизначається зарішенням суду,з урахуваннямобставин,що маютьістотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюютьсяглавою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201цьогоКодексу). При визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правиластатті 185 СК Українине застосовуються, зазначені правовідносини регулюютьсястаттею 199цього Кодексу (Постанова Верховного Суду №766/12242/16-ц від 08.11.2018 року).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові №336/1488/19 від 26.08.2020 року зазначивши, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінністатті 185 СК України.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені врішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягають стягненню 1 073 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 182, 198-200 СК України, ст.ст. 4-6, 76-81, 95, 141, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат на оплату навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_5 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 24.05.2023 року до досягнення ОСОБА_3 23-х років або припинення навчання (що настане раніше).

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 073 грн. 60 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня проголошення рішення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. Б. Войтун